Рішення № 64945716, 08.02.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/5452/16-ц

2/465/889/17

РІШЕННЯ

Іменем України

08.02.2017 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова у складі :

головуючого судді Масендич В.В.

при секретарі Левицькому М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, який мотивує тим, що 23.05.2012р. в м.Львові на вул. Кульпарківська з вини ОСОБА_1, яка керувала автомобілем НОМЕР_1, була скоєна ДТП. Вина відповідача у скоєному ДТП підтверджується постановою Франківького районного суду м.Львова від 15.06.2012р. В результаті здійснення ДТП був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №149/12 від 06.06.2012р. складеного судовим експертом ОСОБА_3, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ЗАЗ, становить 10971,08 грн. Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. На дату скоєння цієї пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Позивач посилається на п.п. «а» п.41.1 ст. 41 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст.1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відтак, потерпілий, з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/5003708 терміном дії з 14.03.2012р. до 13.03.2013р.

У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п.41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 9942,60 грн.

Таким чином, оскільки позивач відповідно до Закону здійснив регламентну виплату за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, просить позов задоволити та стягнути з відповідача кошти понесених витрат в розмірі 9942,60 грн.

В судове засідання позивач не з'явився, разом із позовною заявою подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить такі задоволити.

В судове засідання відповідач не з'явилася, подала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності, проти позову заперечує та просить відмовити в такому. Разом з тим, відповідач подала на адресу суду заяву про застосування строків позовної давності, яку мотивує тим, що 23.05.2012р. в м.Львові на вул. Кульпарківська, вона керуючи автомобілем НОМЕР_3 здійснила ДТП, в результаті якої був пошкоджений транспортний засіб ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2 За наслідками ДТП позивач відповідно до п.п. «а» п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, 07.12.2012р. виплатив потерпілій особі страхове відшкодування в сумі 9 942,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1/18482 від 06.12.2012р. Відповідач посилається на ст. 257 ЦК України, якою встановлено, що загальний строк позовної давності становить три роки. У зв'язку з тим, що позивач 07.12.2012р. виконав своє зобов'язання, а саме виплатив страхове відшкодування потерпілій особі, а відтак вимоги до відповідача про відшкодування позивачу виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу повинні були бути заявлені до відповідача не пізніше 07.12.2015 року. Позовна заява позивачем подана до суду 12.09.2016р. Таким чином, строк позовної давності в межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою до відповідача про захист свого цивільного права сплинув 07.12.2015р.

Оскільки сторони в судове засідання не з"явились, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з"ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до постанови Франківського районного суду м. від 15.06.2012р. ОСОБА_1 визнано винною за ст. 124 КУпАП за те, що вона 23.05.2012р. о 16:05 год. керуючи автомобілем НОМЕР_3 у м.Львові на вул. Кульпарківська - Наукова, перед поворотом ліворуч, не дала дорогу автомобілю НОМЕР_5, який рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого здійснила з ним зіткнення, завдала автомобілю технічних пошкоджень.

Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження №149/12 від 06.06.2012р. вартість відновлювального ремонту з врахуванням експлуатаційного зносу завданого власнику автомобіля ЗАЗ 110307 ідентифікаційний номер Y6D11030750077198 реєстраційний номер НОМЕР_6 станом на момент проведення дослідження становить 10 971,08 грн.

Згідно платіжного доручення №1/18482 від 07.12.2012р., Моторне (транспортне) страхове бюро України виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 9 942,60 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст.1192 Цивільного кодексу України існує два способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого: відшкодування майнової шкоди в натурі або у вигляді збитків. При цьому, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст. 27 Закону України „Про страхування " до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.6 ст. 261 ЦК України за регрес ними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) виплатило потерпілій в дорожньо-транспортній пригоді стороні ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 9 942,60 грн. 07 грудня 2012 року, а відтак перебіг позовної давності розпочався з дня виконання основного зобов'язання, тобто з 07 грудня 2012 року і закінчився 07 грудня 2015 року, а позовна заява до суду подана позивачем 16.09.2016 року, тобто після спливу строку позовної давності, а відтак, оскільки відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності, суд приходить до висновку що в позові слід відмовити у зв'язку із закінченням строків позовної давності.

Також, згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для відмови у позові.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 88, 169, 208-209, 213-215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 22, 256, 257, 261, 993, 1166, 1191 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В позові Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою - відмовити за закінченням строків позовної давності.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Масендич В.В.