Вирок № 64940913, 22.02.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кп/760/731/17

Справа №760/27756/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Криворот О.О.,

при секретарі - Матушевській Л.О.,

за участю прокурора - Вознюк В.І.,

потерпілого - ОСОБА_1,

та обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Каланчак Ізмаїльського району Одеської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

встановив:

згідно з пред'явленим обвинуваченням ОСОБА_2 03.10.2013, приблизно о 22.00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на сходах підземного переходу між коліями №2-3 станції Київ - Пасажирський що у Солом'янському районі м. Києва, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, справляв малу потребу. Даний факт було помічено охоронником охоронної фірми «ТСК» ОСОБА_4, який зробив словесне зауваження з вказаного приводу ОСОБА_2, на що останній безпричинно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, грубо порушуючи громадський порядок, не усвідомлюючи, що зауваження йому зробив охоронник охоронної фірми, наніс ОСОБА_4 удар кулаком в обличчя, заподіявши останньому тілесні ушкодження, у вигляді забою перенісся, згідно висновку судово - медичної експертизи №2005/Е від 13.12.2013 Київського міського клінічного бюро судово - медичних експертиз.

Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_2 грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи загальноприйняті норми поведінки та моралі, безпричинно підійшов до раніше невідомого ОСОБА_3 та виражаючи свої агресивні дії, намагався нанести удар останньому кулаком в область обличчя, але цього не зміг зробити, так як ОСОБА_3 блокував дії ОСОБА_2 Після цього хуліганські дії ОСОБА_2 були припиненні працівниками міліції на той час ЛВ на станції Київ - Пасажирський УМВС України на Південно - Західній залізниці, які несли службу на залізничному вокзалі.

Таким чином ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю (хуліганство), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.296 КК України.

Потерпілою особою від даного кримінального правопорушення є ОСОБА_4

10.02.2017 між потерпілим та ОСОБА_2 укладена угода про примирення.

Згідно з вказаною угодою ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, в обсязі підозри.

Також вказаною угодою сторони погодили покарання за ч.1 ст.296 КК України у виді штрафу в розмірі 550 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 9350 (дев'ять тисяч триста п'ятдесят) грн.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення суд виходив з наступного.

Згідно з ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні в формі приватного обвинувачення.

Так, злочин у вчиненні якого ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_2 цілком визнає права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що перелічені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінальному кодексу України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст.468, 469, 473-475 КПК України, суд -

з а с у д и в:

затвердити угоду від 10.02.2017 між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 550 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 9350 (дев'ять тисяч триста п'ятдесят) грн.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: