Постанова № 64889738, 21.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10309/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Кузьмишиної О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенко Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася у суд із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенко Володимира Івановича (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2), у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 у вигляді невключення її як вкладника за договором № 205дф від 17.09.2014р. строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача - 2;

- зобов'язати відповідача - 1, у порядку, визначеному п. 6 розділу III чинного Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 р. за № 1548/21860, надати до відповідача - 2 у порядку подачі додаткової інформації про вкладників необхідну інформацію про вкладника ОСОБА_4 із зазначенням суми у розмірі 200 000 гри., що підлягає відшкодуванню їй як вкладникові за вищевказаним договором, а також подати усі відомості, необхідні для ідентифікації її як вкладника до відповідача - 2;

- зобов'язати відповідача - 2 включити її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КАМБІО», за рахунок відповідача - 2.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з таких підстав.

Так, відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що відповідачем -1 правомірно не включено позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача - 2.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Колегією суддів установлено, що між ПАТ «БАНК КАМБІО» (банк), з однієї сторони, та позивач (вкладник), з іншого боку, укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів в кінці строку, без права поповнення на користь третьої особи № 205дф/14 від 17.09.2014 року.

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.5 договору № 205дф/14, за цим договором банк приймає від вкладника грошову суму в розмірі 14053.92 (чотирнадцять тисяч п'ятдесят три долар США дев'яносто два центи) долар США (далі - вклад). Вказана сума може змінюватись згідно з умовами цього договору. Банк відкриває вкладний (депозитний) рахунок вкладнику НОМЕР_1 (далі - вкладний рахунок). Вкладник вносить вклад в день підписання сторонами цього договору у сумі, визначеній п. 1.1. договору. Строк розміщення вкладу складає 30 днів: з 17 вересня 2014 р. по 17 жовтня 2014 р. Процентна ставка складає 3.75 % (три цілих сімдесят п'ять сотих процентів) річних.

З копії виписки з рахунку № НОМЕР_1 убачається, що на підставі документа TR.102662.226.318 на рахунок позивача зараховані кошти в сумі 14053,92 доларів США, що станом на дату їх внесення за офіційним курсом НБУ складало 183857,81 грн.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04 грудня 2014 року №140 «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації» розпочато процедуру виведення ПАТ «БАНК КАМБІО» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 05 грудня 2014 року по 04 березня 2015 року.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27 лютого 2015 року № 144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 46 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК КАМБІО» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК КАМБІО» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02 березня 2015 року по 01 березня 2016 року включно.

На офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 04 березня 2015 року розміщено оголошення, згідно якого, у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 02 березня 2015 року № 46 про початок ліквідації ПАТ «БАНК КАМБІО», Фонд з 06 березня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.

Позивачка 06.03.2015 року звернулась до ПАТ «БАНК КАМБІО» із заявою про включення її до Загального реєстру вкладників та здійснення відшкодування вкладу у гарантованому державою розмірі.

У зв'язку із не включенням позивача до реєстру вкладників, які мають право на таке відшкодування, позивач звернувся у суд з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.12р. № 4452-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 4452-VI).

Так, відповідно до статті 3 Закону № 4452-VI, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

У свою чергу, згідно із частиною першою статті 4 цього ж Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділений відповідними функціями, що визначені частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI. Серед таких функцій є здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку і навіть застосування до банків та їх керівників відповідно фінансових санкцій і накладення адміністративні штрафів.

Наведене свідчить про те, що функції Фонду пов'язані із здійсненням владних управлінських повноважень.

Згідно із статтею 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

У свою чергу, згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Враховуючи викладене, Фонд є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

У свою чергу, згідно з пунктом першим частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Отже, за своїм характером спір між уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і вкладниками банку щодо включення відповідних фізичних осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, є публічно-правовим, а відтак такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону № 4452-VI, відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа, як зазначено в частині 2 статті 38 Закону № 4452-VI, забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

За змістом частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, за Законом № 4452-VI уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Так, як убачається з матеріалів справи, на підставі протоколу комісії з перевірки вкладників фізичних осіб від 27 лютого 2015 року відповідачем - 1 було прийнято рішення щодо тимчасового блокування коштів за рахунками фізичних осіб - вкладників ПАТ «БАНК КАМБІО» згідно переліку, та блокування у файлах «D» та «Z» узагальненої бази даних Фонду гарантування. При цьому, під час перевірки комісією встановлено, що кошти на рахунок позивача надходили внаслідок так званого «дроблення» великого депозиту іншого клієнта, з метою відшкодування грошових коштів за рахунок відповідача - 2.

07 квітня 2015 року Уповноваженою особою Фонду на ім'я позивача надіслано лист №19/1224, у якому зазначено про проведення перевірки на предмет наявності ознак, передбачених ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI щодо нікчемності правочину, а також вказано, що операції по рахунку позивача підпадають під наведені ознаки.

Статтею 1062 Цивільного кодексу України встановлено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003р. за №1172/8493, кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. Після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються вкладнику шляхом видачі готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідачем не доведено, що дії третьої особи щодо перерахування коштів з власного банківського рахунку на рахунок позивача суперечить вимогам закону, отже рішення відповідача щодо нікчемності договору банківського вкладу з цих мотивів безпідставні та не ґрунтуються на нормах законодавства. Таке рішення відповідача про нікчемність правочину спричиняє невиплату позивачу гарантованої суми вкладу, а тому помилковим колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про те, що рішення відповідача про нікчемність правочину не спричиняє жодних правових наслідків.

У свою чергу, на підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивач надав належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору внесені.

Факт отримання банком коштів не заперечується і відповідачем.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачами не надано доказів наявності підстав, які наведені у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для визнання нікчемним правочину у випадку, який розглядається.

Так, у частині першій статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У силу вимог частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За правилами частини третьої цієї ж статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Разом із тим, відповідачами не наведено, а судом не встановлено доказів наявності підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу у досліджуваному випадку. Відповідачами також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

За таких обставин, твердження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо нікчемності договору банківського вкладу є припущенням, яке не доведено належними доказами у встановленому законом порядку.

При цьому, посилання відповідача на порушення постанови Правління Національного банку України №365 від 16.09.2013 року «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», є необґрунтованими.

Так, відповідно до зазначеної постанови надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або не резидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку.

Разом з тим, відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для збереження грошей і здійснення розрахунково - касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Вкладний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для збереження грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та мов договору.

Отже, ураховуючи, що між позивачем та банком було укладено саме вкладний (депозитний) рахунок, посилання відповідача 1 на постанову Правління Національного банку України №365 від 16.09.2013 року колегія суддів не приймає до уваги.

Окрім того, посилання місцевого суду на наявність кримінального провадження №22015000000000082 за фактом вчинення службовими особами ПАТ «БАНК КАМБІО» злочину, передбаченого ч. 2 ст. 264 КК України (відповідач посилається на наявність кримінального провадження за ч. 2 ст. 364 КК України), є передчасними, оскільки без наявності відповідного вироку суду, який набрав законної сили, з урахуванням вимог ст. 62 Конституції України, ст. 72 КАС України, вказана обставина не може розцінюватися як належний доказ у справі.

Також, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що із пояснень ОСОБА_5 від 01.07.2014 року, які засвідчено нотаріально, убачається, що остання намагається отримати грошові кошти не в порядку черговості від банку, а за рахунок коштів Фонду, тобто внаслідок укладення таких правочинів надається перевага одному вкладнику, розмір вкладу якого перевищує встановлений граничний розмір відшкодування.

Колегія суддів звертає увагу, що такі висновки суду суперечать змісту наявних в матеріалах справи вказаних письмових пояснень.

До того ж, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про наявність такого рішення, що не спростовано відповідачем.

Отже, ураховуючи, що на момент укладення договору між позивачем і банком, останній не був віднесений до категорії неплатоспроможних, також було відсутнє рішення щодо виведення його з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, відсутні правові підстави вважати, що зазначений договір було укладено позивачем із метою так званого «дроблення» великого депозиту іншого клієнта.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Приписами пунктів 2, 4 розділу IV Положення закріплено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

З наведеного слідує, що за відсутності підстав нікчемності правочину відповідач має подати до Фонду додаткову інформацію щодо вкладника ОСОБА_4, стосовно якої необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, прийнятій з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також за неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2015 року скасувати.

Позов ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенко Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КАМБІО» Додусенко Володимира Івановича у вигляді невключення ОСОБА_4 як вкладника за договором № 205дф від 17.09.2014року строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КАМБІО» Додусенко Володимира Івановича у порядку, визначеному п. 6 розділу III чинного Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 р. за № 1548/21860, надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у порядку подачі додаткової інформації про вкладників необхідну інформацію про вкладника ОСОБА_4 із зазначенням суми у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гри., що підлягає відшкодуванню їй як вкладникові за договором № 205дф від 17.09.2014 року строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті зі сплатою процентів наприкінці строку без права поповнення, а також подати усі відомості, необхідні для ідентифікації її як вкладника до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

суддя О.Є.Пилипенко

суддя О.М. Кузьмишина

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Кузьмишина О.М.