Ухвала суду № 64912302, 20.02.2017, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №591/4005/16-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Мальована-Когер В. В.Номер провадження 11-сс/788/61/17 Суддя-доповідач - Філонова Ю. О. Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Матуса В. В., Литовченко Н. О.,

з участю секретаря судового засідання - Сисенко Н.В.

прокурора - Страшок Є.В.

захисника - Демченка Ю.В.,

підозрюваного - ОСОБА_4,

потерпілих : ОСОБА_5,

ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні Страшка Є.В. та захисника Демченка Ю.В. на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 07 лютого 2017 року, про застосування запобіжного заходу, щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мала Рибиця, Краснопільського району, Сумської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_3,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.4 ст.189 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою було відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури Сумської області Биченка Д.В. про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 05 квітня 2017 року, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді як незаконну у зв'язку з невідповідністю висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 05.04.2017 року. Так, апелянт вказує, що слідчий суддя, погодившись із доводами прокурора щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, однак відмовив у задоволенні клопотання слідчого лише на підставі характеристики особи підозрюваного, при цьому в ухвалі жодним чином не надав оцінку тим доказам, які були надані слідчим та прокурором про кримінальне минуле ОСОБА_4

На погодився з прийнятим рішенням і захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат Демченко Ю.В. в первісній скарзі просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22.00 год. до 06.00 год.

В подальшому, згідно до ч.3 ст.403 КПК України адвокат змінив апеляційну скаргу і просив скасувати ухвалу слідчого судді з постановлення нової ухвали, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити в повному обсязі.

Мотивуючи таку апеляційну скаргу тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, суд допустив неповноту судового розгляду під час дослідження питання, що стосується обставин підозри, яку прокурор не довів, також прокурор не довів наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а слідчим суддею абсолютно помилково зроблено висновок про наявність будь-яких ризиків, передбачених ст.177 КПК України та не в повній мірі були враховані обставини, що стосується особи ОСОБА_4

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора Страшок Є.В., який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника Демченка Ю.В., які заперечили проти апеляційної скарги прокурора та просили задовольнити свою змінену апеляційну скаргу, потерпілих ОСОБА_5, та ОСОБА_9, які підтримали апеляційну скаргу прокурора та заперечили проти задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подані апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні слідчого відділу прокуратури Сумської області перебувають об'єднані матеріали кримінального провадження № 12016200440001719 від 12.04.2016, за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч.2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.

Так, у ході досудового розслідування встановлено, що 12.04.2016 близько

08 год. 23 хв., між 1 та 2 під'їздом будинку № 5 по вул. Заливній в м. Суми, невстановлені особи у кількості чотирьох осіб, діючи за попередньою змовою між собою із застосуванням насильства, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань по відношенню до ОСОБА_10, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, силоміць витягнули останнього з його транспортного засобу «Субару Форестер» та затягли до автомобіля «Фольксваген Транспортер» по типу мікроавтобус білого кольору, д/н НОМЕР_1, таким чином незаконно позбавили Бєлосл юдцева С.А., волі та зникли з місця події у невідомому напрямку.

14.04.2016, близько 08 год. 40 хв., не зупиняючись на досягнутому, переслідуючи корисливу мету на незаконне збагачення та отримання грошової винагороди, невстановлені в ході досудового розслідування особи після позбавлення волі ОСОБА_11, діючи за попередньою змовою між собою вимагали від його бізнес-партнера ОСОБА_12 грошові кошти як викуп за повернення викраденої особи.

05 лютого 2017 року ОСОБА_4 було затримано та в цей же день вручено повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ч.1 ст.278, ч.3 ст.111, ст.135 КПК України у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених .2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.

07 лютого 2017 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми розглянувши клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовив у його задоволенні та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати останньому житла цілодобово за адресою: АДРЕСА_2, та покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України. Строк дії ухвали визначено в межах строку досудового розслідування, тобто до 05 квітня 2017 року включно.

Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя вказав, що слідчим та прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. До такого висновку слідчий суддя прийшов з врахуванням конкретних обставин справи та даних про особу ОСОБА_4, його віку, стану здоров'я, сімейного і матеріального стану, соціальних зв'язків, зокрема, що він має постійне місце проживання, працює керівником юридичної фірми "Права справа", одружений, має на утриманні працездатних та хворих батьків: ОСОБА_13, ОСОБА_14, та трьох дітей.

Колегія суддів погоджується з такою позицією слідчого судді виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя при розгляді клопотання, у відповідності до ст.194 КПК України, правильно прийшов до висновку, про обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та про те, що прокурор не довів, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, не може запобігти вказаним ризикам, а тому відмовив у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосував більш м'який запобіжний захід.

Як вбачається із матеріалів справи, при розгляді в суді першої інстанції клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий та прокурор не довели того, що застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

При цьому, слідчим суддею вірно встановлено та взято до уваги вік ОСОБА_4, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, його соціальні зв'язки, зокрема те, що він має постійне місце проживання, працює керівником юридичної фірми "Права справа", одружений, має на утриманні працездатних та хворих батьків: ОСОБА_13, ОСОБА_14, та трьох дітей, а тому посилання прокурора на м'якість обраного підозрюваному запобіжного заходу слід вважати безпідставними.

Також колегія суддів не погоджується і з твердженнями захисника в його зміненій апеляційній скарзі про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, і як наслідок наявність необґрунтованої підозри у ОСОБА_4 на вчинення інкримінованих йому злочинів.

Як вбачається в матеріалів провадження такі доводи сторони захисту були предметом перевірки під час розгляду клопотання слідчого в суді першої інстанції та не знайшли свого підтвердження.

Як убачається з досліджених матеріалів, всупереч стверджень захисника Демченка Ю.В., ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років.

Так, у ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що відповідно до інформації, отриманої від Управління СБУ в Сумській області, номер оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 у період часу з 08 год. 30 хв. по 08 год. 40 хв. 12.04.2016, з якого телефонував викрадений ОСОБА_11, був використаний у терміналі стільникового зв'язку з ідентифікатором ІМЕІ НОМЕР_2. До того ж, згідно інформації СБУ у період часу з 01.01.2016 по 01.08.2016 у терміналі стільникового зв'язку з ідентифікатором ІМЕІ НОМЕР_2 мобільні картки інших операторів зв'язку, окрім вищевказаної картки не використовувалися.

На підставі ухвали слідчого судді був здійснений тимчасовий доступ до даних оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», внаслідок чого була отримана інформація про район дії термінала стільникового зв'язку з ідентифікатором ІМЕІ НОМЕР_2 та сім-карткою НОМЕР_3 і виявилося, що найбільша тривалість дії мобільного номеру до викрадення ОСОБА_11 - район проживання підозрюваного ОСОБА_4.

Крім цього, у ході розшуку автомобіля, на якому був викрадений ОСОБА_11, достеменно встановлено, що державні номерні знаки, які були встановлені на автомобілі викрадачів, викрадено з автомобіля марки «Форд Фієста» ОСОБА_15 у проміжок часу з 20.00 год. 11.04.2016 по 09.00 год. 12.04.2016 біля будинку №6 по вул. Пітерській у м. Києві.

Вказані обставини обґрунтовано давали підстави вважати, що ОСОБА_4 причетний до організації викрадення ОСОБА_11 та вимагання викупу від ОСОБА_12 за його повернення. Для здобуття додаткових доказів слідчим було отримано ухвали слідчих суддів на проведення обшуків за місцем мешкання ОСОБА_4, ОСОБА_16, місцем роботи ОСОБА_17, автомобіля Тойота Камрі, яким користувався ОСОБА_4 Під час обшуків було вилучено флеш-носії інформації, особисті фотокартки, мобільні телефони, сім-картки операторів мобільного зв'язку.

Оскільки, у ході обшуків ОСОБА_4 виявлено за місцем проживання не було, при цьому вся його родина знаходилася на святкуванні дня народження дружини ОСОБА_16, та встановлено його наміри залишити межі держави, слідчим прийнято рішення про його затримання у порядку статті 208 КПК України. Підставою для затримання ОСОБА_4 стали свідчення потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_12, які з початку слідства вказували на ОСОБА_4 як на особу, що вчинила вказаний злочин.

Таким чином, підставами для пред'явлення підозри ОСОБА_4 стали встановлені під час досудового розслідування обставини кримінальних правопорушень, які зафіксовані на матеріальних носіях, зокрема, протоколах допитів потерпілих, свідків, вилученої з ПрАТ «Київстар» документації та інших матеріалах, які знаходяться у справі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що на стадії вирішення слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя має переконатися у наявності обґрунтованої підозри і не повинен встановлювати наявність в діях особи складу злочину, про що зазначено і в рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" про те, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Що стосується посилань захисника з приводу того, що слідчим суддею не повною мірою взято до уваги міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родити та утриманців, а також постійного місця роботи, то вони є явно надуманими, оскільки як зазначалося вище, слідчий суддя повною мірою прийняв до уваги вік ОСОБА_4, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, його соціальні зв'язки, наявність утриманців та дітей.

Доводи сторони захисту з приводу відсутності обґрунтованої необхідності носіння засобу електронного контролю та не зазначення чіткого обґрунтування переховування підозрюваним, що дало б підстави застосування електронних засобів контролю до ОСОБА_4 також слід визнати безпідставними.

До такого висновку колегія суддів приходить з урахуванням даних про особу, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти особи та обставин його вчинення. До того ж, фактична поведінка ОСОБА_4 перед затриманням надає підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки фактично його затримали в аеропорту, де він намагався залишити територію держави.

Крім того, під час досудового розслідування потерпілий ОСОБА_12 звертався із заявою про застосування до нього заходів безпеки, так як він отримував погрози вбивства з різних телефонів. Ці погрози він сприймав як реальні, враховуючи те, що його друга та бізнес-партнера було викрадено, він вважає, що до цих погроз причетний ОСОБА_4

Що стосується посилання прокурора як в клопотанні про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного, так і в апеляційній скарзі, на кримінальне минуле підозрюваного ОСОБА_4, а саме на відомості про те, що йому в 2007 році було пред'явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч.4 ст.296 КК України, то колегія суддів не бере їх до уваги, чим частково погоджується з клопотанням захисту про визнання доказів недопустимими, а саме посилання прокурора на матеріали кримінального провадження за 2007 рік (при цьому судове рішення по вказаному провадженню відсутнє)суперечить вимогам ст.88 КПК України, яка вказує, що докази, які стосуються судимостей підозрюваного або вчинення ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження, є недопустимими.

За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим не знаходить підстав до задоволення апеляційних скарг прокурора у кримінальному провадженні Страшка Є.В. та захисника Демченка Ю.В.

Керуючись ст.ст..404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 07 лютого 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, - залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні Страшка Є.В. та захисника Демченка Ю.В. на цю ухвалу - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Матус В. В. Литовченко Н. О.

.