Постанова № 64951580, 22.02.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2017 р.Справа № 909/144/13-г

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С. М.,

суддів: Бонк Т. Б.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Фака С.,

за участі представників сторін:

від позивача (стягувач) ОСОБА_2 (довіреність №09-32/323 від 01.07.2016);

від відповідача-1 (боржник-1) не зявився;

від відповідача-2 (боржник-2) не зявився;

від органу ДВС не зявився;

розглянув апеляційну скаргу Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області № 8456/04-40 від 13.12.2016,

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2016, суддя Гриняк Б. П.,

про розгляд скарги публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області

у справі № 909/144/13-г

за позовом (стягувач) публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м. Київ,

до відповідача-1 (боржник-1) публічного акціонерного товариства Живиця, смт. Вигода,

до відповідача-2 (боржник-2) товариства з обмеженою відповідальністю Живиця плюс, смт. Вигода,

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Львівської області від 29.11.2016 задоволено скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та визнано доводи скаржника про бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області правомірними, визнано недійсною постанову відділу Державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області від 21.03.2016 р. про відмову у відводі суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Відділ державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, у відповідності до вимог законодавства про виконавче провадження зобовязано вчинити дії щодо призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності який надає послуги з визначення ринкової вартості майна по не завищених ринкових цінах.

Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в порушення вимог ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 2.10. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5 відділом Державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не надіслана постанова від 21.03.2016 про відмову у відводі суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та зобов'язання державного виконавця призначити експерта, суб'єкта оціночної діяльності, який надає послуги з визначення ринкової вартості майна по незавищених цінах, що свідчить про бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, про порушення ним зазначених вище вимог чинного законодавства та порушення прав ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", які воно має як сторона виконавчого провадження.

В апеляційній скарзі відділ Державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 29.11.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» пропущено строк оскарження виконавчих дій державного виконавця.

Вказує також на те, що постановою від 21.03.2016 стягувачу ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відмовлено в відводі (заміні) експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення вартості описаного та арештованого майна, оскільки в заяві ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» № №114-09/44 від 15.03.2016 р. не наведені вмотивовані підстави для відводу (заміни) експерта, в ході проведених виконавчих дій підстави для відводу даного експерта не виявлені, заяви від експерта про самовідвід та боржника не надходили.

У відзиві на апеляційну скаргу публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» просить залишити апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області від 29.11.2016 без змін.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу зазначає, що постанова відділу Державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області від 21.03.2016 про відмову у відводі, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та листи вих. №1942/04-40 від 21.03.2016 р., №1942 від 21.03.2016 р., фактично скаржнику не направлялись, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи будь-якого доказу про відправку (отримання банком) таких листів та постанови. Зазначає, що на дату написання скарги (23.06.2016) відомості про винесення постанови від 21.03.2016 не внесені в Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень.

В судове засідання 22.02.2017 зявився представник стягувача. Представники апелянта та боржників у судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені, а тому їх неявку суд розцінює як без поважних причин, відсутні процесуальні перешкоди в розгляді справи, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявних у справі доказів.

В судовому засіданні представник стягувача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2016 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника стягувача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткове скасування ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2016, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що постановою ВДВС Долинського РУЮ від 21.03.2016 відмовлено стягувачу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в відводі ( заміні) експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 28.12.2015) державний виконавець, експерт, спеціаліст, оцінювач, перекладач не можуть брати участі у виконавчому провадженні і підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їх представників або інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості. За наявності підстав для відводу зазначені особи зобов'язані заявити самовідвід. З тих самих підстав відвід таким особам може бути заявлений стягувачем, боржником або їх представниками. Відвід має бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і може бути заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження.

Отже, стягувачем у відповідності вище викладеному порядку було заявлено відвід з тих підстав, що субєкт оціночної діяльності необґрунтовано завищив вартість своїх послуг, що викликає сумнів в його неупередженості.

Стягувач обґрунтував мотиви відводу в заяві про відвід експерта вих №114-09/44 від 15.03.2016 р. та довів, що вартість тих самих послуг іншого експерта (ФОП СОД ОСОБА_3Ф.) складає 18 000,00 грн., що майже в три рази менше вартості послуг експерта визначеного державним виконавцем.

Таким чином, державний виконавець не навів обґрунтування вартості витрат експерта в сумі ним запропонованої та доказів на спростування запропонованого стягувачем експерта з вартістю послуг значно нижчою, тобто не обґрунтував надання переваги експерту ним визначеному. Не дивлячись на те, що заява стягувача містила обставини, що викликали сумнів в неупередженості експерта - оцінювача, безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про його відвід.

А тому, висновок суду першої інстанції про визнання недійсною постанови ВДВС Долинського РУЮ від 21.03.2016, якою відмовлено стягувачу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у відводі (заміні) експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні є правильним.

Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону України Про виконавче провадження відмова у задоволенні відводу державного виконавця, експерта, спеціаліста, оцінювача, перекладача може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 28.12.2015), документи виконавчого провадження які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін виконавчого провадження надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Як встановлено судами державний виконавець не виконав в цій частині вимог закону та не надіслав простою поштою постанови про відмову у відводі.

Згідно п. 2.10. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5, вихідна кореспонденція відправляється через діловода не пізніше наступного робочого дня після підписання (затвердження) документа (супровідного листа).

Отже, враховуючи ненадсилання органом ДВС оскаржуваної постанови ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», а також її невнесення до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, стягувачу стало про неї відомо 15.06.2016 після ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень, а тому десятиденний строк на оскарження вказаної постанови державного виконавця починається з 16.06.2016 та закінчується 25.06.2016 (включно).

Також, судами встановлено, що порушивши вищезазначені вимоги Порядку державний виконавець не вніс дану постанову виконавчого провадження до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, чим порушено право стягувача на обізнаність з ходом провадження виконавчих дій і як наслідком порушення права на оскарження постанов та дій, що вчиняються державною виконавчою службою під час виконання у визначений законодавством строк .

Таким чином, бездіяльність державного виконавця щодо ненадіслання стягувачу-ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" постанови від 21.03.2016 та її невнесення до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень правомірно визнана судом першої інстанції недійсною, а п. 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2016 частковій зміні, оскільки судом не зазначено, яку ж конкретну дію державної виконавчої служби визнано неправомірною, хоча в мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції про це зазначено.

А тому цей пункт резолютивної частини ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2016 слід викласти в наступній редакції:

«Визнати правомірними доводи скаржника про бездіяльність державного виконавця заступника начальника відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 в частині не надсилання публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» постанови відділу Державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області від 21.03.2016 про відмову у відводі, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, та в частині не внесення постанови відділу Державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області від 21.03.2016 про відмову у відводі, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень».

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦК України, письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Як вбачається з опису вкладення цінного листа (а.с. 177,Т.3), який наявний в матеріалах справи, скарга №114-09/88 від 23.06.2016 надіслана поштовим звязком 25.06.2016, тобто в останній день десятиденного строку на оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби, визначений ч. 1 ст. 121-2 ГПК України.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильних висновків, що скаржником не пропущено десятиденний строк на оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби, визначений ч. 1 ст. 121-2 ГПК України.

З цих підстав доводи апелянта про пропущення публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» строку оскарження виконавчих дій державного виконавця є безпідставними.

Судами встановлено, що 11.12.2015 постановою ВДВС Долинського РУЮ призначено експерта ОСОБА_5, для участі у виконавчому провадженні і проведенні експертної оцінки, з надання письмового висновку про оцінку майна щодо описаного та арештованого майна згідно акту опису та арешту майна від 30.05.2014 року.

Листом ВДВС Долинського РУЮ № 1367/04-40 від 29.02.2016р. стягувачу - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" запропоновано провести авансування витрат в сумі 52 200,00 грн.

У відповідності до п. 12, 19 ч. 3 ст. 11. Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 28.12.2015) державний виконавець вправі залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; а у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.

Листом вих. №114-09/44 від 15.03.2016 р. стягувач повідомив ВДВС Долинського РУЮ про те, що останній не отримував у відповідності до п. 6 ст. 13 Закону України " Про виконавче провадження" постанови ВДВС Долинського РУЮ про призначення для оцінки арештованого майна експерта, та зазначив, що сума коштів, яку запропоновано стягувачу до авансування є завищеною - обсяг таких витрат на оцінку значно ( в декілька раз) перевищує ринкові ціни на аналогічні види послуг з оцінки майна такого роду майна, а такі необґрунтовано завищені витрати у виконавчому провадженні передбачають витрати стягувача та зменшують обсяг фактичного відшкодування заборгованості за рахунок заставного майна, стягувачем запропоновано ВДВС Долинського РУЮ призначити експерта, який запропонує ринкові ціни на послуги з оцінки майна, а стягувач здійснить авансування таких витрат.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 28.12.2015) експерт, спеціаліст і суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги. Розмір винагороди визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Винагорода та інші витрати, зумовлені проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання належать до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Судами встановлено, що стягувачем запропоновано ВДВС Долинського РУЮ призначити експерта (ФОП СПД ОСОБА_3Ф.), який пропонує ринкові ціни на послуги з оцінки майна, а стягувач здійснить авансування його витрат.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 28.12.2015) стягувач як сторона виконавчого провадження подавши заяву має право пропонувати особу оцінювача.

Судом першої інстанції не враховано, що заявник в поданій скарзі не просить визнати недійсною постанову ВДВС Долинського РУЮ від 11.12.2015 про призначення експерта ОСОБА_5, а тому судом така і не визнавалася недійсною та є чинною.

Апеляційним судом встановлено, що відділом державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області не розглянута заява стягувача №114-09/44 від 15.03.2016 (а.с.101-103, Т.3) про призначення експерта ОСОБА_3 за заявою стягувача.

Пунктом 9.12., 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012, розяснено, що за змістом статті 121-2 ГПК судові засідання у розгляді скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів повинні проводитись господарськими судами окремо за різними справами. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

А тому, правильним буде висновок суду про зобовязання відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області розглянути питання про призначення експерта ОСОБА_3 за заявою стягувача, що узгоджується з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 11 та ч. 8 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження».

З пояснень представника стягувача, які перевірені судом апеляційної інстанції, вбачається, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2012 у справі №5010/1025/2012-б-24/39 порушено провадження у справі про банкрутство щодо боржника-2 (ТОВ «Живиця-плюс») та ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2016 у справі №909/456/16 порушено провадження у справі про банкрутство щодо боржника-1 (ТОВ «Живиця»), а тому виконавче провадження щодо вказаних боржників зупинене. Даних щодо поновлення виконавчого провадження судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, п. 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2016 підлягає викладенню в наступній редакції, відповідно змінивши цей пункт із зобовязання відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області вчинити дії щодо призначення експерта, субєкта оціночної діяльності, який надає послуги з визначенням ринкової вартості майна по незавищених ринкових цінах на:

«Зобовязати відділ державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області розглянути заяву стягувача №114-09/44 від 15.03.2016 про призначення експерта ОСОБА_3, субєкта оціночної діяльності після поновлення виконавчого провадження».

В поданій стягувачем до суду першої інстанції скарзі №114-09/88 від 23.06.2016 зазначається, і про інші неправомірні дії ВДВС Долинського РУЮ в Івано-Франківській, що мали місце, в тому числі, що в матеріалах виконавчого провадження від банківських установ містяться листи про повернення постанов про арешт коштів боржника без виконання (а саме листи №2221/42307 від 24.10.2014, №9102/25-1/3-01 від 19.10.2014, №10.5-186/37-10296 від 01.10.2014), державний виконавець неналежним чином здійснив необхідні заходи для своєчасного та повного виконання рішення суду, що порушує вимоги ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 28.12.2015), а також щодо не прийняття рішення та обєднання в одне зведене виконавче провадження всіх наявних наказів до боржника, не повідомлено стягувача про місце, дату та час проведення опису й арешту майна боржника ПАТ «Живиця» та не видано копії актів опису майна стягувану, не надсилались лист ДВС Долинського РУЮ №3007/04-40 від 21.04.2016 про повідомлення сторін про вартість описаного та арештованого майна, а саме однокамерної сушильної камери LG-ZCR-50 та акту опису й арешту майна від 24.11.2015, порушено черговість задоволення вимог, яка визначена п. 3 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 28.12.2015) та безпідставно стягнуто виконавчий збір в розмірі 78 131,09 грн., що всупереч п. 13.22 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 в матеріалах виконавчого провадження відсутній розрахунок про розподіл грошових коштів, - проте відсутня сформульована вимога до суду.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє, проте в який спосіб здійснити захист порушеного права вибирає заявник, і це його право носить диспозитивний характер для нього, сам суд вибору не здійснює.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області № 8456/04-40 від 13.12.2016 підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2016 частковому скасуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про залишення сплати судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом (орган ДВС), оскільки ухвала частково скасована не на підставі доводів апелянта.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 106, 121-2 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області № 8456/04-40 від 13.12.2016 задоволити частково.

Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2016 в справі №909/144/13-г частково скасувати.

Скаргу заявника за №114-09/88 від 23.06.2016 задоволити частково.

Змінити п. 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2016 в справі №909/144/13-г та викласти в наступній редакції:

«Визнати правомірними доводи скаржника про бездіяльність державного виконавця заступника начальника відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 в частині ненадсилання публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» постанови відділу Державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області від 21.03.2016 про відмову у відводі, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, та в частині невнесення постанови відділу Державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області від 21.03.2016 про відмову у відводі, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень».

Змінити пункт 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2016 в справі №909/144/13-г та викласти в наступній редакції:

«Зобовязати відділ державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області розглянути заяву стягувача №114-09/44 від 15.03.2016 про призначення експерта ОСОБА_3, субєкта оціночної діяльності після поновлення виконавчого провадження».

В решті ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2016 в справі №909/144/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

ОСОБА_6 Бойко

СуддіТ.Б. Бонк

ОСОБА_1

Повний текст постанови виготовлено 23.02.2017