Вирок № 64966650, 23.02.2017, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/896/17

(1-кп/199/116/17)

ВИРОК

іменем України

2017 року лютого місяця 23 дня м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Дяченко І.В.,

секретар судового засідання - Войнової В.К.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12016040030001185 від 16.12.2016, відносно, -

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Марто-Іванівка, Олександрійського району, Кіровоградської області, громадянина України, українця, із вищою освітою, пенсіонера, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого у квартирі АДРЕСА_1 раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 286 КК України,

за участі:

прокурора - Малишко О.М.

захисника - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15 грудня 2016 року приблизно о 16 годині 30 хвилин керував автомобілем марки «ВАЗ 210430-20» реєстраційний номер НОМЕР_3 в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпро по вул. Марії Лисиченко (Героїв Громадської війни), з боку вул. Березинської в напрямку вул. Янтарної.

Під час руху ОСОБА_1, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_3, який перетинав проїзну частину по пішохідному переходу з ліва на право по ходу його руху, і якого він об'єктивно спроможний був виявити, заходів до своєчасного зменшення швидкості руху, аж до зупинки транспортного засобу не прийняв, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_3 згідно висновку судово-медичної експертизи № 190 е від 23 січня 2017 року були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: - закритих переломів верхньої третини правої променевої та ліктьової кісток зі зміщенням уламків; - закритої травми тазу: поперечного перелому даху правої вертлюжної западини з переходом на тіло лонної кістки та перелому гілки правої сідничної кістки без зміщення уламків з гематомою в м'яких тканинах, що за своїм характером відносяться до СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося у тому, що ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 210430-20» реєстраційний номер НОМЕР_3, порушив згідно висновку судової авто-технічної експертизи №6/10.1-54 від 19 січня 2017 року вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, що встановлює обов'язок водія транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Невиконання вимог п. 18.1 Правил Дорожнього Руху перебуває в причинному зв'язку з наслідками, що настали для потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю і суду пояснив, що 15 грудня 2016 року приблизно о 16 годині 30 хвилин він керував автомобілем марки «ВАЗ 210430-20» реєстраційний номер НОМЕР_3 по вул. Марії Лисиченко (Героїв Громадської війни) м. Дніпро, з боку вул. Березинської в напрямку вул. Янтарної. Коли наблизився до пішохідного переходу, не зменшив швидкість руху керованого ним автомобіля та не зупинився, щоб надати дорогу пішоходу, який рухався по пішохідному переходу з ліва на право по ходу його руху, продовжив свій рух внаслідок чого скоїв на нього наїзд. Дійсно, від його неуважності на дорозі, потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження. Він повністю оплатив операцію для потерпілого, не заперечує у подальшому надавати допомогу останньому. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.

З врахуванням повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, яка повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_3, який суду пояснив, що він 15 грудня 2016 року приблизно о 16 годині 30 хвилин по пішохідному переходу перетинав проїзну частину дороги по вулиці Марії Лисиченко (Героїв Громадської війни), під час цього водій, який керував автомобілем марки «ВАЗ 210430-20» реєстраційний номер НОМЕР_3 не зменшив швидкість руху керованого ним автомобіля та не зупинився, щоб надати йому дорогу, внаслідок чого скоїв на нього наїзд. В результаті наїзду він отримав тілесні ушкодження : - закритий перелом верхньої третини правої променевої та ліктьової кісток зі зміщенням уламків; - закриту травму тазу: поперечний перелом даху правої вертлюжної западини з переходом на тіло лонної кістки та перелому гілки правої сідничної кістки без зміщення уламків з гематомою в м'яких тканинах. Він знаходився у лікарні, йому робили операцію, яку оплатив обвинувачений;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.12.2016, де стався наїзд на пішохода, огляд проводився о 17.50 за похмурих погодних умов, сніг, напрямок огляду: Вулиці Березинська - Вітчизняна, місце ДТП - проїзна частина пішохідний перехід; стан покриття: асфальтне вологе чисте, число смуг для руху - 2 у двох напрямках; умови освітленості - темна пора доби; у автомобіля ВАЗ 2104 - деформовано капот, передній державний номер;

- Довідкою №583 від 15.12.2016, про те, що ОСОБА_3 звернувся до КЗ Дніпропетровська 6 МКЛ, діагноз закритий перелом правого передпліччя, забій правого т/б;

- висновком експерта №190е від 23.01.2017, відповідно до якого за даними медичної документації та при огляді у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: - - закритих переломів верхньої третини правої променевої та ліктьової кісток зі зміщенням уламків; - закритої травми тазу: поперечного перелому даху правої вертлюжної западини з переходом на тіло лонної кістки та перелому гілки правої сідничної кістки без зміщення уламків з гематомою в м'яких тканинах, що за своїм характером відносяться до СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, дані медичної документації та рентгенівського дослідження, можливо вказати, що вони отримані незадовго до первинного надання медичної допомоги в 6 МКЛ, тобто і в термін на який вказує обстежений та слідчий у постанові. Виявлені тілесні ушкодження спричинені від механічної дії тупих твердих предметів, що діяли в праву половину тіла, якими могли бути виступаючі частини рухового транспортного засобу, з послідуючим падінням обстеженого на дорожнє покриття, за умов дорожньо-транспортної пригоди.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.01.2017 із план-схемою та фото таблицею до нього, за участі потерпілого ОСОБА_3 та понятих, під час проведення якого потерпілий ОСОБА_3 вказав на обставини, за яких 15 грудня 2016 року на нього під час перетину пішохідного переходу стався наїзд;

- Висновком експерта № 6/10.1-54 від 19.01.2017, відповідно до якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 2104» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ 2104» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходилось в причинному зв'язку з подією даної ДТП. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 2104» ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду, при заданих вихідних даних.

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу «ВАЗ 210430-20» реєстраційний номер НОМЕР_3, власником вказано ОСОБА_1;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.12.2016 - у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено;

- речовим доказом: транспортним засобом «ВАЗ 210430-20» реєстраційний номер НОМЕР_3, що мав деформовані капот та передній державний номер.

Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини у кримінальному провадженні. Об'єктивних підстав брати під сумнів покази допитаних у суді потерпілого ОСОБА_3 та самого обвинуваченого у суду немає.

Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать один одному і узгоджуються між собою.

Висновки суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні вказаного злочину ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даного кримінального провадження.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового слідства.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України правильно кваліфіковані, як такі, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який скоєно з необережності і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який вину визнав, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є пенсіонером, за місцем проживання характеризується позитивно.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілому вартості стаціонарного лікування у лікарні.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора та потерпілого, позицію обвинуваченого, який вину визнав та просив суворо не карати, позицію захисника та вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу із мінімальним наближенням до санкції ч.1 ст. 286 КК України. Одночасно, враховуючи характер отриманих потерпілим тілесних ушкоджень та тривалість лікування, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 додаткове покарання, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 рік, оскільки суд враховує вік обвинуваченого та те, що дане спеціальне право не є його основним джерелом доходу, утримання сім'ї. Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

За таких обставин, викладених вище, правових підстав для застосування при призначенні покарання ОСОБА_1 вимог ст. 69 КК України та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, судом не встановлено.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової авто-технічної експертизи (рахунок №31118115700004 УДКСУ в Шевченківському районі міста Дніпро, МФО 805012 ЄДРПОУ 37989274, висновок експерта № 6/10.1-54 від 19.01.2017 на суму 703,68 гривень.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400.00 (три тисячі чотириста) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової авто-технічної експертизи (рахунок №31118115700004 УДКСУ в Шевченківському районі міста Дніпро, МФО 805012 ЄДРПОУ 37989274, висновок експерта № 6/10.1-54 від 19.01.2017 в сумі 703,68 гривень.

Речовий доказ - транспортний засіб «ВАЗ 210430-20» реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_1 повернути за належністю ОСОБА_1.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська І.В. Дяченко

23.02.2017