Ухвала суду № 64951959, 21.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2898/16 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

21 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Івченка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Південтехгаз» до Головного управління Держпраці в Одеській області про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Південтехгаз» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області (далі - Відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило: скасувати постанову Відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 06.09.2016 року №64; зобов'язати Відповідача виключити з акту перевірки №15-21-023/0554 зазначені порушення ч. 5 ст. 95 КЗпП України, ч.4 ст.97 КЗпП України та ст.33 Закону України «Про оплату праці» щодо ненарахування індексації заробітної плати.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 06 вересня 2016 року №64. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов»язковою, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України вважає можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу від 18 липня 2016 року №873 та направлення на перевірку від 22 липня 2016 року №15/01-29-1823 головним державним інспектором Відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці в Одеській області Добровольською Л.В. з 16 серпня 2016 року по 22 серпня 2016 року проведено перевірку Позивача з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Під час проведення перевірки, контролюючим органом виявлено порушення Позивачем вимог чинного законодавства України, а саме: ст.33 Закону України «Про оплату праці» та ч.5 ст.95 КЗпП України, що виявилось у непроведенні індексації заробітної плати з травня місяця 2016 року; ч.4 ст.97 КЗпП України, що виявилось у ненарахуванні індексації заробітної плати працівникам відповідно наказу від 15.06.2016 №09/01-01.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 22 серпня 2016 року №15-21-023/0554.

06 вересня 2016 року на підставі вказаного акту перевірки та керуючись пп.54 п.4 Положенням про Державну службу України з питань праці, абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України, начальником Головного управління Держпраці в Одеській області Дзюбою А.М. прийнято постанову про накладення штрафу на ПАТ «Південтехгаз» у розмірі один мільйон п'ятдесят тисяч грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та постановою про накладення штрафу, Позивач звернувся до суду.

Згідно п.п.1, 2 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №386/2011 (далі - Положення №386/2011) Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно п.7 Положення №386/2011 Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Процедура проведення контролюючим органом перевірок встановлена Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року №390 (далі - Порядок №390).

Пунктом 7 Порядку №390 передбачено, що за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що актом перевірки від 22 серпня 2016 року №15-21-023/0554 встановлено, що Позивачем в порушення вимог ч.5 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України «Про оплату праці» не нараховувалась індексація заробітної плати у травні 2016 року 70 працівникам, в червні 2016 року 71 працівникам та в липні 2016 року 68 працівникам.

Відповідно ч.2 ст.2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить додаткова заробітна плата, яка включає, в тому числі, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Згідно ч.5 ст.95 Кодексу законів про працю України та ст.33 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Положеннями статей 18, 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів вважає, що індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Таким чином, враховуючи те, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою (рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 №9-рп/2013), передбаченою статтею 33 Закону України «Про оплату праці» та Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», то вона входить до структури заробітної плати, що також підтверджується підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5, відповідно до якого суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати. Як складова належної працівникові заробітної плати індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати, у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Статтями 1, 2, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно ст.6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно абз.1-5 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.

Між тим, згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що у 2016 році мінімальна заробітна плата з 1 січня становить 1378 гривень, з 1 травня становить 1450 гривень, з 1 грудня становить 1600 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що наказом від 10 травня 2016 року №7/01-01 «Про мінімальну заробітну плату» відповідно ст.ст.7, 8 Закону України «Про внесення до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року №928-VІІІ ПАТ «Південтехгаз» з 01 травня 2016 року переглянуло заробітну плату працівникам та встановлено її у розмірі 1 450,00 грн.

Таким чином, з 01 травня 2016 року на підприємстві Позивача було підвищено заробітну плату, яка встановлювалась на рівні мінімальної заробітної плати у відповідності до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

Отже, враховуючи те, що Позивачем було здійснено підвищення заробітної плати своїм працівникам з 01 травня 2016 року, то у нього не виникало обов'язку у травні 2016 року нараховувати індексацію на заробітну плату працівників.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та абзацом 2 пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з інформацією Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) у травні 2016 року становив 100,1%, у червні 2016 року - 99,8%, у липні 2016 року - 99,9%.

З огляду на вказане, враховуючи те, що індекс споживчих цін (індекс інфляції) у період з травня по липень 2016 року не перевищував поріг індексації, встановлений ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та абз.2 п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, то у Позивача не виникало обов'язку проводити у вказаний період індексацію заробітної плати своїм працівникам.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 06 вересня 2016 року №64, є протиправною та підлягає скасуванню.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 24 лютого 2017 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.