Вирок № 64973250, 24.02.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8036/15-к

пр.№ 1-кп/464/15/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2017 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,

секретар - Кріль Х.О.,

за участі: прокурора - Шимка В.В.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, військовозобов'язаного, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3, 2006 р.н., непрацюючого, з 06.11.1998 до 21.07.2015 проходив військову службу на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах І відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Львівській області у військовому званні «підполковник юстиції», судимості не має, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

встановив:

ОСОБА_2, будучи службовою особою, зокрема, наділеним організаційно-розпорядчими обов'язками, перебуваючи на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах І відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Львівській області у військовому званні „підполковник юстиції", був зобов'язаний відповідно до положень статей 19, 68 Конституції України, статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, статей 2 - 4, 35 Закону України „Про Службу безпеки України" та інших нормативно-правових актів діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не допускати вчинення злочинів та адміністративних правопорушень, в тому числі корупційних, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, передбачених посадою. Крім цього, у своїй діяльності зобов'язаний керуватися Кримінальним процесуальним кодексом України, Положенням про Головне слідче управління та слідчі підрозділи регіональних органів Служби безпеки України, затвердженим наказом голови Служби безпеки України від 17.08.2012 № 391 та іншими нормативно-правовими актами з питань організації та проведення досудового розслідування.

Так, статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Згідно з п. 17 ч.1 ст. 3 КПК України слідчий - це службова особа органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноваженого в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень. Статтею 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження слідчий зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Крім того, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Відповідно до частин 2, 5 ст. 40 КПК України слідчий зобов'язаний здійснювати свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, будучи уповноваженим починати досудове розслідування, звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру, приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу. Згідно з ч. 3 ст. 284 КПК України слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 ч. 1 ст. 284 КПК України (встановлення відсутності події кримінального правопорушення, встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення та набрання чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою), якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялось про підозру.

ОСОБА_2, будучи старшим слідчим в особливо важливих справах І відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Львівській області, відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 КПК України та своїх функціональних обов'язків, був наділений організаційно-розпорядчими функціями та відповідав за здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень, що перебувають в його провадженні.

У порушення положень вищевказаних нормативно-правових актів ОСОБА_2, з метою протиправного особистого збагачення, отримав неправомірну вигоду для себе за невчинення ним як службовою особою в інтересах того, хто дав неправомірну вигоду, певних дій з використанням наданого йому службового становища, у великих розмірах, що поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за наступних обставин.

Так, у ОСОБА_2 перебувало кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22014140000000080 від 02.08.2014. В межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_2 викликав та допитував як свідка начальника відділу еміграційної роботи Управління з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області ОСОБА_5

15.06.2015 ОСОБА_2, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на отримання неправомірної вигоди у великому розмірі для себе, діючи умисно, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби та у порушення положень вищевказаних нормативно-правових актів, вступив з ОСОБА_5 у позаслужбові відносини та висунув останньому незаконну вимогу про необхідність сплати йому, ОСОБА_2, 10000 доларів США за вирішення питання щодо непритягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину. На вказану пропозицію ОСОБА_5 вимушений був погодитися, оскільки не бажав бути притягнутим до кримінальної відповідальності.

У подальшому, 16.07.2015 приблизно о 19.00 год ОСОБА_2, перебуваючи в ресторані „Українська кухня", що на вул. Коломийська, 13А у м. Львові, під час особистої зустрічі з ОСОБА_5, збільшив суму коштів, яку ОСОБА_5 повинен йому передати, до 12000 доларів США.

20.07.2015 ОСОБА_5, взявши згідно з вимогою ОСОБА_2 з собою грошові кошти у розмірі 300000 гривень, що становило в еквіваленті 12000 доларів США з розрахунку, що 1 долар США становить 25 гривень, за попередньою домовленістю вирушив на зустріч з ОСОБА_2, що повинна була відбутися на території ресторану „Українська кухня".

В подальшому, 20.07.2015 приблизно о 18.45 ОСОБА_2 під час особистої зустрічі з ОСОБА_5 на території ресторану „Українська кухня" отримав від останнього інформацію про те, що грошові кошти у розмірі 300000 гривень наявні у ОСОБА_5 з собою, надав вказівку останньому покласти грошові кошти у багажне відділення його, ОСОБА_2, автомобіля НОМЕР_1, що був припаркований навпроти входу до ресторану „Українська кухня". При цьому, з метою безпосереднього заволодіння вказаними грошовими коштами, ОСОБА_2 передав ОСОБА_5 ключі від власного автомобілі НОМЕР_1.

На виконання вказівки ОСОБА_2 ОСОБА_5, підійшовши до автомобіля ОСОБА_2 марки „Hyundai Accent", д.н. НОМЕР_2, відкрив багажне відділення вказаного автомобіля та поклав туди неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 300000 гривень, які в подальшому були вилучені 20.07.2015 під час проведення обшуку вищевказаного автомобіля у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та дав показання про те, що працював на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ у Львівській області та йому було доручено розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №22014140000000080 від 02.08.2014. В ході розслідування ним було встановлено, що працівники міграційної служби, серед яких ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інші, а також ОСОБА_29, який, так би мовити, займався вирішенням таких справ, в незаконний спосіб на підставі фотокопій внутрішніх документів виготовляли паспорти громадян України для виїзду за кордон нелегальним мігрантам та таким чином їх легалізовували. Зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон був виготовлений громадянину Республіки Молдова на прізвище ОСОБА_8, який на території Молдови був засуджений до реального покарання та перебував в розшуку Інтерполу за вчинення розбою. Такий паспорт був отриманий ОСОБА_5 та переданий ОСОБА_29 для подальшої передачі замовнику. Після отримання паспорта ОСОБА_8 звернувся до однієї з туристичних фірм міста Львова, працівники якої підробили для нього інші документи, що надало можливість останньому отримати візу для виїзду до однієї з країн Євросоюзу. Директор та менеджер туристичної фірми у зв'язку з цим були засуджені за ст. 332 КК України. Вказаний громадянин Республіки Молдова був затриманий при спробі виїхати за межі України на територію Республіки Польща та засуджений за використання підробленого документа. Таким чином, в ході розслідування було встановлено, що ОСОБА_5 організував канал для переправлення незаконних мігрантів через територію України до країн Євросоюзу. У даному кримінальному провадженні був викликаний та допитаний ОСОБА_5, який винуватість у виготовленні за винагороду документів визнав, вказав, що отримані кошти передавав своєму керівнику. У зв'язку з цим, було вирішено допитати всіх осіб, які брали в цьому участь. У діях ОСОБА_5 та інших співучасників вбачав ознаки лише злочину, передбаченого ст. 366 КК України. Перед своєю відпусткою, яка тривала з 15 червня до 30 липня 2015 року, підготував проекти повідомлення про підозру відносно трьох осіб, електронною поштою скерував на затвердження процесуальному керівнику, прокурору ОСОБА_14., та після закінчення відпустки планував скерувати справу з обвинувальним актом до суду. В телефонній розмові просив прокурора ОСОБА_14 детально ознайомитися з проектами підозр та прийняти відповідне рішення, на що останній повідомив, що йому необхідні ще додаткові документи та такі йому також надіслав електронною поштою. Крім ОСОБА_5 до вчинення злочинної діяльності були причетні ряд осіб з інших регіонів України, чим мав намір займатися після скерування до суду справи щодо ОСОБА_5 Під час відпустки, можливо 15.07.2015, отримав телефонний дзвінок від ОСОБА_5, який запропонував зустрітися та поговорити з приводу подальших дій у кримінальному провадженні. Погодився на таку пропозицію та зустріч відбулася в кафе неподалік його будинку. Під час розмови ОСОБА_5 запитував, що з ним буде, коли буде оголошена підозра, а також розмовляли на різні побутові теми. Порадив ОСОБА_5 залучити адвоката, що є обов'язковим у випадку укладення угоди про визнання винуватості. Наступна зустріч з ОСОБА_5 відбулася 16.07.2015 в кафе, під час якої останній також цікавився своєю долею в ході розслідування. Після цього відбулася коротка розмова 20.07.2015 в тому ж кафе, оскільки ОСОБА_5 поспішав на якесь святкування. Розмова була лише на побутові теми. Зазначив, що згідно з постановою про закриття кримінального провадження, що на даний час наявна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22014140000000080 від 02.08.2014 року, провадження за ст. 332 КК України було закрите, а залишилися правова кваліфікація лише за ст. 366 КК України, за якою і мав намір повідомити про підозру ОСОБА_5 та інших осіб. Таким чином, таке рішення про закриття кримінального провадження підтверджує його доводи про те, що не було інших допустимих доказів для кваліфікації дій за ст. 332 КК України. Дії ОСОБА_5 були пов'язані лише з виготовленням підробленого документа та передачі такого замовнику. Під час перебування у відпустці не виконував жодних посадових обов'язків, не здійснював слідчих дій, за виключенням допиту одного свідка, яка прибула на виклик та повідомила, що за іншим викликом не з'явиться. Ця особа була ним допитана, однак, її показання не мали жодного доказового значення. З приводу зафіксованих у протоколах негласних слідчих (розшукових) дій розмов між ним та ОСОБА_5, то під висловлюваннями щодо необхідності донести десять документів мались на увазі документи, які характеризували особу ОСОБА_5 та ще одного працівника міграційної служби, яких виявилося саме десять, серед яких характеристики, довідки з місця проживання, копії посадових інструкцій, накази про призначення на посади, сертифікати з диспансера. Про необхідність надання таких документів повідомив ОСОБА_5 під час зустрічі з ним в перший день відпустки, а саме 15.06.2015, неподалік вулиці Привокзальної на запитання останнього з приводу того, що від нього, ОСОБА_5, необхідно. Під час цієї зустрічі надав ОСОБА_5 номер телефону слідчого, який здійснював розслідування на час його, ОСОБА_2, відпустки та сказав зі всіх питань звертатися до цього слідчого. В подальшому виникла необхідність надання ОСОБА_5 ще двох документів, а саме свідоцтва про шлюб та свідоцтва про народження дитини, тому в ході однієї з наступних зустрічей мова йшла вже про дванадцять документів. Також зазначив, що ініціатором зустрічей завжди був ОСОБА_5, який також завжди телефонував першим. Вказав, що з інформації, яка стала йому відома з оперативних джерел, ОСОБА_5, був агентом оперативних працівників СБУ. В свою чергу оперативні працівники СБУ прикривали незаконну діяльність ОСОБА_5 в міграційній службі, чим гарантували йому прикриття від правоохоронних органів та інших контролюючих структур. Однак, ОСОБА_5 був затриманий в іншому кримінальному провадженні під час отримання ним незаконної винагороди, у нього на руках було виявлено світіння спецречовини. Кримінальна справа розглядалася судом, однак з невідомих причин ОСОБА_5 був визнаний свідком. Вважає, що через те, що повідомив ОСОБА_5, що іншого рішення, окрім повідомлення йому про підозру, ним не буде прийнято, тому у даному випадку зі сторони ОСОБА_5 була здійснена провокація хабара стосовно нього. Вважає, що, оскільки під час відпустки жодних посадових обов'язків не виконував та повідомлення про підозри за ч.1 ст. 366 КК України вже були підготовані, мав право надати ОСОБА_5 консультацію з приводу кримінального провадження щодо нього. Заперечив розмови з ОСОБА_5 про будь-які грошові кошти, в тому числі про 300000 гривень. ОСОБА_5 йому неправомірної вигоди не пропонував, в останнього таку не вимагав. 20.07.2015 передав ОСОБА_5 ключі від свого автомобіля, оскільки ОСОБА_5 розповів, що був на якомусь святкуванні та має віскі, яке запропонував йому. Згідно з матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій ОСОБА_5 сказав слово „двісті", а він, ОСОБА_2, почув „віскі". Ключі від автомобіля лежали на столі, тому сказав ОСОБА_5 покласти віскі в багажник. Що саме клав ОСОБА_5 в багажник не бачив, оскільки огорожа кафе була непрозорою. Після його затримання, що відбулося біля виходу з кафе, його підвели до автомобіля та без участі захисника слідчий розпочав проводити слідчі дії, а саме огляд місця події та без ухвали слідчого судді обшук. Протягом приблизно 1,5 години перебував в кайданках. Слідчий сказав, що затримав його на місці вчинення злочину, при цьому не повідомив про це його дружину, не надав можливості зв'язатися з захисником, не роз'яснив процесуальні права. Протокол затримання був складений вночі наступного дня. Зазначив, що під час зустрічі 20.07.2015 ОСОБА_5 почав розповідати про курси валют, на що сказав йому, що не розуміє, про що він говорить, однак цих слів немає в протоколі за результатами проведення НСРД. Протоколи НСРД не відповідають цим розмовам, які велися між ним та ОСОБА_5 В протоколах зафіксовані не всі розмови, які саме розмови там не зазначені, більш конкретно не пригадав, наприклад немає привітання при зустрічі. Зазначив, що це були розмови на побутові теми, а також про курси валют, на що відповідав, що не розуміє, про що говорить ОСОБА_5 В ході обшуку в його автомобілі було вилучено 300000 гривень, які йому не належать.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим винуватості у вчиненому, його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дав показання про те, що працює на посаді начальника відділу еміграційної роботи Управління ДМС у Львівській області. Знайомий з ОСОБА_2 у зв'язку з допитами у кримінальному провадженні, в якому був визнаний свідком. Вперше був допитаний ОСОБА_2 08.06.2015. На 15.06.2015 слідчий ОСОБА_2. його викликав у слідчий відділ, що на вул. С.Бандери, у м. Львові, для проведення очної ставки, на яку прибув разом зі спеціалістом УДМС ОСОБА_6. Прибувши до слідчого управління на 10 годину, йому назустріч вийшов ОСОБА_2 та повідомив, що т.в.о. начальника управління ОСОБА_9 прибула з захисником та під час допиту все заперечує. На це запитав ОСОБА_2, чи може прибути в інший день, бо має намір також скористатися допомогою захисника, на що ОСОБА_2 відповів, що ще додатково з'ясує позицію ОСОБА_9 та пізніше з ним зв'яжеться. В той же день ОСОБА_2 йому зателефонував та запропонував зустрітися біля церкви Святої Ольги та Єлизавети. Біля 14 год прибув на обумовлене місце та з ОСОБА_2 на автомобілі останнього „Хюндай", синього кольору, поїхали до кафе „Валенсія" на вул. Сеченова. Там ОСОБА_2 сказав, що ОСОБА_9 під час очної ставки все заперечила та в нього (ОСОБА_5) є лише один вихід - взяти вину на себе за ст. 366 КК України, укласти угоду зі слідством за умови дійового каяття, що може бути підставою для звільнення від кримінальної відповідальності та він не буде відсторонювати його від посади. При цьому ОСОБА_2 сказав, що це буде коштувати десять документів і запитав, чи він таку суму потягне, тобто чи зможе зібрати. Після цих слів зрозумів, що сума не в гривнях, а становить десять тисяч доларів та сказав, що йому необхідно подумати, оскільки така сума для нього була дуже значною та обмінний курс долара на той час становив приблизно 25 гривень за один долар. ОСОБА_2 сказав, що часу він має один - два тижні та коли повернеться з відпустки йому (ОСОБА_5) необхідно буде оголосити підозру та переписати протокол його допиту. В іншому випадку сказав, що його звільнять з роботи, його справа матиме значний резонанс та відповідальність буде за іншими статтями КК України. В подальшому під час очної ставки вже йшла мова лише про статтю 366 КК України, про інші більш тяжкі злочини не йшлося. Попередньо йому ОСОБА_2 також було сказано, що якщо відмовиться від вказаної пропозиції, то нестиме відповідальність зі всією суворістю закону за іншими статтями КК України. В подальшому від ОСОБА_2 надходили неодноразові дзвінки прибути в слідчий відділ, щоб переписати протокол допиту, однак до слідчого до з'являвся, бо не міг зібрати необхідної суми коштів та відчував певний страх з приводу цього перед слідчим СБУ. З цим також пов'язує звернення до правоохоронних органів через певний час після вимоги ОСОБА_2 передати неправомірну вигоду. Так, 13 липня 2015 року звернувся до військової прокуратури та внутрішньої безпеки з приводу вимоги від нього неправомірної вигоди за закриття кримінальної справи. Протягом часу з 16.06.2015 до 15.07.2015 з ОСОБА_2 розмовляв по телефону з приводу різних питань, зокрема, щодо проведення очної ставки, необхідності переписати протокол допиту. 15.07.2015 за вказівкою оперативних працівників зателефонував до ОСОБА_2 та вони зустрілися ввечері біля ресторану „Українська кухня", що в Сихівському районі м. Львова. ОСОБА_2 сказав, що він (ОСОБА_5.) зробив багато шуму і, щоб вирішити щось, необхідно зустрітися з певними людьми та сказав, що зателефонує на наступний день. В той час користувався номером мобільного телефону НОМЕР_3. 16.07.2015 зателефонував ОСОБА_2 та домовилися з ним зустрітися в тому ж ресторані. Під час розмови ОСОБА_2 розповідав, що в його (ОСОБА_5.) інтересах підходили незрозумілі люди і тепер це буде коштувати не десять документів, а ще два необхідно додати, щоб це питання вирішити. При цьому, сказав, що до 24 серпня ніхто не буде його (ОСОБА_5) турбувати, а в цей час повинен бути закон про амністію, а якщо з амністією не вдасться, то він зробить все, щоб його з цієї справи витягнути. Тоді він запитав в ОСОБА_2, чи можна надати кошти в гривнях, щоб не втрачати при обміні, на що останній сказав, що можна в будь-якій валюті, хоч в тугриках, але не в гривнях. Він на це погодився та домовилися зустрітися в понеділок, щоб мати час зібрати кошти. В понеділок біля 19 год зустрілися з ОСОБА_2 в тому ж ресторані та на зустріч привіз з собою кошти в сумі 300000 грн., оскільки не зміг обміняти на долари, що на той час вже становило 12000 доларів. ОСОБА_2 на таку суму в гривнях погодився, передав ключі від свого автомобіля та сказав покласти кошти в багажник. Після цього вийшов з альтанки, підійшов до автомобіля та відчинив спочатку двері, а потім з салону багажник, та поклав туди гроші. Повернувшись в альтанку, віддав ключі ОСОБА_2, який запевнив його, що може не переживати та його тепер ніхто турбувати не буде. Після цього, в той самий день ОСОБА_2 затримали, а його допитали як свідка. Також вказав, що ОСОБА_2, на той час користувався телефонним номером НОМЕР_4. Зазначив, що після обіду 20.07.2015 зустрівся з оперативними працівниками ОСОБА_11 та ОСОБА_12, і вони разом прибули на територію можливо військової частини, адреси якої не пригадує. Там відбувалися певні оперативні дії, в тому числі був присутній під час ідентифікації та помічення грошових коштів у розмірі 300000 грн. При цьому були присутні поняті та якісь інші особи, складався протокол, який прочитав та підписав. Оскільки таку суму коштів не зміг зібрати, кошти надали співробітники СБУ. Ці дії тривали приблизно з 15 год до 19 год. 20.07.2015 після затримання ОСОБА_2 поїхав у військову прокуратуру з працівником прокуратури. Зазначив, що 15.07.2015 сказав ОСОБА_2, щоб той займався вирішенням його питання, це була не вказівка, а пропозиція, але вже після початку оперативних дій. 13.08.2015 після 15.00 год перебував у приміщенні військової прокуратури, а також брав участь у слідчому експерименті, що відбувався на місці події. Під час слідчого експерименту були присутні поняті, складався відповідний протокол. Також вказав, що під час зустрічей з ОСОБА_2 вживали алкогольні напої.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 дав показання про те, що станом на 20.07.2015 працював на посаді начальника слідчого відділу УСБУ у Львівській області та з обвинуваченим ОСОБА_2, який був його підлеглим, перебуває у службових відносинах. У провадженні слідчого відділу УСБУ у Львівській області знаходилось кримінальне провадження, в якому було встановлено кілька епізодів злочинної діяльності, а саме вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 332, 366 КК України. Зокрема, було задокументовано злочинну діяльність ОСОБА_5, якому планувалося оголошення підозри за ст. 366 КК України. Проект підозри було скеровано електронною поштою у прокуратуру Львівської області для узгодження та перевірки процесуальним керівником ОСОБА_14 та оголошення підозри повинно було відбуватися після виходу слідчого ОСОБА_2. з відпустки. Вказані події мали місце приблизно у червні-липні 2015 року. Вказав, що розмови про правову кваліфікацію дій ОСОБА_5 відбувалися і до відпустки ОСОБА_2, так і під час такої. Зокрема, під час відпусти слідчого ОСОБА_2. здійснював ряд слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні та розмовляв з процесуальним керівником та на початку липня 2015 року очікувалося набрання законної сили вироками щодо інших осіб, які брали участь у вищевказаній злочинній діяльності. Ствердив, що був присутній під час обшуку у службових приміщення слідчого відділу та відповідної ухвали слідчого судді при цьому йому не пред'являлося, про обставини щодо можливого отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди йому відомо лише із ЗМІ, жодних вказівок ОСОБА_2 щодо отримання неправомірної вигоди не давав та пропозиції від останнього щодо отримання такої вигоди не було. Під час проведення обшуку в службових приміщеннях були присутні співробітник внутрішньої безпеки ОСОБА_28, поняті, інші особи, які вказані у протоколі обшуку. Ствердив, що флешка, за допомогою якої слідчий може вносити відомості до ЄРДР, на час відпустки, згідно з відповідною інструкцією, повинна блокуватися.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні дав показання про те, що працював на посаді начальника слідчого підрозділу УСБУ у Львівській області та 20.07.2015 біля 19 год до слідчого відділу УСБУ у Львівській області прибув слідчий військової прокуратури та повідомив про намір провести обшук в кабінеті слідчого ОСОБА_2. без ухвали слідчого судді. У зв'язку з цим, зателефонував до начальника управління та від останнього отримав вказівку допустити слідчого до проведення обшуку. Порушень в діях слідчого та оперативних працівників не бачить. З цією метою взяв дублікати ключів від дверей та сейфу та допустив слідчого, інших осіб, понятих, які були у військовій формі, до проведення обшуку. Під час обшуку присутній не був, однак був присутній начальник відділення, в якому працював ОСОБА_2, а саме ОСОБА_13 Вказав, що старшим групи слідчих у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22014140000000080 від 02.08.2014 був ОСОБА_2, членами групи були ОСОБА_13, ОСОБА_16 Відомо, що ОСОБА_2 скерував до суду кримінальні провадження щодо двох осіб за ст. 332 КК України та очікував вироки, які мав намір використати в інших пов'язаних кримінальних провадженнях. Вказав, що ОСОБА_5 є заявником у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 та є тією особою, дії якої були кваліфіковані за ст. 366 КК України та, можливо за іншими статтями. Конкретної дати оголошення підозри ОСОБА_5 не було встановлено, це залежало від погодження процесуальним керівником, вироків в інших кримінальних провадженнях. Про зустрічі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 йому не відомо. Номер мобільного телефону, яким на той час користувався ОСОБА_2 - НОМЕР_4. Про долю кримінального провадження щодо ОСОБА_5 йому не відомо. Вказав, що під час відпустки ОСОБА_2 не мав би здійснювати слідчих дій та не міг приймати процесуальних рішень. Згідно з відповідною інструкцією останній повинен був на час відпустки звернутися до адміністратора ЄРДР для дезактивації ключа доступу. Зазначив, що у разі виявлення слідчим під час досудового розслідування ознак іншого кримінального правопорушення, слідчий повинен звернутися з відповідним рапортом та вирішується питання про внесення відомостей до ЄРДР. Про зустрічі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 під час відпустки останнього та про отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди йому нічого не відомо. Також вказав, що проект повідомлення про підозру ОСОБА_5 був скерований електронною поштою процесуальному керівнику для попереднього ознайомлення. Жодної можливості не притягувати ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не було. З рапортом про відкликання з відпустки ОСОБА_2 не звертався. Також зазначив, що службові кабінети слідчих на час відпустки та після закінчення робочого дня опечатуються, однак у випадку необхідності такі можна відчинити та опечатати повторно.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 дав показання про те, що працює на посаді прокурора відділу нагляду за СБУ, митницею та прикордонною службою прокуратури Львівської області та перебував з ОСОБА_2 у службових відносинах. Останній здійснював досудове розслідування кримінального провадження №22014140000000080 за статтями 332, 366 КК України щодо працівників міграційної служби. З матеріалами такого кримінального провадження знайомився. Із такого кримінального провадження були виділені ряд проваджень та повідомлено про підозру трьом особам. ОСОБА_5 про підозру не повідомлялося, обговорювалося питання щодо погодження тексту підозри щодо нього за ст. 366 КК України, з яким він, як процесуальний керівник, фактично погодився, однак у встановленому КПК України порядку проект підозри ще не було погоджено. Проект підозри підготував слідчий ОСОБА_2. та 01.07.2015 надіслав разом з протоколами допиту свідків електронною поштою для ознайомлення. В ході досудового розслідування виникало питання щодо того, чи є необхідність кваліфікувати дії ОСОБА_6 за ст. 368 КК України, але це питання повинен був вирішити він (свідок) як процесуальний керівник. Вказав, що номер телефону ОСОБА_2, закінчувався на цифри 777. Жодних вказівок щодо отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди останньому не надавав. Вважає, що ОСОБА_2 не міг не пред'явити ОСОБА_5 підозру за ст. 366 КК України, оскільки підстави для цього були встановлені.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні дав показання про те, що працює на посаді прокурора відділу нагляду прокуратури Львівської області та перебував з ОСОБА_2 у службових відносинах. Зазначив, що був у складі групи прокурорів у кримінальному провадженні, номер якого закінчується на 80, відносно працівників міграційної служби. Старшим групи прокурорів був ОСОБА_14, а у його відсутності підписував процесуальні документи замість нього, зокрема погоджував три клопотання про арешт майна та два клопотання про проведення обшуку. З проектом підозри ОСОБА_5 не ознайомлювався. Чи у вказаному кримінальному провадженні комусь повідомляли про підозру йому не відомо. В розмові з ОСОБА_2 останній повідомляв, що розслідування триває. Щодо правової кваліфікації у вказаному кримінальному провадженні, то така була за ст. 366 КК України. Пригадує, що номер телефону ОСОБА_2 закінчується цифрами 7.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 дала показання про те, що працює на посаді слідчого слідчого відділу УСБУ у Львівській області та ОСОБА_2 є її чоловіком. Їй відомо, що останній був затриманий за підозрою в отриманні хабара. З ОСОБА_5 особисто не знайома, однак в листопаді-грудні 2014 року брала участь в розслідуванні кримінального провадження з останніми цифрами номеру в ЄРДР - 80 та цій особі, яка працює в органах міграційної служби, в подальшому планувалося повідомити про підозру за ст. 366 КК України. Крім цього, їй відомо, що раніше ОСОБА_5 був затриманий за отримання хабара та кримінальне провадження на даний час перебуває у провадженні Галицького районного суду м. Львова. Ствердила, що у власності ОСОБА_2 немає автомобіля, раніше він користувався автомобілем „Хюндай Акцент", який був придбаний ними обома в кредит та в подальшому відчужений. Про слідчі дії, які здійснював слідчий ОСОБА_2. у вказаному кримінальному провадженні, та про зустрічі ОСОБА_5 з ОСОБА_2 їй не відомо. 20.07.2015 їй стало відомо про затримання ОСОБА_2, коли невідомі особи, які представилися співробітниками військової прокуратури, намагалися зайти в квартиру, яка належить їй на праві власності, з обшуком без ухвали суду та постанови слідчого. Повідомили при цьому, що переслідують злочинця, потім сказали, що діють з метою усунення загрози життю і здоров'ю людей та з метою перешкодити знищенню майна. В подальшому її силою відштовхнули та зайшли в квартиру. Тоді заявила, що їй необхідно адвоката. Коли вийшла з квартири, то обшук прокурором було припинено. Копії протоколу вручено їй не було, жодних речей чи документів не вилучено. На даний час ОСОБА_2 у цій квартирі АДРЕСА_2 проживає. 21.07.2015 біля 4 год їй зателефонували та повідомили, що її чоловік затриманий. 20.07.2015 їй про це не повідомляли. Угоду з захисником уклала 20.07.2015 приблизно о 23 годині. Обшук фактично розпочався біля 20.00 год. Про те, чи повідомляла відповідну посадову особу військової прокуратури про укладення угоди з адвокатом, не пригадує. Біля 1 години прибула з захисником за місцем затримання ОСОБА_2 Протокол обшуку розпочали складати лише на вимогу захисника біля 22 години. Понятими були військовослужбовці та пред'являли захиснику військові квитки. Посадовій особі, яка складала протокол обшуку, військові квитки поняті не пред'являли.

Під час додаткового допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 дала показання про те, що про затримання чоловіка ОСОБА_2 її повідомив слідчий ОСОБА_4 біля 4 години 21.07.2015. Користується приблизно з 2001 року одним номером телефону НОМЕР_5, а слідчий телефонував з номера НОМЕР_6. З будь-яких інших телефонних номерів 20-21 липня 2015 року інші посадові особи військової прокуратури їй не телефонували. Договір з захисником для захисту інтересів ОСОБА_2 уклала після закінчення обшуку в її квартирі. На запитання прокурора про те, у зв'язку з чим нею укладено договір з захисником щодо захисту інтересів ОСОБА_2, якщо ствердила, що на той час ще не знала про затримання ОСОБА_2, пояснила, що у зв'язку з тим, що дізналася про проведення обшуку військовою прокуратурою і припустила, що її чоловіку може бути необхідна допомога захисника.

Свідок ОСОБА_19 дав показання про те, що є військовослужбовцем строкової служби та проходить службу на навчально-спортивній базі літніх видів спорту зі званням „старший солдат" та обвинуваченого ОСОБА_2 бачив вперше лише при проведенні обшуку, жодних підстав обмовляти останнього не має. 20.07.2015 на вул. Коломийській у м. Львові брав участь у проведенні обшуку ОСОБА_2 Був присутній під час помічення грошових купюр, що відбувалося на їх військовій базі 20.07.2015 біля 17 год. При цьому були присутні співробітники правоохоронних органів, ОСОБА_5 та ще один понятий - військовослужбовець ОСОБА_20 Перед поміченням купюр були взяті змиви з рук працівника СБУ, потім спреєм було оброблено купюри, номери їх переписані. В лівому кутку кімнати були розташовані два принтери, в приміщенні також був комп'ютер та сканер. Відповідний протокол прочитав та підписав, перед цим йому роз'яснили права та обов'язки, обставини справи. Приблизно о 18 годині виїхали з території військової частини та попрямували на місце неподалік ресторану „Українська кухня", що на вул. Коломийська у м. Львові. Безпосередньої участі в затриманні ОСОБА_2 не брав, чи ознайомлювався та підписував протокол затримання не пригадує. Брав участь в огляді місця події, був також проведений особистий обшук ОСОБА_2, під час якого вилучили ключі, гаманець, телефони, інші речі. Також оглядали автомобіль „Хюндай Акцент", який належав дружині ОСОБА_2, та в багажнику автомобіля виявили грошові кошти, помічення яких було попередньо проведене за його участі. Грошові кошти були купюрами по 500 гривень пачками. Слідчий біля 19 години зателефонував дружині ОСОБА_2 та повідомив про його затримання. Під час проведення слідчих дій його особу встановлювали за посвідченням водія, яке було постійно при ньому. Також зазначив, що вказівку прибути до службового приміщення, де в подальшому відбувалися слідчі дії, йому надав його керівник та повідомив, що переходить у підпорядкування працівників СБУ. Протягом якого періоду часу відбувалося мічення купюр, їх копіювання, не пригадує, напевно ці дії відбувалися більше 45 хвилин. Підтвердив належність йому підписів під протоколами, однак вказав, що не був присутній під час затримання. Також зазначив, що підписував протокол обшуку, вилучення особистих речей. Йому також демонструвався відеозапис слідчих дій. Відеозйомка слідчої дії проводилася на дві відеокамери та зупинялася для заміни батареї, про що відповідна посадова особа повідомляла. Зазначив, що слідчим роз'яснювалися права ОСОБА_2 Під час огляду місця події та обшуку були присутні інші особи, які лише стояли поруч. Вказав, що, коли прибув до слідчого на допит, то вже був чорновий варіант допиту, який прочитав, все звірив та слідчий виправив протокол з врахуванням його зауважень. Протоколи допиту підписував двічі, можливо виправлялися якісь граматичні помилки. ОСОБА_2 відмовився від демонстрації йому відеозапису, що чув крізь відчинені двері в кабінет, де були присутні ОСОБА_2 та слідчий.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні дав показання про те, що є військовослужбовцем строкової служби, проходить службу на навчально-спортивній бази літніх видів спорту та обвинуваченого ОСОБА_2 бачив вперше лише при проведенні слідчих дій. Вказав, що 20.07.2015 на території вказаної спортивної бази з дозволу командира брав участь у поміченні грошових коштів, особистому обшуку ОСОБА_2 та обшуку автомобіля. Мічення коштів проводилося працівниками СБУ, в ході чого був присутній, крім нього, ОСОБА_19 Під час цього копіювали купюри, звіряли їх номери із скопійованими, які співпадали. Купюри також обробляли спреєм. Потім ознайомився з відповідним протоколом, який був готовий вже на момент початку цих дій. Чи був присутній під час мічення коштів ОСОБА_5, не знає. Був присутній під час затримання ОСОБА_2 Протокол затримання складався біля 19 години, а затримання було приблизно за 15-20 хвилин до цього, але достовірно не пригадує. ОСОБА_2 під час затримання роз'яснювалися права, слідчий повідомив його родичів відразу після затримання. Був також присутній під час огляду місця події, обшуків. Також під час цього були присутні ОСОБА_19, ОСОБА_2, слідчий та працівники СБУ. Слідчий запропонував ОСОБА_2 надати для огляду його автомобіль, однак ОСОБА_2 відмовлявся. В ході обшуку автомобіля в багажнику були виявлені грошові кошти в сумі 300000 грн. купюрами по 500 грн. та це були саме ті кошти, які були попередньо поміченими. Під час обшуку проводилося просвічування коштів ультрафіолетом та було видно характерне світіння купюр. ОСОБА_2 заперечив належність йому коштів, сказав, що не знає джерела їх походження. Під час обшуку здійснювалася відеозйомка двома камерами та відеозапис проводився безперервно. Вилучені кошти були поміщені в пакети, які були опечатані та підписані учасниками слідчої дії. Під час огляду місця події також здійснювалася відеозйомка, але можливо однією камерою. Чи був присутній під час складання протоколу затримання ОСОБА_2 не пригадує, можливо такий складався перед обшуком. Також зазначив, що на час залучення його до слідчих дій мав при собі військовий квиток. Серед працівників СБУ був ОСОБА_12, який здійснював відеозйомку. На участь у слідчих діях прийшов біля 15 години. Там були він і понятий ОСОБА_19, ОСОБА_12 та інший оперативник, а також працівники „Альфи". Під час складання протоколу мічення купюр один з оперативників диктував іншому номери купюр. Також вказав, що протокол мічення купюр був готовий, коли прийшов на слідчу дію. Складання протоколу мічення розпочалося приблизно о 15.05 год, а часу закінчення не пригадує. Ствердив, що під час помічення звіряли номери купюр з тими, що були в тексті протоколу, такі було помічено та вручено свідку ОСОБА_5. Останньому вручення відбувалося пізніше та не пам'ятає, чи він був присутній з самого початку мічення купюр. Під час слідчих дій здійснювалася відеозйомка. На місце події прибув, коли ОСОБА_2 лежав на землі, а потім його підняв співробітник спецпідрозділу „Альфа". ОСОБА_2 слідчий роз'яснив його права та обов'язки, однак, чи це фіксувалося відеокамерою не впевнений. Вказав також, що на місці події складалися якісь протоколи, підписував оригінал протоколу обшуку. Зауважень до протоколів у нього не було. ОСОБА_2 заперечував, що виявлені кошти належать йому. Від перегляду відеозапису ОСОБА_2 то відмовлявся, то погоджувався, однак, чи переглядав він відеозапис слідчої дії, не пригадує. Під час обшуку ОСОБА_2 звертався до слідчого з вимогою ідентифікувати всіх осіб, які там присутні, проте слідчий ідентифікував не всіх. Також вказав, що відеозапис обшуку переглядав фрагментами, в подальшому зазначив, що взагалі такий не переглядав.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_4 дав показання про те, що працює на посаді слідчого військової прокуратури Західного регіону та знайомий з ОСОБА_2 виключно в межах кримінального провадження. ОСОБА_2 був підозрюваним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. ОСОБА_2 був фактично ним затриманий з початку слідчої дії, оскільки був обмежений у праві переміщення. Протокол затримання був складений пізніше у приміщенні військової прокуратури. На місці події був проведений огляд місця події та обшук транспортного засобу, в ході чого проводилася відеофіксація. До реєстру доказів внесено усі слідчі дії, на які покликається сторона обвинувачення, як на докази. Про проведення будь-ким інших слідчих дій йому не відомо. Дружину ОСОБА_2 повідомив про його затримання телефоном з моменту складання протоколу про затримання. Пам'ятку про права та обов'язки затриманого ОСОБА_2 вручено під час складання протоколу про затримання. З початку слідчих дій ОСОБА_2 був обмежений у переміщенні, оскільки був учасником слідчої дії, та лише за результатами слідчої дії було прийнято рішення про його затримання у зв'язку з вчиненням злочину. Перебування на місці події осіб, які не внесені до протоколу огляду пояснив тим, що це громадське місце та ідентифікував виключно учасників слідчої дії. Яким чином були залучені поняті не пригадує. Участь захисника під час проведення огляду місця події та обшуку автомобіля не забезпечувалася, оскільки ОСОБА_2 не був затриманим, а лише обмеженим в переміщенні. У протоколі затримання вказано час затримання 19.05 год у зв'язку з тим, що це час, з якого останній був фактично обмежений у переміщенні. ОСОБА_2 був затриманий безпосередньо на місці вчинення злочину після отримання грошових коштів, тому проводилися невідкладні слідчі дії. Під час обшуку ОСОБА_2 вказав, що саме ОСОБА_5 поклав грошові кошти в багажник його автомобіля. Особи, які здійснювали відеозйомку, були спеціалістами, яким роз'яснювалися відповідні права. ОСОБА_12 був учасником слідчої дії, тому здійснював просвічування люмінесцентною лампою. В ході огляду місця події у ОСОБА_2 були взяті змиви з рук. Механізм перенесення відеозапису з носія з відеокамери на компакт-диск йому не відомий. Ствердив, що відеозапис ОСОБА_2 демонструвався.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дав показання про те, що працює на посаді консультанта-експерта з оперативних питань представництва УВБ у Львівській області СБ України та залучався до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні на підставі доручення процесуального керівника, ухвал слідчого судді. Зокрема, брав участь у знятті інформації з транспортних (телекомунікаційних) систем, аудіовідеоконтролі, а також залучався до проведенні обшуків, оглядів з приводу намірів отримання ОСОБА_2 коштів у ОСОБА_5 за непритягнення до кримінальної відповідальності. Грошові кошти в сумі 300000 гривень у шести упаковках купюрами по 500 грн. були виявлені в ході обшуку автомобіля ОСОБА_2 в багажнику. Обшук автомобіля та огляд місця події фіксувалися за допомогою відеокамер, в однієї з яких під час зйомки розрядилася батарея. Усі учасники цих слідчих дій були попередньо ідентифіковані. Безпосередньо допомагав проводити огляд на предмет наявності спецречовини, проводити звірку виявлених купюр, опечатував грошові кошти та інше. На грошових коштах було виявлено сліди спецречовини. Складав протоколи за результатами проведення НСРД, до яких долучав компакт-диски з записами розмов ОСОБА_2 та ОСОБА_5, відеозаписи спостереження, дані зняття інформації з транспортних (телекомунікаційних) мереж. Оригінали записів перенесено з відповідних пристроїв підрозділом ВОД, що передбачено відповідною внутрішньою інструкцією СБУ. Такі пристрої, які є інвентаризованими, постійно використовуються в оперативній діяльності та відсутня можливість їх долучати до протоколів НСРД. З метою забезпечення конспірації інвентарні номери безпосередньо на пристрої не наносяться. На вимогу експертам було надано оригінали пристроїв, якими здійснювалися НСРД. Також зазначив, що з оперативних джерел ним було отримано інформацію, що ОСОБА_2 періодично займається вимаганням неправомірної вигоди під час розслідування кримінальних проваджень, про що склав відповідний рапорт. Про готування до конкретного злочину в рапорті не йшлося. З ОСОБА_5 познайомився 13.07.2015 можливо в приміщенні військової прокуратури після подання вказаного рапорту у зв'язку з зверненням останнього з заявою про вчинення щодо нього ОСОБА_2 злочину. Помічення та ідентифікація грошових коштів проводилася в приміщенні бази літніх видів спорту, щоб забезпечити належну конспірацію. При цьому були присутні він, ОСОБА_22, ОСОБА_5 та двоє понятих, які були військовослужбовцями. Можливо у протоколі ідентифікації та помічення грошових коштів не зазначив деякі дані, оскільки поспішав. Час проведення помічення та ідентифікації грошових коштів в протоколі вказано правильно, під час цих дій застосовувалися кілька ксероксів та комп'ютерів. Фактично проводився спеціальний слідчий експеримент та був складений лише протокол ідентифікації та помічення грошових коштів. До моменту затримання ОСОБА_2 перебував неподалік ресторану „Українська кухня", а зовнішнє спостереження здійснювалося працівниками відділу оперативного документування. Відеофіксація огляду проводилася працівником ВОД на відеокамеру „Panasonic", в іншій камері „JVC" розрядилася батарея. Ствердив, що мав усі належні повноваження щодо проведення НСРД.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 дав показання про те, що працює на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах представництва внутрішньої безпеки УВБ СБ України у Львівській області та йому відомо про певні обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення. Брав участь в огляді місця події, обшуку автомобіля, поміченні коштів, інших діях. Вказав, що НСРД у цьому кримінальному провадженні проводилися на підставі доручення військової прокуратури, ухвали апеляційного суду Львівської області, постанови прокурора. Під час огляду місця події та обшуку застосовувалися дві відеокамери „JVC" та „Panasonic" та запис здійснювався на їх внутрішню пам'ять. Під час обшуку в багажнику автомобіля ОСОБА_2 були виявлені грошові кошти в сумі 300000 гривень, які після цього були належним чином оглянуті. До обшуку був залучений за вказівкою слідчого. Помічення та вручення грошових коштів проводилося в будівлі спорткомплексу збройних сил на вул. Клепарівській у м. Львові, де був присутній заявник ОСОБА_5 Приміщення, де проводилося копіювання купюр було обладнане необхідною для цього технікою. Купюри оброблялись спеціальною речовиною. Технічні записи, якими здійснювалося фіксування НСРД, надавалися в експертну установу та експерт здійснював експериментальні записи. Усі записи НСРД були перенесені на компакт-диски з внутрішньої пам'яті пристроїв. Час, вказаний у протоколі мічення та ідентифікації грошових коштів, відповідає дійсності. Слідчому передавалися відеозаписи слідчих дій для їх демонстрування. В цей час перебував в коридорі біля кабінету, який мав невелику площу, тому двері кабінету були постійно відчинені та бачив все, що там відбувається.

Крім цього, винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненому підтверджується такими доказами:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.07.2015, згідно з яким ОСОБА_5 повідомив про вимагання у нього ОСОБА_2 неправомірної вигоди та погрози кримінальним переслідуванням у разі несплати коштів, на підставі якої 13.07.2015 були внесені відомості до ЄРДР за №42015140400000062 (Т.1 а.с.16-19);

-протоколом ідентифікації, помічення та вручення грошових коштів від 20.07.2015, згідно з яким у присутності понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_19 проведено огляд, обробку (помічення) і вручення грошей в сумі 300000 гривень купюрами по 500 гривень з зазначенням їх серій та номерів заявнику ОСОБА_5, який попередньо коштів не торкався та будь-якого світіння на руках останнього не виявлено (Т.1 а.с.20-185);

-протоколом огляду місця події від 20.07.2015 та відеозаписом такого, згідно з якими оглянуто територію навпроти входу в кафе „Українська кухня", що на вул. Коломийська, 13А у м. Львові, світіння рук ОСОБА_2 від світла люмінесцентної лампи не виявлено, дозвіл на обшук свого автомобіля НОМЕР_7, ОСОБА_2 не надав (Т.1 а.с.186-191);

-протоколом обшуку від 20.07.2015 та відеозаписом такого, відповідно до яких проведено обшук автомобіля ОСОБА_2 „Хюндай Аксент", р.н. НОМЕР_2, в ході якого проведено особистий обшук ОСОБА_2, який відмовився надати ключі від автомобіля, у багажному відділенні автомобіля виявлено шість пачок з купюрами номіналом по 500 гривень кожна на загальну суму 300000 грн., за допомогою люмінесцентної лампи на грошових коштах виявлено світіння світло-зеленого кольору (Т.1 а.с.197-202);

-ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21.07.2015, якою визнано проведені 20.07.2015 обшуки за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 у АДРЕСА_2 та в автомобілі НОМЕР_8, законними та такими, що проведені у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства (Т.1 а.с. 206-207);

-висновком Львівського НДІСЕ №2942 від 28.08.2015 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин, згідно з яким на банкнотах номіналом 500 гривень з відповідними серіями та номерами, які вилучені під час проведення обшуку автомобіля НОМЕР_8, що належить ОСОБА_2, на гумових медичних рукавицях, в яких проводився перерахунок (вилучення) вищевказаних банкнот, на гумових медичних рукавицях, в яких проводилося помічення вищевказаних банкнот є нашарування спеціальної хімічної речовини неорганічної природи, яка має спільну родову належність з наданим зразком СХР „Світлячок-М"; на двох парах гумових медичних рукавиць, в яких проводилися змиви з рук ОСОБА_2, на ватних косметичних дисках, якими проводили змиви з правої та лівої руки ОСОБА_2 та ОСОБА_5, на гумових медичних рукавицях, в яких проводилось освідування ОСОБА_5, нашарувань спеціальних хімічних речовин, зокрема СХР „Світлячок-М", не виявлено (Т.2 а.с.17-23);

-висновком Львівського НДІСЕ №2943 від 28.08.2015 криміналістичної експертизи реквізитів документів, згідно з яким представлені на дослідження банкноти номіналом 500 гривень з відповідними серіями та номерами, виготовлені способом, який використовується при виробництві аналогічних банкнот, що випускаються в обіг Національним банком України, тобто, є банкнотами гривні, номіналів 500 гривень, які виготовлені банкнотно-монетним двором Національного банку України або фірмою з виробництва банкнот „Thomas De La Rue" (Великобританія) і випущені в обіг Національним банком України (Т.2 а.с.39-43);

-протоколом обшуку від 20.07.2015, згідно з яким проведено обшук у приміщенні слідчого відділу УСБУ у Львівській області, що у м. Львові на вул. С.Бандери, 1, в ході якого зі службового кабінету ОСОБА_2 вилучені матеріали кримінального провадження №22014140000000080 від 02.08.2014 в п'яти томах, відпускний квиток №271 на 1 аркуші (Т.2 а.с.58-61);

-ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21.07.2015, якою визнано проведений 20.07.2015 обшук в службовому приміщенні слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. С.Бандери, 1, законним та таким, що проведений у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства (Т.2 а.с. 56-57);

-протоколом огляду від 21.07.2015, в ході якого оглянуто матеріали кримінального провадження №22014140000000080 від 02.08.2014 в п'яти томах, з яких серед іншого встановлено, що таке провадження прийняв до свого провадження старший слідчий в ОВС І відділення слідчого відділу УСБУ у Львівській області підполковник юстиції ОСОБА_2 та останній станом на 09.06.2015 був старшим слідчої групи, до складу якої також входили ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_18, процесуальні керівники - ОСОБА_17, ОСОБА_14; в матеріалах виявлено серед іншого протоколи допиту свідка ОСОБА_5 від 08.06.2015, протокол одночасного допиту ОСОБА_9 та ОСОБА_5; повідомлення про підозру ОСОБА_5 не виявлено (Т.2 а.с.64-131);

-протоколом огляду наглядового провадження у кримінальному провадженні №22014140000000080 від 02.08.2014 та матеріалами такого наглядового провадження, згідно з якими встановлено, що в такому наявний проект повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України від червня 2015 року, підписи у такому відсутні, складені слідчим ОСОБА_2. (Т.2 а.с.133-172);

-протоколом огляду комп'ютерних носіїв інформації щодо аналізу телефонних з'єднань між абонентськими номерами НОМЕР_9, що належав ОСОБА_5, та НОМЕР_10, що належав ОСОБА_2, згідно з якими встановлено факт 33 контактів із зазначенням місця перебування абонентів, дати, часу та тривалості з'єднань (Т.3 а.с. 17-82);

-протоколами про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.07.2015, а саме, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільних телефонів з сім-картками оператора мобільного зв'язку ПрАТ „Київстар", абонентський номер НОМЕР_11, що перебував у користуванні ОСОБА_2, та абонентський номер НОМЕР_12, що перебував у користуванні ОСОБА_5, дозвіл на проведення яких надано ухвалами судді апеляційного суду Львівської області від 13.07.2015 №02685т та №02686т у кримінальному провадженні №42015140400000062 від 13.07.2015, та аудіозаписами розмов, які наявні на оптичних носіях інформації №9/12-631, 9/12-632 (Т.3 а.с.85-92, 93-100, 176);

-протоколами про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23.07.2015, 24.07.2015 а саме, аудіоконтролю особи, щодо ОСОБА_2, дозвіл на проведення якого надано ухвалою судді апеляційного суду Львівської області від 13.07.2015 №02685т у кримінальному провадженні №42015140400000062 від 13.07.2015, та аудіозаписами розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які наявні на оптичних носіях інформації №9/12-612, 9/12-613 (Т.3 а.с.101-113, 114-122, 130-173, 177);

-протоколами про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23.07.2015, 24.07.2015 а саме, візуального спостереження за особою в публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних засобів для спостереження, щодо ОСОБА_2, дозвіл на проведення якого надано ухвалою судді апеляційного суду Львівської області від 13.07.2015 №02685т у кримінальному провадженні №42015140400000062 від 13.07.2015, та відеозаписами зустрічей ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які наявні на оптичних носіях інформації №9/12-612, 9/12-613 (Т.3 а.с.123-124, 125-127, 128-129, 177);

-протоколом слідчого експерименту від 13.08.2015 та фототаблицею до такого, в ході якого свідок ОСОБА_5 розповів та показав на місці подій обставини отримання неправомірної вигоди ОСОБА_2 (Т.3 а.с.191-201);

Згідно з висновком Львівського НДІСЕ №5174/5175 від 05.12.2016 судової криміналістичної експертизи відеозвукозапису за матеріалами кримінальної справи №464/8036/15-к: 1.1, 1.2, 1.4, 1.7 Відеофонограму „MOV035.MOD" отримано за допомогою відеокамери JVС Everio GZ-MS215BE або іншої аналогічної відеокамери марки JVC без зупинок у середині запису. Файли „Mov004 (Panasonic SDR-H85).mod", „Mov005 (Panasonic SDR-H85).mod", „Mov006 (Panasonic SDR-H85).mod" та „Mov007 (Panasonic SDR-H85).mod" отримані за допомогою однієї відеокамери моделі Panasonic SDR-H85 без зупинок між відеофонограмами та у середині відеофонограм; 1.3. Усі досліджувані відеофонограми є копіями; 1.5, 1.6, 1.11, 1.12. Назви файлів файли „Mov004 (Panasonic SDR-H85).mod", „Mov005 (Panasonic SDR-H85).mod", „Mov006 (Panasonic SDR-H85).mod" та „Mov007 (Panasonic SDR-H85).mod" піддавались змінам шляхом напису „(Panasonic SDR-H85)" у назви файлів за допомогою комп'ютера перед записом файлів. Ознак неодночасності запису відеозображення та звуку, невідповідності змісту відеозображення запису звуку, інших ознак монтажу (змін) відеофонограм не виявлено. Дати категоричний висновок про відсутність будь-яких змін у файлах відеофонограм (у т.ч. інших змін у назвах фонограм) після утворення відповідних оригінальних файлів відеофонограм не виявляється можливим у зв'язку з відсутністю відповідної атестованої методики дослідження; 1.8, 1.9. Відновити у повному відеофонограми з файлу "Mov005 (Panasonic SDR-H85).mod" не виявляється можливим у зв'язку з механічними пошкодженнями на представленому оптичному диску. Інші досліджувані відеофонограми вільно копіюються з оптичних дисків та не містять області видаленої інформації технічного пристрою; 2.1-2.5, 2.9, 2.10. Усі досліджувані фонограми є копіями, що записані за допомогою пристрою Unika AR-4E або аналогічного пристрою звукозапису. Згідно зі структурою назв та характером мовної інформації групи фонограм, що знаходяться в одному каталозі оптичного диску, є набором послідовних записів, отриманих за допомогою одного пристрою без зупинок між фонограмами. Порушень безперервності запису, ознак монтажу та інших змін (у т.ч. змін у назвах файлів) не виявлено. Дати категоричний висновок про відсутність будь-яких змін у файлах фонограм (у т.ч. змін у назвах фонограм) після утворення відповідних оригінальних файлів фонограм не виявляється можливим у зв'язку з відсутністю атестованої методики дослідження; 2.6, 2.7. Усі досліджувані фонограми вільно копіюються з оптичних дисків та не містять області видаленої інформації технічного пристрою; 1.10. Слідча дія, яка зафіксована на трьох оптичних дисках DVD+R "PHILIPS", які знаходились в конверті з рукописним текстом „Відеозапис слідчої дії - обшуку від 20.07.2015" (підшитий до справи як аркуш 202 тому 1 справи), відбувалась у відкритому акустичному середовищі. Встановити кількість осіб, мовлення яких зафіксоване на вказаних дисках і відповідно належні їм висловлювання не виявляється можливим з причин, вказаних в п. 5.1 дослідницької частини висновку; 2.8 Діагностувати акустичне середовище, в якому проводився запис розмов, наявних на оптичному диску DVD+R "TDK" з реєстраційним №9/12-612 у папках: „15.07.2015\звук\уніка7", „16.07.2015/звук (уніка7)" та „20.07.2015\звук" та встановити кількість учасників розмов не виявляється можливим з причин, вказаних в п. 5.2 дослідницької частини висновку. Висловлювання ОСОБА_5 у згаданих розмовах вказані в п. 4 дослідницької частини висновку; 3.1 У звукозаписах розмов, наявних на наданому для дослідження оптичному диску DVD+R „TDK" з рукописним текстом „9/12-612" у файлах, вказаних в п. 1.2 дослідницької частини, текстовий зміст яких в основному відповідає викладеному на аркушах 102-112, 115-121, 133-173 т.3 кримінального провадження, серед інших зафіксоване усне мовлення; у звукозаписах розмов, наявних на наданих для дослідження оптичному диску DVD+R "PHILIPS" з рукописним текстом „9/12-631" у файлах, вказаних в п. 1.3 дослідницької частини, текстовий зміст яких в основному відповідає викладеному на аркушах 85-91, 93-100 т. 3 кримінального провадження, серед інших зафіксоване усне мовлення ОСОБА_5 Висловлювання ОСОБА_5 в текстовому змісті цих розмов позначені як „О".

Експерти Львівського НДІСЕ ОСОБА_23, ОСОБА_24 та ОСОБА_8 в судовому засіданні вищевказаний висновок повністю підтримали.

Експерт ОСОБА_23 в судовому засіданні додатково роз'яснив, що в ході проведення експертизи застосовувалися методики та програмні засоби, використовувалися нормативно-правові акти, які зазначені у висновку. Оригіналів відео та звукозаписів експерти не вимагали, такі не досліджувалися, оскільки були надані інші матеріали, які були достатніми для проведення експертизи. Предметом дослідження були оптичні диски, які були належним чином описані. Зокрема, на клопотання експертів були надані пристрої, на які здійснювалися записи. На певні питання ним не було надано категоричні відповіді, про що зазначено у висновку. Така некатегорична відповідь міститься серед відповідей на питання 1.5, 1.6, 1.11, 1.12, про що зазначено у висновку. Дослідження проводилося за копіями записів. Відповіді на інші питання - категоричні. Ствердив, що оригінали записів при проведенні такого роду експертиз необхідні при дослідженні в першу чергу аналогових записів, а у даному випадку наявні цифрові записи. В ході дослідження встановлено, що розбіжності в форматах між тими, в яких здійснюють запис надані пристрої та в наданих записах відсутні. Пристрої, які були надані у відповідь на клопотання експертів, не були упаковані, однак мали відповідні номери та були справними. Результат експертизи від того, чи надали копію, чи оригінал з технічної точки зору не зміниться. Надані на дослідження пристрої не мають можливості запису безпосередньо на компакт-диски. Такі пристрої можуть здійснювати запис на внутрішню пам'ять та на носії інформації. Надані пристрої не були безпосереднім об'єктом дослідження та не вказані в ухвалі про призначення експертизи, тому такі не описані з усіма реквізитами у вступній та дослідницькій частинах як предмети дослідження. Також пояснив, що пристрій „Уніка" містить власне програмне забезпечення, яке не можна замінити іншим. Заміна в назвах файлів не змінює первинний зміст записів. Отримавши витребувану апаратуру, яку надали троє працівників СБУ та один працівник військової прокуратури, в їх присутності виготовив експериментальні зразки записів на внутрішню пам'ять пристроїв, скопіював записи на комп'ютер та повернув таку в той самий день. Такі зразки до відповідного наглядового провадження не долучив. Копіювання інформації з наданих пристроїв можливо за допомогою кабелів та комп'ютера. Згідно з Методикою технічного дослідження матеріалів відео-, звукозапису, що містяться на цифрових носіях інформації (2014) питання дослідження оригіналів цифрових записів на даний час не є коректним. Зміни в назвах відеофайлів, що є атрибутом файлів, не змінює первинний зміст файлів та не може свідчити про монтаж. Те, чи оригінали записів піддавалися змінам, відповісти не може. Досліджувані записи здійснені на наданих пристроях, або на інших моделях аналогічних пристроїв. Вказав, що його експертна спеціальність 7.1 дозволяє здійснювати базову лінгвістичну оцінку матеріалу, тобто іншими словами аудиторне дослідження - прослуховування записів та їх сприймання, що є спеціальним методом дослідження та не має відношення до лінгвістичної експертизи. Методичної заборони проводити експертизи за копіями записів немає, а відповідні інструкції призначені для органу, який призначає експертизу. При дослідженні експериментальних зразків записів, створених за допомогою наданої апаратури, було встановлено, що відеозаписи скопійовані звичайним чином, тобто без зміни їх технічних характеристик порівняно з первинним носієм. Щодо пристрою „Уніка", то копіювання звукозаписів повинно було відбуватися без змін, оскільки не виявлено конвертації файлів. Без надання експертам пристроїв, на які здійснювалися записи, відповіді не були б такими категоричними. Також зазначив, що припустився помилок у тексті висновку, зокрема у відповіді на питання 1.5, 1.6, 1.11, 1.12 у першому реченні після слів „піддавались змінам шляхом …" пропустив слово „додавання", у відповіді на питання 1.8, 1.9 після слів „Відновити у повному…" пропустив слова „обсязі інформацію", на аркуші 6 висновку в абзаці, який починається словами „Для порівняльного дослідження…" після слова „експериментальні" повинно було бути вжите слово „відеофонограми", однак помилково вказав слово „фонограми".

Експерт ОСОБА_24 в судовому засіданні додатково роз'яснив, що працює на посаді завідувача лабораторії інформаційних технологій та інтелектуальної власності Львівського НДІСЕ та пояснив, що висновок судової криміналістичної експертизи звуко та відеозапису наданий ним за спеціальністю 7.2. Безпосередньо давав відповідь на питання 3.1. Стаж його роботи експертом становить 40 років. Усі застосовані методики вказані у висновку. В ході даного дослідження надавалися відповіді на певні питання експертами одноособово, а на інші - комісійно. Під час експертизи були ним досліджені усі відеофайли, зміст яких було наведено у відповідних протоколах слідчих дій, а саме п'ять файлів, які вказані у додатку до висновку. Пояснив, що для ідентифікації голосу ОСОБА_5 було надано достатньо матеріалів, пристрої, на яких здійснювався запис для дослідження в його частині не були необхідні. Вказав, що навіть при наявності оригіналів записів неможливо відповісти на запитання щодо існування певних змін у таких, оскільки відсутня відповідна методика. Об'єктом дослідження були звукозаписи НСРД та зразки усного мовлення ОСОБА_5 Те, що в висновку вказано, що текстовий зміст в основному відповідає звукозаписам, то це означає, що під час аудиторного прослуховування було встановлено усі фрази, які наведені у відповідних протоколах, однак, були ще деякі інші фрази, не вказані у протоколі. Відсутність відміток на об'єктах дослідження пояснив тим, що в установі відсутні відповідні штампи. Висновок щодо відповідності усного мовлення ОСОБА_5 є категоричним. На запитання захисника, чи може експерт надати категоричну відповідь щодо внесення змін у записи до моменту копіювання на диск, пояснив, що при цифровому копіювання жодні зміни не вносяться, а кожна наступна копія цифрового запису покращує його якість на відміну від аналогового запису. У випадку відсутності початку і кінця запису у цифрових записах можливо встановити, чи були зміни в файлах, однак відсутня відповідна методика, а існують лише певні методи дослідження.

Експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні додатково роз'яснив, що працює на посаді завідувача сектором дослідження відео і звукозаписів Львівського НДІСЕ та пояснив, що володіє експертними спеціальностями 7.1 та 7.2, йому як експерту присвоєний І кваліфікаційний клас. Вказав, що лінгвістичну експертизу не проводив, в ході дослідження не проводив лінгвістичне дослідження, а лише аудиторне, тобто сприйняття експертом на слух особливостей усного мовлення без аналізу манери мовлення. В ході виконання експертизи досліджувалися лише файли, які зазначені в протоколах НСРД. Відсутність відмітки на об'єктах дослідження пояснив відсутністю в лабораторії відповідного штампу. Вказав, що його висновок є категоричним. Матеріали кримінального провадження після проведення експертизи направлялися із супровідним листом та опечатаними об'єктами дослідження. Якщо у даному випадку диски були в конвертах, які вшиті до матеріалів кримінального провадження, то такі в такому ж вигляді і повертаються після проведення експертизи.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.3 ст. 368 КК України є правильною, оскільки, останній, будучи службовою особою - слідчим, у військовому званні, одержав неправомірну вигоду за невчинення в інтересах того, хто надав неправомірну вигоду, певних дій з використанням службового становища, у великих розмірах, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого щодо невизнання ним винуватості у вчиненому, оскільки такі суперечать зібраним та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам, зокрема, показанням свідків, які не суперечать одні одним, іншим доказам у справі, зокрема, протоколам огляду, обшуків, негласних слідчих (розшукових) дій, висновкам експертиз з роз'ясненнями експертів, іншим дослідженим судом доказам. Підстав у свідків, які попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, обмовляти обвинуваченого, судом не встановлено.

Показання обвинуваченого, якими останній заперечує винуватість у вчиненому, не спростовують факту вчинення інкримінованого йому злочину. Зокрема, твердження про те, що на час затримання перебував у відпустці, не виконував службових повноважень та таким чином не міг вчинити інкримінований йому злочин, не заслуговують на увагу, оскільки отримання неправомірної вигоди було пов'язане саме з діями, які повинні були бути вчинені після закінчення відпустки. Крім цього, судом встановлено, що кваліфікація дій ОСОБА_5 безпосередньо залежала від надання ним неправомірної вигоди та такий висновок не спростовує факт надіслання ОСОБА_2 електронною поштою тексту проекту повідомлення про підозру процесуальному керівнику, оскільки про таку підозру на час вчинення злочину ОСОБА_5 повідомлено не було.

Те, що телефонний номер НОМЕР_11 належить саме ОСОБА_2, підтвердили свідки, зокрема, його співробітники, працівники прокуратури, які безпосередньо у зв'язку з службовою необхідністю підтримували телефонний контакт з обвинуваченим. При цьому, з роздруківки телефонних розмов між обвинуваченим та свідком ОСОБА_5 встановлено, що не завжди телефонні дзвінки між ними здійснював ОСОБА_5, зокрема 16.07.2015 першим зателефонував саме ОСОБА_2

Стороною захисту заявлено ряд клопотань про визнання доказів недопустимими, письмовий текст яких долучено до матеріалів кримінального провадження.

В ході розгляду таких клопотань судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу затримання ОСОБА_2 фактично затриманий 20.07.2015 о 19.05 год, у зв'язку з тим, що особу застали під час вчинення злочину. Як видно із відеозапису протоколу огляду місця події, такий запис розпочинається не з моменту фактичного затримання безпосередньо після виходу обвинуваченого з території ресторану „Українська кухня", а з оголошення слідчим ОСОБА_4 змісту статті 223 КПК України. Допитаний в судовому засіданні як свідок слідчий ОСОБА_4, дав показання про те, що ОСОБА_2 був обмежений у переміщенні, оскільки був учасником слідчої дії, та лише за результатами слідчої дії було прийнято рішення про його затримання у зв'язку з вчиненням злочину. Свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20, які були залучені до слідчих дій як поняті, в судовому засіданні дали показання про те, що ОСОБА_2 були роз'яснені його процесуальні права та про затримання було повідомлено його дружину. Допитана в судовому засіданні дружина обвинуваченого ОСОБА_2 дала показання про те, уклала договір з захисником щодо захисту інтересів свого чоловіка ОСОБА_2, хоча на той час ще не знала про його затримання, пояснила, що у зв'язку з тим, що дізналася про проведення обшуку військовою прокуратурою, припустила, що її чоловіку може бути необхідна допомога захисника. Зауважень щодо проведення слідчих дій за відсутності захисника ОСОБА_2 у зауваженнях до протоколів огляду місця події, обшуку автомобіля та затримання не висловлював. У протоколі огляду місця події та затримання вказані усі особи, які були безпосередніми учасниками таких слідчих дій, а присутність на місці огляду інших осіб не може бути визнане порушенням КПК України, оскільки затримання, огляд та обшук автомобіля проводилися у громадському місці.

Апеляційним судом Львівської області листом від 26.09.2016 (Т.6 а.с.18) підтверджено, що згідно з даними облікових форм відділу режимно-секретної роботи слідчим суддею Апеляційного суду Львівської області розглядалися клопотання військової прокуратури Західного регіону України №№10/3/1-227т, 10/3/1-228т від 13.07.2015 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42015140400000062 від 13.07.2015 та постановлено ухвали №02685т, №02686т від 13.07.2015 про дозвіл на проведення, зазначених в клопотаннях, негласних слідчих (розшукових) дій. Крім цього, вказано, що надати більш конкретну інформацію, яка міститься в ухвалах суду про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій неможливо, оскільки вказані документи містять відомості, що становлять державну таємницю і не підлягають розголошенню.

13.07.2015 прокурором військової прокуратури Західного регіону України прийнято постанову про проведення контролю за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту, в якій зазначено усі, передбачені ст. 251 КПК України відомості, зокрема: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) КК України, відомості про особу, щодо якої проводитимуться негласні слідчі (розшукові) дії (оскільки такі дії проводилися щодо особи, а не місця або речі), початок, тривалість і мету негласних слідчих (розшукових) дій, відомості про особу, яка буде проводити негласні слідчі (розшукові) дії, обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб, вказівку на вид негласних слідчих (розшукових) дій, що проводяться. Викладені у мотивувальній частині постанови обставини свідчать про відсутність під час негласних слідчих (розшукових) дій провокування особи на вчинення злочину. Того ж дня прокурором надано доручення представництву внутрішньої безпеки у Львівській області УВБ СБ України про проведення слідчих (розшукових) дій. Усім вищевказаним документам надано гриф секретності.

Твердження сторони захисту про те, що надані прокурором розсекречені на даний час документи (Т.6 а.с.78-85), серед яких постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 13.07.2015, доручення про проведення слідчих (розшукових) дій від 13.07.2015, містять покликання на вищевказані ухвали від 13.07.2015 з іншими номерами, то судом встановлено, що номери ухвал 180т та 181т від 13.07.2015 є вхідними номерами, а не номерами, присвоєними Апеляційним судом Львівської області.

Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили обставини, зазначені у протоколі ідентифікації, помічення та вручення грошових коштів від 20.07.2015. Показання одного зі свідків про те, що протокол був готовий на момент його прибуття не відповідають такому протоколу та показанням інших свідків, тому не взяті судом до уваги. Жодних зауважень від учасників слідчої дії не надходили, процесуальні права таким були роз'яснені.

Твердження захисту про те, що не могли допитуватися як свідки вчинення злочину оперативні працівники СБУ ОСОБА_22 та ОСОБА_11, є безпідставними, оскільки заборони допиту таких осіб як свідків КПК України не встановлює.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21.07.2015 визнано проведений 20.07.2015 обшук в службових приміщеннях слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області, що у м. Львові на вул. С.Бандери, 1, законним та таким, що проведений у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21.07.2015 визнано проведені 20.07.2015 обшуки за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 у АДРЕСА_2 та в автомобілі НОМЕР_8, законними та такими, що проведені у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства. Вказані ухвали є належним чином обґрунтованими та вмотивованими.

В ході судового розгляду експертами Львівського НДІСЕ надано висновок №5174/5175 від 05.12.2016 судової криміналістичної експертизи відеозвукозапису, в ході дослідження якого та на основі допиту експертів не виявлено неясностей у висновку та неповноту такого, явних суперечностей іншим матеріалам справи, що вимагали б повторних та додаткових досліджень. В ході дослідження висновку встановлено наявність ряду помилок та недоліків під час оформлення висновку, природу та причини виникнення яких з'ясовано під час допиту експертів. Крім цього, в експертів додатково з'ясовано зміст формулювань відповідей на поставлені запитання та ступінь їх категоричності. При цьому, відсутність відповідної атестованої методики дослідження не може бути підставою для проведення повторної чи додаткової експертизи. Перед проведенням експертизи та допитом у суді експерти були попереджені про відповідальність, передбачену КК України, та приведені до присяги. Достовірність вищевказаного висновку експертизи не спростована та, крім цього, відповідно до ч.5 ст. 356 КПК України, не надано жодних відомостей, які з негативної сторони характеризують знання, вміння, кваліфікацію, освіту та підготовку експертів, які надали висновок.

У зв'язку з надходження в ході проведення експертизи клопотання експерта, звернення з яким передбачено ст. 69 КПК України, ст. 13 Закону України „Про судову експертизу", пп.2.1, 2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5, судом запропоновано стороні обвинувачення надати Львівському НДІСЕ додаткові матеріали для проведення експертизи. У зв'язку з цим, експертній установі були надані пристрої, збережені відповідно до ст. 266 КПК України, за допомогою яких виготовлені досліджувані відеофонограми. При цьому, жодних зразків суд не відбирав та не надавав, оскільки було виконане клопотання експерта в першій його частині щодо надання відповідних пристроїв, що не суперечить вищевказаній інструкції. При цьому, згідно з таким клопотанням, експериментальні зразки записів необхідно було надати експерту виключно у випадку неможливості надання пристроїв, за допомогою яких зроблено досліджувані відеофонограми та фонограми.

Експертом в судовому засіданні серед іншого роз'яснено, що оригіналів відео та звукозаписів експерти не вимагали, такі не досліджувалися, оскільки були надані інші матеріали, які були достатніми для проведення експертизи. Предметом дослідження були оптичні диски, які були належним чином описані. Зокрема, на клопотання експертів були надані пристрої, на які здійснювалися записи. Оригінали записів при проведенні такого роду експертиз необхідні при дослідженні в першу чергу аналогових записів, а у даному випадку наявні цифрові записи. Результат експертизи від того, чи надали копію, чи оригінал з технічної точки зору не зміниться. Надані пристрої не були безпосереднім об'єктом дослідження та не вказані в ухвалі про призначення експертизи, тому такі не описані з усіма реквізитами у вступній та дослідницькій частинах як предмети дослідження. Також пояснив, що пристрій „Уніка" містить власне програмне забезпечення, яке не можна замінити іншим. Згідно з Методикою технічного дослідження матеріалів відео-, звукозапису, що містяться на цифрових носіях інформації (2014) питання дослідження оригіналів цифрових записів на даний час не є коректним. Без надання експертам пристроїв, на які здійснювалися записи, відповіді не були б такими категоричними.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст. 105 КПК України додатками до протоколу можуть бути серед іншого спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів. При цьому, висновок судової криміналістичної експертизи є лише одним з доказів, які оцінюються судом в сукупності.

Судом виявлено технічну помилку у пункті 1.1 розділу „Дослідження" щодо кількості файлів відеофонограм, які наявні та досліджені на наданих на дослідження трьох оптичних дисках, оскільки згідно з додатком 1 до висновку та відповідно до роз'яснень в судовому засіданні експертів таких файлів відеофонограм досліджено всього п'ять. В судовому засіданні під час дослідження доказів було оглянуто вказані три оптичні диски, які наявні в конверті, який позначений аркушем 202 тому тому 1 кримінального провадження. На таких дисках наявні саме ті п'ять файлів відеофонограм, які зазначені у додатку №1 до висновку експертизи. Більше того, у клопотаннях про призначення експертизи (Т.5 а.с. 203-206, 244-245) та додатковому обґрунтуванні таких (Т.6 а.с.11-12) сторона захисту наполягала на проведенні експертизи відеозаписів, що наявні виключно на трьох оптичних дисках, що на аркуші 202 тому 1. Жодних зауважень з приводу цього стороною захисту не зазначено ні під час вирішення клопотання, ні в ході дослідження висновку, допиту експертів, заявлення клопотань про проведення повторної та додаткової експертизи, які стосувалися інших підстав, включно до закінчення судового розгляду.

Суд не погоджується з твердженням сторони захисту щодо того, що в ході експертизи експертом ОСОБА_26 здійснювалося лінгвістичне дослідження. З висновку експертизи та роз'яснень експертів встановлено, що експертна спеціальність 7.1 дозволяє здійснювати базову лінгвістичну оцінку матеріалу, тобто аудиторне дослідження, яке полягає у прослуховуванні записів та їх сприйманні, що є спеціальним методом дослідження та не має відношення до лінгвістичної експертизи. Аудиторне дослідження - це сприйняття експертом на слух особливостей усного мовлення без аналізу манери мовлення.

Відсутні підстави для визнання недопустимим протоколу слідчого експерименту від 13.08.2015 року зі свідком ОСОБА_5, оскільки такий свідок допитаний безпосередньо в судовому засіданні та підтвердив надані в ході слідчого експерименту пояснення. Наведені стороною захисту рішення Європейського суду з прав людини не мають відношення до ситуації зі слідчим експериментом за участі ОСОБА_5, оскільки стосуються показань, які давали свідки без участі адвоката чи іншого фахівця у галузі права для доведення вини у вчиненні злочину саме цими свідками або їх співучасниками, однак ОСОБА_5, не став в подальшому підозрюваним чи обвинуваченим, а обвинувачений ОСОБА_2 відповідно не може бути його співучасником.

Не є підставою для визнання доказів недопустимими зафіксовані в ході негласних слідчих (розшукових) дій наступні слова ОСОБА_5: „в мене все по п'ятдесят, сто, ну коротше…двісті", що на думку сторони захисту не відповідає протоколу слідчого експерименту від 13.08.2015, в ході якого ОСОБА_5 вказував, що 20.07.2015 під час зустрічі з ОСОБА_2 повідомив останньому, що має при собі суму в гривнях по курсу 25 грн. за 1 долар США, тобто 300000 гривень. Так, суд не бере до уваги твердження обвинуваченого, що він не розчув слова ОСОБА_5, який насправді сказав слово „двісті", а обвинувачений почув слово „віскі" та дозволив йому поставити саме віскі в свій автомобіль. Зокрема, у протоколі НСРД, в якому зафіксована розмова за 20.07.2015 перед вищевказаними словами „в мене все по п'ятдесят, сто, ну коротше…двісті" зазначені слова ОСОБА_5 про те, що він не зміг поміняти, про курси валют та запитання на це ОСОБА_2: „Чо не зміг?". Однак, безпосередньо після слів ОСОБА_5 „в мене все по п'ятдесят, сто, ну коротше…двісті" останнім сказано: „Хоч на грубші взяв". Крім цього, перед передачею ОСОБА_2 ключів від свого автомобіля та вказівкою „кинути" щось в багажник наявні наступні слова ОСОБА_2: „Так а що? В гривнях, чи що? Та хай буде по двадцять п'ять…".

Крім цього, суд не бере до уваги твердження обвинуваченого про те, що під словом „документи" необхідно розуміти саме документи, які характеризували особу ОСОБА_5, чи інших осіб. При цьому, обвинувачений ОСОБА_2 ствердив, що в матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій зафіксовано не весь зміст розмов, були ще й інші розмови, однак, які це саме розмови та в якому місці діалогу, які саме зафіксовані розмови від таких незафіксованих могли б змінитись, конкретно пояснити не зміг. Суд, в сукупності з вищенаведеними висловлюваннями та іншими дослідженими доказами у справі, бере до уваги такі висловлювання свідка ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_2, який фактично вступив в позаслужбові відносини з цією особою, які, спілкуючись на різні теми, неодноразово обговорювали кримінальне провадження, ОСОБА_5 запитував про можливі варіанти розвитку подій щодо нього у цьому провадженні. Суд прийшов до переконання, що під словом „документи", які зі слів обвинуваченого повинні були характеризувати осіб, яких (документів) спочатку було десять, а потім дванадцять, без зазначення з невідомих причин в ході усіх зафіксованих розмов їх конкретного переліку, завуальовано саме грошові кошти, які повинні були сприяти пом'якшенню чи уникненню покарання ОСОБА_5 за вчинене, та становлять великий розмір, вказаний в обвинуваченні.

Відсутнє у даному випадку провокування особи на вчинення злочину, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 розумів, про що саме йшла розмова з ОСОБА_5 в ресторані „Українська кухня", правоохоронні органи вступили у злочин вже на етапі його підготовки та були пасивними, ОСОБА_2 поставив ОСОБА_5 певну умову, без виконання якої останній повинен був би нести кримінальну відповідальність, або нести таку зі значно більшим обсягом обвинувачення, що також свідчить про вимагання неправомірної вигоди. Крім цього, обвинувачений жодним чином не відмовлявся від отримання неправомірної вигоди та з боку ОСОБА_5 не було пропозиції, в тому числі і повторної, яка може мати місце в разі можливої відмови особи щодо одержання неправомірної вигоди. Такі ознаки провокації хабара, які відсутні у даному випадку, зазначені в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах „Тейшейро де Кастро проти Португалії" (№44/1997/828/1034, 09.06.1998), „Раманаускас проти Литви" (№74420/01, 05.02.2008), „Баннікова проти Російської Федерації" (№18757/06, 04.11.2010).

Не може бути підставою для визнання недопустимим доказом висновку експерта, в якому відсутнє попередження експерта про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, оскільки відповідний висновок експертом наданий. Про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку експерт був попереджений належним чином.

Відсутність у висновках експертиз штампів експертної установи не тягне за собою визнання таких доказів недопустимими, оскільки експерти перед проведенням експертизи попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, а матеріали кримінального провадження для проведення експертизи направлялися безпосередньо судом та отримані після проведення такої безпосередньо з експертної установи, про що свідчать відповідні супровідні листи. Покликання сторони захисту на те, що у висновках Львівського НДІСЕ №2942 від 28.08.2015 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин та №2943 від 28.08.2015 криміналістичної експертизи реквізитів документів відсутні підписи на деяких сторінках висновків та печатки експертної установи є необґрунтованими, оскільки такі реквізити наявні у висновку, зокрема, підписи - на кожному аркуші, а в заключній частині таких, саме як і передбачає Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5, підписи експертів засвідчені відбитком печатки експертної установи. Розбіжності в назві експертиз в постановах про призначення таких та у висновках, на переконання суду, пов'язана з тим, що експертом зазначено назви у відповідності з вищевказаною Інструкцією, що не впливає на достовірність висновку.

Таким чином, судом не встановлено достатніх підстав для визнання доказів недопустимими, а такі в своїй сукупності підтверджують обґрунтованість обвинувачення.

Розбіжності щодо певних деталей у показаннях свідків, які в судовому засіданні безпосередньо повідомили відомі їм у кримінальному провадженні обставини, не спростовують факту вчинення обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення.

Певні розбіжності у показаннях свідків, які були залучені понятими, на переконання суду пов'язані зі спливом тривалого часу з моменту подій та великою кількістю різних слідчих дій, проте такі розбіжності не перешкодили суду з'ясувати істину у кримінальному провадженні. Недоліки в протоколах слідчих дій щодо анкетних даних понятих, інших відомостей про осіб, дату, час та місце проведення слідчих дій, неточності щодо серії та номера однієї з грошових купюр, сум грошових коштів, номера кримінального провадження в обвинувальному акті, назви відеокамери, яка зазначена в протоколі огляду місця події, номерах деяких оптичних дисків, суд вважає помилками, оскільки інформацію, що зазначена у відповідних протоколах та інших доказах, додатково перевірено в ході судового розгляду.

Процесуальні підстави для визнання інших доказів недопустимими, враховуючи докази та обставини відповідно досліджені та встановлені в ході судового розгляду, відсутні.

Крім цього, відсутня необхідність у вирішенні питання про визнання недопустимими доказів, які судом не покладено в основу обвинувального вироку.

Таким чином, порушень КПК України, які б вплинули на правильність висновків суду на підставі безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким, особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3, 2006 р.н., з 1998 до 2015 року проходив військову службу на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах І відділення слідчого відділу управління Служби безпеки України у Львівській області у військовому званні „підполковник юстиції" та позитивно характеризується за місцем служби, нагороджений медалями за сумлінну службу, неодноразово заохочувався правами керівництва, позитивно характеризується за місцем проживання, судимості не має, хворіє рядом хронічних захворювань, з приводу чого неодноразово лікувався стаціонарно та амбулаторно, та дійшов висновку про необхідність призначення покарання у межах санкції, інкримінованої йому статті КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, зокрема, здійснювати функції представників влади чи місцевого самоврядування, обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, з конфіскацією належного йому на праві власності майна.

Крім цього, відповідно до ст. 54 КК України, необхідно застосувати додаткове покарання - позбавлення військового звання та позбавити ОСОБА_2 військового звання „підполковник юстиції", враховуючи те, що злочин вчинено з використанням такого звання з метою отримання службовою особою неправомірної вигоди.

Спеціальна конфіскація у даному випадку застосована бути не може, оскільки відповідно до ч.5 ст. 96-2 КК України така не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом серед іншого підлягають поверненню власнику (законному володільцю), що і має місце у даному випадку. Крім цього, Законом України від 10 листопада 2015 року № 770-VIII „Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні" такий вид заходу кримінально-правового характеру виключено з санкції ч.3 ст. 368 КК України.

Речові докази у справі, а саме:

- мобільний телефон „Nokia C7", мобільний телефон „Nokia", три флешки (флеш-накопичувачі, вилучені під час обшуку 20.07.2015 та передані на зберігання до кімнати речових доказів військової прокуратури Західного регіону України (Т.1 а.с.214-215), необхідно конфіскувати в дохід держави;

- грошові кошти у сумі 300000 (триста тисяч) гривень (купюрами номіналом 500 грн. у кількості 600 шт.), які знаходяться в опечатаному експертом поліетиленовому пакеті (пакет №4) та зберігаються у фінансово-економічному управлінні СБ України (Т.2 а.с.44-46), необхідно повернути ФЕУ СБ України;

- гумові рукавички, в яких проводився перерахунок (вилучення) грошових коштів (пакет №5), дві пари гумових рукавичок, в яких отримувались змиви з рук ОСОБА_2 (пакет №3), ватний тампон, за допомогою якого робилися змиви з правої руки ОСОБА_2 (пакет №2), ватний тампон, за допомогою якого робилися змиви з лівої руки ОСОБА_2 (пакет №1), дві гумові медичні рукавички, в яких проводилося помічення грошових коштів (конверт №1), зразок аерозолю (Світлячок-М), яким було оброблено грошові кошти (конверт №2), ватний тампон, за допомогою якого робилися змиви з правої руки ОСОБА_5 (конверт №3), ватний тампон, за допомогою якого робилися змиви з лівої руки ОСОБА_5 (конверт №4), гумові рукавиці, в яких проводилося освідування ОСОБА_5 (конверт №5), які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів військової прокуратури Західного регіону України (Т.2 а.с.44-46), необхідно знищити.

З ОСОБА_2 необхідно стягнути в дохід держави витрати на залучення експертів у загальному розмірі 16770 грн. (Т.2 а.с.16-23, а.с.38-43, Т.6 а.с.32-41).

Процесуальні підстави, передбачені КПК України, для зміни ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили запобіжного заходу у виді застави відсутні.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 20.08.2015, на автомобіль НОМЕР_1, кузов НОМЕР_13, необхідно скасувати, оскільки право власності на такий зареєстровано за ОСОБА_27 (Т.5 а.с.37).

Відсутні підстави для скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18.08.2015, на частку в приватній спільній сумісній власності на 6/7 квартири (загальна площа 76,8 кв.м), що розташована за адресою: АДРЕСА_1, оскільки з наявних з матеріалах кримінального провадження документів встановлено, що за ОСОБА_2 зареєстроване не лише право спільної часткової власності на 1/28 цієї квартири в порядку спадкування, а й право спільної сумісної власності на 6/7 квартири, що не суперечить одне одному, у зв'язку з чим питання скасування арешту з певної частки цього нерухомого майна необхідно вирішувати після виконання вироку.

Керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців з позбавленням права здійснювати функції представників влади чи місцевого самоврядування, обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, на строк три роки, з конфіскацією майна та з позбавленням військового звання „підполковник юстиції".

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з часу набрання вироком законної сили та звернення до виконання.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 20 липня 2015 року до 24 липня 2015 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази у справі, а саме:

- мобільний телефон „Nokia C7", мобільний телефон „Nokia", три флешки (флеш-накопичувачі, вилучені під час обшуку 20.07.2015 та передані на зберігання до кімнати речових доказів військової прокуратури Західного регіону України (Т.1 а.с.214-215), - конфіскувати в дохід держави;

- грошові кошти у сумі 300000 (триста тисяч) гривень (купюрами номіналом 500 грн. у кількості 600 шт.), які знаходяться в опечатаному експертом поліетиленовому пакеті (пакет №4) та зберігаються у фінансово-економічному управлінні СБ України (Т.2 а.с.44-46), - повернути ФЕУ СБ України;

- гумові рукавички, в яких проводився перерахунок (вилучення) грошових коштів (пакет №5), дві пари гумових рукавичок, в яких отримувались змиви з рук ОСОБА_2 (пакет №3), ватний тампон, за допомогою якого робилися змиви з правої руки ОСОБА_2 (пакет №2), ватний тампон, за допомогою якого робилися змиви з лівої руки ОСОБА_2 (пакет №1), дві гумові медичні рукавички, в яких проводилося помічення грошових коштів (конверт №1), зразок аерозолю (Світлячок-М), яким було оброблено грошові кошти (конверт №2), ватний тампон, за допомогою якого робилися змиви з правої руки ОСОБА_5 (конверт №3), ватний тампон, за допомогою якого робилися змиви з лівої руки ОСОБА_5 (конверт №4), гумові рукавиці, в яких проводилося освідування ОСОБА_5 (конверт №5), які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів військової прокуратури Західного регіону України (Т.2 а.с.44-46), - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати, пов'язані з залученням експертів, у розмірі 16770 (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят) гривень.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 20.08.2015, на автомобіль НОМЕР_1, кузов НОМЕР_13, який належить на праві власності ОСОБА_27, -скасувати.

Запобіжний захід у виді застави, застосований до ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили - залишити без зміни.

Апеляційна скарга на вирок подається до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Головуючий Дулебко Н.І.