У х в а л а
20 лютого 2017 рокум. Київ
Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоЖайворонок Т.Є.,суддів:Берднік І.С., Ємця А.А., -
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» (далі - ТОВ СП «НІБУЛОН») про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду Миколаївської області від 1 червня 2016 року, постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19 липня 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 2 листопада 2016 року у справі № 915/302/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нікмарін Лоджистік» (далі - ТОВ «Нікмарін Лоджистік») до державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ СП «НІБУЛОН», про стягнення 19 496,75 доларів США,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 1 червня 2016 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19 липня 2016 року, в задоволенні позовних вимог ТОВ «Нікмарін Лоджистік» про стягнення 19 496,75 доларів США відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 2 листопада 2016 року касаційну скаргу ТОВ «Нікмарін Лоджистік» залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19 липня 2016 року - без змін.
У лютому 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява ТОВ СП «НІБУЛОН» про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду Миколаївської області від 1 червня 2016 року, постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19 липня 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 2 листопада 2016 року у справі № 915/302/16 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України.
Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 17 червня 2015 року у справі № 915/1692/14, від 17 лютого 2016 року у справі № 915/567/15, від 15 березня 2016 року у справі № 915/566/15, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального права.
Обговоривши доводи заяви та дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що подана заява є необґрунтованою, її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.
Відповідно до ст. 11121 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, ст.ст. 11116, 11117, 11121 Господарського процесуального кодексу України,
у х в а л и л а :
Відмовити у допуску справи № 915/302/16 до провадження Верховного Суду України.
Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною.
Головуючий Т.Є. Жайворонок Судді: І.С. Берднік А.А. Ємець
Судове рішення № 64922052, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 20.02.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 915/302/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: