Рішення № 6492356, 20.10.2009, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №2-1715/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі - Попенко О.В.,

за участю прокурора Вільчак З.І., третьої особи ОСОБА_1 , представника Служби у справах дітей Вознесенської міської ради Дайнеко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську цивільну справу за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2009 року Вознесенський міжрайонний прокурор в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 . про позбавлення батьківських прав та про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь опікуна ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в розмірі ј частини всіх видів її заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор зазначив, що неповнолітня дитина знаходиться на утриманні і вихованні своєї бабусі ОСОБА_1 , з 28.01.2000 року призначеної його опікуном. Відповідачі не цікавляться долею дитини, не займаються вихованням та її утриманням, не підтримують з нею ніяких стосунків.

На підставі того, що батьки ухиляються від виховання та утримання сина, не проявляють щодо нього батьківської уваги та турботи, здоров’ям і навчанням не цікавляться, матеріально не допомагають, прокурор просив позбавити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 батьківських прав відносно їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_2 та стягувати з ОСОБА_3 аліменти на користь бабусі ОСОБА_1

Ухвалою суду від 20 жовтня 2009 року провадження по справі за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 в частині стягнення аліментів з ОСОБА_3 було закрито на підставі п.2 ст.205 ЦПК України у зв’язку з тим, що набрало законної сили рішення суду від 22 березня 2000 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_2 .

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності та визнання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, його місце знаходження на момент розгляду справи невідоме, згідно ухвали суду від 07 серпня 2006 року він оголошений у розшук та місце його проживання не встановлено.

Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Представник третьої Служби у справах дітей Вознесенської міської ради в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20 червня 2008 року ).

На даний час дитина проживає разом зі своєю бабусею ОСОБА_1 , яка згідно рішення Вознесенського міськвиконкому від 28.01.2000 року № 4 призначена опікуном над неповнолітнім онуком, останній знаходиться на її утриманні, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов від 08.05.2009 року, характеристикою на учня ОСОБА_2 , актом обстеження матеріально-побутових умов від 23.10.2001 року

Мати дитини ОСОБА_3 покинула дитину і впродовж 9 років не виховувала та не утримувала сина, на сьогоднішній день вона створила нову сім’ю, проживає в Херсонській області с. Михайлівка та не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 .

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради від 13.05.2009 року позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 буде відповідати інтересами дитини.

Відповідач ОСОБА_4 ухвалою суду від 07 серпня 2006 року був оголошений у розшук, на сьогоднішній день його місце знаходження не встановлено.

Відповідно до вимог ст.ст.150,180 СК України, батьки зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про здоров’я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, що є найважливішими обов’язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.12 Закону України „Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р. передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

В разі ухилення останніх від виконання обов’язків по вихованню дитини, мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав. Діючим сімейним законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав (ч.1 ст.164 СК України). Так, згідно ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування, а також якщо вони ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

З аналізу вищезазначених статей закону можна зробити висновок, що позбавлення батьківських прав - це санкція за протиправну винну поведінку матері або батька. Ухилення від виконання обов’язку по вихованню дитини повинно бути свідомим та свідчити про те, що особа має реальну можливість виконати свій обов’язок, але не вчиняє відповідних дій.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що факт ухилення відповідача ОСОБА_3 без поважних причин від виконання своїх обов’язків по вихованню та утриманню дитини знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Тому позовні вимоги в частині позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітнього сина є обґрунтованими та підлягають задоволення.

Що стосується відповідача ОСОБА_4 , то на думку суду в судовому засіданні не було встановлено, що останній має реальну можливість виконати свій батьківський обов’язок, але свідомо не вчиняє відповідних дій.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,213,214,215, 224-226, ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

В задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в особі Вознесенського міськфінвідділу (місцевий бюджет м.Вознесенська, банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007) в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави в особі Державного бюджету м. Вознесенськ (банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 23406957, р/р 31210259700007, МФО 826013, код платежу 22050000) в розмірі 120 гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: М.М. Ротар