Ухвала суду № 64937826, 24.02.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1955/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року Суддя Рівненського міського суду Ковальов І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Еліаса Дарвіше, товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лайт», закритого акціонерного товариства «Рівне-Стиль» про визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині відчуження приміщення, визнання права власності на приміщення, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації права власності,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд 07 лютого 2017 року з позовом до ОСОБА_2 Еліаса Дарвіше, товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лайт», закритого акціонерного товариства «Рівне-Стиль» про визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині відчуження приміщення, визнання права власності на приміщення, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації права власності звернувся ОСОБА_1

Ухвалою Рівненського міського суду від 09 лютого 2017 року позовну заяву позивача було залишено без руху та надано позивачу термін для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.

16 лютого 2017 року на адресу Рівненського міського суду надійшов лист ОСОБА_1 згідно якого «15 лютого 2017 року ним було отримано копію ухвали від 09 лютого 2017 року постановленої в справі №569/1955/17, якою подану ним позовну заяву до ОСОБА_2, ТОВ «Компанія Лайт» та ЗАТ «Рівне-Стиль» про визнання недійсним договору купівлі-продаж в частині, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації права власності, якою дану позовну заяву залишено без руху.

З огляду на ухвалу, підставою для залишення без руху позовної заяви слугувала неповна сплата судового збору.

Вважає дану ухвалу очевидно незаконною і такою, що порушує його права на судовий захист.

Усвідомлюючи ту обставину, що зазначена ухвала оскарженню не підлягає, на його думку, є не мотивованою та такою, що не ґрунтується на вимогах закону, вважає відсутнім свій обовязок в її виконанні, а провадження у справі належить відкрити.

Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Ним виконано вимоги ч.5 ст.119 ЦПК України, адже до позовної заяви додано дві квитанції про сплату судового збору за вимоги майнового та немайнового характеру.

Згідно з ч.2 ст.80 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

В свою чергу, судом безпідставно вказано на необхідність усунути недоліки, яких не існує.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Тобто, жодна норма в Цивільному процесуальному кодексі України не містить затвердження того, що у випадку неповної сплати судового збору, суд має право залишити без руху подану позовну заяву. В такому разі суд мав самостійно визначити суму судового збору, що передбачено ст.80 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, просить з дотриманням вимог цивільного процесуального закону вирішити питання про відкриття провадження у справі.».

Вказані в листі від 16 лютого 2017 року обставини, який надійшов на адресу Рівненського міського суду від ОСОБА_1 частково заслуговують на увагу, оскільки позивач не може самостійно визначити дійсну ринкову вартість оспорюваного майна.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.80 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до ч.2 ст.80 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

У своєму позові позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 6 серпня 2010 року кладений між ЗАТ «Рівне-Стиль» та ОСОБА_2 Еліасом Дарвіше в частині відчуження приміщення цокольного поверху будівлі головного корпусу (А-3) за адресою м.Рівне, вул.Соборна, буд.16, а саме: приміщення №43 вентиляційна; визнати за ним право власності на приміщення цокольного поверху будівлі головного корпусу (А-3) за адресою м.Рівне, вул.Соборна, буд.16/1, а саме: 13/100 приміщення площею 15,6 кв.м., №12, літ. «а1» з терасою літ. «а2», вхідним ганком літ. «а4», пандусом літ. «а15», огорожею №1; витребувати від товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лайт» приміщення цокольного поверху будівлі головного корпусу (А-3) за адресою м.Рівне, вул.Соборна, буд.16/1, а саме: 13/100 приміщення площею 15,6 кв.м., №12, літ. «а1» з терасою літ. «а2», вхідним ганком літ. «а4», пандусом літ. «а15», огорожею №1; скасувати реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лайт» на приміщення цокольного поверху будівлі головного корпусу (А-3) за адресою м.Рівне, вул.Соборна, буд.16/1, а саме: 13/100 приміщення площею 15,6 кв.м., №12, літ. «а1» з терасою літ. «а2», вхідним ганком літ. «а4», пандусом літ. «а15», огорожею №1 та стягнути понесені судові витрати по справі.

При цьому, позивач подає до суду дві квитанції про сплату судового збору в розмірі по 640,00 грн. кожна, зазначаючи ціну позову 58600,00 грн. (згідно з договором купівлі-продажу від 08 липня 2014 року).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить: 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Розмір судового збору, який позивач мав-би сплатити становить ((1600,00 грн. (прожитковий мінімум) х 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) = 8000,00 грн. Від даного розміру слід відняти розмір судового збору сплачений позивачем, і до доплати підлягає судовий збір в розмірі 6720,00 грн. (8000,00 грн. - 1280,00 грн. судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду = 6720,00 грн.).

За таких умов вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути зазначені недоліки, а саме доплативши судовий збір в розмірі 6720,00 грн., або подати докази на підтвердження дійсної вартості спірного нерухомого майна та сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток від ціни позову.

Крім того, розяснити позивачу, що відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ст.82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше, як до ухвалення судового рішення у справі, Тому позивач може подати заяву про відстрочку або розстрочку сплати судового збору з відповідними доказами майнового стану.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Еліаса Дарвіше, товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лайт», закритого акціонерного товариства «Рівне-Стиль» про визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині відчуження приміщення, визнання права власності на приміщення, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації права власності - залишити без руху, запропонувавши позивачу протягом пяти днів з дня отримання даної ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки та розяснити, що інакше позовна заява буде вважатись не поданою та повернута.

Ухвала остаточна.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_3