Постанова № 64918267, 22.02.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2017 р.Справа № 916/1279/16Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Жекова В.І.,

суддів: Богатиря К.В., Аленіна О.Ю.,

(Склад колегії суду визначено, згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 04.01.2017р.)

секретар судового засідання - Чеголя Є. О.

за участю представників сторін:

від ПАТ «Одеський коровай» - ОСОБА_1,

від ТОВ «ФОРЕС» - ОСОБА_2,

від ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ГРУП» - не зявився,

за участю представників ЗМІ:

від ТОВ «ТРК «Моя Одеса» (Думская ТV) ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай"

на рішення господарського суду Одеської області

від 14.12.2016р.

у справі № 916/1279/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРЕС"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОАЛЬЯНС ГРУП"

про визнання права власності, припинення права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 05.01.2017р., яка надіслана учасникам процесу 05.01.2017 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 06.02.2017р.

Розгляд справи за правилами ст. 77 ГПК України відкладався.

Учасники судового процесу, відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні, яке відбулось 22.02.2017р., оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

19.05.2016р. Публічне акціонерне товариство «Одеський коровай» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРЕС», в якому просило визнати за ПАТ «Одеський коровай» право власності на нерухоме майно: не житлові будівлі літери „Е, „Л, „М, „Ж, „О, загальною площею 2306,4 кв.м., які розташовані за адресою: вул. Одарія, 9, м. Одеса; припинити право власності ТОВ «ФОРЕС» на 23/100 частини не житлових будівель хлібзаводу №1 за адресою: вул. Одарія, 9, м. Одеса, а саме на трьох поверхову будівлю центрального складу, загальною площею 1770,5 кв.м., що позначена на схематичному плані літерою „Е та придбана за договором купівлі-продажу від 25.04.2001р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованим за №3298; припинити право власності ТОВ «ФОРЕС» на 2/25 частини не житлових будівель хлібзаводу №1 за адресою: вул. Одарія, 9, м. Одеса, а саме на будівлю пральної і туалету, позначених на плані літерами „Л та „М, будівлю складу ІВЦ, позначену на плані літерою „Ж, будівлю прохідної, позначеної на плані літерою „О, загальна площа яких становить 471,3 кв.м., що придбані за договором купівлі-продажу від 20.02.2002р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованим за №1283; витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «ФОРЕС» нерухоме майно: не житлові будівлі за літерами „Е, „Л, „М, „Ж, „О, загальною площею 2306,4 кв.м., які розташовані за адресою: вул. Одарія, 9, м. Одеса.

В обгрунтування позову ПАТ «Одеський коровай» посилається на те, що ТОВ «ФОРЕС» було здійснено реконструкцію за відсутності дозвільної та проектної документації зі зміною площі спірних обєктів нерухомості за літ. „Е, „Л, „М, „Ж, „О, загальною площею 2241,8 кв.м., які були придбані ТОВ «ФОРЕС» у ПАТ «Одеський коровай» за договорами купівлі-продажу від 25.04.2001р. та від 20.02.2002р. і знаходяться на земельній ділянці, площею 1,9603 га, яка знаходиться у постійному користуванні ПАТ «Одеський коровай».

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2016р. по справі №916/1279/16 (суддя Гуляк Г.І.) було порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду (т.1, а.с.1).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.06.2016р. по справі №916/1279/16 (суддя Гуляк Г.І.) справа була призначена до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області (т.1, а.с.197).

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.06.2016р., було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Гуляк Г.І., суддів - Никифорчука М.І., Желєзної С.П. (т.1, а.с.198).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.06.2016р. по справі №916/1279/16 (головуючий суддя: Гуляк Г.І., судді: Никифорчук М.І., Желєзна С.П.) справа була прийнята до провадження колегією суддів (т.1, а.с.199-200).

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду Одеської області ОСОБА_7 від 29.08.2016р. №775, по справі №916/1279/16 було призначено повторний автоматичний розподіл справи (т.1, а.с.210).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2016р., по справі №916/1279/16 було визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Бездоля Д.О., судді - Никифорчук М.І., Желєзна С.П. (т.1, а.с.211).

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду Одеської області ОСОБА_7 від 30.08.2016р. №783, було призначено повторний автоматичний розподіл справи щодо автоматичної зміни складу колегії суддів (т.1, а.с.212).

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.08.2016р., по справі №916/1279/16 було визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Бездоля Д.О., судді - Железна С.П., Шаратов Ю.А. (т.1, а.с.213).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.09.2016р. по справі №916/1279/14 (судді: Бездоля Д.О., Железна С.П., Шаратов Ю.А.) справа була прийнята до провадження у складі колегії суддів (т.1, а.с.214-215).

Ухвалами господарського суду Одеської області від 21.09.2016р., від 06.10.2016р., від 20.10.2016р., від 29.11.2016р. по справі №916/1279/16 було зобовязано позивача до судового засідання надати до відділу документального забезпечення суду: витяг з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на даний час щодо земельної ділянки, право користування на яку посвідчено державним актом від 17.06.1999р. ІІ-ОД №004037; докази належності відповідачу станом на даний час на праві власності спірного майна (літ. Е, площею 1770,5 кв.м., літ. Л, М, Ж, О, площею 471,3 кв.м.); письмові пояснення з доданням підтверджуючих доказів: а) чи прийняті спірні реконструйовані об'єкти (літ. Е, Л, М, Ж, О) в експлуатацію; б) чи відповідають виконані будівельні роботи з реконструкції спірних об'єктів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо); в) чи відповідають спірні об'єкти проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо); письмові пояснення, на підставі якого пункту ч.1 ст. 346 ЦК України позивач просить суд припинити право власності відповідача на спірне майно (літ. Е, площею 1770,5 кв.м., літ. Л, М, Ж, О, площею 471,3 кв.м.); письмові пояснення з доданням підтверджуючих доказів, яка площа спірних реконструйованих об'єктів (літ. Е, Л, М, Ж, О); оригінал державного акту від 17.06.1999р. ІІ-ОД №004037; письмові пояснення щодо переліку доказів, які підтверджують факт реконструкції спірних об'єктів зі зміною площі; письмові пояснення з доданням підтверджуючих доказів, які саме спірні об'єкти були реконструйовані зі зміною площі; письмові пояснення з доданням підтверджуючих доказів щодо дотримання позивачем строку позовної давності (т.1 а.с.225-226,242-244, т.2 а.с.35-37,68-70).

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.12.2016р. зі справи №916/1279/16 (головуючий суддя: Бездоля Д.О., судді: Волков Р.В., Шаратов Ю.А.) у позові відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що сторонами не подано суду доказів, підтверджуючих, які саме будівельні роботи у спірних відносинах були виконані відповідачем (за замовленням відповідача), чи належить здійснена реконструкція до самочинного будівництва, у розумінні ст. 376 ЦК України, та коли саме вона виконана відповідачем, чи прийняті в експлуатацію спірні обєкти за наслідками виконання цих будівельних робіт, чи відповідають виконані будівельні роботи з реконструкції спірних об'єктів вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо), чи відповідають спірні об'єкти вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо).

Що стосується поданої ТОВ «ФОРЕС» заяви про застосування позовної давності, суд у рішенні зазначив, що за відсутності підстав для задоволення позову питання про її застосування судом не розглядається.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, ПАТ "Одеський коровай" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2016р. з цієї справи та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення було проігноровано ст. 124 Конституції України, ст.ст. 246,376,387 ЦК України, ст. 30 Земельного Кодексу України; проігноровано встановлені факти іншими судовими рішеннями, що мають преюдиційне значення при розгляді цієї справи, та вказівки постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України».

Представник ПАТ «Одеський коровай» у судовому засіданні, яке відбулось 22.02.2017р., апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити на підставах, які в ній викладені.

Представник ТОВ «ФОРЕС» у судовому засіданні, яке відбулось 22.02.2017р., просив оскаржуване судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Одеський коровай» - без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Державним актом на право постійного користування землею від 17.06.1999р. ІІ-ОД № 004037, зареєстрованим у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 63, посвідчено право постійного користування ПАТ «Одеський коровай»: земельною ділянкою № 1 по вул. Армійська, 11, у м. Одесі, площею 1,2843 га; земельною ділянкою № 2 по вул. Одарія, 9, у м. Одесі, площею 1,9603 га (т.1, а.с.21-23).

З наявного в матеріалах справи рішення господарського суду Одеської області від 25.02.2016р. по справі №916/4380/15 вбачається, що визнано недійсним рішення Одеської міської ради від 16.04.2015р. № 6648-VI „Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю „Форес на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,6185 га, за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9, для експлуатації і обслуговування виробничо-складських приміщень (т.1, а.с.50-58). Зазначене рішення суду було залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2016р. (т.1, а.с.59-67).

Зі змісту вказаних судових рішень вбачається, що ПАТ «Одеський коровай» є єдиним належним користувачем 3,2446 га землі, згідно з планом землекористування по вул. Армійська, 11 (ділянка № 1) та вул. Одарія, 9 (ділянка № 2), право на користування якою виникло та продовжує діяти на підставі державного акта від 17.06.1999р. № 63.

Також, з матеріалів справи вбачається, що за договорами купівлі-продажу від 25.04.2001р. № 3298, від 20.02.2002р. № НОМЕР_1 «ФОРЕС» придбало у ПАТ «Одеський коровай»:

- 23/100 частини не житлових будівель хлібзаводу № 1 за адресою: вул. Одарія, 9, м. Одеса, а саме трьох поверхову будівлю центрального складу, загальною площею 1770,5 кв.м., що позначена на схематичному плані літерою „Е;

- 2/25 частини не житлових будівель хлібзаводу № 1 за адресою: вул. Одарія, 9, м. Одеса, а саме будівлю пральної і туалету, позначених на плані літерами „Л та „М, будівлю складу ІВЦ, позначену на плані літерою „Ж, будівлю прохідної, позначену на плані літерою „О, загальна площа яких становить 471,3 кв.м. (т.1, а.с. 15-20).

Дана обставина підтверджується вказаними договорами та відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно (т.1, а.с.141).

З наявної в матеріалах справи постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2011р. у справі № 3/17-1435-2011 за позовом ТОВ «ФОРЕС» до Одеської міської ради (т.1, а.с.30-33) вбачається, що було скасовано рішення господарського суду Одеської області від 04.05.2011р. та відмовлено у позові про визнання за ТОВ «ФОРЕС» права власності на одиницю нерухомого майна: не житлові будівлі за літерами „Е, „Л, „М, „Ж, „О, загальною площею 2306,4 кв.м., які розташовані за адресою: вул. Одарія, 9 «а», м. Одеса.

Зазначеною постановою апеляційним господарським судом було встановлено, що на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 25.04.2001р. та від 22.02.2002р., укладених між ВАТ «Одеський коровай» та ТОВ «ФОРЕС», останній є власником 31/100 частин не житлових будівель хлібзаводу № 1, розташованих за адресою: вул. Одарія, 9, м. Одеса (позначені на схематичному плані літерами Е, „Л, „М, „Ж, „О. Об`єкти купівлі-продажу мають загальну площу 2241,8 кв.м.).

Також, у постанові зазначено, що:

-вказані будівлі знаходяться на земельній ділянці, загальною площею 1,9603 га, яка належить до комунальної власності міста та в установленому порядку в користування ТОВ «ФОРЕС» не надавалась; згідно державного акту серії ІІ-ОД № 004037, право постійного користування зазначеною земельною ділянкою належить ВАТ «Одеський коровай».

-після придбання зазначених об'єктів нерухомості ТОВ «ФОРЕС» здійснено реконструкцію приміщення, розташованого за адресою: вул. Одарія, 9, м. Одеса.

-земельна ділянка, на якій розташовано спірний об'єкт не передавалась у власність або користування ТОВ «ФОРЕС» для добудови або будівництва спірного об'єкту; не надавався ТОВ «ФОРЕС» і дозвіл на його будівництво, отже добудоване/реконструйоване ТОВ «ФОРЕС» приміщення є самочинним будівництвом.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду, що факт реконструкції ТОВ «ФОРЕС» приміщення, придбаного за договорами купівлі-продажу від 25.04.2001р. № 3298, від 20.02.2002р. № 1283 встановлений Одеським апеляційним господарським судом у постанові від 04.08.2011р. у справі №3/17-1435-2011.

Також, в матеріалах справи відсутні докази, підтверджуючі, які саме будівельні роботи були виконані ТОВ «ФОРЕС» (за його замовленням) та коли саме, чи прийняті в експлуатацію спірні обєкти за наслідками виконання цих будівельних робіт, а також чи відповідають виконані будівельні роботи з реконструкції спірних об'єктів вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо), чи відповідають спірні об'єкти вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо).

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з приписами ч.ч. 1,2 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Положеннями ч.ч. 2,3 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Водночас, згідно з ч.5. ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно п.3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації органами Державного архітектурно-будівельного контролю, поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до п.11 вказаного Порядку, датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видача сертифіката.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 30.03.2012р. № 6 „Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) розяснено, що вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобовязані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що, звертаючись з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво, у відповідності до ч.5 ст. 376 ЦК України, ПАТ «Одеський коровай» (власник земельної ділянки) має довести обставини завершення такого будівництва відповідно до будівельних норм і правил.

Однак, ПАТ «Одеський коровай» у позовній заяві не вказав зазначених обставин, попри те, що на останніх має грунтуватись відповідна позовна вимога.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 31.05.2016 р. зі справи №916/457/15-г.

Отже, враховуючи викладене, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення було проігноровано норми діючого законодавства, встановлені факти іншими судовими рішеннями, що мають преюдиційне значення для цієї справи, та вказівки постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», колегією суддів апеляційної інстанції до уваги прийняті бути не можуть.

Крім того, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2011р. зі справи №3/17-1435-2011 було встановлено, що ТОВ «ФОРЕС» спірні будівлі були добудовані самовільно, за відсутності дозвільної та затвердженої проектної документації, на земельній ділянці, користувачем якої є інша особа (ВАТ «Одеський коровай»), та яка не була відведена для цієї мети, і ці обєкти не прийняті в експлуатацію у встановленому законом порядку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що місцевий суд під час прийняття оскаржуваного судового рішення обгрунтовано дійшов до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Також, судовою колегією апеляційної інстанції не приймаються до уваги подані ПАТ «Одеський коровай» у судовому засіданні 22.02.2017р. письмові пояснення з доданими до них документами, оскільки цим документам вже була надана правова оцінка при розгляді справи №3/17-1435-2011 Одеським апеляційним господарським судом.

Таким чином, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення в неповному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для розгляду справи по суті, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи та цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 77,85,99,101-105 ГПК України,

колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2016р. зі справи №916/1279/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай» - без задоволення.

Постанова, в порядку ст. 105 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 23.02.2017р.

Головуючий суддя: Жеков В. І.

Судді: Аленін О. Ю.

ОСОБА_8