Ухвала суду № 64898471, 15.02.2017, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/49/14-к

Провадження № 1-в/419/28/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого-судді - Мартинюка В.Б.,

при секретарі - Московченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Новоайдар Луганської області подання державного виконавця Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 у порядку виконання зобовязань за рішенням суду, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 у порядку виконання зобовязань за рішенням суду.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що на виконанні у Новоайдарському РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області знаходяться виконавчі провадження ВП №46729739, № 46729303, № 46728687 з примусового виконання виконавчих листів під №419/49/14-к від 30.12.2014 р., виданих Новоайдарським районним судом Луганської області за позовом прокурора в інтересах держави, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Луганської міської багатопрофільної лікарні №15 боргу в сумі 11897,80 грн., на користь Новоайдарського РТМО боргу в сумі 39,15 грн., на користь Луганської обласної клінічної лікарні боргу в сумі 4231,15 грн.

На підставі вищевказаних документів, відкритті виконавчі провадження, надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду та на адреси сторін були направленні постанови про відкриття виконавчого провадження.

Державний виконавець у судове засідання не з`явився, просив суд розглянути подання за його відсутності.

Суд, дослідивши та оцінивши подання та додані до нього матеріали, дійшов висновку, що в задоволенні даного подання слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до ст. 313 ЦК України, фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і вїзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках: - якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобовязань або розвязання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п. 2); - якщо він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п. 5), тощо.

Відповідно до положень ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Судом встановлено, що на виконанні у Новоайдарському РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області знаходяться виконавчі провадження ВП №46729739, № 46729303, № 46728687 з примусового виконання виконавчих листів під №419/49/14-к від 30.12.2014 р., виданих Новоайдарським районним судом Луганської області за позовом прокурора в інтересах держави, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Луганської міської багатопрофільної лікарні №15 боргу в сумі 11897,80 грн., на користь Новоайдарського РТМО боргу в сумі 39,15 грн., на користь Луганської обласної клінічної лікарні боргу в сумі 4231,15 грн.

Відповідно дост. 33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законом передбачено тимчасове обмеження у праві виїздуза кордон не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Під поняттям "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Однак, державний виконавець фактично обмежується не виконанням боржником рішення суду у добровільному порядку, наявністю існуючоїзаборгованості, без належного дослідження обставин, без надання доказів ВДВС про ухилення боржника від виконання рішення суду.

Відсутні докази того, що боржник викликався до ВДВС, повідомлявся про вчинення виконавчих дій.

Тому, на даний час, суд не вбачає підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 у порядку виконання зобовязань за рішенням суду.

Керуючись ст.377-1 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 у порядку виконання зобовязань за рішенням суду - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.Б. Мартинюк