БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22.02.2017
Справа № 497/91/17
Провадження № 2/497/276/17
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2017 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кодінцевої С.В.
за участю секретаря- Ковтун О.І.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовомМоторного (транспортного) страхового бюро України (надалі МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро звернулося до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути зі ОСОБА_1 витрати, повязані зі здійсненням регламентної виплати потерпілому в розмірі 22 016.94 гривен, та судовий збір у розмірі 1600.00 гривен.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.06.2015 рокуо 09:00 годині в м. Болград по вул. Леніна, відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснюючи маневр повороту на право, не впевнившись в безпеці маневру, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Fiat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, та належний йому на праві власності. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Fiat» отримав механічні пошкодження, внаслідок чого ОСОБА_3 завдано матеріальних збитків.
09.06.2015 року визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді позбавлення прав керування транспортними засобами на строк шість місяців. На дату вчинення цієї пригоди відповідач не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеної ДТП підтверджується Постановою Болградського районного суду Одеської області від 09.06.2015 року.
Власнику автомобілю марки «Fiat», державний номер НОМЕР_2 завдано збитків в розмірі 25400.32 гривен, які особисто винуватцем ДТП не були відшкодовані потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою, яке у подальшому виплатило ОСОБА_3 22016.94 гривен за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди
Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність та скоїв ДТП.
Після проведення виплати потерпілій особі, у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_4
Оскільки МТСБУ відповідно до Закону здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, просить прийняти рішення, яким стягнути зі ОСОБА_4 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат, повязаних із здійсненням регламентної виплати потерпілому в розмірі 22016.94 гривен, витрати, повязані з оплатою судового збору у розмірі 1600.00 гривен.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.36). Надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність в заочному порядку (а.с.41).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою постійного місця реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.33, 35). Повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв, пояснень, заперечень на спростування доводів, викладених в позовній заяві до суду не надсилав.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.
Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету ОСОБА_5 Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України (а.с.41).
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінює докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст.212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України
Судом встановлено, про те, що 02.06.2015 рокуо 09:00 годині в м. Болград по вул. Леніна, відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_3, здійснюючи маневр повороту на право, не впевнившись в безпеці маневру в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Fiat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Винним у вчиненні ДТП визнаний водій ОСОБА_1, що підтверджується Постановою Болградського районного суд Одеської області від 09.06.2015 року. Постанова набула законної чинності 19.06.2015 року (а.с.5). Згідно цієї постанови відповідачем було сплачено суму судового збору в розмірі 36.54 гривен (а.с.43), та вилучено посвідчення водія, що підтверджується повідомленням начальника ВДАІ з обслуговування Болградського району УДАІ ГУМВС України в Одеській області від 18.06.2015 року (а.с.13).
Згідно положень ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Пунктом 4 ст.61 ЦПК України визначено, що підставами звільнення від доказування є постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрало законної сили, обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року з подальшими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода підлягає відшкодуванню в повному об'ємі особою, що її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина даної особи.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що саме порушення відповідачем ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному звязку з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої автомобіль «Fiat», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_3 (а.с.5), отримав механічні пошкодження, тобто вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача.
Автомобіль марки «Fiat», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, належить ОСОБА_3, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХХ 640694, яке видано Центром ДАІ 5106 (а.с.9 об.).
Названий транспортний засіб був застрахований в ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» на умовах договору обов'язкового страхування наземного транспорту, поліс № АІ від 10.04.2015 року. Страхувальник значиться ОСОБА_3 (а.с.8 зворотна сторінка).
За умовами договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована договором.
ОСОБА_3В 21.07.2015 року, який керував транспортним засобом «Fiat», державний номер НОМЕР_4, повідомив МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду та 01.12.2015 звернувся до МТСБУ з заявою про отримання страхового відшкодування (а.с.7, 8).
Відповідно до звітуавто-товарознавчого дослідження №2008/15 від 20 серпня 2015 року, який складений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, вартість матеріальних збитків, які завдані власнику автомобілю марки «Fiat» державний номер ВН ВН6876 ЕТ складають 25400.32 гривен(а.с.14-17).
Згідно наказу МТСБУ № 6824 від 24.12.2015 року було прийнято рішення про виплату ОСОБА_3 22016.94 гривен за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Наказано Департаменту врегулювання здійснити заходи для компенсації витрат МТСБУ в добровільному порядку особою, відповідальною за шкоду (а.с.11 зворотна сторінка).
Таким чином, внаслідок настання страхового випадку в результаті зазначеної ДТП, позивачем, тобто МТСБУ, було здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 шляхом перерахування коштів у розмірі 22016.94 гривен.
Як вбачається з платіжного доручення №6824рв від 24.11.2015 року МТСБУ виплатило страхове відшкодування ОСОБА_3 у розмірі22016.94 гривен (а.с.13).
Згідно ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства …
Таким актом є Закон України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон), який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 39 Закону встановлено, що ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно п.22.1. ст. 22 названого Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Підпунктом а п.41.1. ст. 41 цього ж Закону встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність…
Згідно п. 38.2.1. ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Статтею 1191 ЦК України також встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному звязку у їх сукупності.
Відповідно до ст.60 ч.1, ч. 4 ЦПК України, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 ЦПК України. Доказування не повинно ґрунтуватися на припущеннях. Доказами в розумінні ст.57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановляються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.
Відповідачу достовірно було відомо про наявність зазначеного спору в суді (а.с.41), йому також пропонувалось подати пояснення, заперечення та усі наявні у нього докази по справі. Проте на час розгляду справи, від відповідача до суду не надійшло будь-яких пояснень, заперечень, тощо на спростування доводів викладених в позовній заяві.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування, сплаченого ОСОБА_2 (транспортним) бюро України в сумі 22016.94 гривен.
Позовна заява була подана до суду 20.01.2017 року (а.с.2), тобто відповідно до ст. 257 ЦК України без порушення строку позовної давності.
Згідно ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.88 ЦПК Українина користь позивача підлягають стягненню з відповідача витрати понесені позивачем за оплату судового збору у розмірі 1600.00 гривен (а.с.1, 38).
Керуючись ст. ст. 11, 1191 ЦК України, ст. 22, 38, 39, 41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.1, 3, 10, 11, 57-61, 74, 77, 79, 88, 197 ч.2, 208, 209, 212-215, 223, 224-228, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимогиМоторного (транспортного) страхового бюро України (надалі МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування- задовольнити.
Стягнути зіОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: вул. 25-ї Чапаєвської Дивізії, №63АДРЕСА_2, паспорт КК № 399145, виданий 28.12.1999 року Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5
на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ): 02154, місто Київ, Русанівський бульвар, №8, р/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код в ЄДРПОУ 21647131суму компенсації виплаченого страхового відшкодування в розмірі 22016.94 гривен (двадцять дві тисячі шістнадцять гривен дев'яноста чотири копійки ),
та суму судових витрат в розмірі1600.00 гривен (одна тисяча шістсот гривен).
Всього: 23616.94 гривен (двадцять три тисячі шістсот шістнадцять гривен дев'яноста чотири копійки).
На це заочне рішення відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії може бути подана заява до Болградського районного суду Одеської області про перегляд цього заочного рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: С.В. Кодінцева
Судове рішення № 64910366, Болградський районний суд Одеської області було прийнято 22.02.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 497/91/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: