Ухвала суду № 6492238, 29.10.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а-4861/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2009 року, 13 год. 20 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Кравчука В.М.

за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.

та представника позивача Братунь Р.П.,

представника відповідача Соляра В.І.,

прокурора Вітковської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та акту перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2009 року ЗАТ «Завод комунального транспорту» звернулось до суду з позовом до ДПІ у м. Львові про визнання не чинними акту перевірки № 7/15-1\32483661 від 14.10.2008 р. та податкових повідомлень-рішень № 000161511/0/19461 від 31.10.2008 р., № 000161511/1/23065 від 31.12.2008 р., № 000161511/2/4405 від 17.03.2009 р., № 000161511/3/11224 від 06.07.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ДПІ у м. Львові при визначенні платнику податку податкового зобовязання з податку на прибуток неправильно застосовано норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у звязку з чим винесені податкові повідомлення-рішення та акт перевірки підлягають скасуванню. Вважає, що позивачем з урахуванням п. 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» самостійно було виправлено арифметичну помилку, допущену в декларації з податку на прибуток за І кв. 2008 р. та додатку К1/1, у податковій декларації за І півріччя 2008 р., а тому уточнюючий розрахунок за І кв. 2008 р. платником і не подавався.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив повністю та вважає, що платник при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів за І півріччя 2008 р. невірно відобразив в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 р. балансову вартість запасів усього на початок звітного року (замість 62032936 грн. зазначених в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за І кв. 2008 р., зазначено 154859965 грн. в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 р.). У звязку з цим відповідачем проведено перерахунок балансової вартості запасів за І півріччя 2008 р. та встановлено, що сума заниження податку на прибуток за ІІ кв. 2008 р. становить 23021930 грн., а сума штрафних (фінансових) санкцій 1151096,5 грн. (5 % суми донарахованого зобовязання).

До участі у справі вступив прокурор з метою захисту державних інтересів, які у спірних правовідносинах представляє ДПІ у м. Львові. Позов вважає безпідставним і просить у його задоволенні відмовити.

Під час судового засідання було закрито провадження в частині вимог про визнання не чинним акту перевірки № 7/15-1\32483661 від 14.10.2008 р.

Заслухавши представників позивача, дослідивши надані докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ДПІ у м. Львові проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової звітності з податку на прибуток ЗАТ «Завод комунального транспорту» з питань арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податку на прибуток податковій декларації за І півріччя 2008 р., про що складено акт № 7/15-1\32483661 від 14.10.2008 р. З наведеного акту вбачається, що приводом для перевірки стала помилка платника податку і саме для зясування її причини було проведено перевірку.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 000161511/0/19461 від 31.10.2008 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на суму 24173026,5 грн. (в т.ч. 23 021930 грн. - основний платіж, 115 1096,5 грн. штрафна санкція). За результатами адміністративного оскарження винесено податкові повідомлення-рішення № 000161511/1/23065 від 31.12.2008 р., № 000161511/2/4405 від 17.03.2009 р., № 000161511/3/11224 від 06.07.2009 р., яким визначене податкове зобовязання в сумі 24173026,5 грн. залишено без змін.

ЗАТ «Завод комунального транспорту» не погодися з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, що стало підставою їх оскарження в судовому порядку.

Позивачем в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за І кв. 2008 р. на початок звітного періоду визначено суму балансової вартості запасів (гр. 3 рядка А таблиці) на початок звітного 2008 року в розмірі 62032 936 грн., в т.ч. на складах (місцях зберігання) 45839 741 грн., у незавершеному виробництві 76 734 грн., у готовій продукції 11750 049 грн., малоцінні та швидкозношувані предмети на складах 2183 206 грн., на оптових складах 2183 206 грн. (а.с. 24).

В декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 р. ЗАТ «Завод комунального транспорту» визначило скориговані валові доходи (ряд. 03 Декларації) в сумі 81739378 грн., в т.ч. приріст балансової вартості запасів «0» грн. (рад.01.2 Декларації), скориговані валові витрати (ряд. 06 Декларації) в сумі 78305 536 грн., в т.ч. убуток балансової вартості запасів в сумі 4695853 грн. (ряд. 04.2 Декларації) (а.с. 21).

В додатку 1 додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 р. ЗАТ «Завод комунального транспорту» відобразило балансову вартість запасів на початок звітного року (гр. 3 рядка А Таблиці) в сумі 154859965 грн., а на кінець звітного періоду в сумі 150164112 грн. та визначило убуток в сумі 4695853 грн. (гр. 6 рядка А Таблиці), який перенесено у р.04.2 Декларації та враховано при визначенні валових витрат (а.с. 22).

Фактичні обставини справи сторони визнають. Спір виник щодо правових наслідків відображення в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 р. балансової вартості запасів у рядку А додатку К1/1 154859965 грн. на початок року та 150164112 грн. на кінець звітного періоду.

ДПІ у м. Львові вважає, що ЗАТ «Завод комунального транспорту» при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів за І півріччя 2008 р. невірно відобразив в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 р. балансову вартість запасів усього на початок звітного року (замість 62032936 грн. зазначених в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за І кв. 2008 р., зазначено 154859965 грн. в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 р.), чим порушено п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В судовому засіданні представник відповідача арифметичну помилку, про яку вказує платник податків, пояснив як можливе приховування доходів, однак доказів отримання таких доходів Суду не представив. Суд вважає таке твердження ДПІ лише припущенням, на якому доказування ґрунтуватися не може.

При цьому позивач зазначає, що при складанні декларації з податку на прибуток підприємства за І кв. 2008 р. у додатку К1/1 до неї у рядку А5 в графі «на початок звітного року» та у графі «кінець звітного періоду» було допущено арифметичну помилку через автоматичне дублювання рядка А 4 у рядок А 5 та зазначення у них ідентичної суми «2183206».

Виявивши самостійно зазначену помилку, підприємство уточнило показники у складі податкової декларації наступного податкового періоду, протягом якого така помилка була самостійно визначена, а саме в декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 р. та додатку К1/1 до неї. Таким чином, правильною і достовірною, вважає, є заповнення графи А5 «на початок звітного року» і А5 «на кінець звітного періоду» з показником 99354326 грн. Так як балансова вартість запасів на оптових складах (графа 5) «на початок звітного року» (І кв.2008 р.) і «на кінець звітного періоду» залишалась незмінною, приріст/убуток по графі А5 за підсумками І кв. 2008 р. дорівнює 0, це не призвело до зміни суми обєкту оподаткування за І кв. 2008 р. За таких обставин, вважає, що подання уточнюючого розрахунку за І кв. 2008 р. не є необхідним.

Оцінюючи зазначені фактичні обставини та вирішуючи спір, Суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України N 2181 від 20.12.2000 р. «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон № 2181) та Законом України № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Відповідно до абз. 2 п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до абз. 3 п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до п.3 Наказу ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», зареєстрованого в Мінюсті України 04.08.2003 р. за № 271/7592 у разі заповнення рядків 01.2 та 04.2 Декларації складається таблиця 1 додатка К1/1. Показник із знаком «+» (убуток) рядка А графи 6 зазначеної таблиці переноситься у рядок 04.2 декларації, а зі знаком «-» (приріст) у рядок 01.2 декларації без знаку.

В Акті перевірки, який став підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідачем зроблено висновок про те, що платником податку занижено суму податку на прибуток за ІІ кв.2008 р. на суму 23021930 грн.

З наведених правових положень вбачається, що при самостійному виявленні помилки платник податку має право обрати один із двох варіантів поведінки на підставі відповідних норм Закону № 2181:

на підставі другого абзацу пункту 5.1 статті 5 і підпункту «а» пункту 17.2 статті 17 цього Закону подати тільки уточнюючий розрахунок до помилкового Звіту, поданого раніше (того, в якому виявлено помилки);

на підставі третього абзацу пункту 5.1 статті 5 і підпункту «б» пункту 17.2 статті 17 цього Закону, не подаючи нічого додатково до чергової звітності (тобто не подаючи уточнюючого розрахунку) , в найближчому поданому поточному Звіті відобразити такі величини його показників, в яких у раховано колишні помилкові їх перекручення (заниження або завищення).

З матеріалів справи вбачається, що позивач самостійно до початку проведення перевірки виявив в колишній декларації поточного року помилку, тобто в декларації з податку на прибуток підприємства за І кв.2008 р., допущену в показнику рядка 04.2 20886 857 грн., що не спричинило заниження величини податкового зобовязання, тому в поточній декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 р. відобразив правильне значення показника по рядку 04.2 4695853 грн. Отже, це і є «уточнений показник», про який йдеться у третьому абзаці пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III.

Як вбачається з поданих Декларації за 2007 рік, І кв. та І півріччя 2008 року та додатків К1/1 до них (а.с. 66-78), виявлена помилка не призвела до недоплати податку до бюджету, тому платнику податків при її виправленні не потрібно було нараховувати і сплачувати 5 % штраф (рядок 8 уточнюючого розрахунку) відповідно до п. 17.2 Закону № 2181.

В ході судового розгляду представник відповідача та прокурор не довели фактів здійснення господарських операцій, які б призвели до збільшення балансової вартості запасів за І півріччя 2008 р. Покликання представника відповідача на те, що можливо були якісь операції, Суд відхиляє як недоведене.

Враховуючи наведене, Суд погоджується з твердженням позивача, що в даному випадку подання уточнюючого розрахунку за І кв. 2008 р. не є необхідним, а позивач правомірно уточнив показники у складі наступної податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 р., а відтак, висновок ДПІ у м. Львові про заниження податку на прибуток в сумі 23 021930 грн. є безпідставним та необґрунтованим. За таких обставин податкові повідомлення-рішення, що винесені відповідачем за результатами перевірки цих правовідносин, є протиправними і підлягають скасуванню.

Суд враховує, що представник відповідача і прокурор в судовому засіданні визнали, що головною причиною винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало неподання платником податків пояснень та документів для визначення причини помилки у додатку до декларації на неодноразові запити ДПІ у м. Львові. У разі своєчасного надання пояснень про причини помилки, до платника, скоріш за все, не було б застосовано жодних санкцій.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема:

- одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу (п. 3);

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків (п. 4);

- вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби (п. 8).

Судом встановлено, що ДПІ у м. Львові зверталося до позивача із вимогами надати документи та запрошувало зявитися для надання пояснень, про що свідчать запрошення від 30.09.2008р. (а.с. 50), вимога про надання пояснень від 22.09.2008р. (а.с. 51), проте, представники позивача не зявлялися, що підтверджується актом № 157 від 14.10.2008р. (а.с. 25).

Суд відзначає, що стаття 163-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, … законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, перелічених у пунктах 5-8 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за несвоєчасне виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби орган державної податкової служби мав право вжити заходів до притягнення винних до адміністративної відповідальності. Доказів вжиття таких заходів реагування Суду не надано.

Відповідно до п. 6.4 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо:

а) сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;

б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;

в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;

г) податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс; ( Підпункт "г" підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 550-IV ( 550-15 ) від 20.02.2003 )

д) податковий борг визнається безнадійним.

Закон не передбачає відкликання податкового повідомлення-рішення у разі залишення скарги платника податків без задоволення.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27.05.2003 № 247), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 р. за № 467/7788

Відповідно до п. 4.3 цього Порядку при складанні податкового повідомлення йому присвоюються та вносяться до реєстру податкових повідомлень:

а) до графи 1 порядковий номер за певний рік;

б) до графи 2 дата складання.

Номер податкового повідомлення складається з таких частин: порядковий номер у межах відділу, який склав податкове повідомлення - перші 6 цифр номера (тільки для первинного податкового повідомлення); номер відділу, який склав податкове повідомлення, - наступні 4 цифри номера; через дріб - номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення.

Наприклад, податкове повідомлення № 0000012301/0 - N первинного рішення. Податкове повідомлення № 0000012301/1 - № рішення на першу скаргу платника. Податкове повідомлення № 0000012301/2 - № рішення на другу скаргу платника. Податкове повідомлення № 0000012301/3 - № рішення на третю скаргу платника.

У п. 5.3 Порядку передбачено, що після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та:

а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним;

б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається.

З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

Зазначене положення п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в якому йдеться про складення та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення з іншим номером через дріб, не передбачене п. 6.4 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, винесення за результатами розгляду скарги податкового повідомлення-рішення з іншим номером через дріб не є відкликанням первинного рішення, а інших правових підстав для припинення його чинності законодавство не передбачає. Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові № 000161511/0/19461 від 31.10.2008 р., № 000161511/1/23065 від 31.12.2008 р., № 000161511/2/4405 від 17.03.2009 р., № 000161511/3/11224 від 06.07.2009 р. є окремими відносно одне одного рішеннями і виходячи з принципу правової визначеності, потребують самостійної правової оцінки.

Враховуючи все вищевикладене позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не довів суду правомірності прийняття ним спірних податкових повідомленнь-рішеннь та не спростував фактичних обставин, які є підставою позову. За таких обставин позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Документально доведено сплату позивачем судового збору в сумі 3,40 грн., який слід стягнути на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 72, 86, 94, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. 1. Позов задовольнити.

2. 2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові № 000161511/0/19461 від 31.10.2008 р., № 000161511/1/23065 від 31.12.2008 р., № 000161511/2/4405 від 17.03.2009 р., № 000161511/3/11224 від 06.07.2009 р.

3. Стягнути на користь Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» з Державного бюджету України 3,40 гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2009р. об 11:00

Суддя В.М.Кравчук