Ухвала суду № 64958056, 22.02.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/27/12-к Головуючий у 1-й інст. Аксьонов В. Є.

Категорія ст. 255 КК України Доповідач Кіянова С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючого Кіянової С.В.,

суддів: Котіка В.П., Шевченко В.Ю.,

з участю: прокурора Романової Н.Л., Супрунова М.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, Невмержицької

Т.О., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5-

шиній Л.А., ОСОБА_6,

засуджених: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11,

ОСОБА_12, ОСОБА_13,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями: прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_14, засуджених: ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_15, в інтересах засудженого ОСОБА_8, на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 02 листопада 2015 року, -

в с т а н о в и л а:

Цим вироком

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр-на України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого,зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого в силу ст. 89 КК України, -

засуджено:

- за ст. 190 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 263 ч. 1 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 263 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 290 КК України на 3 роки обмеження волі, на підставі ст.ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 198 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено попередній у вигляді застави. Після набрання вироком законної сили, заставу яка зберігається на рахунку ТУ ДСА України в Житомирській області, в розмірі 153000 грн. вирішено повернути заставодавцю ОСОБА_16.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр-на України, ІНФОРМАЦІЯ_6, інваліда 2-ї групи, непрацюючого, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, -

засуджено:

- за ст. 189 ч. 3 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому;

- за ст. 189 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ст. 189 ч. 4 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому;

- за ст. 190 ч. 4 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому;

- за ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 4 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому;

- за ст. 289 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому;

- за ст. 146 ч. 3 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- за ст. 358 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 358 ч. 4 КК України на 6 місяців арешту, на підставі ст.ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено засудженому ОСОБА_8 остаточне покарання 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому.

Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_8 вирішено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирішено зарахувати засудженому ОСОБА_8 в строк відбуття покарання, термін попереднього увязнення, з 10.02.2010 року по 19.02.2010 року, з 24.02.2010 року по 20.05.2012 року.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишено попередній підписка про невиїзд.

ОСОБА_9, 29.07.1964 р. н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, українця, гр-на України, ІНФОРМАЦІЯ_9, розлученого, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_10, -

засуджено:

- за ст. 190 ч. 4 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому;

- за ст. 190 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 358 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 358 ч. 3 КК України на 6 місяців арешту, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 290 КК України на 3 роки обмеження волі, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 366 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади повязані з виконанням організаційно розпорядчих обовязків, на підставі ст.ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності.

На підставі ст. 71 ч.1 КК України до обраної засудженому ОСОБА_9 міри покарання частково приєднано невідбуту міру покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 29.05.2009 року та за сукупністю вироків призначено засудженому ОСОБА_9 до відбування покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, з врахуванням вироку Богунського районного суду м. Житомира від 28.03.2011 року, визначено засудженому ОСОБА_9 остаточне покарання шляхом часткового складання покарань, у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності на строк 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.

Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_9 вирішено рахувати з 28 березня 2011 року.

Зараховано в строк відбуття покарання, час перебування в Богунському РВ та під вартою з 26 серпня 2008 року по 29 серпня 2008 року, з 28 грудня 2009 року по 26 лютого 2010 року, з 27 лютого 2010 року по 28 березня 2011 року.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишено попередній тримання під вартою.

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_12, гр-на України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_13, розлученого, невійськовозобов'язаного,прож.: ІНФОРМАЦІЯ_14, раніше несудимого, -

засуджено:

- за ст. 190 ч. 4 КК України на 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна;

- за ст. 190 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 358 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 358 ч. 3 КК України на 6 місяців арешту, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 290 КК України на 3 роки обмеження волі, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено засудженого ОСОБА_13 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 3 роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Згідно ст. 76 КК України, покладено на засудженого ОСОБА_13 обовязок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятись до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Зараховано засудженому ОСОБА_13 в строк відбуття покарання, перебування під вартою з 06.04.2010 року по 15.04.2010 року.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_13 до набрання вироком законної сили залишено попередній підписка про невиїзд.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр-на України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_16, приватного підприємця, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_17, раніше несудимого, -

засуджено:

- за ст. 189 ч. 3 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому;

- за ст. 189 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ст. 189 ч. 4 КК України на 7 років 2 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому;

- за ст. 187 ч. 2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому;

- за ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 4 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому;

- за ст. 289 ч. 3 КК України на 7 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому;

- за ст. 146 ч. 3 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено засудженому ОСОБА_10 остаточне покарання 7 років 2 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому.

Строк відбуття засудженим ОСОБА_10 покарання вирішено рахувати з 02 листопада 2015 року.

Зараховано в строк відбуття засудженим ОСОБА_10 покарання, термін попереднього увязнення, з 10.02.2010 року по 19.02.2010 року, з 24.02.2010 року по 02.11.2015 року.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишено попередній тримання під вартою.

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_18, уродженцяІНФОРМАЦІЯ_2, гр-на України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_19, одруженого,непрацюючого, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_20, -

засуджено:

- за ст. 189 ч. 4 КК України на 7 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому;

- за ст. 190 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 4 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому;

- за ст. 289 ч. 3 КК України на 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому;

- за ст. 146 ч. 3 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено засудженому ОСОБА_11 остаточне покарання 7 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому.

Строк відбуття засудженим ОСОБА_11 покарання вирішено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Зараховано в строк відбуття засудженим ОСОБА_11 покарання, термін попереднього увязнення по даній справі.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_17 до набрання вироком законної сили залишено попередній підписка про невиїзд.

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_21, уродженкуІНФОРМАЦІЯ_22, гр-ку України, українку, ІНФОРМАЦІЯ_19,вдову, працює гідрометеорологом в гідрометцентрі смт. Хорошів Житомирської обл., зареєстровану в ІНФОРМАЦІЯ_23, раніше несудиму, -

засуджено ст. 189 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено засуджену ОСОБА_12 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку 2 роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обовязки.

Згідно ст. 76 КК України, покладено на засуджену ОСОБА_12 обовязок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятись до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Запобіжний захід відносно засудженої ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили залишено попередній підписка про невиїзд.

Вирішено питання про цивільні позови потерпілих та судові витрати.

Скасовано арешт накладений на майно засудженого ОСОБА_7

Згідно вироку суду, в грудні 2008 року, мешканець м. Житомира, ОСОБА_8, з корисливих спонукань, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а саме вимагання чужого майна та заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, організував стійку організовану злочинну групу з числа знайомих між собою мешканців м. Житомира, для спільного неодноразового вчинення злочинів на тривалий період часу, яка характеризувалась наявністю керівника і організатора злочинної групи, розробленого єдиного плану вчинення кожного злочину, відомого всім учасникам групи, стійкими звязками і розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, розподілом між учасниками групи цінностей здобутих злочинним шляхом.

До складу даної стійкої організованої злочинної групи, окрім ОСОБА_8, також входили мешканці Житомирської області ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Згідно з розподілом ролей ОСОБА_8, здійснював загальне керівництво організованою групою по вчиненню вимагання чужого майна та заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, планував вчинення злочинів та розподіляв функції учасників групи, спрямовані на досягнення розробленого ним плану, відомого всім учасникам групи; вказував конкретні обєкти злочинних посягань учасникам групи; забезпечував фінансування безпосереднього вчинення злочинів, а також іншими засобами для полегшення вчинення злочинів; з метою участі у вчиненні злочинів та наданні необхідної допомоги, вступив в попередню змову з невстановленими слідством особами, які погодились на участь у злочинах, однак до складу організованої злочинної групи не увійшли; розподіляв кошти, отримані в результаті вчинення злочинів між учасниками групи.

ОСОБА_10, згідно розробленого та доведеного всім учасникам організованої групи спільного плану вчинення злочинів, безпосередньо приймав участь у організації та вчиненні злочинів, надавав поради організатору злочинної групи ОСОБА_8, щодо можливих обєктів вчення злочинів.

ОСОБА_11, згідно розробленого та доведеного всім учасникам організованої групи спільного плану вчинення злочинів, безпосередньо приймав участь у організації та вчиненні злочинів, відповідав за транспортування учасників групи до та від місця вчинення злочинів.

Для досягнення злочинної мети члени організованого ОСОБА_8 злочинного угрупування ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також інші особи, які не входили до складу організованої групи, а діяли за попередньою змовою з ними, протягом періоду з грудня 2008 по весну 2009 років скоїли ряд тяжких та особливо тяжких злочинів, а саме вимагання чужого майна, заволодіння чужим майном шляхом обману та заволодіння транспортними засобами за наступних обставин.

Так, 2 грудня 2008 року, ОСОБА_8, діючи згідно розробленого плану, та розподілу функцій з членами створеної ним організованої групи - ОСОБА_10 та ОСОБА_11, з метою заволодіння чужим майном та придбання на нього права, дізнавшись від останнього, як члена організованої групи, про факт придбання громадянкою ОСОБА_18 автомобіля марки "Skoda Super B", номер кузова ТМВDL23U56BO47718, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким він керував за домовленістю з потерпілою з червня 2008 року, та діючи за додатковим спільно розробленим планом його заволодіння, прибули до місця проживання потерпілої ОСОБА_18, де повідомили останній про факт вилучення зазначеного автомобіля у ОСОБА_11 за борги, існуючі у нього перед іншими членами організованої групи.

3 грудня 2008 року, знаходячись на території м. Житомира, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 висунули вимогу до ОСОБА_18 про переоформлення належного їй автомобіля марки "Skoda Super B", реєстраційний номер НОМЕР_1 на їх імя, на що ОСОБА_18 відповіла відмовою.

4 грудня 2008 року ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 почали висловлювати погрози в адресу ОСОБА_18, щодо застосування насильства відносно неї та її близьких родичів, в разі невиконання висунутих ними вимог, а також щодо звернення потерпілої до правоохоронних органів у звязку з їх протизаконними діями.

Побачивши, що зазначені дії не дають бажаного результату, члени організованої злочинної групи - ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, з метою отримання інформації та обставин, за допомогою яких можна схилити громадянку ОСОБА_18 до виконання висловлених ними до неї вимог, дізнались про факт існування законного власника громадянина ОСОБА_19 на 1/2 частину квартири, розташованої в АДРЕСА_1, власником іншої частини якого являється ОСОБА_18, яка за період відсутності ОСОБА_19 займала всю вказану квартиру.

На початку лютого 2009 року, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, діючи у складі організованої групи, встановили місцезнаходження громадянина ОСОБА_19 та діючи за злочинним планом, направленим на заволодіння чужим майном, повідомили йому неправдиві відомості щодо накладення арешту на квартиру та пообіцяли ОСОБА_19 надати допомогу у вирішенні питань стосовно зняття арешту з вказаного житла, продажу його в подальшому та повернення йому виручених коштів. ОСОБА_19 довірившись зазначеним учасникам вчинення злочину, не здогадуючись про їх злочинні наміри, погодився та передав їм всі документи на належну йому 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння майном громадянина ОСОБА_20 шляхом обману, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, діючи у складі організованої групи, користуючись виниклим до них довірливим відношенням, у невстановлений слідством денний час 03 лютого 2009 року, схилили ОСОБА_19 до прибуття до офісного приміщення приватного нотаріуса ОСОБА_21, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, де той видав нотаріально посвідчену довіреність на імя ОСОБА_8, якою надав право розпоряджатись належним йому майном, у тому числі і 1/2 частиною квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

В подальшому ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, діючи у складі організованої групи, не виконавши жодних зобовязань, та попередньо не маючи наміру їх виконувати, шляхом обману ОСОБА_19, повторно вчинили замах на заволодіння належної йому 1/2 частки квартири в АДРЕСА_4, чим спричинили потерпілому майнової шкоди в особливо великомурозмірі на загальну суму 213049,45 гривень, однак не довели свій злочинний умисел до кінця, оскільки потерпілий ОСОБА_19 здогадався про їх злочинні наміри та 30 червня 2009 року відмінив видану ним довіреність на імя ОСОБА_8.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння майном громадянки ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, діючи в складі організованої групи, відповідно до заздалегідь узгодженого спільного плану, в період з кінця лютого 2009 року до 12 березня 2009 року, користуючись довіреністю виданою ОСОБА_19 на право розпоряджання 1\2 частиною квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, з метою створення умов, за яких громадянка ОСОБА_18 не зможе відмовити їм у переоформленні належного їй транспортного засобу, висунули до неї вимогу звільнення іншої 1/2 частини житлової площі, розташованої за вказаною адресою, мотивуючи своєю власністю на іншу частину, або ж переоформлення на них права власності на належний їй автомобіль марки "Skoda Super B", реєстраційний номер НОМЕР_1, погрожуючи у разі невиконання застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я, до неї та її близьких.

13 березня 2009 року, у невстановлений слідством денний час, громадянка ОСОБА_18, перебуваючи під впливом погроз застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я, до неї та її близьких, з боку членів створеної ОСОБА_8 організованої групи, а також поставленої їх діями в положення, яке не дозволяло їй відмовитись, прибула до Житомирського ОРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Щорса, 96, та провела зняття з обліку належного їй автомобіля. Після цього, ОСОБА_18, цього ж дня, у невстановлений слідством денний час, прибула до офісного приміщення приватного нотаріуса ОСОБА_22, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Котовського, 15 та оформила нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважила ОСОБА_23, ОСОБА_24 та ОСОБА_25 розпоряджатись належним їй автомобілем марки "SkodaSuperB", після чого передала членам організованої групи вказаний автомобіль, ключі та документи до нього.

Таким чином, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, діючи у складі організованої групи, діючи спільно, під керівництвом першого, шляхом висунення злочинної вимоги, поєднаної з висловлюванням погроз застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я, повторно заволоділи майном, яке належить громадянці ОСОБА_18, а саме автомобілем марки "Skoda Super B", номер кузова ТМВDL23U56BO47718, вартістю 188650 гривень, чим заподіяли потерпілій майнової шкоди у особливо великому розмірі.

Крім того, протягом періоду з 04 по 06 квітня 2009 року, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, перебуваючи на території Житомирської області, діючи у складі організованої групи, вчинили вимагання чужого майна, заволодіння транспортним засобом громадянина ОСОБА_26, та незаконне позбавлення його волі за наступних обставин:

Так, 04 квітня 2009 року, близько 22 години, ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, спільно та за погодженням з іншими членами організованої групи ОСОБА_8 та ОСОБА_11, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, прибули до житлового будинку № 6 по провулку Тихому в с. Борушківці Любарського району Житомирської області. Завідомо знаючи про місце знаходження автомобіля марки «Форд-Проба», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить громадянину ОСОБА_26, зайшли в двір домоволодіння за вказаною адресою та з метою реалізації свого злочинного умислу незаконного заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, спільно та за погодженням з іншими членами організованої групи ОСОБА_8 та ОСОБА_11, підійшли до вказаного автомобіля, де вчинили напад на громадянина ОСОБА_26, перебуваючого у той час в салоні вказаного автомобіля, який виразився в умисному нанесенні ударів руками та ногами в різні частини тіла потерпілого, в тому числі і по голові. Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, спільно та за погодженням з іншими членами організованої групи ОСОБА_8 та ОСОБА_11, з застосуванням фізичного насильства подолавши волю громадянина ОСОБА_26 до опору, посадили останнього на заднє сидіння автомобіля марки «Форд-Проба», реєстраційний номер НОМЕР_2, завели двигун вказаного автомобіля, виїхали з двору, та продовжили рух в напрямку м. Житомира.

Таким чином, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, діючи у складі організованої групи, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, незаконно заволоділи транспортним засобом, який належить громадянину ОСОБА_26, а саме автомобілем марки «Форд-Проба», реєстраційний номер НОМЕР_2, завдавши потерпілому значної майнової шкоди на загальну суму 40000 гривень.

Під час руху ОСОБА_10, спільно з невстановленими слідством особами та за погодженням з іншими членами організованої групи - ОСОБА_8 та ОСОБА_11, на невстановленому слідством автомобілі марки «Шевроле-Авео», червоного кольору, та автомобілі марки «Форд-Проба», реєстраційний номер НОМЕР_2, утримували, подавляючи волю до опору та не надаючи можливість самостійно пересуватись потерпілого ОСОБА_26 В ході руху, в районі с. Глезно Любарського району Житомирської області громадянин ОСОБА_26, маючи намір втекти від осіб, які вчинили на нього напад та незаконно позбавили його волі та можливості самостійно пересуватись, вийшов з салону автомобіля та намагався втекти. Однак ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, та за погодженням з іншими членами організованої групи - ОСОБА_8 та ОСОБА_11, перешкоджаючи громадянину ОСОБА_26 втекти, наздогнали його, та застосовуючи насильство небезпечне для життя та здоровя, стали здушувати руками шию останнього, та умисно наносити удари руками та ногами в різні частини тіла. Подавивши волю до опору потерпілого, ОСОБА_10, діючи за попередньою злочинною змовою з іншими особами, посадили ОСОБА_26 до невстановленого слідством автомобіля марки «Шевроле-Авео», червоного кольору, після чого продовжили рух, таким чином незаконно позбавили його волі.

Доїхавши до перехрестя з дорогою сполученням «Глезно Любар», ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами та без узгодження з іншими членами організованої ОСОБА_8 групи, з метою заволодіння майном громадянина ОСОБА_26, зупинили транспортні засоби, якими вони здійснювали рух, вивели останнього з невстановленого слідством автомобіля марки «Шевроле-Авео», та вчинили відносно нього розбійний напад, який виразився в застосуванні до нього насильницьких дій, небезпечних для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу у момент їх заподіяння, у вигляді здушування шиї руками, в наслідок чого громадянин ОСОБА_26 неодноразово втрачав свідомість, а також нанесення йому ударів руками та ногами по різним частинам тіла, а також по голові. Подолавши волю громадянина ОСОБА_26 до опору, ОСОБА_10 та невстановлені слідством особи, даючи за попередньою змовою між собою, з метою заволодіння чужим майном, заволоділи майном, яке належить громадянину ОСОБА_26 на загальну суму 48440 гривень, чим заподіяли потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Після того, громадянина ОСОБА_26 знову силоміць, не даючи можливості самостійно пересуватись в тому напрямку, який він сам хотів-би вибрати, посадили в салон невстановленого слідством автомобіля марки «Шевроле Авео», та близько 2-ї години ночі, 05 квітня 2009 року, перевезли його у м. Житомир, до будинку №-5 по вул. Монтана, де на них вже очікували інші члени організованої групи - ОСОБА_8 та ОСОБА_11, а також невстановлені слідством особи, які до складу організованої групи не входили.

До 06 квітня 2009 року, члени створеної ОСОБА_8 організованої групи ОСОБА_10 та ОСОБА_11, діючи в межах єдиної злочинної змови, відповідно до заздалегідь розробленого плану, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, які до складу організованої групи не увійшли, в різних автомобілях, а потім в одній з кімнат житлового будинку №7 по вул.Короленко в м.Житомирі незаконно утримували громадянина ОСОБА_26, з корисливих мотивів, позбавляючи волі останнього, не даючи змоги вільно пересуватися та самостійно покинути зазначені автомобілі та вказаний будинок.

06 квітня 2009 року у невстановлений слідством денний час, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перевезли ОСОБА_26 з місця його примусового утримання до офісного приміщення в м. Житомир, вул. Хлібна, 25, де діючи умисно повторно вчинили відносно нього вимагання, а саме висунули вимогу у передачі їм грошових коштів в сумі 20 000 гривень, яка супроводжувалась висловлюванням погроз застосування заходів фізичного впливу до нього та його близьких, а також погроз неповернення йому належного йому на праві власності автомобіля «Форд-Проба», реєстраційний номер НОМЕР_2, які громадянин ОСОБА_26 сприйняв як реальні. Кошти, які вимагали у нього члени створеної ОСОБА_8 організованої групи та невстановлені слідством особи, громадянин ОСОБА_26 їм передати не зміг, оскільки зазначених коштів на момент вчинення злочину у нього не було.

Учасники створеної ОСОБА_8 організованої групи ОСОБА_10 та ОСОБА_11, мали наміри на продовження в подальшому злочинної діяльності, яка виражалась у вчиненні на території України злочинів, повязаних із заволодінням транспортними засобами громадян шляхом обману чи зловживання, однак не змогли виконати вказане, оскільки в лютому 2010 року діяльність зазначеної організованої групи була припинена працівниками міліції, які затримали та заарештували керівника та її учасників.

Крім того, діючи не в складі організованої злочинної групи ОСОБА_8 та ОСОБА_10, вчинили злочин за наступних обставин:

У невстановлений слідством день, на початку вересня 2009 року, ОСОБА_12, виступаючи посібником, з метою вимагання чужого майна, вступила у попередню злочинну змову з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 і невстановленими слідством особами, та надала необхідну інформацію про особу, майном якої можна в подальшому заволодіти громадянина ОСОБА_27

Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння майном громадянина ОСОБА_27, ОСОБА_8, ОСОБА_10, а також ОСОБА_12 та невстановлені слідством особи, які діяли за попередньою змовою з ними, на початку вересня 2009 року близько 17 години, прибули до кавярні «Полісся» по вул. Карла Маркса, 56 у смт. Володарськ-Волинський Житомирської області, куди також прибув громадянин ОСОБА_27 Під час перебування в приміщенні кавярні «Полісся» ОСОБА_12 повторно висунула до ОСОБА_27 вимогу про передачу їй грошових коштів в розмірі 5500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 01.09.2009 р., становить 43 890 гривень, висловлюючи при цьому погрози застосування насильства до нього та його близьких, небезпечного для їх життя та здоровя, у разі невиконання таких вимог, до яких приєднались ОСОБА_8 та ОСОБА_10 На що громадянин ОСОБА_27 відповів відмовою та залишив приміщення кавярні.

Продовжуючи свої злочинні дії, 15 вересня 2009 року у невстановлений слідством денний час, ОСОБА_8, ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_12, прибули до підприємства громадянина ОСОБА_27, яке знаходиться в Житомирській області смт. Володарськ-Волинський, вул. Володарська, де продовжили повторно висловлювати вимогу видачі їм грошових коштів в розмірі 5500 доларів США висловлюючи при цьому погрози застосування насильства до нього та його близьких, небезпечного для їх життя та здоровя, у разі невиконання таких вимог. Однак, потерпілий ОСОБА_27 відмовив у передачі їм будь-яких грошових коштів.

З метою подальшої реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння майном громадянина ОСОБА_27, 12 жовтня 2009 року, у невстановлений слідством час у першій половині дня, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_12 та, невстановленими слідством особами, прибули до місця проживання громадянина ОСОБА_27 за адресою : Житомирська область, смт. Володарськ-Волинський, вул. Кошового, 25, де продовжили повторно висловлювати вимогу видачі їм грошових коштів в розмірі 5500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 12 жовтня 2009 року, становить 44550 гривень, висловлюючи при цьому погрози застосування насильства до нього та його близьких, небезпечного для їх життя та здоровя, у разі невиконання таких вимог. Однак громадянин ОСОБА_27 в черговий раз відмовив у передачі їм грошових коштів. В свою чергу ОСОБА_10, діючи спільно з ОСОБА_8, за попередньою змовою з ОСОБА_12 та невстановленими слідством особами, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, зайшов в двір домоволодіння громадянина ОСОБА_27 та направився до його будинку. Громадянин ОСОБА_27, перебуваючи у своєму будинку, помітив як до нього наближається ОСОБА_10, оцінив дійсну та реальну загрозу для свого життя та здоровя, а також життя та здоровя свої близьких. З метою припинення злочинних дій ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та інших осіб, які діяли за попередньою змовою, а також з метою свого захисту та захисту членів своєї сімї, громадянин ОСОБА_27 дістав мисливську рушницю та вийшовши з нею з будинку, попередив про її використання у разі наближення сторонніх осіб до його будинку та вчинення на нього нападу.

Після цього ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_12 та невстановлені слідством особи з місця вчинення злочину зникли, не довівши свій злочинний умисел до кінця.

Крім того, ОСОБА_8, не перебуваючи в складі злочинного угрупування скоїв злочини, при наступних обставинах.

Так, в травні 2008 року, у невстановлений слідством день, знаходячись у м. Житомирі, ОСОБА_8, з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно, шляхом зловживання довірою, запропонував громадянину ОСОБА_5 грошову позику в розмірі 100000 гривень для придбання останнім транспортного засобу, за умови, що ОСОБА_5, в якості гарантії повернення ним наданої позики, заставить своє житло, а саме квартиру АДРЕСА_5, шляхом оформлення нотаріальної довіреності на право розпорядження вказаною квартирою на імя ОСОБА_7 При цьому ОСОБА_8 не повідомив ОСОБА_7 про свої злочинні наміри, отримавши у останнього в борг кошти в сумі 100 000 гривень та пообіцявши тимчасово оформити у якості гарантії повернення коштів на нього право власності на квартиру АДРЕСА_5. ОСОБА_5, повіривши в законність та порядність ОСОБА_8, погодився на вказані умови. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння шляхом зловживання довірою майном громадянина ОСОБА_5, ОСОБА_8, 23 травня 2008 року, у невстановлений слідством денний час, з метою викликання у громадянина ОСОБА_5 довіри до його дій, передав останньому кошти в сумі 100000 гривень, після чого на його пропозицію, ОСОБА_5 видав нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири на імя ОСОБА_7, який не був обізнаний про злочинні дії та наміри ОСОБА_8, відповідно до якого передав у власність цілу квартиру № 5, що знаходиться в м. Житомирі по вулиці Монтана, 4/87, а також передав останньому документи на вказану квартиру.

В подальшому ОСОБА_5, з метою придбання транспортного засобу, передав із вказаної суми грошових коштів 87000 гривень мешканцю м. Житомира ОСОБА_28, з яким у нього мала місце попередня домовленість, щодо придбання у останнього транспортного засобу.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8, дізнався про час і місце передачі ОСОБА_5 ОСОБА_28 грошових коштів, діючи згідно розробленого плану, 23 травня 2008 року, у невстановлений слідством час, пообіцяв ОСОБА_5 допомогти придбати декілька транспортних засобів за вказану суму грошових коштів, одночасно повідомляючи, що його попередня домовленість з ОСОБА_28 є не вигідною. ОСОБА_5 повіривши його пропозиції та прислухавшись до його порад, прибув до місця проживання ОСОБА_28 з вимогою повернути йому грошові кошти в сумі 87000 гривень, на що останній погодився і віддав ОСОБА_8, в присутності ОСОБА_5 грошові кошти у вказаній сумі.

Однак у подальшому ОСОБА_8, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, направленого на заволодіння шляхом зловживання довірою майном громадянина ОСОБА_5, свої обовязки, які він обіцяв виконати останньому, не виконав, грошові кошти в сумі 87000 гривень, а також документи на його квартиру не повернув, відмовивши останньому у передачі грошових коштів та переоформленні на нього його квартири.

Таким чином, ОСОБА_8, шляхом зловживання довірою, заволодів майном громадянина ОСОБА_5, а саме квартирою № 5 по вул. Монтана, 4/87, в м. Житомирі, вартістю 337767 гривень 74 копійки, чим завдав останньому майнової шкоди в особливо великому розмірі.

Крім того, в грудні 2007 року, перебуваючи в м. Житомирі, невстановленою слідством особою громадянину ОСОБА_29 було надано недостовірну інформацію про те, що останній підозрюється працівниками міліції у вчиненні зґвалтування та для вирішення питання про уникнення ним відповідальності за вказаний злочин, необхідно сплатити певну суму коштів зазначеній особі.

Сприймаючи зазначену інформацію як реальну загрозу для себе, з метою не розголошення відомостей, які він бажав-би зберегти в таємниці, в грудні 2007 року громадянин ОСОБА_29 залишив постійне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_24, переїхавши до одного з населених пунктів Житомирського району, в якому перебував до червня 2008 року.

У невстановлений слідством день червня 2008 року, громадянин ОСОБА_29 звернувся за допомогою вирішення його проблеми до ОСОБА_8, знаючи, що останній має певні звязки в злочинних колах. ОСОБА_8 вирішив під виглядом надання допомоги ОСОБА_29, заволодіти його майном, а саме квартирою № 3 в м. Житомир, по Бульвару Польському, 13. З метою впровадження свого злочинного умислу в дію, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_7, не повідомляючи про свої злочинні наміри, пропозицію придбання вказаного житла, на що останній відповів згодою.

З метою усунення всіх можливих перешкод, передбачених чинним законодавством, до переоформлення квартири ОСОБА_29, в якій, станом на літо 2008 року були прописані неповнолітні діти останнього, ОСОБА_8, діючи умисно, в межах злочинного умислу, направленого на підроблення офіційного документу та використання його в подальшому при заволодінні чужим майном, вступив у попередню змову з невстановленою слідством особою, яка добровільно погодилась на участь у вчиненні злочину. У невстановлений слідством день та час в другій половині червня 2008 року, невстановлена слідством особа підробила офіційний документ, а саме витяг з рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 456 від 26 червня 2008 року «Про надання дозволу на підписання заяви та угоди, дарування, продаж житла від імені дітей», відповідно до якого зазначена державна установа надала дозвіл на продаж квартири ОСОБА_29, в АДРЕСА_6, від імені його неповнолітніх дітей, достовірно знаючи, що зазначений документ має право видавати та посвідчувати лише відповідна державна установа.

У подальшому ОСОБА_8, увійшовши в довіру повідомив ОСОБА_29 про те, що єдиним варіантом вирішення проблеми останнього є продаж належної йому квартири та використання частини виручених коштів для залагодження зазначеної проблеми, а частини для придбання іншого житла ОСОБА_29 Будучи переконаним в достовірності намірів ОСОБА_8, 08 липня 2008 року, у невстановлений слідством денний час, ОСОБА_29 оформив нотаріально посвідчений договір купівлі продажу (р. № 2781), відповідно до якого він продав належну йому приватизовану квартиру № 3 в м. Житомирі по бульвару Польському,13, на користь гр. ОСОБА_7, який не був обізнаний про злочинні плани ОСОБА_8, ніяких коштів при цьому за продаж свого майна від останнього не отримавши.

В ході проведення оформлення договору купівлі-продажу на квартиру АДРЕСА_7 між ОСОБА_29 та ОСОБА_7, ОСОБА_8 передав нотаріусу підроблений документ, а саме витяг з рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 456 від 26 червня 2008 року «Про надання дозволу на підписання заяви та угоди, дарування, продаж житла від імені дітей».

Тобто ОСОБА_8, діючи повторно, заволодів шляхом обману майном громадянина ОСОБА_29, а саме його квартирою № 3 по бульвару Польському, 13 м. Житомира, чим завдав шкоди в особливо великому розмірі на суму 392581 гривень 91 копійку.

В подальшому ОСОБА_7 продав квартиру АДРЕСА_8, громадянці ОСОБА_30

Крім того, в серпні 2009 року в приміщенні офісу, який розташований по вул. Довженко, 44 в м. Житомирі, ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10, повторно, з метою вимагання чужого майна, висунули вимогу ОСОБА_31 про передачу належного йому майна, а саме грошових коштів в розмірі 25 000 гривень, при цьому погрожуючи насильством над ним та його близькими родичами, в разі невиконання їхніх вимог.

В серпні 2009 року на перехресті вул. Монтана - вул. Шелушкова в м. Житомирі ОСОБА_8, діючи в межах попередньої злочинної змови з ОСОБА_10, з метою вимагання чужого майна, висунули вимогу ОСОБА_31 про передачу їм грошових коштів в розмірі 25000 гривень, при цьому погрожуючи насильством над ним та його близькими родичами, в разі невиконання їхніх вимог. В цей же день та час не отримавши від потерпілого вимагаємого майна, ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_8, погрожуючи застосуванням фізичного насильства щодо ОСОБА_31 відкрито заволодів ключем запалення та блоком керування системою сигналізації, від припаркованого поруч з місцем події та належного ОСОБА_31 автомобіля марки «Форд - Мондео», державний номерний знак НОМЕР_3. В цей же час ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_8 здійснили спробу заволодіння вказаним автомобілем, що належить потерпілому, однак не довели свої злочинні дії до кінця, з обставин, що не залежали від їх волі, оскільки їх дії були припинені працівниками міліції.

07 вересня 2009 року, о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 з метою вимагання чужого майна, перебуваючи по вул. Садовій, 21 в м. Житомирі, висунув вимогу ОСОБА_31 про передачу належного йому майна, а саме грошових коштів в розмірі 25 000 гривень, при цьому погрожуючи насильством над ним та його близькими родичами, в разі невиконання їхніх вимог. Не отримавши від потерпілого вимагаємого майна, ОСОБА_10, застосував відносно ОСОБА_31 насильство, яке виразилось у тому, що ОСОБА_10, наніс один удар коліном правої ноги в область обличчя потерпілого, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя.

Крім того, 07 січня 2010 року, близько 19 години, ОСОБА_8, перебував у квартирі АДРЕСА_9, в цей час до вказаної квартири зайшов ОСОБА_32 з метою привітання зі святом «Різдва Христового». Після чого до вказаної квартири зайшов ОСОБА_10, який з метою вимагання чужого майна, що належить ОСОБА_32 вступив у попередню змову з ОСОБА_8, та взявши до рук бейсбольну биту і діючи повторно, спільно з ОСОБА_8 , бажаючи подавити волю ОСОБА_32 до опору, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, яке виразилося в тому, що ОСОБА_10 наніс удар бейсбольною битою в різні частини тіла ОСОБА_32, чим завдав останньому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_8 приєднався до ОСОБА_10 та взявши до рук металеву милицю, за допомогою якої пересувався, почав наносити нею ОСОБА_32 удари по різним частинам тіла, чим завдав останньому зазначених тілесних ушкоджень. Подавивши у такий спосіб волю до опору, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 висловив ОСОБА_32 незаконну вимогу у передачі їм чужого майна, а саме грошей в сумі 200 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07 січня 2010 року становить 1600 гривень, погрожуючи в іншому разі застосуванням до нього фізичного насильства. Вказані погрози ОСОБА_32 сприйняв дійсно та реально, однак передати вимагаєму суму відмовився.

Так, у невстановлений слідством день в квітні 2009 року, з метою заволодіння чужим майном громадян шляхом їх обману ОСОБА_9 вступив у попередню змову з ОСОБА_13

Протягом квітня - травня 2009 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_13, діючи за попередньою змовою між собою, з метою подальшого використання в ході заволодіння транспортним засобом автомобілем, шляхом обману їх власників, у невстановлені слідством час та місці, шляхом переклеювання фотокартки ОСОБА_13, вчинили підроблення паспорту громадянина України на імя мешканця ІНФОРМАЦІЯ_25 С.В. серії ВН № 431464, який був виданий 26 липня 2008 року Богунським РВ УМВС України в Житомирській області, достовірно знаючи, що видача вказаного документу та внесення будь-яких змін до нього може бути здійснена лише відповідною державною установою.

Вказаний документ був підроблений з метою використання для доведення до кінця злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння майном громадян на території України.

У подальшому, в перших числах липня 2009 року, ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_13, через всесвітню компютерну мережу Інтернет дізнався про продаж мешканкою м. Львова ОСОБА_33 належного їй автомобіля марки «MITZUBISI L-200», реєстраційний номер НОМЕР_4, який був придбаний нею за кошти, отримані в кредит по кредитному договору №6588495 від 11 липня 2008 року в ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» та знаходився в заставі у вказаній банківській установі, розробив спільний план заволодіння вказаним транспортним засобом шляхом обману власника, узгодивши його з ОСОБА_13

Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння майном громадянки ОСОБА_33, ОСОБА_9 та ОСОБА_13, маючи при собі заздалегідь підроблений паспорт громадянина України на імя мешканця ІНФОРМАЦІЯ_25 С.В. серії ВН №431464, з вклеєною фотокарткою ОСОБА_13, за попередньою домовленістю з громадянкою ОСОБА_33, яка не здогадувалася про їх злочинні дії, 05 липня 2009 року, прибули до її офісу в м. Львів, вул. Вечірня, 16 де зустрілись з громадянкою ОСОБА_33, та викликали у неї довіру до своїх дій, пообіцявши придбати належний їй автомобіль, пообіцявши погасити за неї зазначений кредит, не маючи при цьому наміру на виконання в подальшому своїх зобовязань.

Будучи переконаною в достовірності намірів учасників вчинення злочину, громадянка ОСОБА_33, будучи введена ними в оману, видала нотаріально посвідчену довіреність, відповідно до якої уповноважила ОСОБА_34, не здогадуючись, що ним являється ОСОБА_13, який використовує заздалегідь підроблений паспорт громадянина України, розпоряджатись належним їй транспортним засобом автомобілем марки «MITZUBISI L-200», реєстраційний номер НОМЕР_4. Дана довіреність видана та посвідчена 06 липня 2009 року і зареєстрована у реєстрі за номером 2600. З метою викликання довіри до своїх дій у громадянки ОСОБА_33, достовірно знаючи, що реальна вартість зазначеного транспортного засобу значно вища, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 передали їй кошти в сумі 6 тис. доларів США, в якості начебто оплати за придбання вказаного транспортного засобу, висловивши зобовязання в подальшому сплачувати кошти по кредитному договору, укладеному з ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк». Зазначену довіреність, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключі та автомобіль марки «MITZUBISI L-200», реєстраційний номер НОМЕР_4, громадянка ОСОБА_33В, передала ОСОБА_9 та ОСОБА_13

Таким чином, ОСОБА_9, ОСОБА_13, діючи повторно, за попередньою змовою між собою, шляхом обману, заволоділи майном громадянки ОСОБА_33В, а саме автомобілем марки «MITZUBISI L-200», реєстраційний номер НОМЕР_4, заподіявши їй майнової шкоди у особливо великому розмірі на загальну суму 225000 гривень.

В подальшому ОСОБА_7, побачивши автомобіль марки «MITZUBISI L-200», реєстраційний номер НОМЕР_4, в м. Житомирі дізнався в ОСОБА_13 та ОСОБА_9, що автомобілем вони заволоділи шляхом обману громадянки ОСОБА_33, придбав в них вказаний транспортний засіб шляхом передачі 7000 доларів США ОСОБА_13, при цьому достовірно знаючи, що вказаний автомобіль здобутий злочинним шляхом.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_9, придбали раму з номером та документи на аналогічну модель автомобіля та за невстановлених слідством обставин, не маючи відповідного дозволу офіційної державної установи на здійснення будь-якого переобладнання, здійснили заміну рами з автомобіля марки «MITZUBISI L - 200», на раму номер ММВJHKB408D013085, придбану ними у громадянина ОСОБА_35

В червні 2009 року, ОСОБА_9, спільно з ОСОБА_13, через всесвітню компютерну мережу Інтернет дізнався про продаж мешканцем м. Запоріжжя ОСОБА_36 належного йому автомобіля марки «Volkswagen Pasat В-6», реєстраційний номер НОМЕР_5, який був придбаний ним за кошти, отримані в кредит в АТ «ОТП ОСОБА_26» та знаходився в заставі у вказаній банківській установі, розробив спільний план заволодіння вказаним транспортним засобом шляхом обману та зловживання довірою власника, довівши іншому учаснику вчинення злочину ОСОБА_13

Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння майном громадянина ОСОБА_37, ОСОБА_9 та ОСОБА_13, за попередньою домовленістю з громадянином ОСОБА_36, який не здогадувався про їх злочинні дії, 27 червня 2009 року прибули до м. Запоріжжя де зустрілись з громадянином ОСОБА_36 Викликавши у нього довіру до своїх дій, пообіцявши придбати у нього належний йому автомобіль марки «Wolkswagen Pasat В-6», реєстраційний номер НОМЕР_5, пообіцявши погасити зазначений кредит, не маючи при цьому наміру на виконання в подальшому своїх зобовязань, ОСОБА_37 видав нотаріально посвідчену довіреність, відповідно до якої уповноважив ОСОБА_9 розпоряджатись належним йому транспортним засобом автомобілем марки «Wolkswagen Pasat В-6», реєстраційний номер НОМЕР_5. Дана довіреність була видана та посвідчена 27 червня 2009 року та зареєстрована в реєстрі за номером 943.

З метою викликання довіри до своїх дій у громадянина ОСОБА_37, достовірно знаючи, що реальна вартість зазначеного транспортного засобу значно вища, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 передали йому кошти в сумі 4 000 доларів США, в якості начебто оплати за придбання вказаного транспортного засобу, висловивши зобовязання в подальшому ще перерахувати йому 2 000 доларів США та сплачувати кошти по кредитному договору № CL-208/005/2008 від 29 лютого 2008 року, укладеному тим з АТ «ОТП Банком». Зазначену довіреність, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключі та автомобіль марки «Volkswagen Pasat В-6», реєстраційний номер НОМЕР_5 громадянин ОСОБА_37, будучи переконаним в достовірності намірів ОСОБА_9 та ОСОБА_13, які не мали намірів на виконання в подальшому висловлених перед ним зобовязань, передав їм. Під час скоєння своїх злочинних дій ОСОБА_9 власноручно написав розписку, в якій брав на себе зобовязання по сплаті за ОСОБА_37 кредиту перед АТ «ОТП Банком», яку завірив своїм підписом, а ОСОБА_13 в даній розписці замість свого прізвища, зазначив інше прізвище «Ковень» та також поставив свій підпис.

Таким чином, ОСОБА_9 та ОСОБА_13, діючи за попередньою змовою між собою, шляхом обману, повторно заволоділи майном громадянина ОСОБА_37, а саме автомобілем марки «Volkswagen Pasat В-6», реєстраційний номер НОМЕР_5, заподіявши йому майнову шкоду у особливо великому розмірі на суму 315 057 гривень 05 копійок.

Також, в першій половині липня 2009 року, ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_13, через всесвітню компютерну мережу Інтернет дізнався про продаж мешканцем м. Кіровоград ОСОБА_38 належного йому автомобіля марки «LEXUS LX 470», реєстраційний номер ВА 07 80-АА, який був придбаний ним за кошти, отримані в кредит по кредитному договору № 294 від 22 травня 2007 року в ВАТ «Державний ощадний банк України» та знаходився в заставі у вказаній банківській установі, розробив спільний план заволодіння вказаним транспортним засобом шляхом обману власника, узгодивши його з ОСОБА_13

Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння майном громадянина ОСОБА_38, ОСОБА_9 та ОСОБА_13, діючи за попередньою змовою між собою, маючи при собі заздалегідь підроблений ними паспорт громадянина України на імя мешканця ІНФОРМАЦІЯ_25 С.В. серії ВН № 431464 з вклеєною фотокарткою ОСОБА_13, який вони вирішили використати для досягнення своїх злочинних цілей, за попередньою домовленістю з громадянином ОСОБА_38, який не здогадувався про їх злочинні дії, 16 липня 2009 року, прибули до м. Кіровоград де зустрілися з громадянином ОСОБА_38, та викликали у нього довіру до своїх дій, пообіцявши придбати у нього належний йому автомобіль, пообіцявши погасити зазначений кредит, не маючи при цьому наміру на виконання в подальшому своїх зобовязань.

Будучи переконаним в достовірності намірів учасників вчинення злочину, громадянин ОСОБА_38, будучи введеним в оману, видав нотаріально посвідчену довіреність, відповідно до якої уповноважив ОСОБА_9 та ОСОБА_34, не здогадуючись, що ним являється ОСОБА_13, який використовує заздалегідь підроблений паспорт громадянина України, розпоряджатись належним йому транспортним засобом автомобілем марки «LEXUS LX 470», реєстраційний номер ВА 07 80-АА, який був придбаний останнім за кошти, отримані в кредит в ВАТ «Державний ощадний банк України». З метою викликання довіри до своїх дій у громадянина ОСОБА_38, достовірно знаючи, що реальна вартість зазначеного транспортного засобу значно вища, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 передали невстановленій слідством особі, відносно якої матеріали для проведення перевірки з даних обставин виділені та направлені начальнику УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області, кошти в сумі 14 тис. доларів США в якості оплати за придбання вказаного транспортного засобу, висловивши зобовязання перед ОСОБА_38 в подальшому сплачувати кошти по кредитному договору, укладеному тим з ВАТ «Державний ощадний банк України». Зазначену довіреність, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключі та автомобіль марки «LEXUS LX 470», реєстраційний номер ВА 07 80-АА, громадянин ОСОБА_38, будучи переконаним в достовірності намірів ОСОБА_9 та ОСОБА_13, які, діючи за попередньою змовою між собою, не мали намірів на виконання в подальшому висловлених перед ним зобовязань, передав їм.

Таким чином, ОСОБА_9 та ОСОБА_13, діючи за попередньою змовою між собою, шляхом обману, повторно заволоділи майно громадянина ОСОБА_38, а саме автомобілем марки «LEXUS LX 470», реєстраційний номер ВА 07 80-АА, заподіявши йому майнової шкоди у особливо великому розмірі на суму 470 407 гривень.

Крім того, у вересні 2009 року, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_13, та ОСОБА_11, діючи за попередньою змовою між собою, з метою заволодіння чужим майном, знаходячись у м. Житомирі, достовірно дізнавшись, що автомобіль марки «БМВ-Х-5», номер кузова НОМЕР_6, на якому було встановлено реєстраційний номер НОМЕР_7, не зареєстрований в установленому законом порядку, склали спільний план вчинення злочину, повязаного з продажем вказаного транспортного засобу під виглядом такого, що має законне походження, мешканцям України та в подальшого викрадення зазначеного транспортного засобу, тобто заволодіння таким чином майном грошовими коштами зазначених громадян.

З метою можливості відстеження після продажу місцезнаходження вказаного транспортного засобу, ОСОБА_9, діючи відповідно до заздалегідь розробленого спільного плану, встановив на ньому систему «GPS TREKER».

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном шляхом обману, у невстановлений слідством день на початку листопада 2009 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_13, діючи за попередньою змовою та за погодженням з ОСОБА_7 та ОСОБА_11, видаючи вказаний транспортний засіб за такий, що має законне походження, продали автомобіль марки «БМВ-Х-5», номер кузова НОМЕР_6, на якому було встановлено реєстраційний номер 429-10-КТ, невстановленій слідством особі на імя ОСОБА_38. Разом з автомобілем також передали даній особі придбане ними за невстановлених слідством обставин свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії КІС № 982439 на автомобіль БМВ-Х-5 2003 року випуску, державний реєстраційний номер 429-10-КТ на імя ОСОБА_39, при цьому достовірно знаючи що дане свідоцтво є підробленим.

У подальшому особа по імені ОСОБА_39, не здогадуючись про незаконне походження вказаного транспортного засобу та недостовірність свідоцтва про його реєстрацію, маючи намір отримання додаткового прибутку, перепродала його громадянину ОСОБА_40 за 7000 доларів США.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_9, за допомогою спеціальної програми, встановленої на його ноутбук, відстежив місцезнаходження автомобіля марки «БМВ-Х-5», номер кузова НОМЕР_6, у м. Києві. Після цього, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ОСОБА_11, діючи за попередньою змовою та за погодженням з ОСОБА_7, 08 листопада 2009 року, у невстановлений слідством нічний час, прибули в м. Київ, та використовуючи дублікати ключа від замка запалення та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, увівши в оману сторожа, видаючи себе за дійсних власників транспортного засобу, з території платної автостоянки, розташованої по вул. Генерала Наумова у м. Києві, забрали автомобіль марки «БМВ-Х-5», номер кузова НОМЕР_6, та перегнали його в м Житомир.

Таким чином ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ОСОБА_11, діючи за попередньою змовою між собою, шляхом обману, повторно заволоділи майном, яке належить громадянину ОСОБА_40, чим спричинили йому значної шкоди на загальну суму 7000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 08 листопада 2009 року, становило 56 096 гривень 60 копійок.

Після того, як вказаний автомобіль було забрано у ОСОБА_40, ОСОБА_9 вирішив залишити його собі. З метою надання законного походження вказаному автомобілю, ОСОБА_9 за невстановлених слідством точних обставин восени 2009 року, придбав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль БМВ-Х-5, зареєстрований в органах ДАІ на імя ОСОБА_41, серії КІС № 900429, достовірно знаючи про його незаконне походження. Після чого замовив ОСОБА_42, відносно якого матеріали виділено для проведення додаткової перевірки до УБОЗ УМВС в Житомирській області, виготовлення номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу АА-00-05-КВ. Після отримання вказаної номерної панелі, ОСОБА_9, не маючи відповідних дозволів органів ДАІ, за невстановлених слідством обставин, здійснив заміну її на автомобілі БМВ-Х-5 та завідомо використовував підроблене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Крім того, ОСОБА_9, являючись співвласником ПП «Азія Моторс», зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_26 та перебуваючи на посаді директора даного підприємства відповідно до рішення власника №1 від 01.08.2006 р., будучи службовою особою, у функції якої входить виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків, з метою заволодіння чужим майном, повторно вчинив ряд умисних злочинів.

Так, будучи директором ПП «Азія Моторс», ОСОБА_9 відповідно до п.6.12 нової редакції Статуту підприємства діє від імені підприємства в межах, встановлених чинним законодавством, Статутом, тобто виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обовязки і відповідно являвся службовою особою.

Так, у травні 2008 р., у невстановлений слідством час та місці, ОСОБА_9, являючись службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності з метою незаконного одержання кредиту в банківській установі, який він не мав наміру повертати, склав та видав завідомо підроблену довідку №45-г про заробітну плату на ПП «Азія Моторс», яку датував 21.04.2008 р., до якої вніс завідомо неправдиві відомості щодо суми отриманої ним заробітної плати в період з жовтня 2007р. по березень 2008р. на зазначеному підприємстві на загальну суму 47 080 гривень. Після цього, ОСОБА_9 завірив довідку, виконавши особистий підпис та засвідчивши вказаний документ печаткою підприємства чим вчинив службове підроблення офіційного документу, що в подальшому спричинило тяжкі наслідки.

12.05.2008 р. ОСОБА_9, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне заволодіння чужим майном, знаходячись у приміщенні торгового комплексу «Плазма» в м. Житомир, м-н Згоди, 6, з метою отримання кредиту в ТОВ «ПростоФінанс», шляхом обману та зловживанням довірою, надав консультанту вказаного Товариства завідомо підроблений документ - довідку про заробітну плату видану ПП «Азія Моторс» на його ім'я, яка містить неправдиві відомості щодо розміру заробітної плати.

Цього ж дня, на підставі поданих документів, серед яких знаходилась завідомо підроблена довідка, між ОСОБА_9 та ТОВ «ПростоФінанс» укладено кредитний договір № 01011391241 від 12.05.2008р., щодо надання споживчого кредиту в сумі 196 875 грн. На підставі укладеного договору, ОСОБА_9 не маючи на меті наміру виконувати фінансові зобов'язання, незаконно отримав кредит у сумі 196 875 грн. та заволодівши вказаними грошовими коштами, розпорядився на свій розсуд.

Таким чином, ОСОБА_9 вчинив службове підроблення офіційного документу, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді заподіяної матеріальної шкоди та використавши вказаний підроблений документ, шляхом обману та зловживання довірою, повторно, заволодів чужим майном, яке належить TOB «ПростоФінанс», а саме грошовими коштами в сумі 196 875 грн., чим заподіяв Товариству матеріальної шкоди на вищевказану суму, що є особливо великим розміром.

10 лютого 2010 року близько 12 години, працівниками міліції в ході проведення оперативно-розшукових заходів, поблизу житлового будинку № 16 вул. Максютова в м. Житомирі було затримано ОСОБА_7, який пересувався на автомобілі НОМЕР_8, чорного кольору. Під час проведення огляду вказаного автомобіля та особистого огляду речей ОСОБА_7 було виявлено та вилучено бойові припаси, патрони, спортивно-мисливський патрон та два ножі, які є різновидом мисливської колюче-ріжучої клинкової холодної зброї ножами мисливськими загального призначення, виготовлені саморобним способом, що він незаконно носив та зберігав при собі без передбаченого законом дозволу.

В апеляції прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_14 просить скасувати вирок суду, постановити новий, яким визнати винними і визначити міру покарання:

ОСОБА_8:

- за ст. 189 ч. 4 КК України 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст. 189 ч. 3 КК України 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст. 190 ч. 4 КК України 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 4 КК України 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст. 289 ч. 3 КК України 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст. 146 ч. 3 КК України 6 років позбавлення волі;

- за ст. 358 ч. 2 КК України 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 49, 74 КК України, звільнити від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 358 ч. 3 КК України 6 місяців арешту, на підставі ст.ст. 49, 74 КК України, звільнити від покарання у звязку з закінченням строків давності.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом часткового складання покарань визначити засудженому ОСОБА_8 остаточне покарання 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили змінити на тримання під вартою, взявши під варту в залі суду.

Зарахувати в строк відбування покарання час перебування під вартою.

ОСОБА_10:

- за ст. 189 ч. 4 КК України 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст. 189 ч. 3 КК України 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 4 КК України 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст. 289 ч. 3 КК України 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст. 146 ч. 3 КК України 6 років позбавлення волі;

- за ст. 187 ч. 2 КК України 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом часткового складання покарань визначити засудженому ОСОБА_10 остаточне покарання 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишити попередній тримання під вартою.

Зарахувати в строк відбування покарання час перебування під вартою.

ОСОБА_11:

- за ст. 189 ч. 4 КК України 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст. 289 ч. 3 КК України 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 4 КК України 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст. 146 ч. 3 КК України 5 років позбавлення волі;

- за ст. 190 ч. 2 КК України 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнено від покарання у звязку з закінченням строків давності.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом часткового складання покарань визначити засудженому ОСОБА_11 остаточне покарання 7 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили змінити на тримання під вартою, взявши під варту в залі суду.

ОСОБА_9:

- за ст. 190 ч. 4 КК України 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст. 190 ч. 2 КК України 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнити від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 358 ч. 2 КК України 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнити від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 358 ч. 3 КК України 6 місяців арешту, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнити від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 290 КК України 3 роки обмеження волі, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнити від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 366 ч. 2 КК України 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади повязані з виконанням організаційно розпорядчих обовязків на 2 роки, на підставі ст.ст. 49, 74 КК України, звільнити від покарання у звязку з закінченням строків давності.

На підставі ст. 71 КК України з урахуванням вироку Богунського районного суду м. Житомира від 29.05.2009 року визначити засудженому ОСОБА_9 покарання у вигляді 7 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 70 ч.4 КК України з урахуванням вироку Богунського районного суду м. Житомира від 28.03.2011 року, визначити засудженому ОСОБА_9 остаточне покарання шляхом часткового складання покарань, у вигляді 7 років 10 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності на строк 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишити попередній тримання під вартою.

Зарахувати в строк відбування покарання час перебування під вартою.

ОСОБА_13:

- за ст. 190 ч. 4 КК України 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст. 190 ч. 2 КК України 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнити від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 358 ч. 2 КК України 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнити від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 358 ч. 3 КК України 6 місяців арешту, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнити від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 290 КК України 3 роки обмеження волі, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнити від покарання у звязку з закінченням строків давності.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_13 до набрання вироком законної сили змінити на тримання під вартою, взявши під варту в залі суду.

Зарахувати в строк відбування покарання час з 06.04.2010 року по 15.04.2010 року.

ОСОБА_7:

- за ст. 190 ч. 4 КК України 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст. 190 ч. 2 КК України 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 49, 74 КК України, звільнити від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 358 ч. 2 КК України 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнити від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 358 ч. 3 КК України 6 місяців арешту, на підставі ст. ст. 49, 74 КК України, звільнити від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 290 КК України 3 роки обмеження волі, на підставі ст.ст. 49, 74 КК України, звільнити від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 263 ч. 1 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 49, 74 КК України, звільнити від покарання у звязку з закінченням строків давності;

- за ст. 263 ч. 2 КК України 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 49, 74 КК України, звільнити від покарання у звязку з закінченням строків давності.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили змінити на тримання під вартою, взявши під варту в залі суду.

Зарахувати в строк відбування покарання час перебування під вартою.

ОСОБА_12 за ст. 189 ч. 2 КК України 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на засуджену ОСОБА_12 обовязки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої інспекції.

По епізоду заволодіння автомобілем «Mitsubishi L-200», який належить ОСОБА_33, дії ОСОБА_7 кваліфікувати за ч.4 ст. 190 КК України.

По епізоду вимагання майна у потерпілого ОСОБА_27 дії ОСОБА_8, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 кваліфікувати за ч.4 ст. 189 КК України як умисні дії, які виразились у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_27 та його близькими родичами, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, в складі організованої групи.

По епізоду вчинення шахрайських дій стосовно ОСОБА_29 дії ОСОБА_8 кваліфікувати за ч.3 ст. 358 КК України.

У вступній частині вироку в анкетних даних стосовно ОСОБА_9 зазначити дату засудження вироком Богунського районного суду м. Житомира, а саме 28.03.2011 року, а також вказати додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності на строк 3 роки.

В анкетних даних ОСОБА_11 виключити посилання на ст. 89 КК України.

Зазначає, що вирок суду підлягає скасуванню у звязку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених.

Вказує, що судом безпідставно та невмотивовано відкинуто і не взято до уваги окремі показання ОСОБА_13, які він давав під час досудового розслідування.

Звертає увагу на невірну кваліфікацію судом окремих дій засуджених.

Зазначає про мякість призначеного покарання ОСОБА_13, ОСОБА_8 та ОСОБА_10

В апеляції засуджений ОСОБА_8 просить скасувати вирок та постановити новий в якому:

Виключити з числа кваліфікуючої ознаки - «організатор злочинної групи», «учасник злочинної групи» та «у складі організованої групи».

Кримінальну справу (епізод) щодо вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілою ОСОБА_18 та її близькими родичами, вчиненими повторно, що завдали майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, у складі організованої групи, порушеної за ст. 189 ч.4 КК України - закрити, на підставі ст.6 п.2 КПК України (в редакції 1960 року).

Кримінальну справу (епізод) щодо незаконного заволодіння транспортного засобу, вчиненого повторно, поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_26, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, у складі організованої групи, порушеної за ст. 298 ч.3 КК України - закрити, на підставі ст.6 п.2 КПК України (в редакції 1960 року).

Кримінальну справу (епізод) щодо вимоги передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_26М, та його родичами, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, у складі організованої групи, порушеної за ст. 189 ч.4 КК України - закрити, на підставі ст.6 п.2 КПК України (в редакції 1960 року).

Кримінальну справу (епізод) щодо незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_26, вчинених з корисливих мотивів, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, у складі організованої групи, порушеної за ст. 146 ч.3 КК України - закрити, на підставі ст.6 п.2 КПК України (в редакції 1960 року).

Кримінальну справу (епізод) щодо вимоги передачі чужого майна, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством над потерпілим ОСОБА_32, небезпечним для життя та здоров'я, порушеної за ст. 189 ч.3 КК України - закрити, на підставі ст.6 п.2 КПК України (в редакції 1960 року).

Призначити йому мені більш м'яке покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Вважає вирок суду необґрунтованим та незаконним, зазначає про численні порушення на стадії досудового слідства на які суд не звернув уваги, що призвело до невірних висновків суду. Оспорює кваліфікацію своїх дій.

Також, зазначає, що призначене йому покарання не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та його особі, внаслідок суворості. Вважає, що судом не враховані всі характеризуючи дані про його особу.

В апеляції засуджений ОСОБА_11 просить змінити вирок суду, виключити кваліфікуючу ознаку «у складі організованої групи», перекваліфікувати його дії відносно потерпілої ОСОБА_18 та залишити її цивільний позов без розгляду, закрити кримінальну справу щодо нього в частині визнання його винним за ст.ст. 189 ч.4, 15 ч.2, 190 ч.4, 289 ч.3, 146 ч.3 КК України в звязку з відсутністю в його діях складу злочину.

Вважає, що висновки суду ґрунтуються на припущеннях, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення. Крім того, зазначає, що судом при призначенні йому покарання не враховано його визнання вини, щире каяття у скоєному та сприяння у розкритті злочину.

В апеляції засуджена ОСОБА_12 просить вирок суду скасувати та постановити відносно неї виправдувальний вирок.

Зазначає про суперечності у висновках суду та їх невідповідності фактичним обставинам справи. Вважає, що судом надано невірну юридичну оцінку її діям, оскільки у потерпілого ОСОБА_27 існував борг перед нею. Крім того, судом не надано оцінки наявним в матеріалах справи розпискам ОСОБА_27 про наявність у нього боргу.

В апеляції захисник ОСОБА_15, в інтересах засудженого ОСОБА_8, просить вирок суду відносно ОСОБА_8 скасувати, а кримінальну справу щодо останнього закрити за відсутністю в його діях складу злочину.

Наводить окремі факти, які не були перевірені досудовим слідством, що призвело до постановлення судом упередженого рішення.

В апеляції засуджений ОСОБА_9 просить вирок суду змінити: виключити з його анкетних даних посилання на його судимість за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 29.05.2009 року; виключити з кваліфікації його дій ст. 290 КК України по окремим епізодам; переглянути вирішення цивільних позовів щодо нього; призначити йому покарання без застосування ч.1 ст. 71 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці з конфіскацією майна.

Вважає вирок необґрунтованим. Зазначає, що в ході судового розгляду його вина по окремим епізодам не була доведена, наводить свої пояснення щодо фактичних обставин справи. Зазначає, що покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 29.05.2009 року він відбув, а тому суд безпідставно призначив йому покарання із застосуванням ч.1 ст. 71 КК України.

В апеляції засуджений ОСОБА_10 просить змінити вирок суду, закрити справу щодо нього в частині обвинувачення за окремими епізодами в звязку з відсутністю в його діях складу злочину, переглянути питання щодо повернення речових доказів та вирішення цивільного позову ОСОБА_18

Вважає вирок суду незаконним, в обґрунтування чого надає свою оцінку фактичним обставинам справи.

В запереченнях на апеляції засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_11, які надійшли від засудженого ОСОБА_9 йдеться про необґрунтованість та безпідставність доводів апелянтів.

В запереченні на апеляцію прокурора, яке надійшло від захисника ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_7, йдеться про залишення апеляції прокурора без задоволення як безпідставної.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора в заперечення апеляцій засуджених і захисника та в підтримання апеляції прокурора, пояснення засуджених та їх захисників в підтримання своїх апеляцій та в заперечення апеляції прокурора, обговоривши доводи апеляцій, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, 29.05.2015 року прокурором Романовою Н.Л. було винесено постанову про зміну обвинувачення, якою, зокрема, виключена кваліфікація дій підсудних за ч.1 ст. 255 КК України, як така, що не знайшла свого підтвердження; встановлено, що підсудний ОСОБА_7 не причетний до вчинення інкримінованих йому злочинів відносно потерпілого ОСОБА_26; виключено епізод з предявленого ОСОБА_7 обвинувачення про те, що останній організував вчинення злочину відносно ОСОБА_43 (т.43 а.с. 99-143).

Відповідно до ст. 277 КПК України 1960 року у разі зміни прокурором у суді предявленого особі обвинувачення копії постанови, в якій формулюється нове обвинувачення і наводяться мотиви прийнятого рішення, мають бути вручені прокурором потерпілому, його законному представнику та представнику. Якщо в цій постанові порушується питання про застосування кримінального закону, яким передбачено відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, суд розяснює потерпілому, його законному представнику та представнику їхнє право підтримувати обвинувачення у раніше предявленому обсязі. Думка потерпілого (його законного представника та представника) щодо нового обвинувачення має бути зафіксована у протоколі судового засідання.

Проте, в порушення вимог ст. 277 КПК України 1960 року, не всім потерпілим по даній кримінальній справі було вручено копію постанови про зміну обвинувачення, а також не зясовано та не зафіксовано думку всіх потерпілих щодо нового обвинувачення.

Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що 05.06.2015 року суд направив потерпілим копію постанови про зміну обвинувачення (т.44 а.с. 169-171), але в матеріалах справи відсутні дані про те, що всі потерпілі отримали копію вказаної постанови. Крім того, зі списку №289 згрупованих поштових відправлень від 10.06.2015 року, вбачається, що в ньому зазначені лише 9 потерпілих по справі (т.44 а.с. 193), а копія вказаної постанови, яка була направлена потерпілому ОСОБА_37, взагалі була повернута до суду в звязку з невірно зазначеною адресою отримувача (т.44 а.с. 178).

Крім того, з матеріалів кримінальної справи вбачаються окремі випадки порушення права на захист підсудних.

Зокрема, підсудний ОСОБА_9 09.01.2013 року звертався до суду із запереченням на дії головуючого судді в якому зазначав, що неодноразово заявляв про те, що не розуміє суті предявленого йому обвинувачення, але судом його вимоги щодо розяснення обвинувачення були проігноровані (т.42 а.с. 250). Згодом, вбачається, що підсудними ОСОБА_9 та ОСОБА_10 В.П.17.05.2013 року були направлені до суду клопотання про розяснення ним суті предявленого обвинувачення (т.42 а.с. 252, 255).

Також, відповідно до журналів судових засідань не всі судові засідання по даній кримінальній справі проводились з участю захисників підсудних.

Зокрема, в судових засіданнях 17.06.2014 року та 02.09.2014 року при дослідженні матеріалів справи були присутні лише захисники ОСОБА_44 та ОСОБА_1 (т. 38 а.с. 24-27, 94-95). В судовому засіданні 24.11.2014 року оголошувались скарги підсудного ОСОБА_7 на дії слідчого у відсутність захисників (т.41 а.с. 106). В судовому засіданні 29.05.2015 року суд після перерви продовжував слухати оголошення прокурором постанови про зміну обвинувачення за відсутності захисника ОСОБА_10 ОСОБА_44, який після перерви не зявився в судове засідання (т.43 а.с. 192). В судовому засіданні 05.06.2015 року суд слухав оголошення прокурором постанови про зміну обвинувачення за відсутності захисників підсудних, за виключенням захисника ОСОБА_3, який був присутній (т.44 а.с. 141).

На думку колегії суддів, вищенаведені обставини є порушенням права обвинувачених на захист, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України 1960 року, вирок повинен бути законним і обґрунтованим.

Разом з тим, вироком суду цивільний позов заявлений ТОВ « Просто Фінанс» (т. 29 а.с. 3-5) задоволено та стягнуто на користь товариства 210 652 грн. з обвинуваченого ОСОБА_9, при цьому суд не звернув увагу на те, що вказану суму стягнуто з ОСОБА_9 рішенням суду в цивільному провадженні.

Як вбачається з оскаржуваного вироку суду, суд першої інстанції не виконав вимоги ст. 277 КПК України 1960 року при розгляді справи та допустив порушення права обвинувачених на захист, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та призвело до винесення вироку, який колегія суддів не може вважати законним, що згідно вимог ст.ст. 370, 374 КПК України 1960 року є підставою для скасування вироку та повернення справи на новий судовий розгляд.

Зважаючи на те, що вказаний вирок в будь-якому разі підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд, колегія суддів позбавлена можливості надавати оцінку доводам апеляцій щодо фактичних обставин справи, оскільки відповідно ст. 374 КПК України 1960 року, скасовуючи вирок з поверненням справи на новий судовий розгляд, апеляційний суд не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення.

При новому розгляді справи судом першої інстанції слід врахувати вищенаведене, усунути зазначені в ухвалі порушення вимог кримінально-процесуального закону, ретельно та в повному обсязі перевірити надані досудовим слідством та здобуті під час судового слідства докази з точки зору їх достатності та достовірності, та прийняти законне та обґрунтоване рішення в розумні строки.

Керуючись ст.ст. 366, 370, 374, 377 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_14, засуджених: ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_15, в інтересах засудженого ОСОБА_8, - задовольнити частково.

Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 02 листопада 2015 року щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Запобіжний захід ОСОБА_13 змінити із тримання під вартою на підписку про невиїзд з місця постійного проживання : ІНФОРМАЦІЯ_27.

Звільнити ОСОБА_13 з під варти в залі суду негайно.

Зобовязати ОСОБА_13 не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання.

Розяснити ОСОБА_13, що у випадку якщо він порушить підписку про невиїзд, то вона може бути замінена більш суворим запобіжним заходом.

Запобіжний захід ОСОБА_45 залишити заставу.

Запобіжний захід ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12 залишити підписку про невиїзд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: