Постанова № 64898123, 17.02.2017, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2146/16-а

провадження №: 2-а/398/28/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

"17" лютого 2017 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Ковальової О.Б., при секретарі - Дудченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Олександрії справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в м.Кіровограді ДПП Бродюк Руслани Ігорівни та Управління патрульної поліції в м.Кіровограді про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду та просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №709652 від 21.06.2016р., у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та провадження закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Свої вимоги мотивує тим, що 21.06.2016 року інспектором роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кіровограді Бродюк Р.І. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №709652 від 21.06.2016р., в якій зазначено, що на нього було накладено штраф за ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 грн. за те, що 21.06.2016 року він в 10 год. 18 хв., в м. Кіровограді по вул. Велика Перспективна, керуючи транспортним засобом, здійснив зупинку в зоні знака 3.34 Правил дорожнього руху, чим порушив п. 15.9 Правил дорожнього руху України, що зафіксовано на бодіках.

Позивач вважає, що жодних Правил дорожнього руху він не порушував, оскільки здійснив вимушену зупинку задля безпеки дорожнього руху для того, щоб зателефонувати кваліфікованому спеціалісту, так як в нього запаморочилось в голові, бо було дуже спекотно. Позаду нього зупинилась патрульна машина, підійшли поліцейські і повідомили, що він порушив вимоги знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Він здивувався, так як знак не бачив, та як потім з'ясувалось і не міг бачити, оскільки знак повністю закритий рослинністю, що він зафіксував на камеру мобільного телефону та вказав в письмовому поясненні, яке було надане поліцейським. Про вимоги п. 8.2-1 «Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м. за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м. над рівнем проїзної частини» поліцейські і слухати не хотіли і посилались на те, що він може оскаржити їх дії в суді, склали протокол. Зазначає, що він здійснив зупинку з додержанням Правил дорожнього руху та з метою відвернення будь-якої шкоди у вигляді шкоди здоров'ю та життю інших осіб, оскільки подальший рух продовжувати не міг.

Крім того зазначає, що працівником поліції Бродюк Р.І. було порушено вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП, так як взявши на перевірку його документи працівник поліції пішла з ними до службового автомобіля, де у його відсутності заповнювала бланк постанови, розглянула справу та винесла відносно нього постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №709652 від 21.06.2016р.. Всупереч вимог п. 8 розділу 13 Інструкції, записи в постанові були зроблені нерозбірливим почерком, номер бодікаму не вказаний. Так прізвище, ім'я, по-батькові поліцейського, зроблені не друкованими літерами, що могло призвести до допущення ним помилки при зазначені у даній позовній заяві прізвища та ініціалів поліцейського та неможливість зазначення номеру бодікаму для витребування відеозапису. Частиною першою статті 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення тобто - за місцезнаходженням органу, уповноваженим законом розглядати справи про адміністративні правопорушення. В даному випадку за адресою м. Кіровоград, вул. Панфіловців, 22-б, де знаходиться Управління патрульної поліції у м. Кіровограді. Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, інспектор поліції суттєво порушив його права, передбачені ст. 268 КУпАП, у тому числі користуватись при розгляді справи юридичною допомогою адвоката, що є неможливим з урахуванням розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу. Також, вказаними діями відповідач позбавив його можливості подавати докази своєї невинуватості, заявляти клопотання, тощо. Частиною першою статті 258 КУпАП передбачений виключний перелік випадків, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення. Серед вказаних статей відсутня ст. 122 КУпАП та він особисто був не згоден з притягненням до адміністративної відповідальності, тому вважає, що на нього працівник поліції мав скласти протокол про адміністративне правопорушення. Незважаючи на викладене, поліцейським протокол про адміністративне правопорушення не був складений та не призначено розгляд справи по суті на іншу дату, надаючи йому можливість підготуватись до нього. На підставі вищевикладеного просить його позов задовольнити та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №709652 від 21.06.2016 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, пояснивши, що 21.06.2016 року перебував у м. Кіровоград та здійснив вимушену зупинку в зв'язку з тим, що у нього запаморочилось в голові від спеки і він зупинився. Після його зупинки до нього підійшли працівники поліції і зазначили, що він зупинився під дією знаку «Зупинку заборонено», однак він не бачив даного знаку і про це сказав працівникам поліції. про що зазначив в своїх поясненням. Та працівники поліції не чули його доводи і він розумів що буде складено постанову по справі про адміністративне правопорушення, то він відійшов за машину 20-30 м. і зробив знімки мобільним телефоном, які долучив до справи.

Відповідачі на розгляд справи не з'явилися про, день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали письмове заперечення та диск з відеозаписом тих подій.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2016 року інспектором роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кіровограді Р.І. Бродюк відносно позивача було винесено постанову серії ПС2 №709652, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало здійснення позивачем зупинки транспортного засобу під його керуванням в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив правила п.15.9 ПДР України (а.с.9).

Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність у разі: - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, відповідно до ст.122 КУпАП відповідальність за ч.1 вказаної статті настає, окрім іншого, за порушення водіями вимог дорожніх знаків, правил зупинки, стоянки. Згідно п. 4 розділу І "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному в режимі" затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015р. № 1395, яка є спеціальним підзаконним нормативно правовим актом та безпосередньо визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені ч. 1 ст. 122 вноситься без складання протоколу.

При цьому відповідно до п. 2 розділу III Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч. 1 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 2 ст.222 КУпАП повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, передбачені ч.1 ст.122 КУпАП, надано працівникам органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч. 1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 14.07.15р. № 596-VIII, який був прийнятий після винесення рішення Конституційним судом України 26.05.15р. по справі № 25-рп/2015, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Згідно з ч. 5 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається за вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол у повноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених ч.ч.1, 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу.

Відповідно до 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Таким чином, суд вважає безпідставними доводи позивача про незаконність винесення оскаржуваної постанови без складення протоколу, так як ч. 5 ст. 285 КУпАП зазначено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідач надав докази на підтвердження здійснення відеофіксації зазначеного порушення, звідки вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово наполягав на тому, що за рослинністю знака не видно.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до п.7 Розділу XIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 оку №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за 1408/27853, зафіксовані не в автоматичному режимі справи про порушення правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху підлягають зберіганню протягом трьох років. Матеріали про порушення правил дорожнього руху, зафіксовані за допомогою фото-, відеозапису чи кінозйомки, зберігаються в підрозділі в електронному вигляді протягом трьох місяців з дати фіксації порушення.

Отже, матеріали про порушення правил дорожнього руху, які були зафіксовані за допомогою відеозапису надані до суду.

З позовної заяви та відеозапису вбачається, що позивач заперечував проти прийняття оскаржуваної постанови та заявив про її подальше оскарження.

Отже, відповідач був повідомлений про подальше оскарження прийнятого рішення та в його інтересах було зберегти відеозапис встановленого порушення, як доказ у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що ним і було зроблено.

З матеріалів справи вбачається, що в оскаржуваній постанові відсутня інформація щодо кількості часу, протягом якого автомобіль здійснював зупинку.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Суд бере до уваги пояснення позивача, що він тільки здійснив зупинку автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 3.34, зазначені пояснення підтверджені відеозаписом, який наданий відповідачем.

З огляду на те, що правопорушення фіксувалось, відповідач мав змогу у постанові про адміністративне правопорушення вказати точний час протягом якого здійснювалась зупинка автомобіля, проте всупереч вимогам ст.283 КУпАП у оскаржуваній постанові відсутній детальний опис обставин, установлених при розгляді справи.

Згідно із п. 1.10. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі, - Правила), вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.

Відповідно пп. «ґ» п. 9.1. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, попереджувальними сигналами є: увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда.

Згідно із пп. «а» п. 9.9. Правил, аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: у разі вимушеної зупинки на дорозі, що позивачем не було зроблено.

Відповідно до ст.18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує правам і свободам громадян, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

При цьому суд приймає до уваги те, що посилання позивача на погіршення стану здоров'я та здійснення вимушеної зупинки для усунення небезпеки, не підтверджені допустимими доказами, оскільки, в цій частині обов'язок доказування покладено на позивача відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, та його доводи спростовуються його поясненнями, які відображені на відеозаписі, де він пояснив, що зупинився, бо потрібно було подзвонити.

Таким чином посилання позивача на те, що він фактично діяв в стані крайньої необхідності судом відхиляються.

Статтею 268 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, необхідними елементами адміністративного правопорушення є доведення факту протиправності дій особи та її вини.

В порушення вищевказаних вимог закону, відповідачем по справі не надано належної оцінки поясненням позивача, на які він посилався та недоведена наявність його вини.

Відповідно до пп. "Б" п.2.3. ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

З матеріалів справи та фото наданого позивачем та відеоматеріалів відповідача вбачається, що позивач заперечував проти винесення постанови про адміністративне правопорушення та при цьому посилався на те, що за деревами дорожній знак "зупинку заборонено" не видно.

Відповідно до п.8.2.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 "Про правила дорожнього руху" дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. З матеріалів, які надані до суду вбачається, що дійсно дорожній знак закритий рослинністю.

Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини справи та дослідженні докази, суд приходить до висновку, що відповідачем взагалі не було надано належної правової оцінки доводам позивача, що даний знак "зупинку заборонено" встановлений з порушенням "Національного стандарту України "Безпека дорожнього руху, Знаки дорожні, Загальні технічні умови, Правила застосування, ДСТУ 4100:2014" та не відповідає цьому стандарту.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що в порушення ст.268 КУпАП відповідачем не надано доказів, на підставі яких була б встановлена наявність саме в діях позивача складу правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, а отже не доведена вина позивача.

У ст. 19 Конституції України говориться, що «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Відповідно до положень ч. 2 ст.71 КАС України доказування законності своїх дій покладено саме на посадову особу, або колегіальний орган, який вчинив дію, що оспорюється в судовому порядку позивачем.

Таким чином, обов'язок доказування вини водія у вчиненні правопорушення у сфері дорожнього руху покладено на посадову особу, яка винесла постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Позивач також просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд враховує, що відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП розгляд даної справи відбувається за правилами КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Беручи до уваги, що за приписами ст. ст. 105, 162 КАС України адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, тому суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому суд приходить до висновку про необхідність такого стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Кіровограді Департаменту патрульної поліції.

Керуючись статтями 287-289 КУпАП, 160-163 КАСУ, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в м.Кіровограді ДПП Бродюк Руслани Ігорівни та Управління патрульної поліції в м.Кіровограді про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати складену інспектором роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в м.Кіровограді ДПП Бродюк Русланою Ігорівною постанову у справі про адміністративне правопорушення від 21.06.2016 серії ПС2 №709652, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Стягнути з Управління патрульної поліції у м. Кіровограді (Кропивницьому) Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 коп.

Повідомити інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в м.Кіровограді ДПП Бродюк Руслани Ігорівни про винесення даної постанови.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: