Постанова № 64918122, 20.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2017 р. Справа№ 910/15421/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Калатай Н.Ф.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

представників

позивача ОСОБА_1

відповідача Крупка М.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Київської міської філії

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 по справі №910/15421/16 (суддя Цюкало Ю.В.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Київської міської філії

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 по справі №910/15421/16 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Київської міської філії на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 грошові кошти: 58749,60 грн. - основного боргу, 39360,84 грн. - інфляційних втрат, 3681,24 грн. - 3% річних та 1526,87 грн. - судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", в особі Київської міської філії звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 прийнято до провадження та призначено до розгляду 20.02.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Київської міської філії на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 по справі №910/15421/16.

Розпорядженням від 20.02.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М. на лікарняному.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 20.02.2017, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М, який не є головуючим суддею на лікарняному, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 колегією суддів, в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 по справі №910/15421/16 до свого провадження.

В судове засідання 20.02.2017 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2016.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2016.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

01 квітня 2012 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (оператор) та Публічним акціонерноим товариством "Укртелеком", в особі Київської філії (споживач) укладено Договір про надання послуг електрозв'язку №2003783 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору оператор зв'язку надає споживачу послуги електрозв'язку, а споживач здійснює оплату послуг оператора зв'язку на умовах даного Договору та у відповідності з додатками та додатковими угодами до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.

Відносини Сторін, не врегульовані даним Договором, регулюються Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг (п. 1.2. Договору).

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що послуги, які надаються Оператором зв'язку, оплачуються згідно з відповідниими додатками до даного Договору.

Оператор зв'язку надає споживачу в користування однопарні лінії прямого безпосереднього зв'язку (далі - БЗ) в кількості 110 шт. (п.1 Додатку №4 до Договору).

Щомісячна абонентна плата за користування БЗ складає 36,00 грн. з ПДВ (п.2.1. Додатку №4 до Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати: кредитна з поданням рахунків або квитанцій.

Згідно з п. 4.5. Договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку стягується додаткова плата в розмірі двох відсотків від вартості наданих послуг.

У разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), споживач сплачує оператору зв'язку штрафну неустойку у вигляді пені, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки (п. 5.10. Договору).

Відповідно до п. 3.1.2. Договору, у разі відсутності потреби в послугах електрозв'язку, споживач має право відмовитись від їх отримання та припинити дію Договору повідомивши оператору зв'язку дату відмови письмовою заявою не пізніше ніж за десять днів.

Договір набирає чинності з дня підписання і діє один рік. Якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то даний Договір вважається дійсним на той же термін (п.п. 7.1., 7.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивач в період з 01.06.2014 по 30.06.2014 надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, що не заперечується скаржником. Відповідач свої зобов'язання за договором, в частині оплати за надані послуги, належним чином не виконав.

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заперечуючи проти позовних вимог апелянт зазначає, що позивачем з 01.06.2014 в односторонньому порядку змінено тарифи на послуги організації та користування лінією безпосереднього зв'язку.

Згідно з ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальний порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг регулюється Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, які розроблені відповідно до

Закону України "Про телекомунікаційні послуги".

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України "Про телекомунікаційні послуги", що кореспондується з п.58 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, оператори телекомунікацій мають право самостійно установлювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 66 Закону України "Про телекомунікаційні послуги" державному регулюванню, шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають: тарифи на загальнодоступні послуги; тарифи на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг; 3) розрахункові такси за послуги пропуску трафіка до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг; 4) тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, тарифи на послуги, які надаються відповідно до Договору, не є такими, що підлягають державному регулюванню.

Відповідно до п. 59 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг передбачено, що оператор, провайдер у разі зміни тарифів, тарифних планів, які він встановлює самостійно, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх зміни зобов'язаний:

1) оприлюднити змінені тарифи, тарифні плани у засобах масової інформації та/або на своєму веб-сайті (за його наявності);

2) повідомити абонентові про зміну тарифів, тарифних планів на послуги, що йому надаються.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем розміщено на офіційному веб-сайті інформацію про зміну тарифу.

Також, позивач направив на адресу відповідача лист №01-03/79 від 16.05.2014 року, згідно з яким повідомив останнього про зміну тарифу.

Таким чином, позивачем виконано умови оповіщення скаржника про зміну тарифу відповідно до приписів законодавства України та умов Договору.

Згідно з п.п. 2.2.10., 2.2.11. Договору оператор зв'язку має право встановлювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що надаються оператором зв'язку, крім послуг, тарифи на які регулюються державою, змінювати тарифи на додаткові послуги. При зміні тарифів на додаткові послуги повідомляти Споживача за 7 календарних днів до введення тарифів в дію.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, підписавши договір скаржником погоджено право позивача на зміну тарифів, в порядку, визначеному договором.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем правомірно в установленому законом та договором порядку внесені зміни, в частині збільшення вартості послуг з організації та користування лініями безпосереднього зв'язку, а відтак скаржник зобов'язаний сплатити надані позивачем послуги за встановленими позивачем тарифами.

Твердження апелянта, що останній отримав лист про зміну тарифів лише 29.05.2014, а відтак позивач невчасно повідомив відповідача про зміну тарифів, колегією суддів визнано безпідставними, з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, позивач направив на адресу відповідача лист про зміну тарифів 16.05.2014.

За змістом п.3 Наказу №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» нормативний строк пересилання поштових відправлень (крім простих листів та поштових карток) - це час, установлений для пересилання поштових відправлень від об'єкта поштового зв'язку місця приймання до об'єкта поштового зв'язку місця вручення.

Відповідно до розділу II Наказу №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають для місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.3 оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу про виконання грошового зобов'язання (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач своєчасно повідомив відповідача про зміну тарифів.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Київської міської філії та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 по справі №910/15421/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Київської міської філії залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 по справі №910/15421/16 залишити без змін.

2.Матеріали справи №910/15421/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

Н.Ф. Калатай