Ухвала суду № 64953173, 16.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2017 року м. Київ К/800/19578/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Кравцова О.В. Горбатюка С.А.розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року у справі № 808/342/16 за позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича щодо невключення ОСОБА_4 до переліку владників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича включити ОСОБА_4 до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення ОСОБА_4 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року прийнято відмову ОСОБА_4 від адміністративного позову. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року у справі № 808/342/16 - скасовано, провадження у справі закрито. Водночас, судом апеляційної інстанції відмовив у задоволенні вимоги позивача про відшкодування судових витрат.

Не погоджуючись з ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції в частині відмови у відшкодуванні судових витрат та стягнути з відповідача всі понесені ним судові витрати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи ОСОБА_4 у задоволенні вимоги про відшкодування судових витрат, суд апеляційної інстанції виходив з того, що понесені позивачем витрати відшкодовуються лише, коли задоволення позову обумовлено саме зверненням позивача до суду з відповідними вимогами. В даному ж випадку, поновлення відповідачем-1 прав позивача відбулось за часом пізніше, ніж позивач звернувся до суду з позовом, проте це ніяким чином не пов'язано з поданням адміністративного позову.

Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом 25.01.2016.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2016 позовну заяву ОСОБА_4 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2016 відкрито провадження у даній справі.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.03.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що листом від 19.02.2016 №01/522 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенком В.І. до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надано доповнення та зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, серед яких, зокрема, надано додаткову інформацію про включення до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач звернувся до адміністративного суду 25.01.2016, провадження в адміністративній справі відкрито відповідною ухвалою 19.02.2016, тобто, на час складення та направлення Фонду відповідних доповнень (19.02.2016) відповідачу-1 не було відомо про подання адміністративного позову з приводу оскарження його дій по невключенню ОСОБА_4 до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.95 КАС України у разі відмови позивача від адміністративного позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Отже, у даній статті Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначено умову присудження судових витрат на користь позивача у разі відмови від адміністративного позову, а саме, задоволення вимог адміністративного позову відповідачем після подання адміністративного позову.

Таким чином, посилання суду апеляційної інстанції на те, що провадження у справі відкрито пізніше, ніж відповідачем-1 задоволено вимоги позову ОСОБА_4, є помилковими, оскільки законодавець чітко прив'язав дату виникнення обставини задоволення вимог адміністративного позову до дати його подання.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відшкодування понесених позивачем у справі судових витрат.

Відтак, рішення суду апеляційної інстанції вимогам ст.159 КАС України не відповідає, прийняте з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні вимоги про відшкодування понесених позивачем судових витрат у даній справі.

Відповідно до ч.6 ст.94 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 94, 95, 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного сулу від 31 травня 2016 року скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги про відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Доповнити резолютивну частину ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного сулу від 31 травня 2016 року абзацом четвертим наступного змісту:

«Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 3472,56 грн. (три тисячі чотириста сімдесят дві гривні п'ятдесят шість копійок)».

В іншій частині ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного сулу від 31 травня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1984,32 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири гривні тридцять дві копійки).

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: