Ухвала суду № 64898541, 22.02.2017, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/1393/16-к

Провадження №1-в/403/16/17

У Х В А Л А

22 лютого 2017 р. Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді: Годованець І. А.

з участю:

секретаря судового засідання: Гарбара С.І.

прокурора: Павлюченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Устинівка по кримінальному провадженню за №12016120150000027 від 15 січня 2016 року за обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_1 Аарне Тойвовича, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Юма, Карелія, Росія, фіна, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває в незареєсьтрованому шлюбі, судимого: 09 червня 1993 року вироком Городнянського районного суду Чернігівської області за ч. 3 ст.140, ст.46-1 КК УРСР (1960 року), до позбавлення волі на три роки, з відстрочкою виконання вироку на два роки, з конфіскацією майна, що належить на праві власності; 04 квітня 1996 року вироком Городнянського районного суду Чернігівської області за ч. 2 ст.140, ч.3 ст.42 КК УРСР (1960 року) до позбавлення волі на три роки, з конфіскацією майна, що належить на праві власності; 21 грудня 1998 року вироком Городнянського районного суду Чернігівської області за ч.2 ст.140, ст.43 КК УРСР (1960 року) до позбавлення волі на чотири роки, з конфіскацією майна, що належить на праві власності; 16 травня 2001 року вироком Городнянського районного суду Чернігівської області за ч.3 ст.81, ч.3 ст.42 КК УРСР (1960 року) до позбавлення волі на чотири роки три місяці, з конфіскацією майна, що належить на праві власності; 22 травня 2003 року вироком Городнянського районного суду Чернігівської області за ч. 3 ст.185, ст.43 КК України до позбавлення волі на три роки шість місяців; 11 квітня 2006 року вироком Городнянського районного суду Чернігівської області за ч. 3 ст.185, ч.2 ст.186, ст.ст.70, 71 КК України до позбавлення волі на чотири роки три місяці; 16 липня 2010 року вироком Ахтирського районного суду Сумської області за ч.ч.2,3 ст.185, ст.ст.70, 71 КК України до позбавлення волі на три роки один місяць; 08 травня 2014 року вироком Долинського районного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст.185 КК України до позбавлення волі на один рік; 07 квітня 2016 року вироком Городнянського районного суду Чернігівської області за ч. 2 ст.185 КК України до позбавлення волі на один рік (30 вересня 2016 року звільнений по відбуттю строку покарання), не працює, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, заяву начальника Миколаївського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області ОСОБА_2 про зазначення у вироку суду кінцевого строку покарання,-

В С Т А Н О В И В:

Вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2017 року, ОСОБА_1 Аарне Тойвовича визнано винним і призначено покарання по ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на три роки шість місяців у кримінально-виконавчій установі. Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, ОСОБА_1 Аарне Тойвовичу до покарання, призначеного за новим вироком, зараховано повністю відбуте покарання за вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2016 року у вигляді позбавлення волі на один рік у кримінально - виконавчій установі. Строк покарання засудженому ОСОБА_1 Аарне Тойвовичу, відповідно до ухвали слідчого судді Долинського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2016 року рахувати з 17 листопада 2016 року 14 години 13 хвилин.

Начальником Миколаївського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області ОСОБА_2 подано суду клопотання про зазначення у вироку суду кінцевого строку покарання.

В судовому засіданні прокурор Павлюченко Л.В. важає, що заява начальника Миколаївського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, як необгрунтована.

В судове засідання представник Миколаївського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області не з"явився, його неявка не перешкоджає судовому розгляду кримінального провадження.

Засуджений ОСОБА_1 за вироком суду перебуває у Миколаївському слідчому ізоляторі управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області, його неявка не перешкоджає судовому розгляду кримінального провадження.

Заслухавши прокурора Павлюченко Л.В., суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Пунктом 2 ч. 4 ст.374 КПК України передбачено, що у резолютивній частині вироку зазначаються: у разі визнання особи винуватою: прізвище, імя та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у предявленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом; початок строку відбування покарання; рішення про застосування примусового лікування чи примусових заходів медичного характеру щодо обмежено осудного обвинуваченого у разі їх застосування; рішення про призначення неповнолітньому громадського вихователя; рішення про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру; рішення про цивільний позов; рішення про інші майнові стягнення і підстави цих рішень; рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації; рішення про відшкодування процесуальних витрат; рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження; рішення про залік досудового тримання під вартою; строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження; порядок отримання копій вироку та інші відомості.

Зміст резолютивної частини обвинувального вироку Устинівського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2017 року відповідає положенням передбачених п.2 ч.4 ст.374 КПК України, де відсутня вимога про зазначення у вироку судукінцевого строку покарання засудженому. На вирок суду щодо міри покарання прокурором подано апеляційну скаргу.

При встановлених обставинах, заява начальника Миколаївського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області ОСОБА_2В про зазначення у вироку суду кінцевого строку покарання задоволеню не підлягає, як необгрунтована.

Керуючись ст. ст.537,539 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

По кримінальному провадженню за №12016120150000027 від 15 січня 2016 року за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_1 Аарне Тойвовича у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, відмовити у заяві начальника Миколаївського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області ОСОБА_2 про зазначення у вироку суду кінцевого строку покарання.

На ухвалу може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області через Устинівський районний суд Кіровоградської області на протязі семи днів з дня проголошення, а для засудженого ОСОБА_1 та Миколаївського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області, з дня отримання її копії.

Суддя Устинівського

районного суду: ОСОБА_3