Постанова № 64914781, 25.11.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

25 листопада 2016 рокум. Ужгород№ 807/124/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Симканич Ю.В.

за участю сторін:

сторони в судове засідання - не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерпласт Україна" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, ОСОБА_1 управління державної казначейської служби України в Одеській області про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації я, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастерпласт Україна" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, якою остаточно уточнивши позовні вимоги просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000025/2 від 31.07.2015 року, скасувати картку №500060006/2015/00051 про відмову в прийнятті митної декларації та повернути з державного бюджету товариству з обмеженою відповідальністю "Мастерпласт Україна" фінансову гарантію в розмірі 82223,35 (вісімдесят дві тисячі двісті двадцять три гривні тридцять пять копійок).

07 червня 2016 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду, яка занесена до журналу судових засідань залучено в якості відповідача ОСОБА_1 управління державної казначейської служби України в Одеській області (а.с.245).

Адміністративний позов обґрунтований тим, що позивач, згідно ст.. 257 Митного кодексу України, подав до митного органу М/П «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС України, електронну митну декларацію № 500060006/2015/005488 та необхідний пакет документів. 31.07.2015 р. відповідач прийняв Рішення № 500060006/2015/000025/2 про коригування митної вартості товарів. На підставі прийнятого Рішення про коригування митної вартості № 500060006/2015/000025/2 від 31.07.2015 року, відповідач направив на адресу Декларанта електронну картку відмови № 500060006/2015/00051 в прийнятті митної декларації. 06 серпня 2015 року Декларант, не погоджуючись з Рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, подав нову декларацію №500060006/2015/006054 від 06.08.2015 р. та надав гарантії сплати митних платежів, сплативши відповідно до платіжного доручення № 1750 від 22.07.2015 р. та платіжним дорученням №1897 від 05.08.2015 р. додатково митних платежів на суму 82 223,35 (вісімдесят дві тисячі двісті двадцять три) гривень 35 коп. Відповідно до п. 8 ст. 55 Митного кодексу України, позивач направив листом № 217-ф від 13.08.2015 року додатковий пакет документів для підтвердження митної вартості та скасування Рішення про коригування митної вартості, однак, відповідач листом №2490/10/15-70-25-02 від 25.08.2015 року відмовив позивачу в заявлених вимогах. З огляду на це, вважає, рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000025/2 від 31.07.2015 року, та картку про відмову в прийнятті митної декларації №500060006/2015/00051 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а фінансова гарантія в розмірі 82223,35 грн. підлягає поверненню позивачу.

Відповідач 1 в судове засідання не зявився проти позову заперечив, надавши суду письмові заперечення, які вмотивовані правомірністю оскаржуваного рішення про визначення митної вартості та картки відмови у здійсненні митного оформлення, зазначаючи, що законність дій відповідача при винесенні оскаржуваного рішення полягає в тому, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у задекларованій позивачем митній вартості, позивачем не надано витребуваних відповідачем додаткових документів, які б підтверджували заявлену митну вартість та спростували б обґрунтовані сумніви відповідача, в звязку з чим, відповідачем правомірно було застосовано другорядний метод визначення митної вартості крім того, вимога відповідача у наданні додаткових документів, які підтверджували заявлену митну вартість є правомірною, а посилання позивача на неправомірну відмову відповідача у митному оформленні товарів за визначеною позивачем митною вартістю товарів за першим основним методом та на відсутність передбачених законодавством умов які були б в наявності при даних обставинах та давали б підстави не застосовувати перший метод визначення митної вартості є необґрунтованими.

Відповідач 2 - ОСОБА_1 управління державної казначейської служби України в Одеській області в судове засідання не забезпечив явку належно уповноваженого представника, заперечень проти позову не надав.

Сторони в судове засідання не зявилися від позивача та відповідача 1 надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, відтак відповідно до ст.41 КАС України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необхідність задоволення уточнених позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастерпласт Україна» в особі генерального директора ОСОБА_2 та фірмою «Мастерпласт Кфт.» (Угорщина) в особі директора ОСОБА_3, 22 січня 2015 року був укладений контракт № 1 щодо поставок різних будівельних матеріалів, у подальшому «Товар» (а.с.21-23).

Судом встановлено що на підставі контракту № 1 від 22.01.2015 року з фірмою продавцем та відповідно до специфікації №23 від 20.07.2015 року, інвойсу №ZF1507 від 04/05/2015 року. Позивачем придбано товар MASTERNET A-145 сітка скловолокняна синя (50 мІ) MASTERNET A-145 kek (50 mІ) у кількості 107 500 мІ за ціною 24940,00 долара США та MASTERNET A-160 сітка скловолокняна синя (50 мІ) MASTERNET A-160 kek (50 mІ) у кількості 105 100 мІ за ціною 25938,68 долара США. Загальною вартістю 50878,68 дол.. США (а.с.22).

Даний товар подано до митного оформлення згідно з ВМД № 500060006/2015/5488 від 23.07.2015р та задекларовано його митну вартість відповідно до ст.. 58 МК за першим методом (за ціною договору) у розмірі 111994.63грн.. (50878,68 дол. США) (а.с.193).

Судом встановлено, що на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору декларант подав до митного оформлення: контракт № 1 від 22.01.2015 року; специфікацію №23 від 20.06.2015 року; інвойс (рахунок) Постачальника №MP-EX15/01418 від 20.07.2015 року (а.с.163); прайс виробника (Постачальника) від 18.05.2015 року; міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR)А № 301355 (а.с.158); коносамент (ORIGINAL BILL OF LADING) № 4359-0177-506.012 (а.с.160-161); експортна декларація країни відправлення від 16.06.2015 р. (а.с.175); цінова довідка № 15.03-11/193 від 06.05.2015 року (а.с.176); лист виробника від 18.08.2014 р.(а.с.180).

Судом встановлено, що Одеською митницею ДФС 31.07.2015 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів і визначено її на рівні 60912,00 дол. США з розрахунку 1,8800 дол.. США за кг про, що прийнято рішення № 500060006/2015/000025/2 (а.с.11).

Як зазначено в гр. 33 цього рішення його прийнято у звязку з неможливістю визначення митної вартості оскільки подані документи містять розбіжності а саме: як вказано в Рішенні про коригування митної вартості № 500060006/2015/000025/2 від 31.07.2015 року, підставою витребування додаткових документів стало надання Декларантом документів щодо підтвердження використання торгівельної марки де вказана інша торгівельна марка ніж у митній декларації, а також підпис у зазначеному документі стоїть керівника на імя Шул Гарбор, а зовнішньоекономічний контракт №1 від 22.01.2015 року підписаний керівником ОСОБА_3.

У звязку з коригуванням митної вартості відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00051 (а.с.13-14).

Судом встановлено що виходячи з визначеної відповідачем митної вартості товару проведено митне оформлення товару а позивачем сплачено ПДВ та мита на 82 223,35 грн. більше, що підтверджується МД №500060006/2015/006054 (а.с. 149-150).

Як встановлено судом позивач звернувся до Одеської митниці ДФС з листом № 217-ф від 13.08.2015 року, в якому просив прийняти рішення про визначення митної вартості товарів додавши додаткові документи на підтвердження основного методу визначення митної вартості згідно вказаного переліку (а.с.42-43).

Листом №2490/10/15-70-25-02 від 25.08.2015 року відповідачем було надано відповідь про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо визначення митної вартості товару який імпортується на митну територію України.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.. 51 МК України, митна вартість товарів що переміщується через митий кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього кодексу митна вартість товарів що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначається відповідно до глави 9 цього кодексу.

Ст. 57 Глави 9 МК України встановлено що визначення митної вартості товарів які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту здійснюється за такими методами:

Основний за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції).

Другорядні :

А) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

Б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

В) на основі віднімання вартості;

Г) на основі додавання вартості (обчислена вартість)

Ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є перший метод за ціною договору (вартість операції) (ч.2). Кожний наступний метод застосовується лише у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього кодексу (ч.3).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції) закріплено в ст.. 58 МК України.

Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів , які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті.

Як визначено в ч. 5 ст. 58 МК України, що була фактично сплачена або підлягає сплаті , це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на повязаних із продавцем осіб для виконання зобовязань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України,у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так ч. 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі наявності; рахунок фактура (інвойс) або рахунок проформа; якщо товар сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та\або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умови поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалось страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей , що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни , що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари , декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Перелік додаткових документів визначено в цій же ч. 3 ст. 53 МК України.

Статтею 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1.).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які возяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митим органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу (ч.2).

Як визначено у ч. 3 ст. 54 МК Україниза результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положення ст. 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженого ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у них документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіціальної нтів, а відповідно й рівень інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст.53 МК. Подані документи, копії яких наявні у справі, чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та мають дані, що піддаються обчисленню, та підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, - 50878.68 дол США., тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4,5 ст. 58 МК України.

В ході розгляду справи відповідач не спростував перед судом дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і обєктивність зазначених відомостей.

Відповідач не спростував контрактну ціну оцінюваних товарів, що була заявлена в митній декларації, обєктивну можливість і спроможність перевірити згідно з ч.ч. 1,2 ст. 54 МК вартість операції на підставі наданих позивачем документів, а відповідно й рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст.58 МК.

Також відповідачем не доведено суду наявність передбачених ч.3 ст. 53 МК підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а саме відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно запису в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості № 500060006/2015/000025/2 від 31.07.2015 року вказано, що підставою витребування додаткових документів стало надання Декларантом документів щодо підтвердження використання торгівельної марки де вказана інша торгівельна марка ніж у митній декларації, а також підпис у зазначеному документі стоїть керівника на імя Шул Гарбор, а зовнішньоекономічний контракт №1 від 22.01.2015 року підписаний керівником ОСОБА_3.

На підставі невідповідності торгівельної марки та підписи документів різними керівниками, Відповідач надає запит про надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару.

У відповідь позивач надав митному органу додаткові документи, а саме видаткові накладні щодо реалізації імпортованого товару, рахунки на оплату реалізованого товару, оборотно-сальдова відомість щодо розрахунків за поставлений товар, також Позивач надав митному органу цінову довідкою Закарпатської торгово-промислової палати.

Таким чином, наявні у справі матеріали вказують на необґрунтованість , формальність висновків відповідача, які не свідчать про розбіжності в поданих позивачем документах, не впливають на ціну, що підлягає сплаті за придбаний товар, а також на числові показники оцінюваного товару, та не вказують на заниження позивачем митної вартості оцінюваних товарів. У звязку з цим, суд погоджується з обґрунтованістю доводів позивача про порушення відповідачем ч.3 ст. 53 МК України та неправомірністю вимоги відповідача про надання додаткових документів.

Також відповідач не довів суду обовязкову в силу ч.1 ст. 55 МК України наявність передбачених ч.6 ст. 54 МК України випадків, за яких Одеська регіональна митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Так, зокрема відповідач не надав до суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не надав суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу пакет документів на підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч.3 ст. 53, ч.6 ст. 54, ч.1 ст.55 МК України та всупереч правилам, визначеним ст. 58 МК України.

Отже правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також обєктивна можливість застосування першого методу не спростовано відповідачем.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність рішення Одеської митниці ДФС № 500060006/2015/000025/2 від 31.07.2015 року про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску, транспортних засобів № 500060006/2015/00051, тому вимоги про їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, прийняття відповідачем неправомірного рішення призвело до надмірної сплати позивачем при митному оформленні товару ПДВ та мита на суму 82 223,35 грн.

Ст. 27 МК України встановлено, що якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльності митних органів або їх посадових осіб повязане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Враховуючи неправомірність рішення відповідача про коригування митної вартості товару та обґрунтованість заявленої митної вартості товарів , то вказані надміру сплачені позивачем при митному оформлені товару кошти підлягають поверненню на його користь з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області, а відтак вимога позивача про повернення коштів є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Саме повернення позивачеві надмірно сплачених внаслідок протиправних дій відповідача 1 сум, є належним на думку суду способом захисту порушеного права позивача, які були зумовлені свавіллям субєкта владних повноважень.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що позивачем доведено достовірність і повнота заявленої до митного оформлення митної вартості товарів за першим методом ( за ціною договору), натомість заперечення відповідача, на якого КАС покладено обовязок з доведення правомірності прийнятого рішення, не спростовують доводів позивача і не дають підстав для висновку про заниження позивачем митної вартості товарів та неможливість митного органу здійснити митне оформлення товарів за першим методом згідно заявленої позивачем митної вартості товарів.

Згідно із ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи, акти, листи, телеграми, будь які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених судом обставин і наведених мотивів та керуючись ст.ст. 2,6,9,11,70, 71, 76, 79, 86, 94, 138, 158-163,167 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастерпласт Україна».

Скасувати рішення Одеської митниці ДФС № 500060006/2015/000025/2 від 31.07.2015 року про коригування митної вартості товарів і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів 500060006/2015/00051.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Мастерпласт Україна» надмірно сплачені суми податку на додану вартість та мита в розмірі 82 223,35 грн з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастерпласт Україна» судовий збір в сумі 18017,19 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяОСОБА_4