Ухвала суду № 64922030, 15.02.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

15 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В., розглянувши заяву приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуцій ні системи» (далі - ПАТ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 жовтня 2016 року у справі за позовом ПАТ до Київської міської митниці ДФС України (далі - Митниця) про визнання протиправним та скасування рішення,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 жовтня 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ПАТ подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах статей 53, 54, 55, 58 Митного кодексу України (далі - МК), що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 3 лютого 2015 року, 14 вересня, 29 листопада,

15 грудня 2016 року (справи №№ К/800/21224/14, К/800/14199/16, К/800/22087/16, К/800/18514/16 відповідно).

Покликається також на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постановах Верховного Суду України від 1 жовтня 2013 року, 16 грудня 2014 року та 31 березня 2015 року (справи №№ 21-354а13, 21-558а14, 21-127а15 відповідно) висновків щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

У рішенні суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, та у рішеннях, наданих для порівняння, йдеться про застосування одних і тих самих норм митного законодавства, які регулюють відносини, пов'язані з визначенням митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, заявленням, документальним підтвердженням та декларуванням митної вартості, а також з контрольними повноваженими митних органів перевіряти правильність визначення митної вартості та коригувати її.

У рішенні суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, йдеться про те, що митниця, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості (лист від 24 лютого 2016 року № 1401/10/26-70/25/02), прийняла рішення про коригування митної вартості товарів на підставі того, що ПАТ не виконало в повному обсязі вимоги частини третьої статті 53 МК, зокрема: на копії угоди до відкритого страхового полісу від 4 березня 2015 року № ICG/AG 15/026+1 відсутні печатка та підпис страхувальника; не наданий відкритий поліс № 00837 та окремі заявки на оцінювані партії товарів; копії митних декларацій країни відправлення не містять відміток митних органів країни відправлення та країн транзиту, надана відомість розрахунків між IDS BORJOMI GEORDGIA LLC та ПАТ за період з 27 листопада по 31 грудня 2015 року дублює інформацію за ЕМД та не розкриває суми всіх платежів; експертний висновок від 6 листопада 2015 року № ОЄ-8/427 не може слугувати підґрунтям у вирішенні питання визначення митної вартості, оскільки декларантом не поданий звіт про оцінку від 5 листопада 2015 року ТОВ «УкрПрофі» на підставі якого визначалась вартість оцінюваного товару, надані накладні щодо відчуження оцінюваного товару на території України стосуються періоду березень-червень 2015 року, що раніше ніж період отримання оцінюваного товару за ЕМД; наданий інформаційний лист IDS BORJOMI GEORDGIA щодо розрахунку ціни оцінюваного товару не містить основних статей витрат на підставі яких формується собівартість товару, а саме у листі відсутні витрати на виробництво оцінюваного товару, замість цього фігурують витрати на придбання.

Окрім того, за даними офіційного сайту IDS BORJOMI INTERNETIJNAL митниця дійшла висновку, що IDS BORJOMI GEORDGIA LLC та ПАТ, належать до компаній, які входять до міжнародної групи компаній IDS BORJOMI INTERNETIJNAL, а тому вони контролюються третьою особою, та як наслідок являються пов'язаними особами у розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У зв'язку із вище викладеним суд касаційної інстанції погодився з рішенням суду апеляційної інстанцій про задоволення позову.

В ухвалах від 3 лютого 2015 року, 14 вересня, 29 листопада, 15 грудня 2016 року йдеться про те, що декларант надав усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які не містили розбіжностей, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості що до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Аналіз правозастосування у наведених рішеннях дозволяє дійти висновку, що йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, що регулюють відносини визначення митної вартості товару, яке зумовлене різними за змістом та характером фактичними обставинами справ. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

У правових висновках Верховного Суд України від 31 березня 2015 року наведено аналіз норм матеріального права, неоднаковість застосування яких оспорюється у заяві. Зокрема, йдеться про те, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження мають здійснювати у спосіб, визначений законом: витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості мають право тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. З огляду на конкретні обставини справ, що зумовили застосування норм митного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, Верховний Суд України не виявив не правильного їх розуміння і, зважаючи на те, що декларант надав усі необхідні документи для визначення митної вартості товару, надані документи не містили розбіжностей і підтверджували ціну товару, погодився з рішенням суду касаційної інстанції.

У рішенні, про перегляд якого подано заяву, не наведено тлумачення норм матеріального права, які відрізняються від їх точного нормативного розуміння та правозастосовного висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду України.

Зазначені обставини в розумінні положень пунктів 1, 5 частини першої статті 237, пункту 3 частини другої статті 239 КАС дають підстави вважати заяву необґрунтованою і такою, що унеможливлює допуск справи до провадження Верховного Суду України.

З огляду на вкладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуцій ні системи» до Київської міської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 жовтня 2016 року.

Суддя-доповідачМ.І. Гриців

Судді:О.Ф. Волков

О.В. Кривенда