Постанова № 6489563, 01.11.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-6449/09/1170

Категорія статобліку 2.11.10

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2009 року, 15 год. 56 хв. м. Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хилько Л.І., при секретарі Валявській О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій

за участю :

представника позивача ОСОБА_3 (ордер від 26.06.2009 р);

представника відповідача Івашкіна О. В. (довіреність № 117 від 17.06.2009р.),

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0003322320 від 10 червня 2009 року.

Позивачем зазначено, що 21.05.2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Кіровограді здійснено перевірку та складено Акт (довідку) дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення рахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій у магазині SELA, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, субєкта господарської діяльності ОСОБА_2 На підставі вказаного акту було встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та прийнято рішення ДПІ у Кіровограді про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003322320 від 10 червня 2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадові особи податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Законами України «Про державну податкову службу в Україні» та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за умови надання платнику податків під розписку належним чином оформлених: направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення перевірки. При цьому зазначено, що копія наказу позивачу не надавалась.

Також позивач посилається на право податкових органів на проведення планової виїзної перевірки платника податків у випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення перевірки, яке позивачу надано не було. Підставою обґрунтування позову позивач також вважає те, що він є платником податків на загальній системі оподаткування і не підпадає під перелік осіб, щодо діяльності яких може бути проведена планова перевірка. Позивач є фізичною особою-підприємцем, а не юридичною особою, і не застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Позивачем зазначено, що затвердженої нормативно-правовим актом форми книги обліку доходів і витрат не визначено, і це не покладає на платника обов'язку її ведення. Позивачем зазначено, що сума, вказана в акті перевірки, як вартість не облікованих товарів, і ціна реалізації не відповідає фактичними обставинами справи та не підтверджується доказами.

Додатково позивачем до суду подано пояснення до позову, у якому заперечується правомірність складення орієнтовного розрахунку та зазначається, що документ з назвою «Приход товара» не може вважатися доказом ціни його реалізації. Також обґрунтована

невідповідність застосування ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до правовідносин, що склалися. Позивач вважає, що доказів реалізації товару, не облікованого у встановленому законом порядку, відповідачем не надано, так як акт перевірки правильності проведення розрахункової операції на місці реалізації товарів (наданні послуг) від 21.05.2009р., видаткова накладна № 133-0000500 від 12.05.2009р., інші надані відповідачем копії документів не містять такого коду товару, як в акті перевірки правильності проведення розрахункової операції на місці реалізації товарів (наданні послуг) від 21.05.2009р., і у зв'язку з цим вважає, що позиція відповідача є не підтвердженою доказами.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки проведена перевірка та винесене за її результатами рішення відповідає вимогам чинного законодавства України. В обґрунтування заперечень відповідач вказує, що перевірка фізичної особи підприємця ОСОБА_2 була проведена згідно направлення від 18.05.09р. № 0455 з урахуванням Закону України "Про державну податкову службу в Україні", статей 15,16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Перевіркою було встановлено порушення ведення порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації товару, а саме здійснення реалізації товару, який не облікований в установленому порядку у книзі обліку доходів та витрат підприємця ОСОБА_2 Згідно накладної № 13300000500 від 12.05.09р. до магазину надійшло товару на загальну суму 5330,48 грн., вартість товару за цінами реалізації складає 12375,00 грн. Перевіркою зафіксовано ведення лише графи "сума від реалізації товару.

Відповідач обґрунтовує правомірність проведеної перевірки за дотриманням суб'єктами порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки тим, що організація проведення планових та позапланових виїзних перевірок, а також підстави і терміни їх проведення регулюються Законом України "Про державну податкову службу в Україні" , статтями 15 та 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Названими законами визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. При цьому наголошує на тому , що ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", визначає підстави та порядок проведення перевірок органами державної податкової служби стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а у даному випадку була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності. Відповідачем також зазначено, що форму книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення затверджено наказом ДПА України від 13.10.1998 року № 477. Роз'яснення щодо ведення обліку доходів та витрат фізичними особами субєктами підприємницької діяльності визначено листом ДПА України від 05.11.1997 року № 17-011/10-8886, у якому зазначено, що форма книги обліку доходів і витрат наведена у додатку до наказу ДПІ України від21.04.1993 року № 122.

У судовому засіданні позивачем також ставилось питання про порушення порядку реєстрації Акту (довідку) дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення рахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій від 21.05.2009 року та звернуто увагу на надання субєкту підприємницької діяльності орієнтовного розрахунку суми штрафних санкцій та на відсутність запису про перевірку у книзі обліку доходів і витрат, як визначено листом ДПІ. Представником відповідача зазначено, що орієнтовний розрахунок надано помилково, а запис відсутній у звязку із здійсненням запису у іншій книзі: журналі реєстрації перевірок.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази по справі, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, адміністративний суд, встановив.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Згідно п.2 ст.11 зазначеного Закону державні податкові інспекції здійснюють контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку.

З огляду на викладе, державну податкову інспекцію, слід вважати органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення діяльності у зазначених правовідносинах, в тому числі і діяльності спрямованої на захист інтересів держави.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.

Отже, в розумінні п.1 ч.1 ст.3 КАС України спір, який виник між сторонами по даній справі, є публічно-правовим і підсудний Кіровоградському окружному адміністративному суду.

Судом встановлено, що фізичну особу підприємця ОСОБА_2 зареєстровано Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді 11.08.2009 року, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_3 (а.с. 13).

21.05.2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Кіровограді здійснено перевірку на підставі направлення № 0455 від 18.05.2009 року (а.с. 35) та складено Акт (довідку) дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення рахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій (далі: Акт) (а.с. 10-11, 27-28) у магазині SELA, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, субєкта господарської діяльності ОСОБА_2 Відповідно до змісту вказаного акту було встановлено порушення ведення порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації товару, а саме здійснювалась реалізація товару, який не облікований у встановленому порядку. У акті зазначено, що згідно накладної 133-000005000від 12.05.2009 року до магазину надійшло товару на загальну суму 5330,48 грн .та вартість товару за цінами реалізації складає 12375,00 грн., при цьому товар не облікований у книзі доходів та витрат приватного підприємця ОСОБА_2 (а.с.33-34).

Перевірка здійснювалась працівниками ДПІ у м. Кіровограді на підставі Плану перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання та обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій на травень 2009 року (а.с. 36-38).

На місці проведення перевірки у присутності ОСОБА_2 складено Акт перевірки правильності проведення розрахункової операції на місці реалізації товарів (надання послуг) № 000756 від 21.05.2009 року у відповідності до якого реалізовано футболку ТS-241/5-1 (SP9) (а.с. 30), та зазначено: «По закінченні перевірки придбаний товар повернуто у повному обсязі. Зауважень при поверненні товару немає».

На підставі акту перевірки від 21.05.2009 р. № 0294/11/2823/2291413304 начальником державної податкової інспекції в м. Кіровограді Вірієнко О.С. було прийнято рішення ДПІ у Кіровограді про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003322320 від 10 червня 2009 року (а.с.9) за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Також предметом оскарження в даному провадженні є те, що затвердженої нормативно-правовим актом форми книги обліку доходів і витрат не визначено, і це не покладає на платника обов'язку її ведення.

Оскаржується позивачем і порушення відповідачем порядку реєстрації Акту (довідку) дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення рахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій від 21.05.2009 року. Зазначені підстави оскарження у процесі судового провадження не знайшли підтвердження відповідними обставинами справи та доказами, а формальні порушення не є підставою для скасування рішення про застосування штрафних санкцій.

Податкове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003322320 від 10 червня 2009 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог даного закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг1' контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно до ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1. направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2. копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Доказів вручення позивачу копії наказу на проведення перевірки відповідачем не надано.

В судовому засіданні представник відповідача в обґрунтування належного повідомлення платника податків в розумінні ст.112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» про проведення перевірки, послався на той факт, що журнал перевірок контролюючих органів був в наявності та що в ньому зроблено запис про проведення перевірки. Дана позиція відповідача не може братися судом до уваги, так як будь-який запис в журналі платника податків перевірок контролюючих органів не може бути належним доказом виконання податковим органом вимог ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Податковим органом застосовано штрафну санкцію за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та застосовано санкцію відповідно ст. 21 названого Закону. При цьому Актом перевірки було встановлено порушення ведення порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації товару, а саме здійснення реалізації товару, який не облікований у встановленому порядку та за назване порушення повинна наступати відповідальність відповідно ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зі змісту акту перевірки правильності проведення розрахункової операції на місці реалізації товарів від 21.05.2009 року (а.с.30) не можливо встановити, що цей документ є додатком до акту № № 0294/11/2823/2291413304 від 21.05.2009 року. У акті перевірки правильності проведення розрахункової операції на місці реалізації товарів від 21.05.2009 року № 000756 зазначена реалізація товару: футболки ТS-241/5-1 (SP9).

Відповідно ж до накладної 133-000005000від 12.05.2009 року на загальну суму 5330,48 грн. та документу «Приход товара № 31 от 13.05.09» на суму 12375,00 грн. такий товар не значиться. Тобто відповідачем не надано неналежних доказів для встановлення обставин справи, а саме: здійснення реалізації товару, який не облікований у встановленому порядку згідно накладної 133-000005000 від 12.05.2009 року.

Відповідно до ч. З ст, 70,ч. 2 ст. 71 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином складений за результатами проведеної перевірки акт про виявлені під час її здійснення порушення, за умови невиконання посадовими особами органу державної податкової служби вимог законодавства стосовно надання платнику податків відповідних документів про право проведення перевірки, порушення порядку складання такого акту на основі документів, які не можуть бути доказом того, що зазначено у акті перевірки та посилання на норму закону, яка не відповідає змісту порушення, не може бути підставою для прийняття відповідного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. У звязку з цим суд вважає за необхідне стягнути судові витрати в сумі 1,70 грн. з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003322320 від 10 червня 2009 року, прийняте державною податковою інспекцією в м. Кіровограді, про нарахування фінансових (штрафних) санкцій Приватному Підприємцю фізичній особі ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2 в сумі 24750.00 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6.07.1995 р. №265/95-ВР.

3. В задоволенні іншої частини позову щодо відсутності підстав для ведення книги обліку доходів і витрат та порушення відповідачем порядку реєстрації Акту (довідки) дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення рахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій - відмовити.

Присудити Приватному Підприємцю фізичній особі підприємцю ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2 з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 1,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько