Ухвала суду № 64909001, 20.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/12197/14 Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р.

Провадження № 22-ц/783/806/17 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія:59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

при секретарі: Цапові П.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою виконуючого обов'язки керівника Львівської місцевої прокуратури №1 Львівської області Сапуцького Р.Я. на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 16 листопада 2016 року про закриття провадження у справі,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 16 листопада 2016 року провадження у справі в частині позовних вимог першого заступника прокурора міста Львова, правонаступником прав та обов'язків якого являється Львівська місцева прокуратура №1, в інтересах Фонду Державного майна України, Державного підприємства Львівської виправної колонії №48 до ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", Управління державної реєстрації Львівської міської ради про скасування державної реєстрації права власності - закрито.

Ухвалу суду оскаржив в.о. керівника Львівської місцевої прокуратури №1.

В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно закрив провадження у справі, оскільки рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є ненормативним актом одноразового застосування, вичерпало свою дію внаслідок його виконання і самостійний позов про скасування такого рішення, як і самостійний позов про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_4, не забезпечить належного захисту інтересів держави, оскільки не вплине на права та обов'язки сторін таких правовідносин, що однак не виключає можливості оскарження такого рішення в цивільного судочинства у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсним правовстановлюючого документу - договору купівлі продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння. Таким чином, з матеріалів справи вбачається неповне з'ясування всіх обставин справи, а також порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. а відтак, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, не з'явились, що дає апеляційному суду право, у відповідності до вимог ч.2 ст.197, ч.2 ст.305 ЦПК України, розглянути справу у їхній відсутності без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод конституційне право на судовий захист повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження по справі, районний суд виходив з того, що частина вимог заявлених позивачем, а саме щодо скасування державної реєстрації права власності належить розглядати в порядку КАС України.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду із врахуванням наступного.

Провадження у даній справі відкрито ухвалою судді від 05.12.2014 року.

Як вбачається із матеріалів справи, перший заступник прокурора міста Львова ОСОБА_5, правонаступником прав та обов'язків якого являється Львівська місцева прокуратура №1, звернувся до суду з позовом в інтересах Фонду Державного майна України, Державного підприємства ЛВК №48, в якому просив: скасувати рішення про державну реєстрацію прав від 12.07.2012 року, прийняте реєстратором ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" ОСОБА_6 щодо проведення державної реєстрації в цілому на будівлю автомийки під літ. "Б-1", за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3; зобов'язати внести запис про скасування державної реєстрації права власності в цілому на будівлю автомийки під літ. "Б-1", за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3; визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі автомийки під літерою "Б-1", площею 216 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, укладений 14.02.2013 року між СПД - ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Урумовою Ж.М., реєстраційний номер №398 від 14.02.2013 року; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь Фонду державного майна України в особі ДП ЛВК №48 підсобне приміщення, площею 107,8 м.кв., що по вул.Хуторівка, 2 у м. Львові, шляхом приведення самочинно збудованої споруди, площею 216 кв.м., в попередній стан; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на автомийку під літерою "Б-1", площею 216 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Підставою для пред'явлення прокуратурою вказаного позову було те, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 у справі №5015/1506/12 задоволено апеляційну скаргу першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№48) та скасовано рішення господарського суду Львівської області від 12.06.2012, яким визнано право власності на будівлю автомийки за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

На підставі скасованого рішення суду першої інстанції ОСОБА_3 зареєстровано право власності на приміщення автомийки, та в подальшому, на підставі договору купівлі-продажу, відчужено згадане нежитлове приміщення ОСОБА_4.

З огляду на наведене, позовні вимоги першого заступника прокурора м. Львова, які заявлені щодо нерухомого майна - приміщення автомийки слід розглядати у порядку цивільного судочинства, оскільки такі жодним чином не стосуються дотримання державним реєстратором процедури здійснення державної реєстрації та стосуються захисту інтересів держави на спірне нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на підставі скасованого рішення господарського суду Львівської області.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України однією з підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів приходить висновку про необхідність скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, ст. 313, п. 2 ч. 1 ст. 314 ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу виконуючого обов'язки керівника Львівської місцевої прокуратури №1 Львівської області Сапуцького Р.Я. - задовольнити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 16 листопада 2016 року про закриття провадження у справі - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню в силу ст. 324 ЦПК України не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: О.М.Ванівський

Судді: Р.П. Цяцяк

Н.О. Шеремета