Ухвала суду № 64976257, 17.02.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"17" лютого 2017 р.справа № 804/5569/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чумак С.Ю., перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року в адміністративній справі № 804/5569/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,

в с т а н о в и в:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху, з наданням десятиденного строку для усунення недоліків, а саме: подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору.

15.02.2017 року на адресу суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги шляхом заявлення клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись при цьому на те, що причини не сплати судового збору за подання апеляційної скарги у вказаній справі не залежать від апелянта, оскільки, згідно доведеного Національною поліцією України тимчасового розпису асигнувань Державного бюджету України, яким передбачено утримання ГУНП у І кварталі 2017 року за кодом економічної класифікації видатків 2800 "Інші поточні видатки", з якого зокрема здійснюється оплата судового збору, виділені асигнування у розмірі 0,68 % від загальної потреби. На підтвердження своєї позиції надав довідку № 19/142 від 31.01.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У відповідності до роз'яснень, викладених в постанові пленуму Вищого адміністративного суду № 2 від 05.02.2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 364-VI «Про судовий збір», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Положеннями статті 10 КАС України розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору, незалежно від того є вони платниками податків чи суб'єктами владних повноважень. Неналежне фінансування державного органу з Державного бюджету України не є підставою для звільнення такого органу від сплати судового збору. Вказане питання апелянтом повинно вирішуватись шляхом відповідного коригування свого бюджетного запиту та кошторису, а не шляхом подання клопотання до суду про відстрочення від сплати судового збору.

До того ж, відстрочення сплати судового збору на певний строк є безпосереднім правом, а не обов'язком суду.

Сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

За приписами частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Оскільки апелянтом вимоги ухвали суду від 27 січня 2017 року, якою апеляційна скарга відповідача залишена без руху, не виконані і недоліки скарги не усунуті, апеляційна скарга підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року в адміністративній справі № 804/5569/16 - повернути апелянту.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її постановляння та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя С.Ю. Чумак