Ухвала суду № 64944249, 23.02.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 334/5886/16Головуючий у 1-й інстанції Добрєв М.В.Пр. № 22-ц/778/939/17Суддя-доповідач Гончар М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

за участі секретаря Зубкової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2016 року про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» про роз'яснення рішення

у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (надалі - ПАТ «Запоріжтрансформатор») про відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2016 року (а.с. 39-40) у цій справі вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Запоріжтрансформатор» на користь ОСОБА_2 15000,00 грн. на відшкодування завданої йому моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «Запоріжтрансформатор» судовий збір в дохід держави 551,20 грн.

Зазначене рішення суду першої інстанції набрало законної сили, докази оскарження останнього в апеляційному порядку у матеріалах цієї справи відсутні.

17 листопада 2016 року відповідач ПАТ «Запоріжтрансформатор» звернувся до суду першої інстанції із заявою (а.с. 46), в якій просив роз'яснити резолютивну частину вищезазначеного рішення суду першої інстанції від 10 жовтня 2016 року у цій справі в частині необхідності здійснення відрахування податків та обов'язкових платежів із суми виплати позивачу 15000,00 грн. на відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.

Свою заяву відповідач обґрунтовував тим, що для нього є незрозумілим, чи враховано при визначенні розміру стягнення зазначених сум обов'язкові відрахування до бюджету та інших фондів передбачених законом.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2016 року (а.с. 49) заяву ПАТ «Запоріжтрансформатор» про роз'яснення рішення у цій справі задоволено.

Роз'яснено, що оскільки при вирішенні питання про стягнення з ПАТ «Запоріжтрансформатор» на користь ОСОБА_2 15000,00 грн. моральної шкоди вказані суми визначалися без врахування обов'язкових відрахувань до бюджету та інших фондів, передбачених законом, то фактичній виплаті підлягають суми, які дорівнюють різниці між вказаною в зазначеному рішенні суду і розміром обов'язкових відрахувань до бюджету та інших фондів, передбачених законом.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, позивач ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 53-56) просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити ПАТ «Запоріжтрансформатор» у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.10.2016 року у цій справі.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області (а.с. 62) апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, справу призначено до апеляційного розгляду (а.с.64).

ПАТ «Запоріжтрансформатор» подало апеляційному суду письмові заперечення на вищезазначену апеляційну скаргу позивача (а.с. 69).

У судове засідання 23 лютого 2017 року повідомлені апеляційним судом належним чином про час і місце розгляду цієї справи (а.с. 66-67) позивач ОСОБА_4 та представник останнього за довіреністю (а.с. 32) ОСОБА_3 не з'явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладання розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

В силу вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів визнала неповажними причини неявки у дане судове засідання позивача ОСОБА_4 і представника останнього - ОСОБА_3 та на підставі ст. 305 ч. 2 ЦПК України ухвалила розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю представника відповідача ПАТ «Запоріжтрансформатор» за довіреністю (а.с. 70) ОСОБА_5

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача ПАТ «Запоріжтрансформатор» - ОСОБА_5, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 312 ч. 1 п. 3 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Встановлено, що суд першої інстанції, роз'яснюючи своє рішення у цій справі за заявою відповідача, керувався ст. 221 ЦПК України та виходив із того, рішення суду для відповідача у цій справі є незрозумілим, питання оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, регулюється розділом IV Податкового кодексу, яким визначено доходи, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 164 цього Кодексу), та доходи, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 зазначеного Кодексу); згідно з пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається, зокрема, дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), сум відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю; судом при вирішенні питання про стягнення з ПАТ «Запоріжтрансформатор» на користь ОСОБА_2 15000,00 грн. моральної шкоди, вказана сума визначалась без урахування обов'язкових відрахувань до бюджету та інших фондів передбачених законом; справляння та сплата обов'язкових відрахувань до бюджету та інших фондів, передбачених законом, з громадян є обов'язком роботодавця.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Так, дійсно відповідач ПАТ «Запоріжтрансформатор» на підставі ст. 221 ЦПК України мав право звернутись та звернувся до суду першої інстанції із вищезазначеною заявою про роз'яснення його рішення у цій справі (а.с.39).

В силу вимог ст. 221 ч. 1 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі,…суд за їхньою заявою постановляю ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено до примусового виконання (ч. 2 ст. 221 ЦПК України).

Належні, допустимі докази наявності підстав, передбачених ст. 221 ч. 2 ЦПК України, у матеріалах цієї справи відсутні.

Відповідно до ст. 221 ч. 3 ЦПК України заява про роз'яснення рішення розглядається судом протягом десяти днів. Неявка осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення.

Суд першої інстанції в оскаржуємій ухвалі зазначав, що «у судове засідання сторони не з'явились».

Однак, у матеріалах цієї справи відсутні будь-які докази (супроводжувальні листи, поштові повідомлення про вручення судових повісток тощо), що особи, які беруть участь у цій справі, взагалі повідомлялись судом першої інстанції про час і місце розгляду вищезазначеної заяви відповідача про роз'яснення рішення у цій справі та, що копія останньої надсилалась позивачу для відома.

Так, із матеріалів цієї справи вбачається, що після заяви відповідача про роз'яснення рішення (а.с.46) по хронології підшитий протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду (а.с.47) та одразу довідка секретаря судового засідання про відсутність фіксування судового засідання 25.11.2016 року на підставі ст. 197 ч. 2 ЦПК України через неявку всіх осіб, які беруть участь у справі (а.с.48), і ухвала суду першої інстанції, що є предметом апеляційного оскарження у цій справі на теперішній час (а.с.49).

Неявка осіб, які беруть участь у справі, дійсно не перешкоджала б розгляду судом першої інстанції питання про роз'яснення його рішення у цій справі в силу вимог ст. 221 ч. 3 ЦПК України, але ж коли б останні були повідомлені судом першої інстанції про час і місце розгляду зазначеного питання.

При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції у порушення вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України позбавив можливості позивача скористатись своїм правом бути присутнім у судовому засіданні 25.11.2016 року особисто або через представника, правом надавати суду у цій справі свої усні або письмові заперечення на вищезазначену заяву відповідача; крім того, суд першої інстанції не сприяв повному та всебічному з'ясуванню всіх обставин, які необхідні були суду для правильного вирішення питання про наявність (відсутність) підстав для роз'яснення його рішення у цій справі взагалі або змісту цього роз'яснення.

Апеляційний суд в силу своїх повноважень, передбачених ЦПК України, позбавлений права роз'яснювати рішення суду першої інстанції у цій справі, оскільки в силу вимог ст. 221 ЦПК України це є виключною компетенцією того суду, якій ухвалив це рішення.

Звідси, доводи позивача, як особи, яка подала апеляційну скаргу, частково ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у справі доказах, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення ним передчасної ухвали про задоволення заяви відповідача про роз'яснення рішення суду у цій справі, що є в силу вимог ст. 312 ч. 1 п. 3 ЦПК України підставою для скасування апеляційним судом останньої з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2016 року у цій справі скасувати.

Питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.