Постанова № 64975853, 20.02.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 лютого 2017 р. № 820/6121/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Андрієць М.О.,

представника позивача - Корольової В.Є.,

представника позивача - Шульжук Т.Р.,

представника позивача Рябінової Ю.А.,

представника відповідача - Райкової Ю.А.,

представника відповідача - Черніченко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Комунальне підприємство "Харківводоканал", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.06.2016 року №0000244800 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 26 124 774,00 грн. та від 24.06.2016 року № 0000254800 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 783 633 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що наявний факт самостійного виявлення підприємством помилок у власній податковій звітності з ПДВ та об'єктивна неможливість застосування механізму складання розрахунків коригування вказують на обґрунтовані та законі підстави використання уточнюючого розрахунку, як єдиного можливого способу внесення. Також вважає, що податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС прийняті незаконно, є необґрунтованим, а тому підлягають скасуванню .

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини, в яких зазначили, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС було проведено документальну перевірку Комунального підприємства «Харківводоканал» з питань достовірності даних, що містяться в уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період: з липня по грудень 2014 року та з січня по липень 2015 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 09.06.2016 № 50/28-09-48-13/03361715, в якому вказано, що позивачем порушені вимог п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України та занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 19200150,00 грн., по взаємовідносинах з КП «Харківські теплові мережі», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 17416517,00 грн. та завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 1783633,00.

На підставі вищезазначеного акта перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 24.06.2016 №0000244800, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 26124774,00 грн. (із них: за податковим зобов'язанням - 17416516,00 грн. та штрафними санкціями 8708258,00 грн.) та від 24.06.2016 №0000254800, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1783633,00 грн.

Не погодившись з такими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач застосував процедуру адміністративного оскарження, звернувшись до Державної фіскальної служби України, отримав рішення про результати розгляду скарги від 27.10.2016 №23171/6/99-99-11-01-02-25, яким податкові повідомлення-рішення від 24.06.2016 №0000254800 та №0000244800, винесені відповідачем, залишені без змін, а скарга без задоволення.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПКУ виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до положень п.185.1 ст.185 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з положеннями п.187.1 ст.187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.192.1 ст.192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Вимогами п.192.3 ст.192 ПКУ передбачено, що результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З матеріалів справи вбачається, що у період з липня 2014 року по липень 2015 року на підставі договору на відпуск води та споживання води від 22.11.2005 №13024 (із змінами згідно з додатковими угодами №1 від 01.04.2009, №2 від 17.06.2010, №3/1 від 24.05.2010, №4 від 01.10.2011, №5 від 01.02.2012, №6 від 01.07.2012, №7 від 06.06.2014) ( далі по тексту - Договір) КП «Харківводоканал» здійснювало постачання води КП «Харківські теплові мережі» (далі по тексту - КП «ХТМ»).

Вищезазначеним договором встановлено обов'язок абонента приймати об'єми відпущеної холодної води, які зафіксовані відповідними приладами обліку, а у разі відсутності таких приладів шляхом відповідного розрахунку.

З пояснень позивача вбачається, що КП «ХТМ» визначало свій власний об'єм отриманої води за середньоарифметичним показником наявних у нього приладів обліку, що призвело до розбіжностей в бухгалтерському, і як наслідок в податковому обліку КП «ХТМ» та КП «Харківводоканал». По тим самим операціям показники КП «ХТМ» були меншими ніж показники КП «Харківводоканал». Тому податковий кредит КП «ХТМ» за спірною операцією має менший розмір ніж податкові зобов'язання КП «Харківводоканал»

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2015 по справі № 922/4545/14 були визнані невірними (з необхідністю зменшення) нараховані КП «Харківводоканал» обсяги відпущеної для КП «ХТМ» води на послуги гарячого водопостачання.

На підставі вказаного судового рішення КП «Харківводоканал» здійснив коригування у бік зменшення своїх раніше задекларованих та сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

З акту перевірки від 09.06.2016 №50/28-09-48-13/03361715 вбачається, що на думку відповідача вищезазначене коригування згідно ст.192 ПКУ було б можливо в разі належного оформлення розрахунків коригування обома сторонами.

Відповідно до п50.1 ст.50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Оскільки КП «ХТМ» не мало потреби коригувати свої показники, бо їх обсяги спожитої води вказаним судовим рішенням були визнані вірними, тому КП «Харківводоканал» виконав приписи ст.50 ПКУ для коригування показників, як виключну можливість врегулювання ситуації, що склалася.

Щодо посилання відповідача на те, що роз'яснення Державної фіскальної служби України від 19.04.2016 №8822/6/99-9818082-15 є податковою консультацією згідно ст.52 ПКУ, суд зазначає наступне.

Позивач звернувся до Державної фіскальної служби з метою отримання відповіді на питання, які зазначив у своєму листі від 26.02.2016 №979.

Державна фіскальна служба України відповіла листом від 19.04.2016 №8822/6/99-9818082-15, зазначивши форму та призначення цього листа, а саме: «про розгляд звернень».

Отже вищевказаний лист Державної фіскальної служби за своєю суттю не є податковою консультацією, що виходить зі змісту даного листа.

Таким чином, відповідач при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Комунального підприємства "Харківводоканал" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.06.2016 року №0000244800 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 26 124 774,00 грн.

Визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.06.2016 року № 0000254800 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 783 633 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 27.02.2017 року.

Суддя О.М.Тітов