Ухвала суду № 64940836, 08.06.2016, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/24/16

ун. № 759/19969/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Новик В.П.,

за участю секретаря: Мельник Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12015100080006698 за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - Корбут О.С., обвинувачений - ОСОБА_1, захисник - ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

На виконання вимог ч. 3 ст. 331 КПК України та у зв'язку з тим, що судовий розгляд вказаного кримінального провадження на даний час не закінчено, а строк обраного раніше запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 спливає, судом винесено на обговорення питання доцільності продовження його тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні висловила думку про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, враховуючи те, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому вищезазначений запобіжний захід, не відпали, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились.

Захисник, думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_1, заперечував щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на будь-який інший, не пов'язаний з триманням під вартою.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад чотири роки. На даний час залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, мотиви, за яких обвинувачений вчинив дії, що ставляться йому у провину, відтак наявний ризик його можливого впливу на очевидців події.

Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений, з огляду на його моральні якості та перебування у розшуку, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування) та вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому суд враховує: тяжкість та обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, який є тяжким злочином згідно ст. 12 КК України і щодо якого є обґрунтоване органами досудового розслідування обвинувачення, тяжкість покарання, яке може бути призначено у разі доведення його винуватості у вчиненні злочину, а тому суд, приймаючи до уваги стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, дані про особу обвинуваченого, його сімейний стан, наявність у ОСОБА_1 непогашеної судимості, вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, в тому числі домашній арешт, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, його належну поведінку, попередити вчинення ним нових злочинів. У зв'язку з чим, у задоволенні клопотання захисника, яке підтримане обвинуваченим, відмовити.

Приймаючи таке рішення суд враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішення ЄСПЛ від 18.03.2008 у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), а тому тримання обвинуваченого під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі, з урахуванням особи обвинуваченого.

Враховуючи обставини даної справи, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі п'ятдесяти мінімальних заробітних плат, оскільки саме такий її розмір здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 177, 183, 197, 331, 369 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника, яке підтримане обвинуваченим ОСОБА_1, відмовити.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 - тримання під вартою, обраний під час досудового розслідування, залишити без змін, і вважати його продовженим на строк 60 (шістдесят) днів, який рахувати з 08 червня 2016 року до 06 серпня 2016 року включно, і утримувати його у Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі п'ятдесят мінімальних заробітних плат, що становить 68900 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37315001003040, отримувач: Святошинський районний суд м. Києва, код ЄДРПОУ: 02896733, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до Святошинського УП ГУ НП в м. Києві та до суду; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчою, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу передати на виконання до Київського СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: НОВИК В.П.