Рішення № 64883011, 14.02.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.02.2017

Справа № 320/6784/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Міщенко Т.М.

при секретарі Макаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в період часу з 27.04.1980 по 23.05.1980 він проходив військову службу в Афганістані в період бойових дій. Під час проходження служби він отримав контузію та численні осколкові вогнепальні поранення мяких тканин обличчя, задньої поверхні шиї, на лівій та правій кисті. Після проведення лікування зазначених поранень стан його здоровя не покращився та він вимушений тривалий час знаходитися на лікарняних, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури. У звязку з отриманням зазначеної контузії був звільнений за станом здоров'я, йому встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби. Від отриманої травми у нього розвинулись хвороби та погіршився стан здоров'я. У зв'язку з цим, він позбавлений можливості вести повноцінний спосіб життя, постійно відчуває страждання, психологічний дискомфорт, багато коштів витрачає на лікування. Вважає, що у звязку ушкодженням здоровя, яке пов'язане з проходженням військової служби, йому завдана моральна шкода в розмірі 100000 грн. Оцінюючи завдану йому моральну шкоду виходить з тривалості й глибини своїх душевних страждань, чисельності негативних наслідків для нього, що викликані внаслідок травми, а також фізичного та фактичного значного погіршення стану здоровя. Просить суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

Від позивача надійшла заяву з проханням розглядати справу за його відсутності та відсутності його представника. В судовому засіданні 25.01.2017 пояснив, що він учасник бойових дій, проходив військову службу в Афганістані, однак був звільнений за станом здоров'я, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні 25.01.2017 на позовних вимогах наполягав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Пояснив, що позивач в період часу з 27.04.1980 по 23.05.1980 проходив військову службу в Афганістані в період бойових дій. Під час проходження служби позивач отримав контузію та численні осколкові вогнепальні поранення мяких тканин обличчя. Після проведення лікування зазначених поранень стан його здоровя не покращився та він вимушений тривалий час знаходитися на лікарняних, проходити медичні огляди та обстеження. У звязку з отриманням зазначеної контузії був звільнений за станом здоров'я, йому встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби. Від отриманої травми у нього розвинулись хвороби та погіршився стан здоров'я. У зв'язку з цим, він позбавлений можливості вести повноцінний спосіб життя, відчуває страждання, психологічний дискомфорт, багато коштів витрачає на лікування. Вважає, що у звязку ушкодженням здоровя, яке пов'язане з проходженням військової служби, позивачу завдана моральна шкода в розмірі 100000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. В судовому засіданні 25.01.2017 заперечував проти позову.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України в звязку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди проводиться у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 проходив військову службу в період часу з 27.04.1980 по 23.05.1980 на території Афганістану в період бойових дій, що підтверджується довідкою виданою Мелітопольським об'єднаним міським військовим комісаріатом (а.с.54).

Відповідно до переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 08 лютого 1994 року на території Афганістану в період з квітня 1978 року по грудень 1989 року велись бойові дії.

Як вбачається з копії витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 10.04.2015 /а.с.59/ ОСОБА_1 в 1980 році отримав ЗЧМТ-контузію та численні вогнепальні осколкові поранення, наслідки яких: згідно висновку спеціаліста Мелітопольського міжрайонного відділення Запорізького обласного бюро СМЕ № 4 від 02 лютого 2015 року, наслідками поранень є лінійні шкіряні рубці на лівій брові, на правій щоці, на задній поверхні шиї, два рубці на лівій кисті та рубець на правій кисті довжиною від 0,5 см до 3,0 см; згідно виписок із історії хвороби лікувальних закладів і висновків спеціалістів Інститутів нейрохірургії і отоларингології АМН України за 2010-2015 наслідками ЗЧМТ - контузії головного мозку є захворювання - Гіпертонічна хвороба 2 сщ ступінь - 3, ризик - 3. Атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертензивне серце, СН 1 ст. Після травматична та дисциркуляторна енцефалопатія 2 ст., прогресуючий перебіг, з вираженим церебростенічним синдромом, вестибуло- хоординаторними розладами, емоційно-вольовою нестійкістю, мне стичним зниженням, вегето-судинною дисфуекцією. Після травматичний церебральний арахноїд з лікворо-динамічними порушеннями, розсіяною пірамідною симптоматикою, стійкий цефалічним синдромом, центральною вестибулярною дисфункцією 3 ст. і захворювання - Хронічний гастрит. Хронічний гепатохолецистит. Хронічний панкреатит. Цукровий діабет, тип 2, підтверджені медичними документами за 1986 - 2014 роки. Поранення, ЗЧМТ-контузія головного мозку і захворювання, повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Проведена позивачу 08.04.2015 магнітно-резонансна томографія головного мозку виявила ознаки дисциркуляторних змін в паренхімі головного мозку (прояви енцефалопії), явища церебрального арахноїдиту/а.с.13/.

Згідно консультативного висновку невролога від 06.04.2015 виявлено стійкі залишкові явища ЗЧМТ {1980 року - осколкове поранення голови, контузія головного мозку) у вигляді після травматичної та дисциркуляторної енцефалопатії ІІ ст, прогресуючий перебіг з вираженим церебростенічним синдромом, вестибуло-координатоними розладами, емоційно вольовою нестійкістю, мне стичним зниженням, лікворо-динамічними порушеннями, вегето-судинною дисфункцією. Після травматичний церебральний арахноїдит з розсіяною пірамідною симптоматикою, стійко вираженим цефалічним синдромом. Центральна вестибулярна дисфункція 3 ст.

Відповідно до посвідчення серія ААБ № 022973 від 12 квітня 2016 року позивач є інвалідом ІІІ групи.

В обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди позивач посилається на те, що його турбують головні болі з локалізацією в тім'яній, потиличній області, помірне запаморочення, пов'язані з ЗЧМТ - контузією головного мозку, болі в підшлунковій області, болі в поясничній області. Внаслідок захворювання він змушений тривалий час знаходитись на лікарняному, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури. У зв'язку з захворюванням, отриманим під час проходження військової служби, порушено його нормальні життєві зв'язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі у зв'язку з болем та постійними спазмами. Він не можу вільно пересуватися, після ходіння впродовж 3-4 годин він має 2-3 дні перебувати в постільному режимі, оскільки відчуває сильний біль в голові. Всі ці фактори позначились на його сні, за останній рік він страждає на безсоння, не спить по 4 дні, потім - 1,5 - 2 години поверхневого сну, і знову 4 дні безсоння на фоні сильних больових відчуттів. Він змушений витрачати кошти на відновлення його здоров'я, оскільки в місцевій поліклініці у видачі безоплатних медикаментів йому було відмовлено, оплатні ліки не можу придбати через їх високу ціну. Путівку для проходження реабілітації отримати також не зміг. Він не можу вести повноцінний образ життя, постійно відчуває страждання, психологічний дискомфорт, порушена душевна рівновага, виражена у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху. Все це постійно і негативно позначалося і позначається на душевному стані позивача.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Зі справи вбачається, що від травм, отриманих під час проходження військової служби, в позивача розвинулися хвороби та стан його здоровя погіршився.

Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Отже, обов'язок держави відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду покладається на Міністерство оборони України як на уповноважений орган державного управління.

Також ч. 4 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Таким чином, особа, якій завдано моральної шкоди, має право на її відшкодування незалежно від інших виплат, які вона отримала, чи могла б отримати.

Отже, враховуючи конкретні обставини справи, тривалість, характер та глибину фізичних і душевних страждань позивача, ступінь вини відповідача, розмір втрати позивачем працездатності в наслідок отриманих травм, що пов'язані з проходженням військової служби, а також з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 15000 грн.

При вирішенні зазначеного спору, судом врахована правова позиція, висловлена Верховним судом України в постанові по справі №3-86 гс14 від 21.10.2014р., яка у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму у відповідності із рішенням Верховного суду України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача.

Таким чином з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру в розмірі 640 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 197 ч. 2, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, статтею 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 моральну шкоду в розмірі 15000 грн.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: