Вирок № 64874567, 22.02.2017, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1968/16-к

Провадження № 1-кп/419/28/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Іванової О. М.,

при секретарі Логвиновій О. А.,

за участю: прокурора Кононова В. М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новоайдар Луганської області кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015130500000724 від 08.11.2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, маючого загально середню освіту, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, має на утриманні сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, інваліда 1-ї групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В ході досудового розслідування встановлено, що 07.11.2015 року приблизно о 18.45 годині за відсутності атмосферних опадів, в умовах темної пори доби, водій ОСОБА_1, керуючи легковим автомобілем НОМЕР_1, рухався по дорозі вул. Коваленко смт. Новоайдар, зі сторони вул. Леніна (вул. Центральна) в напрямку вул. Лісна.

Рухаючись по вказаній вулиці, на дільниці дороги в районі опори ЛЕП №14/1/4 із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку та відсутність суцільної лінії дорожньої розмітки, водій ОСОБА_1, побачив собаку, який вибіг із-за кучі піску, після чого з метою обїзду собаки застосував маневр вліво та виїхав на зустрічну смугу руху. У цей час, по проїзній частині вул. Коваленко смт. Новоайдар у попутному для водія ОСОБА_1 напрямку, по зустрічній смузі, здійснювала рух пішохід ОСОБА_2.

Водій ОСОБА_1 в процесі руху, маючи обєктивну можливість завчасно виявити небезпеку у вигляді пішохода що рухається попутно, проявивши безпечність та неуважність та нехтуючи заходами безпеки для себе та інших учасників дорожнього руху, діючи в порушення вимог п.п. 31.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не прийняв, внаслідок чого скоїв наїзд пішохода ОСОБА_2

- п. 31.1 технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно- технічної документації;

- п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

В результаті наїзду, пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження з якими була першочергово госпіталізована до Новоайдарського РТМО.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 55 від 06.04.2016 р., судово-медичною експертизою ОСОБА_2 встановлено рубці лобної ділянки в центрі, спинки носу, які можуть бути слідами загоєння забитих ран і рубець правої гомілки з поширенням в область гомілковостопного суглоба, який є слідом від оперативного втручання. ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні: у хірургічному відділенні Новоайдарського РТМО з 07.11.2015 р. по 09.11.2015 року з діагнозом: політравма, ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом нижньої щелепи, ЗТТ грудей і живота, закритий перелом кісток правої гомілки, травматичний шок. У травматологічному відділенні Сєвєродонецької МБ з 09.11.2015 по 04.12.2015 року з діагнозом: політравма, ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий уламковий перелом нижньої третини правої гомілки зі зміщенням, перелом кісток носа. Забій, садна, синці обличчя, колінних суглобів. Забій, підшкірна гематома обличчя. Встановлені у ОСОБА_2 ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів можливо в строк і при обставинах, зазначених в постанові.

За ступенем тяжкості встановлені у ОСОБА_2 ушкодження слід розмежувати: комплекс пошкоджень в області голови за своїм характером слід кваліфікувати як легкі тілесні ушкодження. Закритий осколковий перелом нижньої третини правої гомілки зі зміщенням слід кваліфікувати як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я (які вимагають для свого загоєння і відновлення функції термін вище 21 дня).

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 629 від 25.05.2016 року, в даній дорожній обстановці, та при заданих вихідних даних, нормативні (належні) дії водія OPEL-OMEGA реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 регламентувалися п.п. 31.1., 12.2., 12.3. Правил дорожнього руху України.

У відповідності до вимог п. 31.1 ПДР України водій ОСОБА_1 повинен був відмовитися від експлуатації автомобіля, на якому встановлені шини, технічний стан яких не відповідає вимогам зазначеного пункту ПДР України.

Прийнявши рішення про рух на автомобілі, водій ОСОБА_1 у подальшому мав керуватися п.п. 12.2., 12.3. Правил дорожнього руху України, тобто рухатися з допустимою по умовам видимості швидкістю, а у момент розїзду з собакою вжити заходи до зниження швидкості аж до зупинки або безпечного обїзду пішохода, яка рухалася у попутному напрямку.

В умовах даної пригоди водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути дорожньо- транспортної пригоди шляхом своєчасного екстреного гальмування, тобто шляхом виконання вимог п. 12.3. ПДР України.

В даній дорожньо-транспортній ситуації та при заданих вихідних даних, його дії не відповідали п.п. 12.3., 31.1. ПДР України, а його дії, які не відповідали вимогам п. 12.3. Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, являлися умовою створення аварійної обстановки та знаходились у причинному зв'язку з настанням події цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Під час судового розгляду, 22 лютого 2017 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 укладено угоду про примирення, за якою обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні та на відшкодування шкоди, вибачитися перед потерпілою та сплатити 40 тисяч гривень в рахунок відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

Відповідно до угоди про примирення потерпіла та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, щодо узгодженого покарання у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст. 476 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.

Крім того, судом відповідно до ч.6 ст.474 КПК України встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дала згоду на застосування узгодженого виду покарання обвинуваченому у разі затвердження угоди та просила угоду про примирення затвердити і призначити узгоджене покарання. Зазначила, що обвинуваченим відшкодовано на її користь завдані матеріальні збитки та моральну шкоду, претензій до ОСОБА_1 вона не має.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання. Також прокурор просив задовольнити позовні вимоги щодо відшкодування з обвинуваченого витрат на лікування потерпілої у розмірі 12885 грн. 50 коп.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 зазначив, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Представник потерпілої ОСОБА_4 в судовому засіданні також зазначив, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання. Просив суд цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 залишити без розгляду в порядку ст.207 ЦПК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому та потерпілій.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинуваченого та потерпілої про повне розуміння ними їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили їх погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду та розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, яке, враховуючи положення ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху як особа, що керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно приписів ст. 66 КК України, суд вважає повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, знаходження на утриманні непрацездатної особи, члена сімї, часткове відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно приписів ст. 67 КК України суд не вбачає.

Суд в порядку ст. 474 КПК України шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про примирення зобов'язання очевидно можливі для виконання.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, суд дійшов до переконання про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про примирення, укладеної 22 лютого 2017 року в кримінальному провадженні №419/1968/16-к (ЄРДР №12015130500000724 від 08.11.2015 року) між обвинуваченим та потерпілою.

За вчинений злочин обвинувачений ОСОБА_1 підлягає покаранню, яке відповідає санкції ч.1 ст.286 КК України, узгоджене сторонами в угоді про примирення, а саме у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Під час проведення досудового розслідування проводилась судова автотехнічна експертиза № 629 від 25.05.2016 року, витрати за проведення якої підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов, заявлений потерпілою під час проведення підготовчого судового засідання підлягає залишенню без розгляду на підставі ст. 207 ЦПК України.

Цивільний позов, заявлений прокуратурою Луганської області в інтересах держави в особі «Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що потерпіла перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні у КЗ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» з 09.11.2015 р. по 04.12.2015 р. у зв`язку з чим витрачено на її лікування 12885 грн. 50 коп.бюджетних коштів. Обвинувачений цивільний позов визнав повністю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Враховуючи приписи ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, судовим розглядом установлено, що державі в особі КЗ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» була завдана майнова шкода на суму 12885 грн. 50 коп., яка, відповідно, повинна бути відшкодована обвинуваченим у повному обсязі. На підтвердження заявлених вимог в матеріалах кримінального провадження містяться належні докази, а саме довідка медичної установи (арк. кр. пров. 12).

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368- 374, 474, 475, 476 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 22 лютого 2017 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015130500000724 від 08.11.2015 року.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія ЕК №026173, інд. номер НОМЕР_4 на користь держави в особі КЗ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» 12885 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2, перерахувавши на р/р 35425201030271 в ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЕДРПОУ 26447320.

Стягнути з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія ЕК №026173, інд. номер НОМЕР_4 на користь держави 3303 (три тисячі триста три) грн. в рахунок відшкодування витрат на проведення в ході досудового розслідування судової автотехнічної експертизи № 629 від 25.05.2016 року.

Речовий доказ автомобіль НОМЕР_3, який знаходиться на штраф майданчику території ВП ГУНП в Луганській області повернути ОСОБА_1.

Роз`яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди про примирення є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Новоайдарський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.3 ст.394 КПК України: обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 ст.474 КПК України, у тому числі не розяснення йому наслідків укладення угоди; потерпілим виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не розяснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: О. М. Іванова