Ухвала суду № 64919380, 16.02.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1608/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Слободянюк М.В.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

16 лютого 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В. ,

за участю: секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі відповідач 1), Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі Кваліфікаційна комісія, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішеннь.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судовому засіданні позивач та його представник заперечували проти доводів апеляційної скарги. Вважають, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просили залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 працює на посаді інженера-землевпорядника публічного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія "Світязь" на підставі кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника № НОМЕР_1 від 06.06.2013 року.

18.05.2016 року Держгеокадастр звернувся до Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з листом № 32-28-0.23-8400/2-16, в якому надав на розгляд інформацію щодо порушення нормативно-правових актів інженерами-землевпорядниками у кількості 24 осіб, серед яких зазначено і позивача.

За результатами розгляду вказаного листа, Кваліфікаційна комісія прийняла рішення, оформлене протоколом №6 від 26.05.2016 року щодо внесення подання про анулювання кваліфікаційних сертифікатів, зокрема інженера-землевпорядника ОСОБА_2 № НОМЕР_1 від 06.06.2013 року, а 27.05.2016 року нею внесено подання №16/248 про анулювання кваліфікаційного сертифіката та направлено його до Держгеокадастру для прийняття відповідного рішення.

10.06.2016 року Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на підставі подання Кваліфікаційної комісії від 27.05.2016 року прийнято наказ № 166 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", яким анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_2 № НОМЕР_1 від 06.06.2013 року.

В подальшому, листом Держгеокадастру України № 31-28-0.23-10395/2-16 від 17.06.2016 року позивача було повідомлено про те, що наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 10.06.2016 року № 166 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_2 № НОМЕР_1 від 06.06.2013 року анульовано на підставі ч. 9 ст. 66, ч. 3 ст. 68 Закону України "Про землеустрій" та подання Кваліфікаційної комісії від 27.05.2016 року № 16/248.

Не погоджуючись з рішеннями відповідачів, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що Кваліфікаційною комісією при внесенні спірного подання було порушено вимоги статті 61-1 Закону України "Про землеустрій" та Порядку роботи Кваліфікаційної комісії, а наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера - землевпорядника ОСОБА_2 є протиправним, оскільки наявність негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації не може бути самостійною підставою для анулювання його сертифіката.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке:

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначені Законом України від 22.05.2003 року №858-IV «Про землеустрій» (далі Закон № 858-IV).

Відповідно до статті 8 Закону № 858-IV регулювання у сфері землеустрою здійснюють Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у межах повноважень, встановлених законом.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Пунктом "г" частини 1 статті 14 Закону № 858-IV встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою, зокрема належать здійснення сертифікації інженерів-землевпорядників, утворення Кваліфікаційної комісії та ведення Державних реєстрів сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, здійснення державного нагляду у сфері землеустрою.

Відповідно до абзацу 3 пункту "г" статті 28 Закону № 858-IV у разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Статтею 60 Закону № 858-IV визначено, що державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Згідно зі статтею 61-1 цього Закону, державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

За наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов'язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії. За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Частиною 17 статті 66 Закону № 858-IVпередбачено, що кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин: а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону; г) на підставі свідоцтва про смерть.

Статтею 68 Закону № 858-IV визначено відповідальність за порушення законодавства у сфері землеустрою.

Згідно з цією статтею, особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Наказом Мінагрополітики України від 28 листопада 2012 року № 739 затверджено Порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, який зареєстровано Мін'юстом України 07 грудня 2012 року за № 2039/22351 (далі - Порядок ).

Відповідно до пункту 1.5. Порядку до повноважень Кваліфікаційної комісії належать, серед іншого, розгляд письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, а також актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) Держземагентством України; прийняття рішень про внесення подання до Держземагентства України стосовно анулювання чи зупинення сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста у випадках, визначених законом.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку, організаційною формою роботи Кваліфікаційної комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення.

Пунктами 2.6., 2.7 Порядку передбачено, що рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює свою думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.

Рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено в суді.

Відповідно до пунктів 3.19., 3.20 Порядку Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держземагентства України про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держземагентство України приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держземагентством України: за добровільним зверненням цього інженера-землевпорядника; у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до ст.68 Закону України "Про землеустрій"; на підставі свідоцтва про смерть.

З аналізу наведених правових положень вбачається, що анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника здійснюється Держземагентством України за поданням Кваліфікаційної комісії за наявності однієї із підстав, визначених у ст.68 Закону України «Про землеустрій». Кваліфікаційна комісія проводить засідання, на якому обов'язково розглядає акт перевірки та інші матеріали, та приймає відповідне рішення, яке оформлюється протоколом. У разі прийняття рішення про внесення подання до Держземагентства України стосовно анулювання сертифіката інженера-землевпорядника, Кваліфікаційна комісія вносить відповідне подання.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2016 року Держгеокадастр звернувся з листом № 32-28-0.23-8400/2-16 до Кваліфікаційної комісії, в якому надав на розгляд інформацію щодо порушення нормативно-правових актів інженерами-землевпорядниками, зокрема позивачем.

Потоколом засідання №6 від 25.05.2016 Кваліфікаційною комісією ухвалено звернутись до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційних сертифікатів перелічених інженерів-землевпорядників, в тому числі ОСОБА_2

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що на засіданні Кваліфікаційної комісії розглянуто лише лист Держгеокадастру № 32-28-0.23-8400/2-16 від 18.05.2016 року про порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками вимог законодавства, змісту якого слідує, що за результатами проведення Держгеокадастром та його територіальними органами обов'язкової державної експертизи документації із землеустрою видано висновки державної експертизи землевпорядної документації, за підсумковою оцінкою негативно.

Разом з тим, чинним законодавством не встановлено, що наявність негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації свідчить про грубе порушення суб'єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Крім того, на думку суду, наявність одної лише інформації від органу Держгеокадастру не може свідчити про грубе порушення суб'єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Таким чином, Кваліфікаційною комісією було порушено вимоги ст.61-1 Закону України «Про землеустрій» та Порядку роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, відповідно до яких за наявності підстав для анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, є обов'язковим для розгляду Кваліфікаційною комісією.

Що стосується факту порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою при складанні ним документації із землеустрою, колегія суддів зазначає слідуюче.

Згідно з статтею 26 Закону № 858-IV розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Відповідно пункту «а» частини 2 статті 28 Закону № 858-IV розробники документації із землеустрою зобов'язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

Статтею 1 Закону України від 17.06.2004 № 1808-IV «Про державну експертизу землевпорядної документації» (далі Закон № 1808-IV) визначено, що державна експертиза землевпорядної документації (далі--державна експертиза)--це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Згідно з статті 35 Закону № 1808-IV, об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил. Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.

Так, з матеріалів справи встановлено, що підставою для звернення відповідача 1 до Кваліфікаційної комісії із листом №32-28-0.23-8400/2-16 від 18.05.2016 року, слугував висновок державної експертизи від 19.02.2016 року №131-16, відповідно до якого проект землеустрою, замовником якого є ОСОБА_5, розроблений з порушенням вимог статті 65 ЗК України (земельна ділянка для зазначених потреб надається підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності) та статті 134 Земельного кодексу України (відсутні правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомого майна, що передбачає продаж земельної ділянки на конкурентних засадах (земельних торгах)). Підсумковою оцінкою вищезазначеного проекту землеустрою є визнання його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, тому оцінюється негативно та не погоджується.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначений проект землеустрою був виготовлений ПАТ "Науково-виробнича компанія "Світязь" на підставі звернення ОСОБА_5 та наданого останньою розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 20.03.2015 року № 210 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_5."

При цьому, встановлено, що проект розпорядження № 210 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" був попередньо погоджений Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, про що свідчить пояснювальна записка до проекту розпорядження від 17.03.2015 року №133-2-0.2-5020/2-15.

Поряд із цим, із характеру зауважень до землевпорядної документації слідує, що експертами в даному випадку ставиться під сумнів сама можливість виготовлення землевпорядної документації та надання вказаних земель призначених для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій фізичній особі, що опосередковано ставить під сумнів відповідність винесеного Вінницькою ОДА розпорядження від 20.03.2015 року № 210 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_5." вимогам діючого законодавства.

Однак, як вірно вказано судом першої інстанції, згідно ст.50 Закону № 858-IV проекти землеустрою розробляється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на його розроблення.

Розпорядження Вінницькою ОДА від 20.03.2015 року № 210, на даний момент є чинним та ніким не оскаржене, а тому й підстави вважати його таким, що не відповідає вимогам законодавства України відсутні. При цьому, ні позивач ні Кваліфікаційна комісія Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру не наділені повноваженнями ставити під сумнів обставини прийняття Вінницькою облдержадміністрацією відповідного розпорядження та його правомірність за відсутності доказів, які б підтверджували такі обставини.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що виготовлений на виконання розпорядження Вінницької ОДА від 20.03.2015 року № 210 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_5 був в подальшому погоджений Відділом Держгеокадастру у Літинському районі Вінницької області, про що свідчить відповідний висновок від 09.11.2015 року №32-0.1-4483/2-15 та іншими органами, зокрема Державним агентством водних ресурсів України від 01.12.2015 року №442/ВН/30-15, Департаментом екології та природних ресурсів Вінницької ОДА №08/2346, управлінням культури і мистецтв Вінницької ОДА №463/02-20 від 21.09.2015 року.

Щодо висновків державної експертизи в частині порушення позивачем статті 134 ЗК України, яке полягало у відсутності правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомого майна, що передбачає продаж земельної ділянки на конкурентних засадах, то в даному випадку відповідачами не враховано, що згідно абзацу 13 частини 2 статті 134 ЗК України земельні ділянки для потреб енергетики не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах). А належність за громадянкою ОСОБА_5 права власності на нежитлову будівлю ГЕС підтверджується рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 23.09.2009 року та реєстраційним посвідчення КП "Вінницьке ООБТІ" від 26.02.2010 року, на які хоч і є посилання у висновках державної експертизи (пункт 9), проте незрозумілі причини неврахування таких документів в пункту 10 цього ж висновку.

Відтак апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції відносно того, що негативний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 19.02.2016 року № 131-16 містить в собі суперечливу інформацію, а відтак не може вважатися обґрунтованим доказом порушення позивачем вимог нормативно-правових актів у сфері землеустрою та вказувати на грубий характер таких порушень.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, ні лист Держгеокадастру до від 18.05.2016 року № 32-28-0.23-8400/2-16, ні подання Кваліфікаційної комісії про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників від 27.05.2016 року, ані подання відповідача 2 №16/248 про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників та наказ Держгеокадастру від 10.06.2016 року № 166 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", які містять посилання щодо порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою сертифікованими інженерами-землевпорядниками, в тому числі і ОСОБА_2, не містять жодної інформації відносно того, в чому саме полягає таке порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, та чи є це порушення дійсно грубим, позаяк жодних скарг від замовника технічної документації подано не було і відомостей про те, чи спричинило виготовлення позивачем технічної документації із землеустрою порушення прав чи інтересів інших осіб матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність законних підстав для визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційної комісії, прийнятого у формі протоколу № 6 від 26.05.2016 року в частині внесення подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 та наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 10.06.2016 року № 166 "Про анулювання сертифікатів", оскільки підставою для його прийняття стало подання відповідача 2, обґрунтованість якого спростована в даному судовому засіданні.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обєктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, вірно застосував законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 лютого 2017 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.