Постанова № 64914926, 19.12.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2016 рокум. Ужгород№ 807/549/16

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцовича М.М.,

з участю секретаря судового засіданні ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 митниці ДФС про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі-позивач) звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 митниці ДФС (далі-відповідач) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем в декларації про майно, доходи і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік не було вказано недостовірної інформації, відтак, на його думку, були відсутні підстави для винесення наказу про звільнення. При цьому, позивач посилається на те, що автомобіль DAEWO LANOS 2007 року випуску, днз АО5689 АІ та моторолер SPEED GEAR 2008 року випуску на дату декларування не перебували у власності позивача, оскільки було продані ним ще у 2012 році.

Позивач в судове засідання не зявився проте в уточненнях до позовної заяви міститься клопотання, яким останній просить суд розгляд справи проводити без його участі (а.с.104).

Представник відповідача ОСОБА_1 митниці ДФС в судове засідання не зявився проте надав суду заяву, якою просив суд провести розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 120) та заперечення проти позову в частині вимог, які стосуються наказу митниці від 18.06.2015 року №599-о (а.с. 80-82). У поданому письмовому запереченні вказує, що оскаржуваний наказ ОСОБА_1 митниці ДФС від 18.06.2015 року №599-о Про звільнення ОСОБА_3М. було видано у зв'язку із отриманням висновку ДПІ у Тячівському районі, яким встановлено, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 ОСОБА_4 № 1682-VII, які не відповідають наявній податковій інформації про рухоме майно позивача, а саме: у розділі IV не відображено транспортні засоби автомобіль DAEWO LANOS 2007 року випуску, днз АО5689 АІ та скутер SPEED GEAR 2008 року випуску.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення уточненого позову виходячи з наступного.

Наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 18 червня 2015 року №599-о «Про звільнення ОСОБА_3М.» позивача було звільнено з посади старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ОСОБА_1 митниці ДФС, 19 червня 2015 року (а.с. 52-53).

Підставою для винесення вищевказаного наказу став висновок ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 ЗУ «Про очищення влади» від 10.04.2015 № 12272/17-01, уточнений висновок ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 ЗУ «Про очищення влади» від 12.06.2015 № 2090/17-02, довідка про результати перевірки, передбаченої ЗУ «Про очищення влади» щодо ОСОБА_3 від 18.06.2015.

Як вбачається з тексту описової частини висновку ДПІ у Тячівському районі від 10.04.2015 року за результатами перевірки встановила, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 ОСОБА_4 № 1682-VII, які не відповідають наявній податковій інформації про рухоме майно позивача, а саме у розділі IV не відображено транспортні засоби автомобіль DAEWO LANOS 2007 року випуску, днз АО5689 АІ та скутер SPEED GEAR 2008 року випуску, крім того, у даному висновку зазначено, що за результатами перевірки з урахуванням письмового пояснення від 09.04.2015 року транспортний засіб автомобіль DAEWO LANOS 2007 року випуску, передано по довіреності третім особам у 2012 році а скутер SPEED GEAR 2008 року не вказано ОСОБА_3 у розділі IV Декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік по причині його повної непридатності до експлуатації.

Крім того у вищезазначеному висновку встановлено що вартість майна, вказаного ним у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 ОСОБА_4 України Про очищення влади, відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_3 із законних джерел (а.с.93-95).

У звязку з тим, що зміст висновку не містив вказівки про те, яким чином при його підготовці було враховано надане позивачем пояснення щодо транспортних засобів, ОСОБА_1 митниця листом від 15.04.2015 року № 07-70-03-1-04-32/3515 звернулась до ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області із клопотанням щодо уточнення результатів перевірки та надання висновку, який би забезпечив прийняття митницею рішення відповідно до критеріїв законності, обґрунтованості, добросовісності, розсудливості, рівності перед законом та права особи на участь у процесі прийняття рішень (а.с. 96-97).

У відповідь на вказаний лист ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області надіслала на адресу ОСОБА_1 митниці ДФС уточнений висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 ОСОБА_4 № 1682-VII, стосовно позивача. від 12.06.2015 р. № 2090/17-02 стосовно позивача (а.с. 98-99).

Згідно вказаного уточненого висновку, ДПІ у Тячівському районі за результатами додатково проведеної перевірки встановлено що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 ОСОБА_4 № 1682-VII, які не відповідають наявній податковій інформації про рухоме майно позивача, а саме: у IV не відображено транспортні засоби автомобіль DAEWO LANOS 2007 року випуску, днз АО5689 АІ та скутер SPEED GEAR 2008 року випуску.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до частини третьої статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Як передбачено частинами першою, другою статті 1 ОСОБА_4 України Про очищення влади від 16.09.2014 року № 1682-VII (з наступними змінами та доповненнями), очищення влади (люстрація) це встановлена цим ОСОБА_4 або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_5, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Згідно із частиною третьою статті 1 вказаного ОСОБА_4 протягом десяти років з дня набрання чинності цим ОСОБА_4 посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього ОСОБА_4, а також особи, які не подали у строк, визначений цим ОСОБА_4, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього ОСОБА_4.

Відповідно до частини восьмої статті 3 ОСОБА_4 України «Про очищення влади» заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього ОСОБА_4, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена ОСОБА_4 України Про засади запобігання і протидії корупції, та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього ОСОБА_4, доходам, отриманим із законних джерел.

Пунктом 10 частини першої статті 2 вказаного ОСОБА_4 передбачено, що заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першої статті 4 ОСОБА_4 України «Про очищення влади» особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього ОСОБА_4, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього ОСОБА_4, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього ОСОБА_4, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього ОСОБА_4 (далі - заява).

Згідно п.1, 2 ч.5 ст.5 ОСОБА_4 України «Про очищення влади» перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього ОСОБА_4; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена ОСОБА_4 України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього ОСОБА_4, доходам, отриманим із законних джерел.

Питання застосування ОСОБА_4 про очищення влади регламентовані Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 ОСОБА_4 України "Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. N 563 (надалі Порядок № 563), Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 ОСОБА_4 України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року № 1100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2014 року за №1385/26162 (далі Порядок № 1100).

Пунктом 3 Порядку № 1100 визначено загальний алгоритм органами Державної фіскальної служби України перевірки, який включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 ОСОБА_4, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 ОСОБА_4, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 ОСОБА_4, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 ОСОБА_4 України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

З висновку «Про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 ОСОБА_4 України «Про очищення влади» вбачається, що згідно з відповіді Центру з надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Тячівського району УДАІ УМВС України в Закарпатській області повідомлено про наявність (зареєстровані) транспортні засоби за ОСОБА_3 а саме: автомобіль DAEWO LANOS 2007 року випуску, днз АО5689 АІ та скутер SPEED GEAR 2008 року випуску, які у розділі IV Декларації про майно та, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру декларантом не відображені (а.с.95).

Разом з тим, позивач самостійно вказав в позовній заяві, що він дійсно не вказав вищезазначені транспортні засоби у «Декларації про майно та, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру», оскільки вважав, що якщо ці транспортні засоби, продані ним ще в 2012 році то вони, не є його власністю.

З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що не зазначення позивачем в декларації за 2014 рік, внаслідок помилки, відомостей про транспортні засоби, не може бути достатньою і законною підставою для застосування до нього відповідачем ОСОБА_4 України « Про очищення влади» в частині звільнення з роботи та накладення на нього заборон, передбачених ч.3 ст.1 вказаного ОСОБА_4.

На думку суду, у відповідача були відсутні правові підстави для звільнення ОСОБА_3 з посади старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ОСОБА_1 митниці ДФС за ОСОБА_4 України Про очищення влади, виходячи з наступного.

Пунктом 2 частини пятої статті 5 цього ж ОСОБА_4 передбачено, що перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена ОСОБА_4 України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього ОСОБА_4, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно із частиною чотирнадцятою статті 5 вказаного ОСОБА_4 керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього ОСОБА_4, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

Разом з тим, відповідно до частини восьмої статті 3 ОСОБА_4 України Про очищення влади заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього ОСОБА_4, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена ОСОБА_4 України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього ОСОБА_4, доходам, отриманим із законних джерел.

Вживання у тексті частини восьмої статті 3 ОСОБА_4 про очищення влади єднального та розділового сполучника «та/або» дозволяє дійти висновку, що вказана заборона застосовується до осіб за наявності одного з двох наступних критеріїв.

За першим критерієм необхідно враховувати, що підставами для звільнення є недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього ОСОБА_4, доходам, отриманим із законних джерел.

Отже, недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації (як це має місце у декларації позивача ОСОБА_3М.) не є самостійним критерієм заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього ОСОБА_4. Ця обставина обовязково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманих із законних джерел.

За другим критерієм, достатньою підставою для звільнення є невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного в їх деклараціях , набутого за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього ОСОБА_4, доходам, отриманим із законних джерел.

Таким чином, для вжиття заборони за першим критерієм, як це має місце відносно ОСОБА_3 необхідно встановити недостовірність відомостей та невідповідність вартості майна, зазначеного у декларації, доходам отриманим із законних джерел.

Отже, слід розмежовувати предмети регулювання частини восьмої статті 3 ОСОБА_4 України «Про очищення влади», яка визначає критерії здійснення очищення влади (люстрації) та частини пятої статті 5 цього ОСОБА_4, яка регулює предмет перевірки, мета якої виявити вказані в частині восьмій статті 3 ОСОБА_4 складові.

Таким чином, сама інформація про недостовірність відомостей, щодо наявності майна та/або невідповідність вартості майна, вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони без врахування обовязкових умов, що таке майно було набуте за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 ОСОБА_4, і його вартість не відповідає доходам, отриманих із законних джерел.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до переконання, що не може бути підставою для застосування заборон, передбачених ОСОБА_4 України «Про очищення влади». Виявлення у процесі проведення перевірки контролюючим органом лише недостовірних відомостей, стосовно придбаного майна, яке не зазначене у декларації, згідно з люстраційним законодавством оскільки таке не несе правових наслідків. Такі факти перебувають у межах регулювання антикорупційного законодавства.

Згідно із абзацом 4 частини 10 статті 12 ОСОБА_4 України Про засади запобігання і протидії корупції від 07.04.2011 року № 3206-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) подання завідомо недостовірних відомостей в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру є підставою для притягнення суб'єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної відповідальності відповідно до закону.

На думку суду, за подання недостовірних відомостей щодо наявності транспортні засоби а саме: автомобіль DAEWO LANOS 2007 року випуску, днз АО5689 АІ та скутер SPEED GEAR 2008 року, у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік, яке набуте позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 ОСОБА_4 України Про очищення влади, позивач повинен нести відповідальність за антикорупційним законодавством, а не за ОСОБА_4 України Про очищення влади.

За наведених вище обставин суд, приходить до висновку, що звільнення позивача із займаної посади проведено із підстав, не передбачених ОСОБА_4 України «Про очищення влади», у звязку із чим ОСОБА_3 підлягає поновленню на службі.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження та згідно п.2 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється, в тому числі, на спори з приводу проходження публічної служби.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання Згідно ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно з абз. 5 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці, при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податків з доходів фізичних осіб) є відповідно обовязком роботодавця та працівника, суд визначає суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає порядок розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу є Постанова Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року Про затвердження Порядку розрахунку середньої заробітної плати (далі Порядок №100).

Відповідно до п.2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

П.8 розділу 4 вказаного Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З довідки-розрахунку від 08.12.2016 року № 07-70-05/16-2673 про середню заробітну плату ОСОБА_3 (а.с. 121) вбачається, що середньогодинна заробітна плата складає 18,99 грн.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 09.09.2014 р. № 10196/0/14-14/13 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні за період з 20.06.2015 по 31.12.2015 складає 1095 робочих год., а саме: з 20.06.2015 по30.06.2015 -48 роб. год., за липень 2015-184 робочих годин, за серпень 2015-160 робочих годин, за вересень 2015 - 176 робочих годин, за жовтень 2015 -176 робочих годин, за листопад 2015 - 168 робочих годин, за грудень 2015 -183 робочих годин.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 20.07.2015 № 10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік» норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні за період з 01.01.2016 по 19.1 2.2016 становить 1931 робочих годин, а саме: за січень 2016 - 151 робочих годин, за лютий 2016 - 168 робочих годин, за березень 2016 - 175 робочих годин, за квітень 2016 - 168 робочих годин, за травень 2016 - 152 робочих годин, за червень 2016 - 159 робочих годин, за липень 2016 - 168 робочих годин, за серпень 2016 -175 робочих годин, за вересень 2016 -176 робочих годин, за жовтень 2016 -159 робочих годин, за листопад 2016 - 176 робочих годин, за період з 01.12.2016 по 19.12.2016 -104 робочі години.

Загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 за період з 20.06.2015 по 19.12.2016 становить: 18,99 грн. х 3026 год. - 57 463,74 (грн.)

Згідно пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав у цей час.

Судом встановлено, що позивач протягом періоду вимушеного прогулу в іншому місці не працював, заробітну плату та соціальну допомогу по безробіттю не отримував, що підтверджується записами в трудовій книжці ОСОБА_3 (а.с. 105-110) та листом відповіддю Тячівського районного центру зайнятості від 27.09.2016 року № 1215 (а.с. 119).

Враховуючи зазначене, сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу становить 57 463,74 (пятдесят сім тисяч чотириста шістдесят три гривні сімдесят чотири.) копійки).

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вказані норми ОСОБА_4, враховуючи обставини, встановлені судом, суд приходить до висновку про підставність заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки відповідно до вимог ОСОБА_4 України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

Згідно з пунктами 2, 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 163, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Уточнений позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_1 митниці ДФС від 18.06.2015 р. №599-о Про звільнення ОСОБА_3М..

Поновити ОСОБА_3 з 20.06.2015 на займаній до звільнення посаді старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ОСОБА_1 митниці ДФС.

Зобов`язати ОСОБА_1 митницю ДФС нарахувати та виплатити ОСОБА_3 заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, з 20.06.2015 року по 19.12.2016 року у розмірі 57 463,74 (пятдесят сім тисяч чотириста шістдесят три гривні сімдесят чотири копійки) грн., із утриманням з цієї суми обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі та виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяОСОБА_6