Рішення № 64877911, 14.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/1405/17 Головуючий 1-ї інстанції Библів С.В.

Справа № 632/1887/16-ц Доповідач Довгаль А.П.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді Довгаль А.П.

суддів Овсяннікової А.І., Коваленко І.П.

при секретарі Щегельському Д.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 01 грудня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі ПАТ КБ «ПриватБанк» або Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 05.08.2010року в сумі 24102,18грн., яка складається: 9992,72грн. заборгованість за кредитом; 11435,55грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1050,00грн. пеня, 500,00грн штраф (фіксована частина), 1123,91грн. штраф (процентна складова), а також судові витрати в розмірі 1378,00грн.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 05.08.2010року між Банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н (надалі кредитний договір), згідно умов якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 10500,00грн. зі сплатою 36,00% (відсотків) річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним і Банком договір, про що свідчить його підпис у заяві. Відповідно до умов договору позичальник зобовязався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Банк виконав взяті на себе зобовязання, надавши позичальнику кредитні кошти у визначеному розмірі. ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, у звязку з чим утворилась вищевказана заборгованість.

В судове засідання суду першої інстанції представник ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_2 не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також зазначив, що заявлені вимоги підтримує і просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що проти позову заперечує, оскільки на даний час ним погашена заборгованість за тілом кредиту, відсотками, комісією та пенею, у звязку з чим просив відмовити Банку в частині стягнення з нього штрафів.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 01 грудня 2016 року в задоволені позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в сумі 1 378,00грн.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на їх користь залишок заборгованості по відсоткам, яка станом на 01.12.2016року складає 3127,10грн., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на неповне зясування обставин справи та на неналежну оцінку наданим доказам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що зявилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд зясовує чи були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти); якими доказами мотивовано рішення, належними чи допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримані

Судом встановлено, що 05.08.2010року між Банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н (надалі кредитний договір), згідно умов якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 10500,00грн. зі сплатою 36,00% (відсотків) річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним і Банком договір, про що свідчить його підпис у заяві. Відповідно до умов договору позичальник зобовязався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Банк виконав взяті на себе зобовязання, надавши позичальнику кредитні кошти у визначеному розмірі. ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, своєчасно кредитні суми не погашав, у звязку з чим утворилась вищевказана заборгованість.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст.ст. 1049. 1050. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.

За ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

При розгляді справи відповідач ОСОБА_1 почав погашати Банку заборгованість за цим кредитом, про що свідчать платіжні чеки: від 31 жовтня 2016 року на суму - 15100,00грн.; від 15 листопада 2016 року на суму 2000,00грн., від 28 листопада 2016 року на суму 5000,00грн., від 29 листопада 2016 року на суму 1000,00грн., а усього 23100,00грн.

Згідно положень ст.ст. 59, 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При цьому кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

В даному випадку належним доказом на спростування наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором є довідка про відсутність заборгованості по кредиту, яку видає Банк. Проте, така довідка відповідачу ОСОБА_1 позивачем не надавалась.

Вирішуючи спір, судом не враховано, що в розрахунку заборгованості заборгованість вказана станом на 31.08.2016року, в той час як погашення заборгованості відповідач здійснював в жовтні та листопаді 2016 року. При цьому, після звернення позивача із позовом до суду нарахування відсотків не припинялося.

Як вбачається із виписки по рахунку залишок заборгованості по відсоткам станом на 01.12.2016року - на момент ухвалення оскаржуваного рішення складає 3127,10грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується відмови у стягненні штрафів та стягнення судового збору, то рішення суду в цій частині є правильним та обгрунтованим.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, тому відповідно до положень ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги в розмірі 1515,00грн.

Згідно п.4) ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішенняє порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 309ч.1п.4), 313, 314ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 01 грудня 2016 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення відсотків скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного комерційного банку «ПриватБанк» 3127,10грн та судовий збір сплачений при подачі апеляційної скарги в розмірі 1515,00грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді