Ухвала суду № 64945183, 17.01.2017, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2737/16-ц Провадження № 2/450/414/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2017 р.Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді-ОСОБА_1. при секретарі-ОСОБА_2

за участю представника позивача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити заяву ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, Несімо Маряна Богдановича до Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_16, третя особа : Годовицько Басівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_17 про визнання незаконною та скасування реєстрації права власності.

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, Несімо Маряна Богдановича до Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_16, третя особа : Годовицько Басівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_17 про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Львівській області про надання дозволу ОСОБА_17 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Годовицько- Басівської сільської ради під кадастровим номером 4623682000:04:000:0234 та Наказ Головного управління держземагенства у Львівській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки під кадастровим номером 4623682000:04:000:0234 у власність ОСОБА_17; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17992569 від 15.12.2014.

17.01.2017 року позивачем ОСОБА_18 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0234 площею 2,0 га., що знаходиться в с. Басівка, Пустомитівського району Львівської області та належить ОСОБА_16.

Свої вимоги мотивує тим, що між сторонами у цій справі виник спір, предметом якого є право власності на спірну земельну ділянку, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_16 та існує реальна загроза того, що невжиття заходів може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, зокрема в разі відчуження земельної ділянки іншим ообам, що призведе до порушення прав та інтересів позивачів. На підставі наведеного просить заяву задоволити.

У відповідності до вимог ст.151 ч.1 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Статтею 151 ч.3 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду. Згідно вимог ст.152 ч.1 п. ЦПК України одним з видів забезпечення позову є накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ст.153 ч.1 ЦПК України.

Проаналізувавши вимоги позивача, суд приходить до висновку про відмову в забезпеченні позову з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ППВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно положень ст. 60 ЦПК України, котрі підлягають застосуванню і при розгляді заяви про забезпечення позову, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

У заяві про забезпечення позову позивач стверджує, що земельна ділянка на яку вона просить накласти арешт належить ОСОБА_16, проте жодних належним та допустимих доказів на підтвердження даного факту не надано, окрім цього на час звернення із заявою про забезпечення позову такі докази відсутні і в матеріалах цивільної справи.

У звязку із зазначеним позивачем не доведено що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а посилання заявника на те, що ОСОБА_16 вчиняняються дії щодо подальшого відчуження спірної земельної ділянки іншим особам, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно п.4 ППВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

На підставі наведеного суд прийшов до переконання, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви ОСОБА_18 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом пяти днів з дня її проголошення або отримання копії такої.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СуддяОСОБА_1