Рішення № 64883264, 15.02.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа №336/7899/16-ц

пр.№2/336/686/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі:

головуючого судді: Артемової Л.Г.,

при секретарі судового засідання: Аксьоновій О.А.,

за участі представника позивачки адвоката ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації за користування власністю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, звернувшись до суду, просить стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за користування належною їй 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1, за період з 31 жовтня 2016 року по 31 грудня 2016 року у розмірі 14000,00 грн.

На обгрунтування позову зазначає, що рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 08.09.2015 року за нею визнано право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Відповідач створив неприйнятні умови проживання у спільній квартирі, внаслідок чого вона вимушена була виселитися. Після чого відповідач створив перешкоди у користуванні квартирою, змінивши замки, та одноособово користується усією квартирою та меблями, побутовою технікою, тощо.

Позивачка зазначає, що середня вартість користування однокімнатною квартирою №44 в будинку №147 по вул. Чарівній в м.Запоріжжі складає 2000,00 грн., 1/2 частина вартості складає 1000,00 грн., а, відтак, за період з 31 жовтня 2016 року по 31 грудня 2016 року підлягає стягненню компенсація у розмірі 14000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат ОСОБА_1 просить про задоволення позову на підставах, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, та пояснив, що для задоволення позову немає правових підстав та обставини, на які посилається представник позивачки, ним не доведені. Крім того, зауважив, що у ПП «Запорізька нерухомість» немає повноважень для визначення розміру компенсації.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, встановивши обставини, перевіривши їх доказами, суд прийшов до висновку про те, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 08.09.2015 року за ОСОБА_3 було визнано право власності в спільному сумісному майні, на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з того, що згідно з ч. 2 ст. 355 ЦК України право спільної власності поділяється на два види: спільну часткову та спільну сумісну.

У даному випадку квартира належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

Тобто, посилання позивачки на ст. 358 ЦК України, яка унормовує правовий режим здійснення права спільної часткової власності є безпідставним.

Правий режим здійснення права спільної сумісної власності врегульований ст. 369 ЦК України, норми якої не містять право на компенсацію витрат на утримання майна у заявлений спосіб.

Крім того, слід зауважити, що вартість оренди квартири, визначеної на думку ПП «Запорізька нерухомість», не є за своєю правовою природою визначенням вартості відшкодування за користування майном.

Факт перешкоджання відповідачем у користуванні квартирою позивачці не можна вважати доведеним, оскільки висновком за наслідком звернення громадян інспектора Шевченківського ВП Дніпровського відділення поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліцій ОСОБА_5 від 24.06.2016 року встановлено, що на виклик здійснено виїзд наряду поліції, який зясував, що позивачка у квартирі не зареєстрована, але має право власності на її частину, конфлікт рекомендовано врегулювати у суді.

Аналізуючи вищевикладене, суд впевнився, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 358, 369 ЦК України, а також ст.ст. 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя Л.Г. Артемова