Ухвала суду № 64966901, 23.02.2017, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1710/16-к

Провадження № 1-кс/0186/54/17

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

23 лютого 2017 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Демиденко С.М.

секретар - Фадєєва Т.Б.

за участю:

прокурора - Ніколаєва О.Є.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040380000474 від 09 жовтня 2016 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

- 14 вересня 2016 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.297 КК України. На підставі ч.1 ст.70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 3 роки, покладено обовязки за ст. 76 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового засідання з розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, прокурор заявив клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_1, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення умисного злочину проти власності, у період звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно.

Так, 05 жовтня 2016 року ОСОБА_2 залишив ОСОБА_1 свою валізу темно-синього кольору в квартирі АДРЕСА_1, в якій мешкає ОСОБА_1

Після того як ОСОБА_2 приблизно о 14 годині 00 хвилин покинув вищевказану квартиру, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, а саме валізи торгової марки «LouisKaiser» темно-синього кольору розміром 75*60 см.

Реалізували свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1, користуючись відсутністю власника валізи ОСОБА_2, 07 жовтня 2016 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, перебуваючи за місцем свого мешкання у квартирі №1 розташованої в будинку №33 по вулиці Гагаріна, міста Першотравенська, Дніпропетровської області, повторно, таємно викрав валізу торгової марки «Louis Kaiser», темно-синього кольору, розміром 75*60 см, вартістю 426 гривень 00 копійок, згідно висновку товарознавчої експертизи № 6/12.1/2087 від 26 жовтня 2016 року, яка належить ОСОБА_2, після чого вийшов з квартири, обернувши вказану валізу на свою користь.

Таким чином ОСОБА_1 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна, що належить потерпілому ОСОБА_2, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим завдав потерпілому майнову шкоду на загальну суму 426 гривень 00 копійок.

Умисні дії ОСОБА_1, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, кваліфікуються за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

У клопотанні прокурор зазначає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.185 КК України 06 грудня 2016 направлено до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті. В подальшому, 19 грудня 2016 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області проведено підготовче засідання у вказаному кримінальному провадженні, за результатами якого справу відносно ОСОБА_1 призначено для розгляду по суті. Разом з тим, у судові засідання, призначені на 31 січня, 10 лютого, 20 лютого 2017 року обвинувачений ОСОБА_1 не зявився, про поважні причини своєї неявки суд не повідомив. У звязку з неявками обвинуваченого ОСОБА_1 в судові засідання Першотравенським міським судом Дніпропетровської області застосовано приводи до обвинуваченого ОСОБА_1, які не були виконані, у звязку з чим прокурор в судовому засіданні 20 лютого 2017 року звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на наявність обставин, які свідчать на наявність ризиків передбачених п. 1 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Одночасно прокурор звернувся до суду з клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ухвали Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2017 року, клопотання про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1, було задоволено.

23 лютого 2017 року о 08-00 годин обвинувачений ОСОБА_1, був затриманий та доставлений до суду для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор просив обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, пояснив, що не зявлявся до суду, оскільки хворів, однак до лікарні не звертався, він визнає свою вину, розкаюється просить його вибачити, продовжує вчиняти злочини тому, що від нього відвернулася сімя, він не має де жити та за що харчуватись, саме це і змусило його продовжувати вчиняти злочини.

Суд вислухавши прокурора, обвинуваченого, перевіривши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1, у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується дослідженими матеріалами кримінального провадження.

Про існування ризиків, передбаченихп. 1 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим судом про час і місце розгляду справи, в судові засідання 31 січня, 10 лютого, 20 лютого 2017 року не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Ухвалами суду від 31 січня 2017 року, 10 лютого 2017 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано привід, виконання якого доручено Першотравенському ВП Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області.

Дані ухвали Першотравенського міського суду Дніпропетровської області про примусовий привід обвинуваченого ОСОБА_1 виконані не були.

З відомостей наданих прокурором в судовому засідання стало відомо, що 03 лютого 2017 року до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з Першотравенського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040380000005 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. Зазначене кримінальне провадження було призначено до підготовчого судового засідання на 16 та 20 лютого 2017 року, в зазначені судові засідання обвинувачений ОСОБА_1, також не зявився, ухвала про його примусовий привід в цьому кримінальному провадженні також не виконана.

Також прокурором до клопотання надані відомості, що підтверджують, що обвинувачений підозрюється органами досудового слідства у вчиненні, ще трьох епізодів злочинів за ч.2 ст. 185 КК України, кримінальні провадження №12017040380000058, №12017040380000053, №12017040380000056.

Отже в судовому засіданні встановлено, що клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 184 КПК України, матеріали клопотання містять достатні дані про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.

Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Проте, враховуючи обставини справи, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

При цьому суд оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_1 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі не обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою. Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.

Крім того, суд враховує обставини, визначені у ч.1 ст. 178 КПК України, а саме: обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, яке вчинене за наявності непогашеної судимості в період іспитового строку, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоров'я, репутацію та міцність соціальних звязків.

Сукупність обставин протиправних дій в яких обвинувачується ОСОБА_1 та його особистість істотно підвищує ступінь і характер суспільної небезпеки діяння, тому відносно обвинуваченого не може бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 не займається суспільно-корисною працею, не має законного стабільного джерела доходу, проживає один, як зазначив суду не має постійного місця мешкання, немає стійких соціальних звязків. Більш того, у провадженні Першотравенського міського суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040380000005 від 03 січня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, він підозрюється у вчиненні, ще трьох епізодів злочинів за ч.2 ст. 185 КК України, кримінальні провадження №12017040380000058, №12017040380000053, №12017040380000056.

Таким чином, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що їх передбачено ст. 177 КПК України, а також зважаючи на дані матеріалів клопотання, суд переконаний у необхідності застосування по відношенню до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання його під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що у разі обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов'язків і надасть йому змогу переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Посилання обвинуваченого на його вибачення, розкаяння та визнання вини, хоча і мають місце, однак самі по собі не є підставою для обрання більш мякого запобіжного заходу, а враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення та не спростовують і не зменшують ризиків неналежної процесуальної поведінки з боку обвинуваченого та не можуть бути гарантіями його належної процесуальної поведінки під час судового розгляду враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується.

Аргументи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він має намір виправитися є його позицією і не можуть бути гарантіями його належної процесуальної поведінки.

Більш того, суд враховує й ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше був засудженим за вчинення злочинів, останній раз: вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2016 року за вчинення злочину, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.297 КК України, призначено йому покарання пять років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком три роки. Однак, будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням, ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та в період іспитового строку вчинив нові злочини. Все вищевикладене дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може підтримувати антисоціальні зв'язки та є обґрунтований ризик, що він може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

У сукупності дані обставини свідчать про суспільну небезпеку обвинуваченого, як особи та дає всі підстави з певною вірогідністю стверджувати про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та переховуватися від суду.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177-178 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

Між тим, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави. З урахуванням всіх обставин кримінального правопорушення, його майнового та сімейного стану, які вище перелічені, для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов'язків, передбачених КПК України, достатньою буде застава в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно ч. 1, 2 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 315 КПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Першотравенського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23 квітня 2017 року.

Строк дії ухвали визначити до 23 квітня 2017 року включно.

Строк запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 08-00 годин 23 лютого 2017 року.

Зобовязати прокурора, який вніс клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, повідомити родичам арештованого про взяття ОСОБА_1 під варту.

Розмір застави визначити у межах двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 32000 (тридцять дві тисячі) гривень 00 копійок, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Одержувач: ТУ ДСА України у Дніпропетровській області

Код ЄДРПОУ 26239738

Банк одержувача: ГУ ДКСУ в м. Києві

МФО: 820172

Розрахунковий рахунок: 37312066017442

Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12016040380000474.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Дніпропетровської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області ( № 4).

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Дніпропетровської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області ( № 4) негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора Першотравенського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Дніпропетровської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області ( № 4) у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобовязана роз'яснити його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з АДРЕСА_2, без дозволу прокурора або суду;

2) повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 квітня 2017 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.

Суддя: С. М. Демиденко