Постанова № 64948696, 24.02.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року

м. Полтава

Справа № 816/37/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2017 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (надалі по тексту також - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі по тексту також - відповідач, ПрАТ «Полтавський ГЗК») про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення виконання робіт (виробництва), а саме:

Цех рудоуправління: гірничих робіт на уступах горизонтів -10 м, -20м, -30м, -40м, -50м, -60 метру в південно-східній частині борту кар’єра в маркшейдерських осях -8-4;

Електрогосподарство: робіт з оперативного обслуговування електроустановок дробильно-збагачувальної фабрики, цеху виробництва окатків електротехнічним персоналом ремонтно-будівельного цеху /з урахуванням уточнення позовних вимог, викладених у поясненні від 02.02.2017 вих. № 747-15/04/.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області проведено планову перевірку ПрАТ «Полтавський ГЗК» з метою організації та здійснення державного нагляду за дотриманням вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, а також ведення робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини, додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів, за результатами якої були виявлені порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров’ю працюючих.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи без його участі, відповідно до якого позовні вимоги підтримав в редакції, викладеній в уточненні /а.с. 199, т.1/.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи без його участі. У письмових запереченнях проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, оскільки вважає помилковими висновки позивача щодо визначення працівників, які обслуговують електрогосподарства дробильно-збагачувальної фабрики (надалі - ДЗФ) та цеху виробництва окатків (надалі - ЦВО такими, що відряджені до іншого цеху.

Відповідно до положень частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області відповідно до Плану проведення перевірок суб’єктів господарювання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на IV квартал 2016 року, Плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду на 2016 рік», затвердженого наказом Міеекономрозвитку від 30 листопада 2015 року № 1553 (із змінами), наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 01 грудня 2016 року № 451 ПЛ проведено перевірку ПРАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» з метою організації та здійснення державного нагляду за дотриманням вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, а також ведення робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини, додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами перевірки та у зв’язку з виявленням порушень вимог законодавства складено акт перевірки від 23 грудня 2016 року № 21/3.2. Даний акт міститься в матеріалах справи та включає у себе вичерпний перелік порушень, допущених Відповідачем, із зазначенням сутності цих порушень та загальних і спеціальних правових норм, вимоги яких не були дотримані.

24 січня 2017 року на адресу Позивача надійшов лист від ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» № 54/737 про усунення порушень вимог законодавства, зазначених у акті перевірки № 21/3.2 від 23 грудня 2106 року.

Відповідно Позивачем організовано та здійснено позапланову перевірку суб’єкта господарювання ПрАТ «Полтавський ГЗК» згідно вимог ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами перевірки складено акт № 4/3.2-5 від 27 січня 2017 року. В ході перевірки встановлено, що порушення, зазначені у повідомленні Відповідачем усунуто не в повному обсязі, а саме не усунутими залишились пункти 71, 72, 73, 74, 75, 76 акту № 21/3.2 від 23 грудня 2016 року, а саме:

- відсутня запобіжна берма на уступі горизонту +/-0 метру в південно-східній частині борту кар’єра по довжині 530м, в маркшейдерських осях -8 ? -4, чим порушено проектну документацію розробки родовища корисних копалин та вимоги безпеки під час ведення гірничих робіт розділ IV пп.1.1., 1.2.; розділ V п.п.1.8., 1.9., 1.16. НПАОП 0.00-1.24-10, «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом»;

- відсутня запобіжна берма на уступі горизонту -30 метру в східній частині борту кар’єра по довжині 410 метрів, в маркшейдерських осях -6 ? -1, чим порушено проектну документацію розробки родовища корисних копалин та вимоги безпеки під час ведення гірничих робіт розділ IV пп.1.1., 1.2.; розділ V п.п.1.8., 1.9., 1.16. НПАОП 0.00-1.24-10, «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом».

- відсутня запобіжна берма на уступі горизонту -60м в східній частині борту кар’єра по довжині 310 метрів, в маркшейдерських осях -8 ? -3, чим порушено проектну безпеки під час ведення гірничих робіт розділ IV пп.1.1., 1.2.; розділ документацію розробки родовища корисних копалин та вимоги V п.п.1.8., 1.9., 1.16. НПАОП 0.00-1.24-10, «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом»;

- на момент перевірки на уступах горизонтів -/+0 метру до -60 метру в південно- східній частині борту кар’єра в маркшейдерських осях -8 ? 1 запобіжні берми які не відповідають по ширині згідно проекту які складають по довжині 250 метрів, чим порушено проектну документацію розробки родовища корисних копалин та вимоги безпеки під час ведення гірничих робіт розділ IV пп.1.1., 1.2.; розділ V п.п.1.8., 1.9., 1.16. НПАОП 0.00-1.24-10, «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом».

- ширина запобіжної берми на уступі горизонту -30 метру в південно-східній частині борту кар’єра по довжині 200 метру, в маркшейдерських осях -6 ? -1, не відповідає проектній ширині та складає менш 1/3 висоти уступу (уступів - у разі їх об’єднання), чим порушено проектну документацію розробки родовища корисних копалин та вимоги безпеки під час ведення гірничих робіт розділ IV пп.1.1., 1.2.; розділ V п.п.1.8., 1.9., 1.16. НПАОП 0.00-1.24-10, «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом»;

- ширина запобіжної берми на уступі горизонту -60м в східній частині борту кар’єра по довжині 50м, в маркшейдерських осях -4 ? -3, не відповідає проектній ширині та складає менш 1/3 висоти уступу (уступів - у разі їх об’єднання), чим порушено проектну документацію розробки родовища корисних копалин та вимоги безпеки під час ведення гірничих робіт розділ IV пп.1.1., 1.2.; розділ V п.п.1.8., 1.9., 1.16. НПАОП 0.00-1.24-10, «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом».

- оперативне обслуговування електроустановок дробильно-збагачувальної фабрики, цеху виробництва окатків здійснюється електротехнічним персоналом ремонтно-сервісного цеху, чим порушено розділ 6.10 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», НПАОП 40.1-1.21-98.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 №20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

У відповідності до статей 64, 65, 66 Кодексу цивільного захисту України, Управління здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства.

Суд зазначає, що Кодексом цивільного захисту України регулюються відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

У відповідності до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Посилання позивача в частині порушень проектної документації розробки родовища корисних копалин обґрунтоване порушеннями положень Покажчика нормативно-правових актів з питань охорони праці, затвердженого наказом Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 12.04.2012 № 74 (надалі по тексту - НПАОП), а саме - 0.00-1.24-10 та Правил охорони праці під час експлуатації електроустаткування та електромереж на відкритих гірничих роботах, затверджених Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України 05.04.2012 N 671, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2012 року за N 641/20954, зокрема:

1) розділу IV:

п. 1.1 - Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі безпечні умови праці відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці", а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці;

п. 1.2 - Гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт відповідно до Гірничого Закону України повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу; технічний проект розробки родовища корисних копалин, затверджений і погоджений в установленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми). У разі зміни гірничо-геологічних умов технічний проект розробки родовища корисних копалин необхідно переглядати, але кожного разу він повинен охоплювати весь період до кінця розробки родовища до проектної глибини та проектного контуру родовища. Відхилення від проекту необхідно узгоджувати з проектною організацією;

2) розділу V:

п.1.8 - Відстань між суміжними запобіжними бермами під час погашення уступів і постановки їх в граничне положення повинна бути визначена проектом, але не більше висоти двох уступів. Ширина, конструкція та порядок обслуговування запобіжних берм повинні бути визначені проектом. У процесі експлуатації параметри уступів і запобіжних берм, за необхідності, можна уточнювати згідно з результатами досліджень фізико-механічних властивостей гірських порід. Під час погашення уступів необхідно додержувати загальний кут нахилу борта кар'єру, встановлений проектом. В усіх випадках ширина берми повинна бути такою, щоб була можливою її механізована очистка і щоб вона була не менше ніж 1/3 висоти уступу (уступів - у разі їх об'єднання);

п.1.9 - Запобіжні берми необхідно влаштовувати горизонтальними або з ухилом у бік борта кар'єру і регулярно очищати від шматків породи та сторонніх предметів. Берми, по яких систематично пересуваються працівники, необхідно огороджувати згідно з проектом. Допускається, згідно з проектом, застосування нахилених берм з поздовжнім ухилом, у тому числі поєднаних з транспортними;

п.1.16 - У проекті розробки родовищ, схильних до зсувів, повинні бути передбачені спеціальні заходи безпеки. Якщо схильність до зсуву з'ясовується в процесі ведення гірничих робіт, необхідно внести відповідні корективи в проект і здійснити передбачені в ньому заходи безпеки.

Щодо встановлення позивачем перелічених порушень розділів ІV, V НПАОП 0.00.1.24-10 відповідачем не заперечувалось, навпаки зауважувалось про здійснення ним дій для усунення останніх, у тому числі шляхом проведення геомеханічної оцінки стану ділянки південно-східного борта кар'єру цеху Рудоуправління ПрАТ "Полтавський ГЗК", виконання якої доручено ТОВ "КАІ" у відповідності до договору № 146 від 24 січня 2017 року /а.с. 7-16, т.2/.

В той же час, вказані пояснення відповідача не спростовують факту встановлення контролюючим органом спірних порушень та підтверджує їх наявність, а також факт їх не усунення станом на дату судового розгляду.

З викладеного вбачається, що виявлені позивачем порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту в частині порушень проектної документації розробки родовища корисних копалин створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

В частині встановлення позивачем за результатами обох перевірок факту здійснення оперативного обслуговування електроустановок дробильно-збагачувальної фабрики, цеху виробництва окатків електротехнічним персоналом ремонтно-сервісного цеху, чим порушено розділ 6.10 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів", НПАОП 40.1-1.21-98, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про охорону праці" державна політика в галузі охорони праці базується, в тому числі на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Згідно із п. п. 2.26 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду, затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011 №826 (далі-положення), право заборони виконання робіт, виробництва виникає зокрема у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників.

Під загрозою життю та здоров'ю працівників відповідно до п. 1.4. вказаного Положення слід розуміти виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Вищенаведеними нормами встановлено право контролюючого органу заборонити виконання робіт (виробництва) у разі наявності загрози життю та здоров’ю працівників.

Встановлюючи порушення у електрогосподарстві контролюючий орган констатує не додержання відповідачем вимог розділу 6.10 правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених Наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 9 січня 1998 року N 4 (далі-правила).

Так, зокрема, суд зауважує, що контролюючим органом ні в адміністративному позові, ні в акті перевірки не конкретизовано який саме, з десяти пунктів даного розділу 6.10 порушено ПрАТ «Полтавський ГЗК».

Також, позивачем не наведено причинного зв’язку із встановленням порушення розділу 6.10 Правил та небезпекою, яка може призвести до загрози життю та здоров’ю працівників, у разі неусунення ніби-то встановленого порушення.

Разом з тим, п.6.10.1 Правил встановлено, що до відряджених працівників належать працівники, які направляються для виконання робіт в діючих електроустановках інших підприємств і не перебувають в їхніх штатах, а також працівники одного і того ж підприємства, які направляються для роботи в діючих електроустановках з одного цеху (структурного підрозділу) в інший, і не перебувають в штаті останнього.

Враховуючи специфіку організаційно-штатної структури відповідача позивач помилково дійшов висновку, що працівники (електрики) які обслуговують електрогосподарства дробильно-збагачувальної фабрики (далі - ДЗФ) та цеху виробництва окатків (далі - ЦВО), які обліковуються у ремонтно-сервісному цеху, являються відрядженими працівниками іншого цеху, оскільки працюють у іншому структурному підрозділі.

Працівники, які обліковуються у ремонтно-сервісному цеху перебувають та здійснюють роботу у ДЗФ та ЦВО, що підтверджується посадовими інструкціями вказаних працівників не як відряджені працівники, а як працівники ремонтно-сервісного цеху до складу якого входять ДЗФ та ЦВО /а.с. 240-251, т.1; 1, т.2/.

Ремонтно-сервісний цех створений з метою полегшення адміністрування підприємства, а ДЗФ та ЦВО не можна вважати окремими структурними підрозділами, оскільки останні входять та являються складовою частиною вказаного ремонтно-сервісного цеху, що також підтверджується організаційно-штатною структурою відповідача в таблиці /а.с.21-24, т.2/.

Разом з тим, працівники відповідача, які працюють у електрогосподарстві, відповідно до п.6.10.2. Правил, мають іменні посвідчення про перевірку знань встановленої форми згідно із додатком 2 Правил. Також, проходження ними інструктажу підтверджується витягами із журналів про реєстрацію інструктажів по питанням охорони праці та технічної експлуатації на робочому місці /а.с. 205-239, т.1/.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про відсутність належних та допустимих обґрунтувань від позивача в підтвердження підстав для застосування заходів реагування в цій частині.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Враховуючи відсутність понесених позивачем судових витрат, питання про їх розподіл не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00191282) у вигляді зупинення роботи (виробництва) об'єкту - Цех рудоуправління: гірничих робіт на уступах горизонтів -10 м, -20м, -30м, -40м, -50м, -60 метру в південно-східній частині борту кар’єра в маркшейдерських осях -8-4.

Постанова підлягає негайному виконанню.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Суддя І.Г. Ясиновський