Ухвала суду № 64921007, 09.02.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

9 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області рішенням від 9 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнив частково: стягнув на його користь з публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі − ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат») 45 тис. грн на відшкодування моральної шкоди; вирішив питання розподілу судових витрат; відмовив у задоволенні решти позовних вимог.

Апеляційний суд Дніпропетровської області рішенням від 6 жовтня 2016 року рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 9 грудня 2015 року змінив: зменшив розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_4 з 45 тис. до 20 тис. грн; вирішив питання розподілу судових витрат; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 31 жовтня 2016 року відмовив ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3345/ed_2015_09_01/pravo1/T041618.html?pravo=1>).

У січні 2017 року до Верховного Суду України звернулося ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2016 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 466 Цивільного кодексу Української РСР (далі − ЦК УРСР), пункту 2 статті 5, пункту 6 частини другої статті 34 Закону України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 року, пункту 2.1 Положення про порядок поділу підприємств і об'єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства статистики України та Антимонопольного комітету України № 43/79/5 від 20 квітня 1994 року, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На обґрунтування своїх доводів заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 листопада 2015 року, 12 жовтня 2016 року.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції, з яким погодились суд апеляційної й касаційної інстанцій, установив, що отримане позивачем професійне захворювання із встановленням 25% втрати працездатності, пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків в період перебування в трудових відносинах з виробничим об'єднанням по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда», правонаступником якого є ПАТ «Кривбасзалізрудком» та дійшов висновку про покладення на відповідача обов'язку з відшкодування моральної шкоди. Апеляційний суд зменшив розмір відшкодування моральної шкоди врахувавши характер і тривалість моральних страждань, тяжкості завданої травми, тривалості роботи позивача на підприємстві.

У наданій для порівняння ухвалі від 5 листопада 2015 року суд касаційної інстанції залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки на момент виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, підприємства, визнані винними у спричиненні позивачу професійного захворювання, ліквідовані, крім ПАТ «Центральний ГЗК», а відповідач ПАТ «Кривбасзалізрудком» не їх правонаступником. При цьому, судами установлено, що рішенням суду було стягнуто з ПАТ «Центральний ГЗК» на користь позивача кошти у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В ухвалі від 12 жовтня 2016 року суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій, які установивши, що отримане позивачем професійне захворювання пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків, дійшли висновку про покладення на відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» обов'язку з відшкодування моральної шкоди.

Порівняння судових рішень, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, із судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ неоднаково застосував норми матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у побідних правовідносинах.

За таких обставин вважати заяву ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди за заявою публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

В.М. Сімоненко