Рішення № 64950561, 16.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2017

Справа №910/22831/16

За позовом

Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

до

Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”

про

стягнення 5933,05 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

не з’явився

від відповідача

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 5933,05 грн. збитків у зв’язку з втратою вантажу під час перевезення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно із залізничною накладною № 49658370 від 22.07.2016 на адресу позивача 06.08.2016 у вагонах №№56100548, 52753001, 53522173 надійшов антрацит, вантажовідправник - ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит". Вказані вагони було видано вантажоодержувачу – позивачу із складанням комерційних актів №БН726615/641 від 06.08.2016, №БН726616/642 від 06.08.2016, №БН726617/643 від 06.08.2016, в яких зазначено про виїмку та недостачу вантажу. Вартість недостачі вантажу склала 5933,05 грн., у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/22831/16, розгляд якої призначено на 16.01.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2017, у зв’язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача, неподанням сторонами витребуваних судом документів, а також необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладено на 02.02.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017, у зв’язку з тим, що судове засідання, призначене на 02.02.2017 не відбулось, розгляд справи призначити на 16.02.2017.

Представник позивача в судове засідання 16.02.2017 не з'явився. 17.01.2017 через канцелярію Господарського суду міста Києва позивач надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання 16.02.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.02.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (відповідно до статуту позивача) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" (постачальник), укладено договір №УПр14/28/162, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати, а покупець – прийняти та оплатити вугільну продукцію по марочному складу, цінам і в кількості, вказаним у відповідних специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього договору і на умовах, передбачених даним договором.

06.08.2016 відповідно до залізничної накладної № 49658370 від 22.07.2016 на адресу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" зі станції відправлення "Довжанська" Донецької залізниці до станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці було відправлено вагони №№56100548, 52753001, 53522173 з вантажем антрацит, вагою 70000 кг, 70000 кг, 69000 кг, вантажовідправником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит".

Відповідно до комерційного акту № БН726615/641 від 06.08.2016 загальна маса вантажу, яка значиться у документах, становить 69000 кг, а в дійсності маса вантажу у вагоні № 53522173 при прибутті склала 66950 кг. Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці 06.08.2016 було проведено комісійне зважування вагону № 53522173, за документами значиться: вантаж – антрацит навалом, тара – 22400 кг, нетто – 69000 кг. При переважуванні виявилось, що вага нетто вантажу становить 66950 кг, що менше на 2050 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, навантаження конвеєром зі скосами до бортів вагону, вантаж ущільнений та маркований вапном, над 1-м люком є поглиблення розміром 2000 мм х на ширину вагону х 200 – 300 мм у глибину вагону, маркування порушено. Переважування вантажу здійснювалось у присутності представників Донецької залізниці та Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на 150 т електронних вагах ст. Сартана – 2 вантажоотримувача з повною зупинкою вагону. При повторному переважування недостача ваги вантажу підтвердилась.

Згідно комерційного акту № БН726615/642 від 06.08.2016 загальна маса вантажу, яка значиться у документах, становить 70000 кг, а в дійсності маса вантажу у вагоні № 52753001 при прибутті склала 67650 кг. Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці 06.08.2016 було проведено комісійне зважування вагону № 52753001, за документами значиться: вантаж – антрацит навалом, тара – 23000 кг, нетто – 70000 кг. При переважуванні виявилось, що вага нетто вантажу становить 67650 кг, що менше на 2350 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, навантаження конвеєром зі скосами до бортів вагону, вантаж ущільнений та маркований вапном, з 6 – го по 7-й люк є поглиблення розміром 4000 мм х на ширину вагону х 200 – 300 мм у глибину вагону, маркування порушено. Переважування вантажу здійснювалось у присутності представників Донецької залізниці та Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на 150 т електронних вагах ст. Сартана – 2 вантажоотримувача з повною зупинкою вагону. При повторному переважування недостача ваги вантажу підтвердилась.

Відповідно до комерційного акту № БН726615/643 від 06.08.2016 загальна маса вантажу, яка значиться у документах, становить 70000 кг, а в дійсності маса вантажу у вагоні № 56100548 при прибутті склала 67550 кг. Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці 06.08.2016 було проведено комісійне зважування вагону № 56100548, за документами значиться: вантаж – антрацит навалом, тара – 23200 кг, нетто – 70000 кг. При переважуванні виявилось, що вага нетто вантажу становить 67550 кг, що менше на 2450 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, навантаження конвеєром зі скосами до бортів вагону, вантаж ущільнений та маркований вапном, з 6 – го по 7-й люк є поглиблення розміром 4000 мм х на ширину вагону х 300 – 400 мм у глибину вагону, маркування порушено. Переважування вантажу здійснювалось у присутності представників Донецької залізниці та Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на 150 т електронних вагах ст. Сартана – 2 вантажоотримувача з повною зупинкою вагону. При повторному переважування недостача ваги вантажу підтвердилась.

За розрахунками позивача, вартість недостачі вантажу, яка була розрахована позивачем відповідно до рахунку – фактури № 584 від 22.07.2016 та акту прийому – здачі від 22.07.2016 з урахуванням норми недостачі вантажу 2% склала 1488,82 грн., 2111,01 грн., 2333,22 грн. по актам №БН726615/641 від 06.08.2016, №БН726616/642 від 06.08.2016, №БН726617/643 від 06.08.2016 відповідно.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 5933,05 грн. (збитки), які виникли у зв’язку з незбереженням вантажу при його перевезенні у залізничних вагонах №№56100548, 52753001, 53522173 (недостача вантажу з урахуванням норми недостачі вантажу 2%).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як передбачено приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Як встановлено судом, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5933,05 грн. збитків, які виникли у зв’язку з незбереженням вантажу при його перевезенні у вагонах №№56100548, 52753001, 53522173 за залізничною накладною № 49658370 від 22.07.2016.

За змістом ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі – Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України.

Згідно із ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Статтею 52 Статуту, встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до залізничної накладної № 49658370 від 22.07.2016 на адресу позивача 06.08.2016 у вагонах №№56100548, 52753001, 53522173 зі станції відправлення "Довжанська" Донецької залізниці до станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці надійшов антрацит, вантажовідправник - ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", однак вказані вагони було видано вантажоодержувачу – позивачу із складанням комерційних актів №БН726615/641 від 06.08.2016, №БН726616/642 від 06.08.2016, №БН726617/643 від 06.08.2016, в яких зазначено про недостачу вантажу.

Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому визнаються судом належними та допустимими доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу та недостачі вантажу, який перевозився у вагонах №№56100548, 52753001, 53522173.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

В матеріалах справи наявний рахунок-фактура № 584 від 22.07.2016, виставлений ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" та акту прийому – здачі від 22.07.2016, згідно з яким вартість вантажу (антрацит вагою 768,300 т) становить 1707252,30 грн. (з ПДВ).

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно із ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить для антрациту у вологому стані 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем було здійснено розрахунок збитків (вартості недостачі вантажу) наступним чином: 1) у вагоні №53522173 маса нетто при відправленні становила 69000 кг, норма недостачі (природні втрати) 69000 кг * 2% = 1380 кг, недостача вантажу - 670 кг (2050 кг – 1380 кг), вартість вантажу вагою 768,30 т відповідно до рахунку-фактури № 584 від 22.07.2016 – 1707252,30 грн. з ПДВ, вартість 1 тонни відповідно до рахунку-фактури № 584 від 22.07.2016 – 2222,12 грн. (1707252,30 грн. з ПДВ/758,30 т), вартість недостачі вантажу (розмір збитків) становить 1488,82 грн. (2222,12 грн. * 0,67 т), 2) у вагоні №52753001 маса нетто при відправленні становила 70000 кг, норма недостачі (природні втрати) 70000 кг * 2% = 1400 кг, недостача вантажу - 950 кг (2350 кг – 1400 кг), вартість вантажу вагою 768,30 т відповідно до рахунку-фактури № 584 від 22.07.2016 – 1707252,30 грн. з ПДВ, вартість 1 тонни відповідно до рахунку-фактури № 584 від 22.07.2016 – 2222,12 грн. (1707252,30 грн. з ПДВ/758,30 т), вартість недостачі вантажу (розмір збитків) становить 2111,01 грн. (2222,12 грн. * 0,95 т), 3) у вагоні №56100548 маса нетто при відправленні становила 70000 кг, норма недостачі (природні втрати) 70000 кг * 2% = 1400 кг, недостача вантажу - 1050 кг (2540 кг – 1400 кг), вартість вантажу вагою 768,30 т відповідно до рахунку-фактури № 584 від 22.07.2016 – 1707252,30 грн. з ПДВ, вартість 1 тонни відповідно до рахунку-фактури № 584 від 22.07.2016 – 2222,12 грн. (1707252,30 грн. з ПДВ/758,30 т), вартість недостачі вантажу (розмір збитків) становить 2333,22 грн. (2222,12 грн. * 1,05 т).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок збитків (вартості недостачі вантажу), суд погоджується із ним.

Отже, оскільки перевезення вантажу за залізничною накладною № 49658370 від 22.07.2016 було здійснено Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", яке є належним відповідачем у даній справі, останнє повинно відшкодувати завдані позивачу збитки за недостачу вантажу, який перевозився в даному вагоні, оскільки залізницею всупереч ст.ст. 33, 34 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. 113 Статуту залізниць України не доведено суду, що нестача вантажу виникла з незалежних від перевізника причин.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку із задоволенням позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1, ідентифікаційний код 00191129) 5933 (п’ять тисяч дев’ятсот тридцять три) грн. 05 коп. збитків та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.02.2017

Суддя Ю.М. Смирнова