Ухвала суду № 64954030, 21.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/1776/17 Головуючий І інстанції -

Справа № 636/2082/14-ц Карімов І.В.

Категорія: Спори, пов'язані із застосуванням Закону України "Про захист прав споживачів" Доповідач - Міненкова Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Міненкової Н.О.

суддів: Кіпенко І.С.

Шаповал Н.М.

за участю секретаря: Каплаух Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Чугуївського місцевого суду Харківської області від 23 листопада 2016 року у справі за заявою Головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Чернової Людмили Володимирівни про відстрочку виконання рішення Чугуївського міського суду Харківської області по цивільній справі № 636/2082/14-ц за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2016 року Головний державний виконавець Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області звернулася до суду з заявою про відстрочку виконання рішення Чугуївського міського суду Харківської області посилаючись на те, що в провадженні Жовтневого відділу ДВС м. Дніпропетровська знаходиться виконавче провадження ВП № 49087148 по примусовому виконанню виконавчого листа Чугуївського міського суду Харківської області по справі № 636/2082/14-ц, виданого 08.09.2015 року про стягнення з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 80 000 грн.., грошового вкладу, 16263,45 грн. відсотків протягом дії договору, 2 526,46 грн. - 3% річних від простроченої суми, 49 397,74 грн. інфляційних нарахувань за весь час прострочення, 3 000 грн. моральної шкоди та 3 000 грн. судових витрат що приєднано до зведеного виконавчого провадження ВП№11355726.

В обґрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення заявник зазначив, про те що існують обставини, які ускладнюють виконання вимог вищезазначених виконавчих документів, оскільки події, пов'язані з політичною кризою, воєнними подіями на сході України та окупацією Автономної Республіки Крим призвели до відтоку коштів розміщених на рахунках фізичних та юридичних осіб, відкритих в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». У зв'язку з цим, з метою збереження ліквідності банку, та можливістю погашення заборгованості по кредитам, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК» змушений був звернутися до НБУ для отримання рефінансування, а саме, Приватбанк уклав додаткові угоди з НБУ про подовження строків погашення кредитів рефінансування .

Ухвалою Чугуївського місцевого суду Харківської області від 23 листопада 2016 року заяву Головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Чернової Людмили Володимирівни задоволено.

Відстрочено виконання рішення по цивільній справі № 636/2082/14-ц за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди строком на один рік.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про відстрочку виконання рішення. Стягнути з заявника судові витрати за апеляційну скаргу у сумі 320 грн. та витрати на надання правової допомоги у розмірі 3 000 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвала постановлена з порушенням вимог ст. 213 ЦПК України, без повідомлення про час та місце судового розгляду. При постановленні ухвали суд порушив засади змагальності сторін, в наслідок чого ОСОБА_3 був позбавлений права безпосередньої участі в судовому засіданні.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи заяву державного виконавця про відстрочення виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, де також знаходиться майно боржника, у вказаних регіонах різко підвищилась криміногенна обстановка в результаті чого боржник поніс значні збитки через вчинення відносно його майна кримінальних правопорушень, шкода внаслідок скоєння яких боржнику не відшкодована.

Таким чином, на момент звернення банку до суду з даною заявою існують обставини, які утруднюють виконання рішення суду передбачені ст. 373 ЦПК України та такі обставини не залежали від волі банку.

Проте, повністю погодитись із таким висновком суду першої інстанції не можна, тому що суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підставі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Згідно зі ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, що рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 29.05.2015 року стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 80 000 грн. 00 коп., грошового вкладу, 16 263,45грн. відсотків протягом дії договору, 2 526,46 грн. - 3% річних від простроченої суми, 49 397,74грн. інфляційних нарахувань за весь час прострочення, 3 000 грн. моральної шкоди та 3 000 грн. судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 27.07.2015 року вказане рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 3 000 грн. 00 коп., рішення суду скасувано, у задоволені позову у цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постановою головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Черновою Л.В. від 28 жовтня 2016 року відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 636/2082/14-ц ,виданого Чугуївським місцевим судом Харківської області від 08 вересня 2016 року про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 80 000 грн. 00 коп., грошового вкладу, 16 263,45грн. відсотків протягом дії договору, 2 526,46 грн. - 3% річних від простроченої суми, 49 397,74 грн. інфляційних нарахувань за весь час прострочення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно погодився з наявністю виняткових підстав для відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Під час розгляду заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 373 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Наведений у ст. 373 ЦПК України перелік виняткових обставин, що можуть враховуватися судом під час розгляду питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.

Стаття 373 ЦПК України не пов'язує суд зі згодою сторони на вжиття передбачених законом заходів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ст. ст.10, 60, 373 ЦПК України саме заявник зобов'язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для відстрочки виконання судового рішення.

У ч. 4 ст. 60 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Проте, в порушення вказаних норм права, у заяві про відстрочку виконання судового рішення, заявником не наведено обставин, які мають характер особливих або виняткових обставин, а також заявником не надано доказів на підтвердження доводів, які б надавали підстави для відстрочки виконання рішення суду, відповідно до ст. 373 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, з відмовою у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.

Стосовно вимог апеляційної скарги про стягнення 3 000 грн. за надання правової допомоги, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать зокрема: витрати на правову допомогу.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 84 ЦПК України витрати на правову допомогу, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 ЗУ № 4191-У1 «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року, який набрав чинності з 01 січня 2012 року, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Правову допомогу в суді першої та апеляційної інстанції ОСОБА_6 надавав адвокат Канівець С.І. про що між ними були укладені відповідні договори про надання правової допомоги які містяться в матеріалах справи на а.с.43-44.

Відповідно до п.48 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.14 р., витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Оскільки апеляційна скарга не містить розрахунку витрат на правову допомогу судова колегія приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог в цій частині за їх недоведеністю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 320 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Чугуївського місцевого суду Харківської області від 23 листопада 2016 року скасувати.

У задоволенні заяви головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Чернової Людмили Володимирівни про відстрочку виконання рішення Чугуївського міського суду Харківської області по цивільній справі № 636/2082/14-ц, відмовити.

Стягнути з Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 320 грн. судового збору.

Відмовити ОСОБА_3 в стягненні витрат на правову допомогу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - Н.О.Міненкова

Судді - І.С. Кіпенко

- Н.М. Шаповал