Ухвала суду № 64976341, 22.02.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 лютого 2017 рокусправа № 804/4065/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року у справі №804/4065/16 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - позивач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.20016року №0000204700 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі відповідач) відмовлено.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився позивач. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи та обґрунтування апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні.

Представник відповідача прохав залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що фахівцями СДПІ в період з 22.02.2016р. по 24.02.2016р. було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" з питань дотримання вимог валютного законодавства згідно повідомлень уповноваженого банку про порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по контракту від 05.02.2015 р. № Т404/05, здійсненими у період з 05.02.2015 р. по 21.10.2015 р.

За результатами перевірки складено акт від 29.02.2016 року № 41/28-01-47-00190928. За висновками акту, під час перевірки виявлено порушення вимог ст. 1 Закону України №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року (зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасного надходження валютної виручки, а саме з перевищенням законодавчо встановленого строку у 2 дні в сумі 441592,95 дол. США, згідно контракту від 05.02.2015 р. № Т404/05., укладеного з нерезидентом STALMAG SP.Z.O.O. (Польща).

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2016р. № 0000204700, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, за невиконання зобов'язань у розмірі 57 276,91 грн..

Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, оскільки дійшов висновку, що позивач не спростував виявлених порушень, відображених у акті перевірки, а отже пеню оскарженим рішенням нараховано контролюючим органом правомірно.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судом встановлено та сторонами не заперечувалися наступні обставини.

ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" уклало контракт купівлі-продажу від 05.02.2015р. № Т404/05 з нерезидентом STALMAG SP.Z.O.O. (Польща). Умови розрахунків: в доларах США на розрахунковий рахунок позивача. Загальна вартість контракту: 17500000 доларів США. Оплата за поставлену партію товару здійснюється на підставі кінцевого рахунку протягом 90 днів з дати оформлення кінцевої митної декларації, шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок продавця.

На виконання умов контракту позивачем було експортовано товар за ВМД від 21.07.2015р. №104256 на загальну суму 3330618,24 доларів США (еквівалент 73380627,37 грн.). Граничний термін надходження валютної виручки за поставлений товар відповідно 19.10.2015 р..

Валютна виручка надійшла від нерезидента у розмірі 2889025,29 доларів США (еквівалент 63364367,66 грн.) 15.10.2015р. та у розмірі 441592,95 доларів США (еквівалент 9710155,14 грн.), згідно меморіального ордера №211ОТ10002, 21.10.2015р., тобто з порушенням встановленого строку.

Факт порушення нерезидентом строку оплати за поставлений товар згідно контракту №Т404/05 від 05.02.2015р. позивачем не заперечується.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями (далі - Закон №185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

У зв'язку з набранням чинності з 17.11.2012р. Закону України від 06.11.2012р. № 5480-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок" (далі - Закон № 5480) та постанови Правління Національного банку України від 16.11.12р. № 475 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" (далі - Постанова № 475), внесено зміни до Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", відповідно до яких, Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що встановлені частиною першою статті 1 та 2 Закону № 185/94-ВР.

Суд перевірив, що як на день укладання контракту позивачем з нерезидентом, так і на день перерахування коштів за таким контрактом діяли Постанови Правління Національного банку України, якими строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті визначалися як такі, що не перевищують 90 календарних днів.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року (із змінами і доповненнями) порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Таким чином, у спірний період, законодавчо було встановлено 90-денний строк здійснення розрахунків в іноземній валюті. Позивач, доказів отримання висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, як це передбачено ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", суду не надав, як і доказів звернення до суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості.

Слід зазначити, що позивач і не спростовує факту виявленого порушення, та не спростовує, що розрахунок за вказаним вище контрактом було здійснено у строк, що перевищує 90 днів з дати митного оформлення товару, що експортується.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що пеня нарахована відповідачем позивачу за період з 20.10.2015 по 21.10.2015 у сумі 57 276,91грн. правомірно.

Оскільки відповідачем доведено у встановленому законом порядку правомірність прийняття оскарженого позивачем рішення, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року у справі №804/4065/16 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак