Ухвала суду № 64968767, 22.02.2017, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Третяк О.Г.

Доповідач - Єрмаков Ю.В.

Справа № 409/56/17

Провадження № 22ц/782/121/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого судді Єрмакова Ю.В.,

суддів - Яреська А.В., Карташова О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Попової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 січня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором іпотеки,

в с т а н о в и л а:

В січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь частину боргу за договором іпотеки від 06 листопада 2013 року у розмірі 100 000 грн. та у рахунок погашення частини заборгованості ОСОБА_3 в розмірі 100 000 грн. за договором іпотеки від 06 листопада 2913 року, звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок за адресою : АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, що встановлюється на підставі експертної оцінки.

Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 січня 2017 року позовну заяву вважано неподаною і повернуто позивачу.

Не погодившись з даною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 січня 2017 року скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явилися, судом були виконані дії щодо повідомлення сторін про день та час розгляду справи відповідно до ст.74 ЦПК України. Явка в апеляційну інстанцію не є обов'язковою, у зв'язку з чим справа розглядається за відсутності вказаних осіб відповідно до ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Повертаючи позовну заяву та визнаючи її неподаною, суд першої інстанції виходив з того, що позивачеві надавався строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 10 січня 2017 року, однак у встановлений законом строк ОСОБА_2 зазначені недоліки не усунув.

Таких висновків суд дійшов з порушенням порядку вирішення цього питання.

Згідно зі ст.121 ЦПК України, у числі інших випадків, суд постановляє ухвалу про повернення позовної заяви без розгляду, як неподаної, у разі, якщо заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики, який ухвалою суду від 10 січня 2017 року було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю положенням ст.119 ЦПК України. Недоліками є: несплачений судовий збір; засоби зв'язку відповідача зазначені невірно; відсутній договір іпотеки; відсутня оцінка нерухомого майна.

На виконання зазначеної ухвали суду позивачем було надіслано заяву про те, що заявлялось клопотання про звільнення або відстрочення оплати судового збору з посиланням на скрутний матеріальний стан, яке судом не вирішувалось, а також були надані пояснення з приводу неподання доказів та зазначення неправильних засобів зв'язку відповідача.

В силу ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. А якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, передбачені ст. ст.119 , 120 ЦПК України, то заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно зі ст.119, 120 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

За змістом п.2 Постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» щодо недопущення відмови у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.

З аналізу зазначених вище норм випливає, що позивач обґрунтовує свої вимоги з викладенням відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Сама по собі відсутність у позовній заяві чи додатках до неї доказів на підтвердження позовних вимог не перешкоджає розгляду справи, оскільки є підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною.

Звертаючись до суду, позивач виклав в заяві обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, виклав зміст позовних вимог, заявив клопотання про вирішення питання стосовно судового збору, додав до позовної заяви докази, які вважав за потрібне надати для розгляду спору.

Таким чином, оскільки зазначене в ухвалі не відноситься до переліку необхідних умов щодо форми та змісту позовної заяви, суд безпідставно відніс це до недоліків, передбачених ст. 119 ЦПК України, тобто зазначені судом зауваження не є недоліками у сенсі ст. 119,120 ЦПК України.

При цьому, слід також зазначити, що клопотання позивача про звільнення або відстрочення судового збору взагалі судом не вирішувалось, що вбачається з ухвали суду.

Виходячи з предмету заявленого позову, доводів позивача щодо його майнового стану, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини щодо майнового стану позивача та обставин, на які він посилається, як на підстави для звільнення або відстрочення сплати судового збору, без достатнього аналізу та дослідження доказів, які мають значення при вирішенні цього питання, а тому дійшов поспішного висновку про повернення позовної заяви, що свідчить, крім іншого, про порушення порядку вирішення цього питання.

За таких обставин, судова колегія вважає, що вказана ухвала постановлена судом поспішно, з порушенням порядку, встановленого для вирішення цього питання, без аналізу та дослідження положень ст.119,120 ЦПК України, а тому вказана ухвала суду першої інстанції не може бути визнана такою, що відповідає вимогам закону.

Згідно зі ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;

3) змінити ухвалу;

4) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд:

1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;

2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;

3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати і повернути справу до суду для вирішення питання у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. 303, 307, 312, 317 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 січня 2017 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для вирішення питання у встановленому законом порядку.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення у касаційному порядку.

Головуючий суддя Єрмаков Ю. В.

Судді: Яресько А.В.

Карташов О.Ю.