Ухвала суду № 64973752, 21.02.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 334/721/17

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження № 11-сс/778/190/17 Головуючий у 1-й інстанції Дубина Л.А.Єдиний унікальний № 334/721/17 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниСуддя-доповідач в 2-й інстанції Дутов О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Дутова О.М.,

суддів Білоконева В.М., Гончара О.С.,

при секретарі Лопух Ю.О.,

за участю прокурора Шелудько З.Л.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні, матеріали кримінального провадження № 12016080050007015 відомості про яке внесені до ЄРДР 25 листопада 2016 року щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Широке, Запорізького району, Запорізької області, громадянина України, українця, який має середню спеціальну освіту, одруженого, який має на утриманні неповнолітніх дітей, працюючого ПП «Елтіз», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.289, ч.2 ст.289 КК України.

ВСТАНОВИЛА:

За матеріалами апеляційного провадження встановлено, що до апеляційного суду звернулись захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 із апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого і до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном шістдесят днів.

Одночасно визначено ОСОБА_4 розмір застави як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 128 000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень.

Встановленні зобов'язання у разі внесення застави, передбачені п.п.1, 2, 3 ч.5 ст.194 КПК України, які покладаються на підозрюваного в разі внесення застави. Роз'ясненні наслідки порушення вказаних зобов'язань.

Процесуальне рішення слідчий суддя мотивував тим, що надані матеріали кримінального провадження доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, надані докази дають підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, та не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.

В апеляційній скарзі захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять ухвалу слідчого судді щодо ОСОБА_4 скасувати, та постановити нову ухвалу, обравши більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту або застави у значно меншому розмірі.

В обґрунтування своїх вимог вказують на те, що заявлені у клопотанні ризики не підтверджені доказами. Посилаються в цьому контексті на практику Європейського суду з прав людини. Судом не взято до належної уваги, те що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей (одна дитина його жінки від першого шлюбу, але він про неї піклується, як про свою рідну), злочин не пов'язаний проти життя та здоров'я. Підозрюваний має постійне місце проживання та офіційно працевлаштований.

Жодний ризик передбачений статтею 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений. Підозрюваному ОСОБА_4 не має сенсу переховуватись від органів слідства з вищезазначених причин.

Підставою для застосування щодо особи запобіжного заходу є наявність реальних ризиків вчинення підозрюваним дій, які перешкоджатимуть належному проведенню досудового розслідування, але в жодному випадку не припущення слідчого.

За ухвалою слідчого судді, слідчий СВ Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4, погодженим з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 3.

В клопотанні органу досудового розслідування було зазначено, що 25.11.2016 року приблизно о 00 годині 30 хвилин, ОСОБА_4, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, прибув до будинку АДРЕСА_3, де шляхом пошкодження замка передньої лівої двері, проник до салону автомобіля «ВАЗ 2108», в кузові червоного кольору, реєстраційний номер «НОМЕР_1», який належить потерпілому ОСОБА_5, та в подальшому без приведення двигуна у готовність та почав рух в бік вул. Товариської в м. Запоріжжі, тим самим незаконно заволодів зазначеним транспортним засобом, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму 60 000 гривень.

04.01.2017 приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_4, будучи особою, яка раніше вчинила злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, прибув до будинку АДРЕСА_4, де шляхом пошкодження замка передньої лівої двері, проник до салону автомобіля «ВАЗ 21103», реєстраційний номер «НОМЕР_2», у кузові зеленого кольору, який належить потерпілому ОСОБА_6, та в подальшому привів двигун у готовність та почав рух в бік вул. Ладозькій в м. Запоріжжі, тим самим незаконно заволодів зазначеним транспортним засобом, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму 60 000 гривень.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, задовольнив його та обрав запобіжний захід підозрюваному у виді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді; захисників, які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити; прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, і наполягала на законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

За вимогами статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Ухвала слідчого судді, як встановила колегія суддів, відповідає зазначеним вимогам закону.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу ("Murrey v. the United Kingdom"). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати "обґрунтованим", залежить від усіх обставин справи ("Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom").

На переконання колегії суддів висунута ОСОБА_4 підозра за ч.1 ст.289, ч.2 ст.289 КК України є обґрунтованою у тому об'ємі щоб прийняти рішення щодо застосування запобіжного заходу.

Практикою ЄСПЛ у справі "Eckle v. Germany", визначено, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як "офіційне повідомлення особі компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення".

За вимогами закону, особу може бути затримано або взято під варту за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення правопорушення. Для визначення обґрунтованої підозри закон вимагає наявності обставин, що правопорушення, у якому підозрюється затриманий, повинно бути закріплено у кримінальному законі, та наявності фактів причетності особи до вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею належним чином перевірені доведеність наявної обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, в об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, виходячи із критеріїв "розумної підозри".

Виходячи із критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити злочин, слідчий суддя оцінив надані стороною обвинувачення докази на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності.

В рішенні Феррарі-Браво проти Італії Європейського суду з прав людини зазначено, що затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність по собі є метою попереднього розслідування, досягнення мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликають підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного, засудження або, навіть, пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінально процесу.

На переконання колегії суддів переліченні в клопотанні докази у сукупності підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів у вчиненні кримінального правопорушення підозра у вчиненні якого висунута ОСОБА_4, відомості про його особу в сукупності, тяжкість покарання що загрожує, конкретні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також подальша поведінка підозрюваного.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя встановив, що доводи слідчого є обґрунтованими, один і заявлених у клопотанні ризиків на даний час існує. Колегія суддів з цими висновками погоджується. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину і наступного покарання, підозрюваний може намагатися переховуватися від органів досудового розслідування.

Ухвалене слідчими суддею рішення ґрунтувалося саме на сукупності обставин, які мають значення для вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу, а не тільки на тяжкості покарання яке загрожує, про що зазначав апелянт, і на переконання колегії суддів, відповідає вимогам закону.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість тримання особи під вартою, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про необхідність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вважає, що інша більш м'яка міра запобіжного заходу не могла забезпечити виконання останнім процесуальних обов'язків.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст. 177-178, 182, 183, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисників-адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого і до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном шістдесят днів - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Дутов О.М.Білоконев В.М.Гончар О.С.