Ухвала суду № 64973262, 21.02.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8036/15-к

пр.№ 1-кп/464/15/17

У Х В А Л А

21.02.2017 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Дулебка Н.І.,

секретар Кріль Х.О.,

за участі: прокурора Шимка В.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_1 про призначення судової лінгвістичної експертизи усного мовлення,

встановив:

У провадженні Сихівського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.3 ст. 368 КК України.

Захисник ОСОБА_1 заявила клопотання, підтримане обвинуваченим ОСОБА_2, про призначення судової лінгвістичної експертизи усного мовлення. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_2 не висловлював ОСОБА_3 жодних вимог щодо надання грошової винагороди, на чому наполягає сторона обвинувачення, покликаючись на матеріали кримінального провадження, серед яких матеріали негласних слідчих (розшукових) дій. У зв'язку з цим, виникла необхідність встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у розмовах між вищевказаними особами, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах протоколів та аудіофайлах, що вимагає призначення судової лінгвістичної експертизи. Підтримали письмовий текст клопотання від 19.08.2016 Т.5 а.с.231-232).

Прокурор Шимко В.В. проти задоволення клопотання заперечив, вважає, що відсутня необхідність у проведенні такої експертизи.

З'ясувавши думку учасників судового провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст. 84, ст. 101 КПК України, одними з процесуальних джерел доказів є висновки експертів.

Згідно з положеннями ст. 242 КПК України, експертиза проводиться виключно у випадках, якщо необхідно з'ясувати обставини, що мають значення для кримінального провадження та для цього потрібні спеціальні знання.

Відповідно до п.2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 обєктом дослідження лінгвістичної експертизи усного мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений в усній формі і зафіксованій у (відео) фонограмі; у межах лінгвістичної експертизи усного мовлення проводяться ідентифікаційні та діагностичні дослідження усного мовлення особи та семантичні дослідження усного мовлення. Під час проведення ідентифікаційних та діагностичних досліджень усного мовлення особи вирішуються питання, що стосуються: ототожнення особи за лінгвістичними ознаками усного мовлення; визначення типу висловлювання (спонтанне, неспонтанне мовлення, читання тексту тощо); визначення в мовленні ознак імітації, рідної мови тощо. Під час проведення семантичних досліджень вирішуються питання, повязані з аналізом змісту мовлення особи (розмови), - тобто питання, не повязані зі встановленням фактичних даних про особу мовця.

В ході судового розгляду судом досліджено документи і речові докази, в тому числі матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, на яких зафіксовано розмови між обвинуваченим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3, що не заперечили останні.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_2 надав суду показання про те, що зафіксовані у протоколах та технічних записах розмови не в повному обсязі відтворюють зміст таких розмов, оскільки були ще й інші висловлювання на різні теми, які з невідомих причин не увійшли до записів та протоколів. Таким чином, незважаючи на клопотання про проведення лінгвістичної експертизи усного мовлення, повнота інформації, що зафіксована у вищевказаних матеріалах, ставиться під сумнів самим обвинуваченим як одним з учасників запропонованих для дослідження розмов.

Разом з тим, із матеріалів кримінального провадження встановлено, що доказами у такому є не лише матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, а й інші, зібрані сторонами кримінального провадження та надані суду, докази.

Враховуючи усі вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що призначення лінгвістичної експертизи усного мовлення, яке зафіксоване у матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій, не є доцільним та не сприятиме всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, оскільки такі матеріали є лише одними з доказів у кримінальному провадженні та потребують оцінки судом в сукупності та на предмет їх взаємозв'язку з іншими, дослідженим в ході судового розгляду, доказами.

У зв'язку з цим, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись статтями 84, 86, 101, 102 КПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про призначення судової лінгвістичної експертизи усного мовлення відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий Дулебко Н. І.