Постанова № 64944259, 16.02.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 325/1551/16-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 325/1551/16-п Головуючий в 1 інстанції Діденко Є.В.

Провадження №33/778/106/17 Доповідач в 2 інстанції Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі судді Дадашевої С.В.,

розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за апеляційною скаргою останнього на постанову Приазовського районного суду Запорізької області від 28 грудня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 09 листопада 2016 року о 14 годині 30 хвилин в с.Миколаївка Приазовського району Запорізької області по вул.Чапаєва керував мопедом Alpha без номера з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з рота, хитка хода, млява мова). Від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння за допомогою технічного засобу та у закладі охорони здоров'я відмовився у присутності свідків, чим порушив вимоги п.2.9 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вищевказану постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог вказує на неповноту та необ'єктивність судового розгляду, а також на те, що у суду не було підстав сумніватися у правдивості показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки вказані пояснення вони надавали під присягою. Також зазначає, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння лише з тих підстав, що він у той день взагалі не керував мопедом, як про це заявляють працівники поліції. Крім того, на думку апелянта, оскаржувана постанова суду суперечить фактичним обставинам справи, поясненням свідків, які були на місці події, його поясненням та постанові суду від 07 грудня 2016 року.

ОСОБА_2 та його захисник були належним чином повідомлені про місце і час апеляційного розгляду, але у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились. ОСОБА_2 направив на адресу апеляційного суду письмове клопотанням про розгляд справи без його участі та без участі його захисника.

З огляду на викладене, та відповідно до положень ч.6 ст.294 КУпАП, неявка ОСОБА_2 та його захисника у судове засідання не перешкоджає апеляційному розгляду.

Перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що остання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню питання: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Всупереч вказаним вимогам закону, суд в достатній мірі не з'ясував всіх обставин, які мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, не проаналізував належним чином докази, що містяться в матеріалах справи та не навів переконливого обґрунтування чому прийняв одні докази та відхилив інші.

Так, згідно з матеріалами справи, інспектором поліції ОСОБА_8 09 листопада 2016 року складено протокол про адміністративне правопорушення (серії АП2 №255591) відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП.

В протоколі зазначено, що 09 листопада 2016 року о 14 годині 30 хвилин в с.Миколаївка по вул.Чапаєва керував мопедом Alpha без номера з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з рота, хитка хода, млява мова). Від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння за допомогою технічного засобу та у закладі охорони здоров'я відмовився у присутності свідків, чим порушив вимоги п.2.9 ПДР України.

До протоколу додані пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оформлені на типовому бланку, згідно з якими, останні засвідчили, що у їх присутності водій ОСОБА_2 відмовився о 14 годині 40 хвилин від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння за допомогою технічного засобу на місці зупинки, а також у закладі охорони здоров'я.

У вказаних поясненнях не міститься даних про те, чи керував ОСОБА_2 будь-яким транспортним засобом, чи були в нього при цьому ознаки сп'яніння, та за яких обставин він відмовився від проведення вказаного огляду.

Разом з цим, об'єктивна сторона правопорушення, за яке притягнуто до відповідальності ОСОБА_2, полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

Суб'єктом зазначеного правопорушення є водії транспортного засобу.

Під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Згідно з матеріалами справи, сам ОСОБА_2 заперечує факт вчинення ним вищевказаного правопорушення та стверджує, що він 09 листопада 2016 року мопедом не керував, знаходився вдома і займався господарством. Приблизно о 14 годині 30 хвилин до воріт його будинку під'їхали інспектори поліції - ОСОБА_8 та ще один чоловік. Останні сказали йому, що недавно вони проїжджали і бачили, нібито він керував мопедом. На це він заперечив і пояснив, що нікуди не виїжджав з дому. Тоді вони запропонували йому пройти обстеження на предмет встановлення стану сп'яніння, на що він відмовився. Один з поліцейських (чоловік) зайшов до двору та сфотографував мопед, який стояв у дворі. Потім ОСОБА_8 почала складати протокол про адміністративне правопорушення. Поліцейські зупинили два автомобілі, які проїжджали по вулиці. Водії цих автомобілів десь розписувались. Він протокол не підписував. Мопед Alpha без номера дійсно належить йому, але цей мопед вже два місяці знаходиться в несправному стані.

Зазначені доводи ОСОБА_2 підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_4, викликаний у судове засідання за клопотанням ОСОБА_2, вказав на те, що він живе в будинку навпроти будинку ОСОБА_2 і бачив, як до будинку останнього під'їхала поліцейська машина і ОСОБА_2 вийшов до поліцейських з двору. Про що вони розмовляли, йому не відомо. Він не бачив, щоб ОСОБА_2 в той день кудись виїжджав на мопеді. Вказаний свідок вважає, що якби ОСОБА_2 кудись виїжджав, то він би почув звук двигуна.

Крім того, ОСОБА_2 надано суду в якості доказу постанову Приазовського районного суду Запорізької області від 07 грудня 2016 року, яка набрала законної сили, та якою задоволено його позов до інспектора сектору ДПП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_8, визнано дії інспектора щодо складання постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП (за керування 09 листопада 2016 року о 14 годині 30 хвилин по вул.Чапаєва в селі Миколаєвка Приазовського району Запорізької області мопедом без посвідчення водія) неправомірними та скасовано зазначену постанову.

Суд першої інстанції відхилив всі докази, надані ОСОБА_2, вказавши на те, що свідок ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_2, а свідок ОСОБА_4 не спростував вчинення ОСОБА_2 правопорушення. Крім того, суд дійшов висновку, що пояснення свідка ОСОБА_4 в частині того, що ОСОБА_2 не управляв в той день мопедом, ґрунтуються на припущеннях, а надана ОСОБА_2 постанова суду також не спростовує вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП., оскільки обставини, на які посилається ОСОБА_2, зазначеною постановою не встановлювались. На думку суду першої інстанції, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спростовуються іншими доказами у справі.

При цьому суд послався як на докази лише на пояснення працівників поліції - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також на відомості з вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, складеного інспектором поліції ОСОБА_8 у відношенні ОСОБА_2

В той же час, виходячи з пояснень працівників поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_10, відображених в оскаржуваній постанові, неможливо зробити однозначний висновок про те, що саме ОСОБА_2 керував мопедом при обставинах, вказаних у протоколі.

Фотофіксація або ж відеозапис правопорушення в матеріалах справи відсутні та до протоколу не додавались.

Крім того, за змістом вищевказаної постанови Приазовського районного суду Запорізької області від 07 грудня 2016 року, яка міститься в матеріалах справи, при відтворенні відеозапису події, наданому інспектором поліції ОСОБА_8 при розгляді справи за позовом ОСОБА_2, суд дійшов висновку про неможливість встановлення порушень ПДР саме ОСОБА_2 та неможливість ідентифікувати особу, яка начебто пересувалася на транспортному засобі перед поліцейським автомобілем.

Відомості, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, та пояснення працівників поліції, в т.ч. інспектора поліції, яким складено вказаний протокол, на думку суду апеляційної інстанції, не можуть бути єдиними доказами у справі на підтвердження вини цієї особи, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 КУпАП щодо необхідності оцінки доказів за наслідками повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

На думку суду апеляційної інстанції, у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б у своїй сукупності давали підстави для однозначного висновку про вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому правопорушення, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала, як винесена без всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому ця постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Приазовського районного суду Запорізької області від 28 грудня 2016 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її винесення й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області С.В. Дадашева