Ухвала суду № 64941688, 21.02.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 126/3476/16-ц Провадження № 22-ц/772/611/2017Головуючий в суді першої інстанції Хмель Р. В.Категорія 47Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоІващука В.А.,суддів:Міхасішина І.В., Стадника І.М.при секретаріКирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Агрофірма «Джулинка» до ОСОБА_6 про тлумачення змісту правочину та за позовом до ОСОБА_7 про тлумачення змісту правочину,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 19 січня 2017 року,

у с т а н о в и л а :

із зазначеним позовом ТОВ «Агрофірма «Джулинка» звернулося в суд 30 грудня 2016 року.

Зазначало, що 16 липня 2007 року між ОСОБА_6 та ТОВ "Агрофірма "Джулинка" було укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_6 надає, а ТОВ "Агрофірма"Джулинка" приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області, площею 2,09 га, яка належить ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_1 від 02 липня 2002 року виданого Бершадською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження № 10 від 04 січня 2002 року.

16 липня 2007 року між ОСОБА_7 та ТОВ "Агрофірма "Джулинка" було укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_7 надає, а ТОВ "Агрофірма"Джулинка" приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області, площею 1, 90 га, яка належить ОСОБА_7 на підставі державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_2 від 29.03.2002 року виданого Бершадською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження № 10 від 04 січня 2002 року.

Згідно з пунктом 8 Договорів оренди вони укладені на п'ять років. Відповідно до пункту 41 Договорів цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

У пункті 19 передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі.

Позивач вказав, що державну реєстрацію вищевказаних договорів оренди було проведено 16 листопада 2007 року, а оскільки сторонами було обумовлено, що договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації, то строк оренди мав закінчитися 16 листопада 2012 року.

04 вересня 2009 року між ТОВ «Агрофірма «Джулинка» та ОСОБА_8 було укладено Додаткову угоду №72. 01 вересня 2009 року між ТОВ агрофірма "Джулинка" та ОСОБА_7 було укладено Додаткову угоду №3. Відповідно до цих додаткових угод було, зокрема змінено пункти 8 Договорів оренди та викладено у новій редакції: "Договір укладено на 5 років з моменту підписання Додаткової угоди …".

Державну реєстрацію Додаткової угоди № 72 від 04 вересня 2009 року було проведено 13 липня 2012 року. Державну реєстрацію Додаткової угоди № 3 від 01 вересня 2009 року було проведено 13 липня 2012 року.

Позивач вказав, що відповідачі обмежили у користуванні ТОВ "Агрофірма "Джулинка" орендованими земельними ділянками, у зв'язку з тим, що на їхню думку строк договору оренди закінчився 05 вересня 2014 року, незважаючи на те, що строк дії договорів оренди обчислюється з моменту державної реєстрації Додаткових угод, тобто з 13 липня 2012 року. Строк договорів оренди відповідно закінчується 13 липня 2017 року.

Посилаючись на виниклий спір між сторонами, розбіжність розуміння сторонами обчислення строку дії Договорів оренди та посилаючись на положення статті 213 ЦК України, правові висновки Верховного Суду України з подібного питання, позивач просив суд тлумачити п.8 Договору оренди землі від 16 липня 2007 року (з урахуванням змін, внесених Додатковою Угодою №72 від 4 вересня 2009 року, державну реєстрацію якої проведено 13 липня 2012 року), укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ "Агрофірма"Джулинка", таким чином, що п'ятирічний строк оренди починається з 13 липня 2012 року та закінчується 13 липня 2017 року. Тлумачити п.8 Договору оренди землі від 16 липня 2007 року (з урахуванням змін, внесених Додатковою Угодою №3 від 1 вересня 2009 року, державну реєстрацію якої проведено 13 липня 2012 року), укладеного між ОСОБА_7 та ТОВ "Агрофірма"Джулинка", таким чином, що п'ятирічний строк оренди починається з 13 липня 2012 року та закінчується 13 липня 2017 року. Стягнути судові витрати.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 19 січня 2017 року позови задоволено.

Надано тлумачення договору оренди землі від 16 липня 2007 року, укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ "Агрофірма"Джулинка", в частині пункту 8 цього договору в редакції, викладеній пунктом 1 додаткової угоди від 04 вересня 2009 року до вказаного договору оренди землі, наступним чином: додаткова угода продовжує строк дії договору оренди землі на 5 років з моменту державної реєстрації зазначеної додаткової угоди до договору оренди землі, тобто договір діє з 13.07.2012 року та закінчується 13.07.2017 року.

Надано тлумачення договору оренди землі від 16 липня 2007 року, укладеного між ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма"Джулинка", в частині пункту 8 цього договору в редакції , викладеній пунктом 1 додаткової угоди від 01 вересня 2009 року до вказаного договору оренди землі, наступним чином: додаткова угода продовжує строк дії договору оренди землі на 5 років з моменту державної реєстрації зазначеної додаткової угоди до договору оренди землі, тобто договір діє з 13.07.2012 року та закінчується 13.07.2017 року.

Стягнуто з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ТОВ "Агрофірма "Джулинка" в рівних частинах судовий збір в сумі 2756 грн. , тобто по 1378 грн. з кожної.

У апеляційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача заперечував доводи апеляційної скарги через їх безпідставність та просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

У відповідності до положень статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Із оскаржуваного рішення суду вбачається, що таке рішення є по суті правильним і справедливим, а тому скасованим бути не може.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 2,09 га, розташованої на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що засвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 02.07.2002 року, виданим Бершадською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження № 10 від 04.01.2002 року. ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 1,90 га, розташованої на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що засвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 29.03.2002 року, виданим Бершадською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження № 10 від 04.01.2002 року.

16 липня 2007 року між ОСОБА_6 та ТОВ "Агрофірма "Джулинка" було укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_6 надає, а ТОВ "Агрофірма"Джулинка" приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області, площею 2,09 га. Цього ж дня між ОСОБА_7 та ТОВ "Агрофірма "Джулинка" було укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_7 надає, а ТОВ "Агрофірма"Джулинка" приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області, площею 1, 90 га.

У пункті 8 цих Договорів встановлено, що договір укладено на 5 років. Державну реєстрацію договорів оренди проведено 16 листопада 2007 року (договір з ОСОБА_6 зареєстровано за № 040781601117, а договір з ОСОБА_7 зареєстровано за № 040781600708).

Пунктом 19 та 41 договору передбачено що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі, а набирає чинності договір після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Додатковими Угодами №3 від 1 вересня 2009 року та відповідно №72 від 4 вересня 2009 року (а.с.23, 39) було внесено зміни до пункти 8 Договорів оренди та викладено у новій редакції. Зокрема щодо строку дії договорів викладено у наступній редакції: «Договір укладено на 5 років з моменту підписання Додаткової угоди. Строк оренди визначено з урахуванням періоду ротації основної сівозміни».

Вирішуючи справу та задовольняючи позови ОСОБА_6 та ОСОБА_7, суд виходив із того, як це вбачається із змісту рішення, що оскільки між сторонами існує спір щодо строку дії договорів оренди землі, часу початку та закінчення строку дії, то виходячи із змісту положень Договорів оренди землі укладених 16 липня 2007 року між ОСОБА_6 і ТОВ «Агрофірма "Джулинка", а також між останнім і ОСОБА_7, та додаткових Угод до цього Договору, укладених 1 та 4 вересня 2009 року, позов слід задовольнити надавши тлумачення в частині пункту 8 Договору в редакції викладеній у додаткових Угодах від 1 та 4 вересня 2009 року, з урахуванням дати державної реєстрації цих правочинів, та виходячи із змісту положення частини 1 статті 210, статті 213, частини 3 статті 640, статей 637, 638 ЦК України, статей 125, 126 Земельного кодексу України, частини 5 статті 6 Закону України «Про оренду землі», статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Тлумачення надати, що договір діє з 13 липня 2012 року та закінчується 13. 07. 2017 року

Із оскаржуваного рішення та матеріалів справи вбачається, що вирішуючи цей спір суд правильно встановив обставини справи та правильно застосував норми матеріального права до правовідносин які склались між сторонами.

Доводів про порушення судом норм матеріального і процесуального права, які дають підстави для скасування чи зміни судового рішення, подана апеляційна скарга не містить.

Зміст апеляційної скарги зводиться до того, що судом неправильно застосовано норми матеріального права до встановлених судом обставини, а саме, що суд неправильно витрактував положення закону, які визначають початок дії укладеного договору оренди землі та його закінчення з урахуванням встановлених фактів їх державної реєстрації, укладених додаткових угод із зміною строку договору та їх державною реєстрацією.

Проте, з такими доводами погодитись не можна, оскільки такі доводи апеляційної скарги ґрунтуються на помилковому розумінні положень закону, які врегульовують спірне питання, а також на помилковому розумінні правових висновків Верховного Суду України, на які апелянт посилається.

Посилаючись на правовий висновок Верховного Суду України у Постанові від 19 лютого 2014 року по справі №6-162ц13 за позовом ОСОБА -1 до ТОВ «Агрофірма «Весна» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та зобов'язання повернути земельні ділянки, представник відповідачів вважає, що його слід застосувати суду при вирішенні цього спору, вважаючи, що у обох справах наявні однакові фактичні обставин.

Однак такі доводи є помилковими і не ґрунтуються на об'єктивних фактах (обставинах).

Як вбачається із змісту позовних вимог та самої суті спору у справі №6-162ц13 за позовом ОСОБА -1 до ТОВ «Агрофірма «Весна» позивачем оспорюється дійсність укладеного договору оренди землі та ставиться вимога про витребування земельної ділянки.

Отже у справах наявні різні фактичні обставини, а тому не можна погодитись з доводами апеляційної скарги у цій частині.

Разом із тим, висновки у вказаній справі не суперечать висновкам до який дійшов суд першої інстанції.

Суд першої інстанції обгрунтував свою правову позицію на підставі встановлених безспірних фактів та вирішив спір за нормами матеріального права, які регулюють ці правовідносини. При цьому на підтвердження правильності свого висновку суд послався на правову позицію Верховного Суду України у постанові від 13 червня 2016 року по справі №6-643цс16.

За цим висновком за сукупністю положень статті 638 ЦК України та статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Подібна правова позиція, на підтвердження правильності висновків суду першої інстанції у цій справі, міститься у Постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року по справі №6-2777цс16.

За змістом цієї правової позиції строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Отже, аналізуючи норми матеріального права та правові висновки Верховного Суду України, суд правильно визначився із правовідносинами сторін, правильно застосував норми матеріального права до встановлених відносин, дійшов до правильних висновків та правильно вирішив справу.

Колегія суддів вивчаючи положення Договорів оренди звертає увагу на волевиявлення сторін у підписаних договорах у питанні щодо набрання чинності договорами.

У пункті 41 Договорів, які не змінені Додатковими Угодами сторін, визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, а отже це положення Договору залишається в силі та в силу вимог Закону про обов'язкову державну реєстрацію договорів оренди землі дія договорів розпочинається з дня їх державної реєстрації. Отже висновки суду є обґрунтованими і законними.

За таких обставин рішення суду першої інстанції є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 19 січня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/ В.А. Іващук

/підпис/ І.В. Міхасішин

/підпис/ І.М. Стадник

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук