Ухвала суду № 64969889, 22.02.2017, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Височанської Н. К., Перепелюк І. Б.,

секретар Окармус О. М.

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» (далі - ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО»), ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та повернення грошових коштів за апеляційною скаргою ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 вересня 2016 року,

встановила:

У березні 2016 року ОСОБА_2, звернулася до суду із позовом до ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО», ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсного правочину.

Зазначала, що з травня 1990 року перебуває у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3

У січні-лютому 2016 року їй стало відомо про те, що 22 січня 2016 року між ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» та її чоловіком, було укладено договір фінансового лізингу, метою якого є отримання ним трактору марки Foton. Вартість предмету лізингу складала 6 666,67 доларів США, що на момент підписання договору становило гривневий еквівалент вартості в сумі 180 000 грн.

На виконання указаного договору ОСОБА_3 вніс на рахунок товариства лізинговий платіж в сумі 18 000 грн. Фактично ці кошти є спільним майном подружжя. Про намір придбати зазначений трактор чи укласти даний договір вона не знала, а дізналася від чоловіка, коли помітила зникнення грошей.

Посилаючись на те, що спірний договір між відповідачами укладено з порушенням норм чинного законодавства, без її відома та згоди, він виходить за межі дрібного побутового і стосується цінного майна, без дотримання встановленої законом форми договору, просила визнати договір недійсним, застосувати наслідки недійсності правочину, зобов'язати відповідача повернути їй грошові кошти у розмірі 18 000 грн.

Заочним рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 вересня 2017 року позов задовольнити частково.

Встановлено, що договір фінансового лізингу №002716 від 22 січня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Лізингова компанія» ВАШ АВТО», є нікчемним.

У решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Лізингова компанія» ВАШ АВТО» просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, правильно виходив із того, що договір фінансового лізингу від 22 січня 2016 року, укладений між ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» та ОСОБА_3, в порушення вимог ст. 799 ЦК України, нотаріально посвідчено не було, а тому є нікчемним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

У справі встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 26 жовтня 1990 року перебувають у шлюбі (а.с.7).

22 січня 2016 року між ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» та ОСОБА_3 укладено договір фінансового лізингу № 002716.

Згідно з п. 1.3 укладеного договору лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність (трактор марки Foton FT244) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених договором. Предмет лізингу є власністю лізингодавця до моменту переоформлення права власності на предмет лізингу на лізингоодержувача, згідно з умовами даного договору (п. 1.6 договору).

Пунктом 1.7 договору передбачено, що предмет лізингу передається в користування лізингоодержувачеві протягом строку, який становить не більше 120 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця: адміністративного платежу, авансового платежу, комісії за передачу предмета лізингу, у разі наявності сплати різниці до вже сплаченого авансового платежу на умовах викладених у п. 9.4 ст. 9 даного договору.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою він є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом України у постанові від 16 грудня 2015 року в справі № 6-2766цс15.

Встановивши, що оспорюваний договір фінансового лізингу нотаріально не посвідчений, суд першої інстанції обґрунтовано встановив нікчемність правочину.

У зв'язку з цим доводи апелянта про неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права є необґрунтованими.

Апелянт помилково вважає, що оспорюваний договір визнано нікчемним у зв'язку з відсутністю згоди на його укладення позивачки як подружжя.

Апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норми ст. 65 СК України, недоведення укладення договору без згоди позивачки як подружжя, а також на те, що відсутність згоди подружжя сама по собі не може бути підставою для визнання договору, укладеного одним із подружжя без згоди іншого з подружжя, недійсним.

Проте із зазначених апелянтом підстав суд першої інстанції не визнав договір фінансового лізингу недійсним, а лише на часткове задоволення позову встановив його нікчемність на підставі статті 799, частини першої статті 220 ЦК України.

Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України).

Відповідно до указаних норм праваа, а також норми ст. 65 СК України позивачка є заінтересованою особою, яка скористалася правом оспорити договір фінансового лізингу.

Однією з підстав позову було визнання договору недійсним з підстав недодержанням сторонами правочину форми укладення такого договору.

Тому, на часткове задоволення позову, суд першої інстанції мав підстави, за наявності спору між сторонами правочину та заінтересованою особою щодо дійсності оспорюваного правочину, встановити нікчемність договору фінансового лізингу.

Рішення в частині відмови у позові про застосування наслідків нікчемності правочину позивачкою не оспорюється, а апеляційна скарга не містить доводів неправильності рішення у цій частині.

Отже, рішення суду першої інстанції ухвалено на підставі повно з'ясованих обставин справи, з додержанням норм матеріального права, є по суті правильним, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування чи зміни.

На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» відхилити.

Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: Н. К. Височанська

І. Б. Перепелюк