Ухвала суду № 64932054, 13.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 642/8092/16-к Головуючий 1-ї інстанції: Ольховський Є.Б.

Провадження №11-сс/790/255/17 Доповідач: Чопенко Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенка Я.В.,

суддів - Цілюрика В.П. та Міненкової Н.О.,

секретаря - Леськів Е.П.,

з участю представника третьої особи - ОСОБА_1,

представника третьої особи - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали за апеляцією ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 01 лютого 2017 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про арешт майна.

Накладено арешт на майно, вилучене за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1:

-ноутбук-макбук сірого кольору, модель А1286, серійний №W8048HPAGW, з зарядним пристроєм до нього білого кольору;

-ноутбук ASUS-K7010, чорного кольору з номером: 15G10N389520, з зарядним пристроєм чорного кольору;

-планшет IPad сірого кольору, Імеі:013212008464345;

-мобільний телефон Самсунг GT-19000, Імеі:354795047732281, з сім-картою мобільного оператора МТС: 050-74-57-418, який належить ОСОБА_3;

-мобільний телефон Самсунг GT-19152, Імеі:356899052129769/01; 356900052129765/01, з сім-картою мобільного оператора «Київстар»: 096-747-11-54 та мобільного оператора «Київстар»: 068-95-96-185, який належить ОСОБА_3;

-договір оренди обладнання: бункера-дозатора, теплогенератора, смеситель, шафи управління без зазначення: дати, місяця, року його складання, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Вепр-12» на 4 арк.;

-договір оренди обладнання: вентилятора ВЦ 6-28 №8, циклон Ц-1230 без зазначення: дати, місяця, року його складання, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Вепр-12» на 4 арк.;

-договір оренди обладнання: дезінтегратора (подрібнювач), дробилки без зазначення: дати, місяця, року його складання, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Вепр-12» на 4 арк.;

-договір оренди обладнання: пресу механічного для виробництва біопалива ПМ-500 без зазначення: дати, місяця, року його складання, укладений між ОСОБА_5та ТОВ «Вепр-12» на 4 арк.;

-бланк договору оренди обладнання зазначення: дати, місяця, року його складання, реквізитів орендатора та орендаря на 4 арк.;

-бланк договору оренди обладнання зазначення: дати, місяця, року його складання, реквізитів орендатора та орендаря на 4 арк.;

-аркуш паперу формату А-4 з записами номерів мобільних телефонів та їх власників;

-фрагмент аркушу паперу з чорновими записами - реквізитами ТОВ «Вепр 12», які належать ОСОБА_3;

За місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: м.Харків, вїзд Комунальний,16, а саме:

-банківська карта «Укрсиббанк» №5351290100277053 на імя ОСОБА_6;

- банківська карта «Укрсиббанк» №5351290100202630 на імя ОСОБА_6;

-банківська карта «Укрсиббанк» №5351290100277046 на імя ОСОБА_6;

-банківська карта «Укрсиббанк» №5351290100270232 на імя ОСОБА_7;

-мобільний телефон IPhone чорного кольору, Імеі: 013187003060704, з номером мобільного оператора з номером: 099-969-97-80;

-мобільний телефон Нокіа, чорного кольору, Імеі: 355015005823751, з сім-картою мобільного оператора «Київстар»: 067-727-18-31;

-планшетний компютер Іpad білого кольору в червоному чохлі, Імеі:012926002664705.

За адресою: АДРЕСА_2, а саме:

-флеш-карта (USB), ємкістю 4 ГБ, марки «Transcend», серійний №5695240648;

-ноутбук марки HP Payilion DV6, серійний № СТА 93846 R6 у копусі чорного кольору зарядним пристроєм, які належать ОСОБА_8

Як зазначено в ухвалі, 30.01.2017 року до Ленінського районного суду м.Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області ОСОБА_9, про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №42016220000001047 від 29.11.2016 року.

Слідчий в обґрунтування клопотання зазначав, що досудовим розслідуванням встановлені факти привласнення бюджетних грошових коштів ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_6 під приводом поставки паливного матеріалу та виконанні будівельних робіт до низки державних установ, серед яких: Харківська дирекція УДППЗ «Укрпошта», військова частина 3005, Харківський національний університет внутрішніх справ, Національна академія Національної гвардії України, Харківська державна зооветеринарна академія. Встановлено, що громадянин ОСОБА_3 у змові зі службовими особами бюджетних установ та державних підприємств, які діяли у інтересах останнього, організував схему по заволодінню бюджетними грошовими коштами шляхом надання комерційних пропозицій з недостовірними даними від імені ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_10, ТОВ «П.М.К.», які є повязаними між собою та поставки від імені останніх низькоякісного паливного матеріалу за завищеними цінами та об'ємами до вищевказаних державних установ.

Задовольняючи клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя послався на те, що арештоване майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а саме клопотання відповідає вимогам ст.170 КПК України.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій проситьскасувати ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 01 лютого 2017 року про задоволення клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 про арешт майна по кримінальному провадженню №42016220000001047 від 29.11.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України та відмовити у задоволенні клопотання.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам КПК України як і клопотання слідчого про арешт майна.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи адвоката ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляцію, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що Холодногірський ВП ГУНП в Харківській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016220000001047 від 29.11.2016 року за ч.3 ст.191 КК України (а.с.44).

Також з клопотання слідчого про арешт майна вбачається, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.167 та 98 КПК України і має доказове значення у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Задовольнивши клопотання слідчого з посиланням на зміст ст.170 КПК України слідчий суддя врахував, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а арешт майна, передбачений ч.2 ст.170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні. Відповідно до вимог ст.ст.214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України). Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.ч.2, 4 ст.173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України. Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Таким чином, посилання апелянта на порушення ст.ст.98, 132, 159, 170, 173 КПК України є несуттєвими і спростовуються судовими матеріалами.

ОСОБА_3, зокрема, ставив питання про повернення арештованого майна двох ноутбуків та планшету, що належать як він зазначає його дружині та його дітям.

Між тим, згідно до чинного КПК України питання про скасування арешту майна має право ставити його законний власник, члени родини ОСОБА_3 не подавали апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді.

Посилання ОСОБА_3 на ч.1 ст.159 КПК України судова колегія вважає необгрунтованими оскільки дана правова норма стосується саме електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв*язку наприклад серверів, комутаторів систем електрозвязку, а майно на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді є лише носіями інформації в електронному вигляді.

Апелянтом при викладенні доводів апеляції не враховано зміни до ст.170 КПК України що вступили в силу 29.02.2016 року та те, що слідчий суддя при винесенні ухвали від 1.02. 2017 року щодо накладення арешту на майно керувався новою редакцією статті.

За таких обставин посилання на узагальнення ВССУ судової практики від 7.02.2014 року що стосується норм КПК України до внесення згаданих змін необгрунтоване.

Повідомлення про підозру, відповідно до ст.276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.Тому відсутність повідомлення про підозру в кримінальному провадженні не позбавляє прокурора та слідчого права звернутися з клопотанням про арешт майна для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні, про що йдеться в ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 01.02.2017 року обґрунтованою, підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги, не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 01.02.2017 року щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №42016220000001047 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді