Ухвала суду № 64883554, 22.02.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1291/17

Провадження № 2-а/442/68/2017

У Х В А Л А

Іменем України

22 лютого 2017 року Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області: Гарасимків Л.І., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської Ради за участю третьої особи Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про визнання незаконним підпункту 1.5 пункту 1 рішення Дрогобицької міської ради від 30.11.2016 року № 465

Встановив :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з адміністративним позовом до Дрогобицької міської Ради за участю третьої особи Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про визнання незаконним підпункту 1.5 пункту 1 рішення Дрогобицької міської ради від 30.11.2016 року № 465. Зокрема просить визнати протиправним та скасувати пп.1.5 п.1 рішення Дрогобицької міської ради від 30.11.2016 року № 465, яким відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, прож. на ІНФОРМАЦІЯ_1 земельну ділянку орієнтованою площею 700 кв.м. в районі вул. Паркової для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та зобов»язати Дрогобицьку міську раду надати дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0.07 га, яка розташована за адресою м. Дрогобич, район вулиці Паркової для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, у відповідності до клопотання ( заяви) ОСОБА_2 від 10.08.2016 року.

Однак відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому, як вбачається із постанови Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 24 лютого 2015 року у справі №21-34а15, відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «субєкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті З КАС)

Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Ураховуючи наведене, суди дійшли помилкового висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянуто за правилами КАС.

Колегія судців Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття субєктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16 квітня 2004 року № 7 за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1,3 частини першоїстатті 17 Кодексу адміністративного судочинствавіднесено до компетенції адміністративних судів. Виходячи з положень статей 8,124 Конституції України , статей 26,30,87 90,97,100,102,118,123,128,143-146,149,151,153-158,161,210,212 Земельного кодексу України, глав 27, 33, 34 Цивільного кодексу України,статті 15 Цивільного процесуального кодексу України,статті 12 Господарського процесуального кодексу Українисудам (підсудні) справи за заявами, зокрема: з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Аналогічна позиція висловлена у п.7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ».

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 10-рп/2010 від 01 квітня 2010 року (справа № 1-6/2010) визначив, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно-правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4, пункт 1 частини першої, частина друга статті 17 Кодексу).

Відповідно до ст.109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі , якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі наведеного та керуючись ст. 109 КАС України.,

Ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської Ради за участю третьої особи Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про визнання незаконним підпункту 1.5 пункту 1 рішення Дрогобицької міської ради від 30.11.2016 року № 465, у звязку з тим, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Адміністративного апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд, протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дрогобицького міськрайонного суду _____ Л.І. Гарасимків