Ухвала суду № 64894991, 21.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1321/17 Справа № 183/5007/16 Головуючий у 1 й інстанції - Городецький Д. І. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Свистунової О.В., Варенко О.П.,

за участі секретаря Гулієва М.І. о

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, треті особи - Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Черкаська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області про скасування рішення, визнання права на приватизацію квартири та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, треті особи - Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Черкаська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області про скасування рішення, визнання права на приватизацію квартири та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 посилалися на те, що вони проживають та зареєстровані в квартирі за адресою: АДРЕСА_1. 02 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська із заявою про передачу квартири у приватну власність відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Квартирно-експлуатаційним відділом міста Дніпропетровська, як органом приватизації, було винесене рішення № 3210 від 02 вересня 2016 року, та йому відмовлено в передачі у приватну власність вищезазначеної квартири, в зв'язку з тим, що військове містечко смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області віднесене до числа «закритих» та не підлягає приватизації. Дії відповідача вважають неправомірними, такими, що не відповідають діючому законодавству України, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», тому просили визнати протиправним та скасувати рішення № 3210 від 02 вересня 2016 року Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська про відмову їм, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в приватизації квартири АДРЕСА_2; визнати їх, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право на приватизацію квартири АДРЕСА_2; зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська, як орган приватизації, прийняти відповідні заходи щодо приватизації квартири АДРЕСА_2, у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом МЖКГ № 396 від 16 грудня 2009 року

Ухвалою суду від 18 вересня 2016 року зазначено належного відповідача по справі - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська (а.с.70).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено. Визнано право ОСОБА_2, ОСОБА_3 на приватизацію квартири АДРЕСА_3. Визнано протиправним та скасовано рішення №3210 від 02 вересня 2016 року Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська про відмову ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в приватизації квартири АДРЕСА_3. Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська, як орган приватизації, прийняти відповідні заходи щодо приватизації квартири АДРЕСА_3, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом МЖКГ № 396 від 16 грудня 2009 року. Вирішено питання щодо судових витрат

В апеляційній скарзі Квартирно-експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи.

Згідно із статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За положеннями ст.9 ЖК України громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Відповідно до Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська, зазначений відділ здійснює безпосередньо квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності. Квартирно-експлуатаційне забезпечення - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об'єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном.

Згідно п. 3.2.4 Положення, на Квартирно-експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська покладений обов'язок та повноваження щодо утримання житлового фонду.

Відповідно до ст. 1 Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду», державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно статті 1 цього Закону приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.Як встановлено ст.2 цього Закону до об'єктів приватизації належать квартири_багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних

парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Статтею 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Згідно п.5 ст.5 вищевказаного Закону України кожний громадянин України має право приватизувати житло, яке він займає безоплатне в межах номінальної вартості житлового чеку, або частковою доплатою один раз.

Згідно з ч. 10 ст. 8 Закону органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та з метою приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових актів, наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16 грудня 1999 року затверджене «Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформлюються згідно цієї процедури, в т.ч. і рішення органу приватизації.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» затверджене Наказом МЖКГ № 396 від 16 грудня 2009 року, встановлюють порядок передачі квартир в приватну власність.

Так, зокрема, наймач та члени його сім'ї повинні звернутися до органу приватизації з відповідною заявою, орган приватизації зобов'язаний в місячний термін з дня одержання заяви прийняти рішення про передачу житла у власність, після чого, оформити відповідне свідоцтво.

Зазначена процедура передбачена ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до якої приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд; передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у

гуртожитку; передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина; передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і

не потребує нотаріального посвідчення.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Пунктом 4 наказу Міністра оборони України від 03 січня 1993 року № 1 «Про приватизацію житлового фонду військовослужбовцями та іншими особами, які проживають у будинках Міністерства оборони України» передбачено, що обов'язки органів, які здійснюють приватизацію житлового фонду Міністерства оборони України, покладені на квартирно-експлуатаційні частини районів, на обліку яких перебувають квартири (будинки).

З урахуванням зазначених вимог законодавства, право особи на передачу у приватну власність житла органами приватизації може бути обмежено тільки на підставах, встановлених законом.

Закон України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» визначає правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать, зокрема, будинки, споруди.

На підставі ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністра Оборони України № 569 від 15 версеня 2011 року, надане розпорядження про безоплатне вилучення з балансу Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району військового майна та передачу його у комунальну власність територіальних громад згідно Переліком військового майна, що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади селища Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області (Додаток № 1 до наказу), Переліком військового майна, що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади селища Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області (Додаток № 2 до наказу) (а.с.12)

З матеріалів справи вбачається позивачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 670 від 25 серпня 1993 року (а.с.11).

Згідно довідки про склад сім'ї № 537, виданої 04 серпня 2016 року Будинкоуправлінням № 2 Гвардійської Квартирно-експлуатаційної частини району, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані, проживають та мають право на приватизацію ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с.23).

Отже, відповідно до Додатку № 2 до вказаного наказу, до майна, яке передається у комунальну власність смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області входить житловий будинок № 17 по вул. Лісна, де проживають позивачі (а.с.12 зворот).

Таким чином, житлове приміщення належить до житлового фонду Міністерства оборони України, перебуває у повному оперативному управлінні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська.

Відповідно до Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська, зазначений відділ здійснює безпосередньо квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності. Квартирно-експлуатаційне забезпечення - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об'єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном. Згідно п. 3.2.4 Положення, на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська покладений обов'язок та повноваження щодо утримання житлового фонду (а.с.27-30).

Так, 02 серпня 2016 року ОСОБА_2, зі згоди ОСОБА_3, звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська із заявою про передачу квартири у приватну власність відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (а.с.9).

Квартирно-експлуатаційним відділом міста Дніпропетровська, як органом приватизації, було винесене рішення № 3210 від 02 версеня 2016 року, яким ОСОБА_2 відмовлено в передачі в приватну власність вищезазначеної квартири, в зв'язку з тим, що військове містечко смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області віднесене до числа «закритих» та не підлягає приватизації (а.с.10).

Згідно з положенням, затвердженим Наказом Міністра оборони України №215 від 21 квітня 2011 року та Наказом Міністра Оборони України № 448 від 03 липня 2013 року визначення «закрите військове містечко» та коло осіб, які мають право затверджувати перелік закритих військових містечок виключені (а.с.35).

03 вересня 2010 року Начальником Генерального штабу - Головнокомандуючим Збройних сил України Педченко Г. М. затверджений останній чинний (він базується на Наказі Міністра оборони СРСР № 75 від 22 лютого 1977 року) «Перелік закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд», селища міського типу Гвардійське та Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області не були включені до цього переліку (а.с.37).

Також, на підтвердження того, що смт. Черкаське не наданий статус закритого військового містечка свідчить і Наказ Міністра оборони № 569 від 15 вересня 2011 року «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад» з затвердженими переліками військового майна.

Згідно Наказу Міністра оборони України №569 від 15 вересня 2011 року «Про безоплатну передачу військового майна у приватну власність до територіальних громад», безоплатно передається у комунальну власність територіальним громадам смт. Черкаське і смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, зазначений Наказ є обов'язковим для виконання КЕВ м. Дніпропетровська та Черкаською і Гвардійською селищними радами (а.с. 12).

Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області не має статусу закритого військового містечка.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, рішеннями сесії Черкаської селищної ради №1 від 31 березня 2011 року надавалася згода на прийняття у комунальну власність територіальної громади об'єктів житлового комунального фонду та соціальної сфери. На протязі 2011-2012 років рішеннями № 2 від 14 червня 2013 року, №10 від 27 грудня 2012 року Черкаської селищної ради були прийняті до комунальної власності ряд об'єктів військового майна згідно з Наказом Міністра оборони України №569 (а.с.41, 42).

Позивачі, які зареєстровані та проживають в спірному житловому приміщенні, участі у приватизації державного житлового фонду не брали, житлові чеки не використовувавали (а.с.21, 22).

При цьому, як органом приватизації, не прийняте рішення за заявою позивачів щодо передачі житла у власність, в порушення місячного строку для прийняття такого рішення, встановленого ч. 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» відповідачем не вчинені дії, щодо передачі у власність позивачам спірного житлового приміщення.

Отже, суд, задовольняючи позовні вимоги і виходячи з того, що займане позивачами приміщення: квартира АДРЕСА_4 підлягає приватизації, відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», як жиле приміщення, яке згідно Наказу Міністра оборони України від 15 вересня 2011 року №569 «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад» підлягало передачі у комунальну власність територіальної громади смт. Черкаське та враховуючи, що позивачі є особами, які мають право на приватизацію зазначеної квартири, дішов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Доказів в розумінні ст.ст.57, 58 ЦПК України, які б свідчили про те, що будинок, в якому розташована спірна квартира, не є об'єктом приватизації та позивачі не є особами, які мають право на приватизацію, відповідачем у порядку, передбаченому ст.60 ЦПК України суду не надано.

Доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування обставин справи та неналежну оцінку доказів необгрунтовані, оскільки повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, права та обов'язки сторін, суд прийшов до правильного висновку про захист прав позивачів у обраний ними спосіб, дослідженим доказам у справі суд дав оцінку відповідно до положень ст.212 ЦПК України, згідно якої виключне право оцінки доказів належить суду першої інстації.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду апелянтом не наведено, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська - відхилити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді